Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Методи оцінки сукупної вартості активів підприємства як цілісного майнового комплексу

Методи оцінки сукупної вартості активів підприємства як цілісного майнового комплексу
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Методи оцінки сукупної вартості активів підприємства як цілісного майнового комплексу

У практиці часто зустрічаються ситуації, коли активи підприємства створюються не в процесі поступового формування, а шляхом одноразового їх придбання у формі цілісного майнового комплексу. Необхідність оцінки сукупної вартості активів підприємства як цілісного майнового комплексу виникає в ряді випадків: при купівлі окремих підприємств з метою диверсифікації операційної діяльності, проникнення на інші регіональні або товарні ринки, усунення конкурентів; злиття (поглинання) окремих діючих підприємств з метою посилення спільного виробничого і фінансового потенціалу; приватизації державних підприємств; придбанні контрольного пакета акцій, заставі майна у процесі іпотечного кредитування, розробці плану санації, ліквідаційних процедурах при банкрутстві тощо.
Дослідженню питань, пов’язаних із визначенням та вибором методу оцінки сукупної вартості активів як цілісного майнового комплексу, присвячено наукові праці зарубіжних та вітчизняних учених-економістів. Ці проблеми вирішували Т. Е. Белялов, Т. А. Демченко, М. Гамільтон, В. Хорн, А. П. Гречан та інші.
Сукупність активів підприємства як цілісного майнового комплексу потребує інших підходів до оцінки їх вартості порівняно з оцінкою окремих видів активів. У процесі цієї оцінки повинні бути враховані витрати праці на формування такого цілісного майнового комплексу; оптимальність пропорцій сформованої структури його активів і їх спроможність генерувати прибуток; ступінь фізичного і морального зносу окремих видів активів; ефективність віддачі нематеріальних активів і ряд інших чинників. Тому використовують різні методи оцінки: метод балансової оцінки; оцінки вартості заміщення; оцінки ринкової вартості; оцінки майбутнього грошового потоку; метод оцінки на основі регресивного моделювання; експертний метод й інші. Кожний з них має свої різновиди.  
I. Метод балансової оцінки сукупної вартості активів підприємства має три різновида. Перший це оцінка, що фактично відображається вартістю активів (ЧАф). В основі цього методу лежить розрахунок вартості чистих активів, сформованих лише за рахунок власного капіталу підприємства. Він розраховується як:
ЧАф = ОЗ + НА + НКВ + НУ + 3 ± (ФА – ФЗ),
Де ОЗ – вартість основних засобів; НА–залишкова вартість нематеріальних активів; НКВ – вартість незавершених капітальних вкладень; НУ – вартість устаткування, призначеного для монтажу; 3 – запаси; ФА – фінансові активи;
ФЗ – фінансові зобов’язання.
2. Оцінка за поновлювальною вартістю активів (ЧАв) передбачає, що фактично відображена в балансі вартість активів повинна бути скоригована з урахуванням зміни індексу цін на момент проведення оцінки:
ЧАв = ЧАф ± РПА, де
РПА – результати переоцінки окремих активів з урахуванням індексу інфляції.
3. Оцінка за вартістю продуктивних активів (ЧАп) дозволяє одержати реальну вартість чистих активів підприємства, які безпосередньо формують результати його господарської діяльності. У процесі такої оцінки із загальної вартості активів підприємства, з балансу виключаються непродуктивні активи:
ЧАп = А ± РПА – Ан + АА – ФЗ, де
А – загальна вартість активів підприємства за балансовою оцінкою;
Ан – реальна вартість непродуктивних активів підприємства, відображених у його балансі; АА – реальна вартість орендованих активів, які відображені на за балансових рахунках підприємства.
II. Метод оцінки вартості заміщення ("затратний метод") має два різновиди:        1. Оцінка за фактичним комплексом активів дозволяє врахувати не тільки аналогічну вартість окремих елементів активів підприємства, але й реальну суму їх зносу. Розраховується за формулами:
ПВЗА = е (ПВАі – ИАі) + ФА                              ЧСЗА = ПВЗА – ФЗ, де
ПВЗА – повна вартість заміщення активів підприємства; ЧВЗА – вартість заміщення чистих активів підприємства; ПВАі – повна вартість заміщення різних видів активу; ИАі – вартість усіх форм зносу конкретного активу; ФА –вартість усіх активів підприємства, що не підлягає переоцінці;
2. Оцінка вартості заміщення з урахуванням гудвіла. Під час продажу, який здійснює підприємство, гудвіл виступає у формі різниці між ринковою і балансовою вартістю підприємства або вартістю заміщення чистих активів. На стадії попередньої оцінки вартості цілісного майнового комплексу оцінити розмір гудвіла досить складно, тому використовують два основних методи:
а) оцінка гудвіла на основі середньогалузевої суми прибутку (Г). У цьому випадку гудвіл характеризується як надприбуток підприємства, виражений сумою синергетичних ефектів відносно середньої норми прибутку, що генерується активами. Його можна розрахувати за формулою:
Г = ЧП – (А * НР), де
ЧП – середньорічна сума чистого прибутку підприємства (прибуток після оподатковування); А – середньорічна вартість активів підприємства; НР – середньо галузева норма рентабельності активів.
б) оцінка гудвіла на основі обсягу реалізації продукції (Г). У цьому випадку основою оцінки служить так названий "мультиплікатор прибуток / обсяг продажу", що характеризує питому вагу суми чистого прибутку в обсязі реалізації продукції. Він розраховується за формулою:
Г = ЧП – (ОР * Мп/п), де
ОР – середньорічний обсяг реалізації продукції підприємства; Мп/п – мультиплікатор прибуток / обсяг продажу або середньогалузевий коефіцієнт рентабельності реалізації продукції.
Також при оцінки вартості заміщення активів суму гудвіла можна  розрахувати:
ПВЗг = ПСЗ + Г                           ЧВЗг = ЧСЗА + Г;
ПВЗг/ ЧВЗг – повна вартість заміщення активів/ вартість заміщення чистих активів підприємства з урахуванням гудвіла; Г – сума гудвіла, розрахована щодо даного підприємства.
III. Метод оцінки ринкової вартості цілісного майнового комплексу оснований на ринкових індикаторах цін купівлі-продажу аналогічної сукупності активів. Цей метод оцінки має два різновиди: Оцінка за вартістю, що котирується проводиться на відкритих акціонерних підприємствах, чиї акції вільно обертаються на фондовому ринку. Основою такої оцінки є фактичне котирування (середня ринкова вартість) однієї акції. Даний метод розраховується, як:
ЧАр = КАс * (Ке – Кв), де
ЧАр – ринкова вартість чистих активів АТ; КАс – середній рівень котирування акцій компанії, що обертаються на фондовому ринку; Ке – кількість емітованих акцій; Кв – кількість акцій, викуплених компанією.
2. Оцінка за аналоговою ринковою вартістю передбачає вивчення цін купівлі-продажу аналогічних цілісних майнових комплексів. Підприємство-аналог підбирається для здійснення такої оцінки з урахуванням його галузевої причетності, регіону розміщення, розміру і структури активів, стадії життєвого циклу і ряду інших чинників. Оцінка вартості цим методом припускає, що вони мають для покупців однакову споживчу вартість.
IV. Метод оцінки майбутнього чистого грошового має два різновиди:
1. Оцінка при незмінному обсязі чистого грошового потоку (ТВнгп) передбачає, що чистий грошовий потік, який генерується сукупними активами підприємства, носить стабільний характер і в майбутньому не змінюється:
, де
ЧТП – середньорічна сума чистого грошового потоку (ЧП + амортизація); НК – норма капіталізації чистого грошового потоку; ЦА – поточна ринкова вартість акцій даного підприємства; ДА – поточна сума річної прибутковості однієї акції даного підприємства; Мц/п – мультиплікатор ціни/прибутку акцій даного підприємства за поточним ринковим котируванням;
2. Оцінка обсягу чистого грошового потоку, що змінюється (ТВкдп) полягає в дисконтуванні суми чистого грошового потоку кожного року майбутнього періоду. Розрахунковий алгоритм цієї оцінки при невизначеному / визначеному періоді експлуатації цілісного майнового комплексу поданий такими формулами:
, де
ЧГПп – прогнозована сума чистого грошового потоку (ЧП й амортизація); ЛВ – прогнозована ліквідаційна вартість цілісного майнового комплексу наприкінці періоду його експлуатації; і – прийнята ставка дисконтування чистого грошового потоку; n – число років експлуатації цілісного майнового комплексу,     
V. Метод оцінки на основі регресивного моделювання має два основних різновиди:
1. Оцінка на основі внутрішніх чинників передбачає прогнозування вартості цілісного майнового комплексу на основі багатофакторних моделей регресії, у яких чинниками виступають параметри майбутньої господарської діяльності (прогнозований обсяг реалізації продукції; вартість чистих активів; коефіцієнт рентабельності реалізації продукції; коефіцієнт рентабельності власного капіталу й інші).
2. Оцінка з урахуванням зовнішніх чинників передбачає включення в регресивну модель як внутрішніх так і зовнішніх чинників, пов’язаних із прогнозованою зміною кон’юнктури товарного і фінансового ринку, очікуваною зміною форм державного регулювання господарської діяльності підприємства, характером майбутньої зміни окремих макроекономічних показників тощо.
VI. Експертний метод оцінки все частіше використовується при визначенні вартості цілісного майнового комплексу. Необхідність його використання диктується тим, що така оцінка в силу різноманітності чинників і умов, що визначають її кінцевий результат, не може цілком базуватися на основі тільки кількісних методів, розглянутих раніше. Тому така оцінка часто доручається незалежним експертам-оцінювачам майна, що поряд із кількісними методами використовують і якісні параметри конкурентної, технологічної, фінансової, кадрової й іншої діагностики діяльності підприємства.
Огляд методів оцінки сукупної вартості активів підприємства як цілісного майнового комплексу показує, що жодний із них не є ідеальним тому, що вони мають як переваги, так і свої недоліки. Тому в практику здійснення такої оцінки залежно від цілей, звичайно, використовується не один, а ряд методів, що дозволяють визначити діапазон даної вартості в мінімальній і максимальній межах та найбільшою мірою наблизитися до її реального значення.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить