Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Аналіз нормованих та ненормованих грошових ресурсів підприємства

Аналіз нормованих та ненормованих грошових ресурсів підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Аналіз нормованих та ненормованих грошових ресурсів підприємства


Нормовані оборотні кошти включають запаси сировини й інших товарно-матеріальних цінностей для забезпечення виробничого процесу, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів і готової продукції, інші нормовані засоби. Мінімальна потреба в зазначених запасах покривається нормативом власних оборотних коштів.
Перевищення фактичних запасів над нормативом називають наднормативними запасами.
Аналіз нормованих оборотних коштів підриємств на зіставленні фактичних запасів із плановими і дослідження причин відхилень від плану.
Нормативи граничного рівня запасів товарно-матеріальних цінностей передбачають, як правило, зниження споживи в прирості запасів у порівнянні з планованими темпами росту реалізації продукції, робіт і послуг, а також залучення в господарський оборот надпланових зайвих і неиспользує залишків матеріальних цінностей. У межах обсягу запасів виходячи з цього співвідношення йому може бути наданий кредит банку понад норматив власних оборотних коштів.
Хоча заснування банку в даний час кредитують загальні залишки запасів і витрат і наднормативні непрокредитованные запаси по окремих статтях нормованих оборотних коштів не можуть бути визначені, важливо зіставляти фактичні запаси з нормативам. Це необхідно для визначення обгрунтованості нормативу при одночасній перевірці складу фактичних запасів.
Банком не приймається до кредитування та частина виробничих запасів, що не відповідає потребам виробництва або тривалого часу не утягується у виробництво. Зайві і непотрібні матеріальні цінності потребують додаткових витрат на збереження, а іноді призводять до втрат споживчих властивостей.
По незавершеному виробництву повинно бути перевірено, чи немає в його складі бракованої продукції, витрат на анульовані і припинені замовлення, чи своєчасно списуються витрати на незакінчені замовлення, послуги і роботи.
Особо треба звернути увагу на стан запасів готової продукції. При кредитуванні сукупних запасів банк виключає їхні наднормативні залишки, якщо ріст останніх не викликаний транспортними затрудненнями або припиненням відвантаження неакуратним платникам. Тому перевищення планових запасів по цій статті призводить до відволікання засобів з обороту.
Наявність наднормативних, не прокредитованих банком запасів товарно-матеріальних цінностей, що впливають на платоспроможність підприємств, визначається в цілому по всій сукупності запасів у такому порядку.
З фактичної вартості нормованих оборотних, засобів виключається знос малоцінних і предметів, що быстроизнашиваются, кредити банку по сукупності запасів і витрат, заборгованість постачальникам. Кредити банку і заборгованість постачальникам при цьому виключається у фактичних сумах, але не більш ніж перевищення фактичної вартості нормованих оборотних коштів, що залишилися після їхнього винятки, над сумою нормативу оборотних коштів.
Ненормовані оборотні кошти мають форму коштів і незакінчених розрахунків. У зв'язку з чинним порядком і термінами проведення розрахунків неминуче наявність визначених перехідних залишків заборгованості на звітні дати. Поряд із цим через порушення нормального ходи фінансово-господарської діяльності виникає додаткова неплануюча потреба у фінансових ресурсах. Планові норми і нормативи по цій групі оборотних коштів не встановлюється.
Джерелами покриття ненормрваних оборотних коштів, за винятком що кредитуються банком, є притягнуті поза планом ресурси. Відволікання засобів підприємства на не передбачені планом цілі найчастіше призводить до затримки в обороті засобів постачальників.
Аналіз ненормирует оборотних коштів підприємств на виявленні сум дебіторської і кредиторської заборгованості, причин, що призвели до утворення цих сум, їхній вплив на фінансовий стан підприємства.
Дебіторською заборгованістю називається заборгованість організацій і окремих осіб підприємству, а кредиторської - заборгованість підприємства організаціям і окремим особам. Збільшення дебіторської заборгованості означає відволікання з обороту засобів підприємства. Кредиторська заборгованість часто є результатом фінансових затруднень. Тому суворий контроль за платіжною дисципліною, виявлення невиправданих сум дебіторської і кредиторської заборгованості мають важливе значення.
До дебіторської заборгованості ставляться незакінчені розрахунки за товари відвантажені, відбивані в III поділі активу балансу. Звільнення оборотних коштів, вкладених у ці статті, значною мірою сприяє збільшенню обсягу реалізації, прибули, поліпшенню фінансового положення підприємства.
Частина незакінчених розрахунків за товари відвантажені пов'язана з нормальними термінами документообмена і відбивається по статті “Товари відвантажені і здані роботи з переданих у банк на інкасо розрахунковим документам, термін оплати яких не наступив”. Заборгованість по цій статті покривається кредитом банку під розрахункові документи в шляху. Заборгованість по статті “Товари на відповідальному збереженні в покупців через відмову від акцепту”, природно, банком не кредитується і є додатковим відволіканням засобів з обороту. Все це може бути пов'язане з помилками в оформленні розрахункових документів, а також із порушенням договірних розумів постачання по комплектності і якості продукції. Підприємство в цьому випадку несе непродуктивні витрати по відвантаженню, транспортуванню і збереженню продукції. Наявність цих сум на балансі підприємства свідчить про хиби в роботі підприємства, викликає необхідність детального аналізу відповідних сторін його діяльності.
По статті “Інші дебітори” відбиваються інші види заборгованості. За даними аналітичного урахування виявляються ті суми, що викликані незаконним авансуванням постачальників у рахунок майбутнього відвантаження матеріальних цінностей, невчасним стягненням сум по пред'явлених підприємствах претензіям і т.п.
При аналізі кредиторської заборгованості, відбитої в поділі III пасиву балансу, також варто виділити суми, обумовлені чинним порядком розрахунків і пов'язані з порушеннями розрахунково-платіжної дисципліни.
Нормальною кредиторською заборгованістю рахуються заборгованість постачальникам по акцептованих і інших розрахункових документах, термін оплати яких не наступив, переплати і недоплати на звітну дату по розрахунках із бюджетом (крім недоїмки по платежах), перевищення фактичної заборгованості по стійких пасивах над плановою.
Невиправданими рахуються прострочена кредиторська заборгованість, заборгованість постачальникам по неотфактованим постачаннях, відбиті по статті “Інші кредитори” незакінчені аванси покупців у рахунок майбутнього відвантаження продукції, що перевищує нормальні терміни заборгованість покупцям


Таблиця 3.5
Аналіз структури обігових активів ДП ТРК “Топ” за 2002 рік


Показники    Абсолютні величини    Питома вага(%) в загальній величині обігових активів    Зміни
На початок періоду    На кінець періоду    На початок періоду    На кінець періоду    В абсолютних величинах    У відносних величинах    В % до змін загальної величини
Запаси
2815,2    2835,81    28,15%    24,04%    +25,6    -4,11    +1,49
Деб заборг. за рахунками    196,7    220,5
1,97%    1,88%    +23,8    -0,09    +1,39
Короткострокова дебіторська заборгованість    5121,1    4495,1    51,20%    38,38%    -626    -12,82    -36,59
Інша пот.дебіт.заборгов    1790,7    3357,2    17,90%    28,67%    +1566,5    10,77    91,59
Грошові
кошти    69,2    630,7    0,69%    5,38    +569,5    +4,78    33,29

Інші грошові ресурси підприємства    8,0    172,0    0,08%    1,47%    +164    +1,39    9,59
Всього обігових активі    10000,9    11711,3    100%    100%    +1710,4    -    100


Таблиця 3.6

Аналіз структури обігових активів ДП ТРК “Топ” за 2003 рік


Показники    Абсолютні величини    Питома вага(%) в загальній величині обігових активів    Зміни
На початок періоду    На кінець періоду    На початок періоду    На кінець періоду    В абсолютних величинах    У відносних величинах    В % до змін загальної величини
Запаси
2835,8    9618,7    24,04%    33,29%    +6782,9    +9,25    +39,48
Деб заборг. за рахунками    220,5
10833,3    1,88%    37,50%    +1061,28    +35,62    +6,18
Короткострокова дебіторська заборгованість    4495,1    5115,0
38,38%    17,70%    +619,9    -20,6    +3,61
Інша пот.дебіт.заборгов    3357,2    1171,9    28,67%    4,06%    -2185,3    -24,61    -12,72
Грошові
кошти    630,7    2152,8    5,38    7,45%    +1522,1    +2,07    +8,86
Інші грошові ресурси підприємства    172,0    0    1,47%    0    -172    --1,47    -1
Всього обігових активі    11711,3    28891,7    100%    100%    17180,4    -    100


Сучасні методи фінансового аналізу дають можливість здійснювати оцінку підприємств, компаній та їхніх філіалів по інтегрованим показникам функціонування. Фінансовий аналіз  вивчає економічний стан фірми і відображає  ефективність виробничої діяльності, ліквідності та фінансової усталеності підприємств за допомогою системи показників.
Метою фінансового аналізу є оцінка фінансового стану підприємства на підставі виявлених результатів та подача рекомендацій щодо його поліпшення. Фінансовий стан оцінюється насамперед на основі статей бухгалтерського балансу та додаткам до нього. Задачі фінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичним матеріалом, яких насамперед цікавить:
оцінка фінансових результатів;
оцінка майнового стану;
аналіз фінансової усталеності, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;
дослідження стану та динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості;
аналіз ефективності вкладеного капіталу.
Розрахунок та аналіз економічних показників діяльності підприємств є активними інструментами сучасного фінансового менеджменту. Набір цих відносних показників дозволяє скласти доволі повне уявлення про ефективність виробничої, маркетингової діяльності, фінансової стратегії підприємства, а також оптимізувати сам процес управління.
Методика фінансового аналізу являє собою дослідження цих показників з метою прийняття найбільш виправданих рішень в ринкових умовах.
Без фінансового аналізу сьогодні стає  неможливимим функціонування будь-якого суб’єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності,  то фінансова звітність - обов’язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов’язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації. 
Головним джерелом фінансового аналізу є інформація бухгалтерської звітності підприємств, відповідна обробка якої може сприяти максимізації прибутку підприємства. У виробничій сфері фінансовий аналіз тісно зв’язаний з двома головними функціями управління виробництвом: плануванням та контролем, а також з їхньою  проміжною ланкою - бюджетуванням (розподілом коштів для досягнення поставлених виробничіх цілей). Без відповідного планування цілі досягаються лише випадково. При плануванні для аналізу головним чином використовуються джерела внутрішнього походження. В основному це дані про сподівані обсяги виробництва (продажу) та витрати.  Однак в сучасних умовах джерела фінансового аналізу діяльності великих підприємств не обмежуються внутрішньою інформацією. При плануванні обсягів виробництва до уваги часто беруться статистичні показники стану ринку, економічної ситуації в країні, демографічні характеристики населення окремих регіонів (як скажімо при будівництві мережі супермаркетів) тощо.  Фінансовий аналіз є інструментом контролю ефективності використання розподілених або інвестованих коштів. Перед вкладанням коштів у виробництво інвестори проводять оцінку вартості як матеріальних, так і нематеріальних активів. На основі фінансової оцінки будується ціна цих активів. Фінансовий стан характеризується системою таких показників, як поточна і перспективна платоспроможність, оборотність, наявність власних і позичкових засобів, ефективності їхнього використання та ін. Аналізу належить важлива роль у досягненні стабільного фінансового стану підприємства.
Дані управлінського аналізу відіграють вирішальну роль у розробці найважливіших питань конкурентної політики підприємства, використовуються керівниками для вдосконалення технології й організації виробництва, для створення механізму досягнення максимального прибутку.
Можливими рекомендаціями з приводу вдосконалення методики фінансового аналізу в Україні, до висловлення яких дійшов автор під час написання цієї роботи, є наступні:
1.При побудові порівняльного аналітичного балансу  велику роль відіграє вибір часового інтервалу для вимірювання змін в статтях бухгалтерського балансу. Використання квартального інтервалу має свої переваги, головною з яких є можливість використання даних фінансової звітності підприємства перед органами податкової адміністрації. Однак величина прибутку підприємства з високими темпами обіговості коштів у короткостроковому періоді більшої міри підпадає під вплив таких факторів, як сезонні коливання попиту на продукцію, непередбачуваність темпів інфляції, зміна цін на енергоносії, нововведення в податковому законодавстві тощо. Для таких підприємств більш доцільним, на мою думку, є вибір місячного інтервалу у порівняльному аналізі статей балансу. Крім більшого ступеня інформативності відносних показників балансу, менша довжина інтервалу робить досліджувані дані більш придатними для статистичного аналізу та прогнозування. Фінансові відділи підприємств можуть здійснювати подвійний аналіз беручи за основу в окремих випадках місячний або квартальний інтервал для аналізу результатів фінансової діяльності підприємства  у короткостроковому та довгостроковому періодах.
2.Можливості статистичного аналізу поки що, на жаль, далеко не повністю використовуються  під час фінансового аналізу на вітчизняних підприємствах. Без статистичних методів неможливо кількісно розрахувати та мінімізувати економічний ризик, який супроводжує підприємства в їхній діяльності. Можливим варіантом використання статистичних методів обчислення та мінімізації ризиків може бути застосування окремих елементів теорії портфеля, як це було експерементально показано в другому розділі роботи.
3.Сьогодні нас відділяє вже немало часу відтоді, як Україна стала на шлях ринкових перетворень. Цей шлях і досі залишається складним та заплутаним, а часом навіть незбагненним пересічному громадянину, що давно звик чути про реформування економіки, не помічаючи реальних змін на краще.  На думку багатьох західних економістів проблема української промисловості полягає в тому, що керівники багатьох підприємств  є вихованцями старої командно-адміністративної системи господарювання, в якій, при відсутності функціонуючого ринкового механізму та дефіцитності ресурсів,  споживчій попит сприймався як небажане явище або, навіть гальмо економічного розвитку. Відмінність ринкової економіки в цьому відношенні полягає в тому, що споживчій попит в будь-якій формі розуміється виробником як стимул до збільшення обсягів виробництва.
Світовий досвід вчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі сьогодні в Україні відіграє об’єктивний фінансовий аналіз.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить