Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Основні принципи й операційні процедури застосування платіжних карток у банку

Основні принципи й операційні процедури застосування платіжних карток у банку
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Основні принципи й операційні процедури застосування платіжних карток у банку


Радомишльський АППБ «Аваль» був зареєстрований у 1995 році. Банк зареєстрований з метою здійснення банківських і валютних операцій в Україні і діє відповідно до ліцензії Національного банку України з березня 1995 року. Основна діяльність банку включає надання банківських послуг юридичним і фізичним особам на території України.
АППБ «Аваль» – один з лідерів банківської системи України. На сьогоднішній день АППБ «Аваль» – комерційний банк України, що упевнено входить у число ведучих фінансово-кредитних інститутів країни. У 2002 році діяльність Радомишльський АППБ «Аваль» відрізняли висока динаміка росту, послідовне зміцнення фінансової стабільності, орієнтація на впровадження передових технологій банківського бізнесу.
Володіючи генеральною ліцензією Національного Банку України на проведення банківських операцій, Радомишльський АППБ «Аваль» здійснює весь спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг по обслуговуванню корпоративних і приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів. В даний час клієнтами банку є 0,5 мільйона фізичних осіб і більш 120 тисяч корпоративних структур, з яких 40% - приватні підприємці і суб'єкти малого бізнесу. Філіальна мережа банку, що включає в себе більш 900 філій і відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту одержати високий рівень обслуговування практично в будь-якій крапці країни.
З жовтня 1996 року Радомишльський АППБ «Аваль» першим в Україні є  дійсним членом міжнародної платіжної системи VISA International і приступив до масової емісії пластикових карт.  
На сьогоднішній день Радомишльський АППБ «Аваль» є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карт. Будучи принциповим членом міжнародних платіжних систем VISA і Europay International, з початку 2002 року Радомишльський АППБ «Аваль» збільшив кількість емітованих пластикових карт більш ніж вдвічі і першим з українських банків переборов мільйонний  рубіж випуску карт. Сьогодні Радомишльський АППБ «Аваль» має саму широку мережу обслуговування платіжних карт. Також банк був визнаний переможцем тендера по обслуговуванню на території України карт міжнародної системи Dinners Club і російської платіжної системи «СТБ». Наявність широкої мережі обслуговування карткових продуктів дозволяє Радомишльський АППБ «Аваль» активно впроваджувати послуги по автоматизованій видачі корпоративним клієнтам заробітної плати з використанням пластикових карт. Сьогодні зарплатні проекти банку працюють на 2001 найбільших промислових підприємств, приватних компаній і навчальних закладів України. Інноваційна політика Радомишльського АППБ «Аваль» орієнтована на впровадження на українському ринку принципово нових, передових банківських послуг, що надають клієнтам нові можливості керування своїми фінансами. Радомишльський АППБ «Аваль» першим в Україні запропонував своїм клієнтам послуги «рясного» банкинга, а також послуги з продажу через мережу своїх банкоматів і POS-терміналів електронних ваучерів ведучих операторів мобільного зв'язку і IP-телефонії. Також банк у квітні 2002 року першим в Україні запропонував своїм клієнтам класичний варіант системи інтернет-банкинга «Приват-24», користувачами якої на сьогодні є більш 10 000 клієнтів.
Застосування електронних платіжних карт у системі безготівкових розрахунків Радомишльського АППБ «Аваль» здійснюється відповідно до  законодавчих і нормативно-правових актів України, основними, серед яких є:
1.    Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2001 № 2121-111 [1, с.23];
2.    Закон України «Про платіжні системи і переклад грошей в Україні» від 05.04.2002 № 2346-III [2, с.34];
3.    Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їхнім застосуванням, затверджене постановою Правління НБУ від 27.08.2002 № 367 [3, с.40].
Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банки в Україні поряд із платіжними дорученнями, платіжними вимогами, вимогами-дорученнями, векселями, чеками як платіжні інструменти можуть використовувати і банківські платіжні картки.
На підставі  банківської  ліцензії, виданої НБУ, Радомишльський АППБ «Аваль» має  право здійснювати банківські операції по випуску банківських платіжних карток і здійснювати операції з їх застосуванням.
Відповідно до Закону України «Про платіжні системи і переклад грошей в Україні» платіжна картка є власністю емітента і надається клієнту відповідно до умов договору, за винятком попередньо оплачених платіжних карток, що можуть продаватися емітентами без обов'язкового оформлення договору в писемній формі.
Емісія платіжних карток в Україні проводиться винятково банками, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення таких операцій. Радомишльський АППБ «Аваль» має відповідні ліцензії.
Порядок проведення емісії платіжних карток і здійснення з ними операцій, у тому числі обмеження по їхньому застосуванню, визначається НБУ, а також чинним законодавством України.
Основним нормативним документом, з якого почалося впровадження карток міжнародних платіжних систем в Україні, є Положення про уведенні пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги і при видачі готівки, затверджене постановою Правління НБУ від 24.02.1997 № 37. У наступному, поняття, що викладені в ньому, а також ряд нових були ширше витлумачені в Положенні № 367, що сьогодні стало основним по регулюванню застосування банківських платіжних карток як форми безготівкових розрахунків.
Положення встановлює загальні вимоги до порядку здійснення банками емісії платіжних карток, визначає операції, здійснювані з їх застосуванням, і порядок розрахунків по цих операціях, а також установлює загальні вимоги до внутрішніх платіжних систем, створюваним в Україні.
Відповідно до вищевказаних законодавчих і нормативно-правових актів робота банку по керуванню пластиковими картками також регламентується внутрішніми наказами, розпорядженнями й інформаційними листами.
Для того щоб оформити платіжну картку в Радомишльському АППБ «Аваль» клієнту необхідно прийти в банк і відкрити в ньому так називаний спеціальний картковий рахунок. Весь цей процес починається з оформлення  необхідних документів. Звичайно для одержання картки потрібно укласти  з банком договір, у якому обмовляються умови ведення карткового рахунка і правила користування карткою, заповнити анкету і написати заяву. Деякі з цих документів можуть бути сполучені в єдиних формах (додаток). Іноді банк може попросити в клієнта кольорову фотографію. Документи, що клієнт повинний надати в банк: посвідчення особи (паспорт), ксерокопія чотирьох аркушів з паспорта й ідентифікаційний номер [25, с.120]. Найбільш важливим моментом є те, що клієнт відкриває спецкартрахунок по власній волі і згодний з умовами його ведення, підтверджуючи своїм підписом, що, до речі, може згодом бути зразком, що зберігається в банку. Таким чином, закладається правова основа майбутніх відносин клієнта з банком.

Інший дуже важливої, хоча і не афишируемої стороною, є перевірка банком зведень, зазначених у документах клієнта. У випадку якщо перешкод до випуску картки ні, на підставі документів клієнта Радомишльського АППБ «Аваль» відкриває спецкартсчет, у прив'язці до якого виготовляється картка, на яку заноситься необхідна інформація: прізвище й ім'я власника, номер карткового рахунка, термін дії картки. Потрібно обмовитися, що банк навіть після відкриття спецкартрахунку не видає картку доти, поки від клієнта не надійдуть у банк обговорені в договорі кошти. Клієнт одночасно зі здачею документів вносить первісний внесок на що відкривається спецкартрахунок або наявними через чи касу обмінний пункт, або безготівковим перекладом. Співробітники банку пояснюють клієнту, що «гроші з'являться на картці», як правило, наступного дня. Це відбувається тому, що зведення про наявність коштів на спецкартрахунку з'являються тільки після закриття банківського операційного дня. Термін виготовлення картки тиждень.
При видачі картки здійснюється її персоналізація - на неї заносяться дані, що дозволяють ідентифікувати картку і її власника, а також здійснити перевірку платоспроможності картки при прийомі її до чи оплати видачі готівки.
І от настає день, коли співробітник банку вручає клієнту ембосіровану картку  і конверт із персональним ідентифікаційним номером (ПИН). ПИН являє собою звичайне чотиризначне число і фактично є паролем власника картки [6, с.26].   
Пластикова картка дозволяє одержувати готівку і розплачуватися за чи товари послуги, тому таку картку називають ще платіжної.
Одержати наявні можна в касі Радомишльський АППБ «Аваль», в обмінному пункті або пункті видачі наявних. Касир банку приймає картку в клієнта, перевіряє наявність на ній елементів захисту, на оформленому чеку дивиться суму, що потрібно, і звіряє підпис клієнта на чеку і на картці. Тільки після цього видаються клієнту гроші.
Готівка можна також одержувати через автоматичні пристрої видачі наявних, тобто банкомати. Вони роблять практично всі операції, що виконують звичайно касири банку: можуть повідомити залишок засобів на рахунку власника картки, видати готівку, поповнити рахунок, перевести зазначену власником картки безготівкову суму на інший рахунок. За станом на 01.01.2003 Радомишльський АППБ «Аваль» установлено 312 банкоматів по всій території України.
Сфера застосування платіжної картки дуже широка (рис.2.2) [6, с.16].
Зовні банкомат являє собою металеву броньовану шафу з дисплеєм, на якому висвечиваются інструкції клієнту й іншій інформації. На передній панелі також мається клавіатура для введення клієнтом команд, проріз для прийому картки, щілина для видачі квитанції і вікно для видачі грошей. Усередині, крім електроніки, маються касети для збереження банкнот і пристрій для їхньої видачі, касета для збереження вилучених карток, принтер для роздруківки квитанцій.
Необхідно в точності виконувати інструкції банкомата, що з'являються на його екрані. Дуже важливо правильно набрати ПИН. Звичайно для цього дається три спроби. Якщо клієнт помиляється і втретє – картка буде затримана банкоматом. Не слід баритися з виконанням інструкцій банкомата. Затримка в діях більш 20 секунд може бути розцінена так, начебто клієнт вирішив скасувати чи операцію забув картку в банкомату. У гіршому випадку банкомат затримає картку, і клієнту прийдеться зв'язуватися з банком, що обслуговує банкомат, із проханням повернути картку.

По закінченні операції зняття наявних звичайно банкомат просить клієнта забрати карту. Не коштує в цей момент відходити від нього не забравши карту. Банкомат оснащується датчиком присутності клієнта, і якщо клієнт вийшов із зони його дії, картка може бути утягнена як забута.
Не варто жадати від банкомата більше засобів, чим він може видати. Часто сума обмежується кількістю купюр, що одноразово може видати банкомат. Сума одноразового зняття наявних, як правило, обмежена банком.
Необхідно обов'язково перевірити які карти приймаються банкоматом. Клієнт повинний порівняти логотип на своїй картці з зображеними на банкомату. Якщо логотип відсутнє, то, природно, картку банкомат не обслужить.
Пластикова картка служить не тільки як засіб одержання готівки, але і також як засіб платежу. Клієнт приходить у торгову крапку, будь те чи магазин відділення банку (торговою крапкою може бути не тільки магазин, але і відділення банку, а наданою послугою – видача готівки). Пред'явивши картку, клієнт одержує чи товар послугу в обмін на квитанцію, звичайно називану сліпом (бланк, розписка). На сліпі фіксується номер картки, код і координати торгової крапки, сума товару (послуги), дата операції. Ця процедура займає 1–2 секунди, оскільки сліп прокочується в спеціальній машинці, називаної імпринтером.
Під час оформлення покупки співробітник торгової крапки повинний одержати в емітента дозвіл на операцію (авторизація). Авторизаційний запит звичайно включає номер картки, термін її дії, суму операції, а також номер крапки прийому. Практично завжди в результаті авторизації лише підтверджується чи можливість неможливість оплати з даною карткою запитаної суми.
Подальший розвиток комунікаційних мереж дозволило зробити наступний крок – обладнати спеціальними пристроями, називаними POS-терміналами, для зчитування карт і багато магазинів. POS-термінал часто убудован у касовий апарат, але може бути виконаний і як автономний пристрій.
Необхідно відзначити, що будь-яка платіжна система з використанням платіжних карт ґрунтується, насамперед, на організації безперебійних і надійних безготівкових розрахунків між її учасниками. При цьому пластикова карта є лише інструментом цієї організації.
Найпростішим прикладом є картка, що випускається одним банком.
Ціль випуску такої картки може бути різної:
-    організація більш швидких і зручних для клієнтів розрахунків;
-    зменшення обсягу використовуваної в розрахунках готівки і, отже, зниження вартості операцій;
-    залучення нових і «прив'язування» наявних клієнтів;
-    прагнення не відстати від конкурентів;
-    відпрацьовування нової, більш прогресивної «безпаперової» технології;
-    розвантаження центрального офісу чи банку компанії від напливу клієнтів;
-    престиж і реклама своєї компанії (банку) на пластикових картках, що клієнти використовують не тільки як засіб платежу, але і як ознака визначеного соціального статусу [40, с.67].
У такій системі безготівкових розрахунків три основних учасники: [18, с.73]
•    компанія-емітент;
•    пункт обслуговування;
•    власник картки.
У банківській системі пунктом обслуговування може бути не тільки магазин, але і відділення банку, а наданою послугою – видача готівки.
Пункт обслуговування представляє сліп емітенту і на його підставі одержує грошове відшкодування в безготівковій формі. Емітент виставляє рахунок власнику картки і кредитує його, згодом одержуючи від нього оплату. У багатьох платіжних схемах емітент автоматично стягує суму операції з рахунка власника картки на підставі його попереднього доручення. Таке попереднє чи доручення дозвіл звичайний вноситься в договір, що укладається між емітентом і клієнтом при видачі останньому картки.
У зазначеній схемі важливе місце займає питання контролю за не перевищенням суми покупок над залишком по рахунку, а також блокування операцій з украденими (загубленими) картами.
Розглянемо цю схему з комерційної точки зору. Для клієнта бажано, щоб така картка приймалася в можливо більшій кількості комерційних крапок і банківських установ. Зі збільшенням числа пунктів обслуговування ростуть і доходи самого емітента. Так споконвічно в картковому бізнесі виникає потреба в створенні максимально розгалуженої системи.
Тут важлива для всіх учасників саме система, оскільки, якщо мається тільки один емітент, нехай навіть дуже велика компанія, то число її клієнтів виміряється тисячами. Кількість філій і відділень – максимум декількома десятками. Допустимо, цей емітент видав картки усім своїм клієнтам. Виникає питання, де вони будуть цими картками користатися?
Отже, необхідна комерційна мережа магазинів і інших підприємств обслуговування, де ці картки приймалися б як засіб платежу. При цьому будь-який клієнт зацікавлений, щоб магазин (банкомат, заправна станція), був максимально наближений до місця його перебування в конкретний момент часу. Зовсім ясно, що жоден, навіть самий могутній фінансовий інститут не зможе організувати густу мережу обслуговування, що охоплює всю країну. Але Радомишльський АППБ «Аваль» прагне це зробити. Адже без створення такої мережі неможливо зацікавити в придбанні картки широке коло користувачів. З іншого боку, керівництво будь-якої торгової компанії при рішенні питання про придбання устаткування, що обслуговує пластикові карти, насамперед, зацікавиться питанням про кількість своїх власних клієнтів (покупців), що вже має карти, оскільки при відсутності таких значні засоби, вкладені в картковий проект залишаться замороженими. У результаті виникає протиріччя: мало магазинів – нецікаво клієнтам, мало клієнтів – нецікаво магазинам.
З вищевикладеного випливає два важливих висновки. По-перше, картковий бізнес складається з двох тісно взаємозалежних і взаємозалежних частин: клієнти-власники карток і комерційна мережа, у якій дані картки приймаються як платіжний засіб. У зв'язку з цим у більш вигідній ситуації серед інших комерційних компаній знаходяться саме банки, оскільки в них є і те, і інше. По-друге, одного банку, навіть дуже великого, для створення конкурентноздатної системи недостатньо, краще об'єднання декількох банків. Крім всього іншого, це також дешевше і ефективніше для самих банків. Саме такими шляхами розвивалися Віза, Майстер Кард і Європей, яким належить зараз близько 70% світового карткового ринку.
Але в такій міжбанківській асоціації необхідно сполучна ланка – організація, що проводила би розрахунки між емітентами. Адже клієнт одного банку може прийти за покупкою в магазин, що обслуговується іншим банком. І в цьому випадку усі зацікавлені, щоб оплата карткою не просто відбулася, але і всі розрахунки були зроблені максимально швидко. Це можна здійснити, тільки маючи єдиний центр, що обробляє операції, тобто здійснюючий процесінг. Таким чином, у розвиту платіжну систему входять: [16, с.30]
•    банки-емітенти карт;
•    банки-еквайри – власники комерційної мережі, що працюють з магазинами;
•    магазини й інші сервісні крапки;
•    розрахункові банки;
•    регіональні компанії, що обробляють операції (процесінговие компанії).
Таким чином, при формуванні великої платіжної системи, мають місце наступні інформаційні і грошові потоки (рис.2.3) [25, с.13].

Відповідно до вищенаведеної схеми, у різних напрямках рухаються фінансові засоби і документи. Так, магазин, відпускаючи клієнту товар, одержує від нього замість сліп з розпискою на відповідну суму. Банк магазина відшкодовує останньому суму товарів, проданих власником карток, строго відповідно до представлених сліпів. Перевівши дані сліпів (операцій) в електронну форму, банк створює з них файл, відправляє його в процесінговую компанію й одержує через розрахунковий банк відшкодування на відповідну суму. Документом на даному етапі є електронний файл (журнал), створений у встановленому форматі і відповідним чином зашифрований. У компанії в процесі обробки всіх прийнятих файлів відбувається сортування операцій, представлених до оплати в систему за цей день і формуються файли для банків-емітентів. Такий файл є документом, на підставі якого процесінгова компанія одержує від банку-емітента засобу, що відповідають сумі всіх операцій, проведених власниками карток даного банку. Згодом для кожного клієнта формується виписка по його рахунку, що включає всі операції, що пройшли за визначений період (як правило, 1 місяць). Для власників кредитних і розрахункових карт виписка є документом, на підставі якого клієнт повинний оплатити свій борг банку на заздалегідь обговорених умовах. При великому обсязі операцій у платіжній системі створюється трохи процесінгових центрів, щоб розвантажити центральну процесінговую компанію від зайвих інформаційних потоків, а розрахунковий банк від зайвого руху засобів. Банк, що одночасно працює по випуску карток і обслуговуванню комерційної мережі, також зацікавлений у такій «автономізації», оскільки йому не приходиться виплачувати комісію за обмін інформацією з центром.
Радомишльський АППБ «Аваль» може обробляти операції і служити розрахунковим банком для інших банків, що працюють у даній платіжній системі.                  
Швидке поширення банківських пластикових карток, їхнє перетворення в масовий інструмент розрахунків, ріст їхньої популярності серед населення служить свідченням того, що ця форма розрахунків вигідна учасникам системи, і, насамперед — банкам [28, с.132].


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить