Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Оцінка ефективності використання власних та залучених грошових ресурсів підприємства

Оцінка ефективності використання власних та залучених грошових ресурсів підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Оцінка ефективності використання власних та залучених грошових ресурсів підприємства


Вимоги до фінансової звітності встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку  1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03 .99 р. № 87.
До фінансової звітності підприємства відносяться Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки і пояснення. Фінансова звітність повинна розкрити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарсько-фінансової діяльності підприємства. Квартальний бухгалтерський звіт обмежується балансом і звітом про фінансові результати. В такому ж обсязі складається
скорочена  за кількістю показників фінансова звітність суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття управлінських рішень.
За загальними положеннями Положення (стандарту)  3 "Звіт про фінансові результати"  господарсько-фінансова діяльність підприємства складається із звичайної діяльності та надзвичайних подій.
Звичайна діяльність  - це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. 
Основна діяльність - це  операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу
Основна діяльність підприємства та інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю, відносяться до операційної діяльності.
До інших видів звичайної діяльності відноситься   інша операційна діяльність підприємства, крім виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послуг),  операційна оренда активів, реалізація оборотних активів (крім фінансових інвестицій тощо).
Надзвичайна подія - це подія або операція, яка чітко відрізняється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.    До надзвичайних подій відносяться стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо та інші події, які відповідають визначенню надзвичайних подій.
Статті доходів і витрат, пов’язаних з господарсько-фінансовою діяльністю підприємства, розміщені в Звіті про фінансові результати відповідно до вказаної вище класифікації діяльності підприємства.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна та квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду.
Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена в фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати, що складається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку  3. Цим Положенням визначені зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Для малих підприємств може передбачатися спрощена форма Звіту про фінансові результати.
Метою складання Звіту про фінансові результати  є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду  з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку, а на підставі цього обліку в Звіті про фінансові результати у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування).
При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язань, які  приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників). Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
Положенням "Звіт про фінансові результати" (пункти 12  - 37)  встановлено економічний зміст статей  доходів і витрат та порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період. Вимоги до звіту Про фінансові результати визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як і в Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від звичайної діяльності та надзвичайних подій, а також у складі звичайної діяльності - від основної та  іншої діяльності (фінансової та інвестиційної). Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об’єктивної оцінки діяльності підприємства.
Особливість відображення в бухгалтерському обліку з 1 січня 2003 року фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства в тому, що протягом року  фінансовий результат визначається оперативно в Звіті про фінансові результати, а в бухгалтерському обліку він відображається заключними записами по підсумку за звітний рік.
Бухгалтерський баланс є найбільш інформативною формою для аналізу й оцінки фінансового стану підприємства.
Уміння читати баланс базується на знанні змісту кожної його статті, способу її оцінки, ролі в діяльності підприємства, зв'язку з іншими статтями, характеристики цих змін для економіки підприємства.
Дослідження бухгалтерського балансу дає можливість: одержати значний обсяг інформації про підприємство; визначити ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними коштами; встановити, за рахунок яких статей змінився розмір оборотних коштів; оцінити загальний фінансовий стан підприємства навіть без розрахунків аналітичних показників.
Бухгалтерський баланс є реальним засобом комунікації, адже завдяки йому керівники отримують уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, правильності обраного стратегічного курсу, порівняльних характеристик ефективності використання ресурсів і прийнятті рішень найрізноманітніших  питань по управлінню підприємством.
Аудитори отримують підказку для вибору правильного рішення в процесі планування своєї перевірки, виявлення слабких місць у системі обліку, а також можливих навмисних і ненавмисних помилок у зовнішній звітності клієнта.
На основі бухгалтерського балансу фінансові аналітики визначають напрямки аналізу підприємства. Значення бухгалтерського балансу є настільки важливим, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу. Основними напрямками аналізу для реальної оцінки фінансового стану є наступні:
1. Аналіз фінансового стану на короткострокову перспективу, який полягає в розрахунку показників оцінки задовільності структури балансу (коефіцієнт ліквідності, забезпеченості власними засобами і можливості відновлення (втрати) платоспроможності.
При характеристиці платоспроможності увагу в основному звертають на такі показники, як наявність коштів  на розрахункових рахунках у банках, у касі організації, збитки, прострочена дебіторська і кредиторська заборгованість, не погашені в термін кредити і позики, на оцінку положення організації на бланку цінних паперів.
2. Аналіз фінансового стану на довгострокову перспективу досліджує структуру джерел надходження коштів, ступінь залежності організації від зовнішніх інвесторів і кредиторів.
3. Аналіз ділової активності організації, критеріями якої є:
-репутація організації;
-широта ринків збуту продукції;
-ступінь виконання виробничого плану;
господарських операцій.
-рівень ефективності використання ресурсів організації.
Для оцінки реальних аналітичних можливостей необхідно знати обмеження інформації, поданої в балансі:
Баланс - це підбірка моментных даних на початок і кінець звітного періоду, тобто в ньому фіксуються сформовані до моменту його упорядкування результати Він відповідає на запитання: “Що являє собою підприємство на даний момент? ”, але не відповідає на запитання: “В наслідок чого склалося таке положення?” Закладений у ньому принцип використання історичних цін придбання оборотних активів суттєво спотворює реальну оцінку майна в цілому.
Бухгалтерський баланс служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.
Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.
Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів
господарської діяльності (виторгом від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму № 2  “Звіт про фінансові результати”.
Окрім вивчення змін суми балансу на вітчизняних підприємствах часто також здійснюють аналіз характеру змін окремих його статей. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу. 
Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних
таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду).
Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам.
Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально.
Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл дохіду. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів (задіяних переважно у секторі роздрібної торгівлі та надання послуг) доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях  бухгалтерського балансу.


Таблиця 3.1.

Порівняльний аналітичний баланс ДП ТРК “Топ” за 2002рік

Показники        Абсолютні величини        Часткова вага        Зміни
Початок періоду        Кінець періоду        Початок періоду        Кінець періоду        В абс.величинах        У відносних величинах        У % до змін підсумку балансу
АКТИВ
1Позаобігові активи            17545,9        21243,3        63,69        64,34        +3697,4        0,65        67,58   
2.Обігові активи:
-Запаси
-Деб.заборгованість
-Грошові кошти
-інші обігові активи        10000,9
2815,2
7108,5
69,2
8,0        11711,3
2835,8
8072,8
630,7
172,0        36,30
10,22
25.80
0.25
0.029        35,47
8,59
24.45
1.91
0.52        +1710,4
+20,6
+964.3
+561.5
+164        -0,83
-1,63
-1.35
+1.66
+0.49        31,26
0,38
17.62
10.26   
3.Витрати майб.періодів        0,6        64,1        0.002        0.19        +63.5        +0.19        1.16
БАЛАНС        27547,4        33018,7        100        100        +5471,3        -        100
ПАСИВ
1.Власний капітал

20050,9       
28416,6           
72.79       
86.06       
+8365.7       
+13.27       
152..90
2.Поточні забов’яз        7496,5        4602,1        27.21        13.94        -2894.4        -13.27        -52..90
БАЛАНС        27547,4        33018,7        100        100        +5471,3        -        100


Таблиця3.2.

Порівняльний аналітичний баланс ДП ТРК “Топ” за 2003 рік

Показники        Абсолютні величини        Часткова вага        Зміни
Початок періоду        Кінець періоду        Початок періоду        Кінець періоду        В абс.величинах        У відносних величинах        У % до змін підсумку балансу
АКТИВ
1Позаобігові активи            21243,3        86623.3        63,69        74,98        +65380        +11,29        79,24
2.Обігові активи:
-Запаси
-Деб.заборгованість
-Векселі одержані
-Грошові кошти
-інші обігові активи        11711,3
2835,8
8072,8

630,7
172,0        28891.7
9618,7
14519,9
2600,4
2152,8
-        36,30
10,22
25.80
-
0.25
0.029        25,01
8,32
12,57
2,25
1,86
-        +17180,4
+6782,9
+6447,1
+2600,4
+1522,1
-172,0        -11,29
-1,9
-12,51
2+2,25
+1,61
-0,029        20,82
8,22
7,81
3,15
1,84
-0,21
3.Витрати майб.періодів        64,1        12,5        0.002        0,01        -51,6        +0,008        -0,06
БАЛАНС        33018,7        115527,5        100        100        +82508,8        -        100
ПАСИВ
1.Власний капітал

28416,6           
41177,6       
72.79       
35,64       
+12761       
-44,15       
15,47
2.Поточні забов’яз        4602,1        74349,9        27.21        64,36        +69747,8        +37,15        84,53100
БАЛАНС        33018,7        115527,5        100        100        +82508,8        -        100

Варіантом горизонтального аналізу є аналіз тенденцій розвитку (трендовий аналіз), при якому кожна позиція звітності порівнюється з рядом попередніх   періодів,  і визначається тренд, тобто основна тенденція динаміки показника, очищена від випадкових впливів і індивідуальних особливостей періодів. Цей аналіз носить перспективний прогнозний характер.
Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників.
Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін.
За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів.
Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс.
У порівняльному балансі в таблицях 3.1. та 3.2. відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.
Якщо збільшується частка грошових ресурсів, то можна зробити наступні висновки:
може бути сформована більш мобільна структура активів, що покращує фінансовий стан підприємства, оскільки сприяє прискоренню обіговості коштів;
частина поточних активів може бути вилучена на кредитування споживачів товарів та інших дебіторів. Це свідчить про фактичну іммобілізацію частини оборотних коштів з виробничої програми.
На аналізованому підприємстві у з2002 році склалась не така ситуація: знизилася частка позаобігових активів і відповідно зменшилась частка обігових активів. При цьому слід зазначити, що зменшилась частка дебіторської заборгованості - з 25,80 до 24,45 %, що є непоганою тенденцією;
на підприємстві може відбуватися роззгортання виробничої бази.
Аналізуючи структуру пасиву балансу слід зазначити як позитивний момент фінансової усталеності підприємства високу частку капіталу і резервів, тобто  власних джерел підприємства, тим більше частка їх збільшується з 72,79 до 86,06 %. Позитивної оцінки заслуговує зменшення частки кредитрської заборгованості.
Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства, частку кожного елемента в активах і співвідношення позичкових і власних коштів, що покривають їх, у пасивах.  З аналізу табл. 3.1. ми бачимо, що майно підприємства збільшилося на 5471,3 грн., або 19,86%. У підприємстві відбулася зміна структури вартості майна убік зменшення питомої ваги в ньому грошових ресурсів, але якщо аналізувати це зменшення у структурі, то ми бачимо, що це зменшення відбулося за рахунок зменшення насамперед дебіторської заборгованості(на 1,35%) та обсягу запасв (1,63), при однаразовому збільшенню грошових коштів га 1,66%.
Якщо б приріст відбувся переважно за рахунок позичкових джерел, то в наступні періоди ці джерела можуть вичерпатись і підвищення мобільності майна матиме нестабильный харатер. На підприємстві саме така ситуація: приріст джерел  не пов'язаний з позиковими засобами. Отримані кошти вкладені в основному, в позаобігові активи – 67,58 %,
Якщо головним джерелом приросту виявилися власні кошти підприємства, значить висока мобільність майна не є випадковою і повинна розглядатися як постійний фінансовий показник підприємства.
Таким чином, співставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці нові кошти, в основному, вкладені. Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність можливостей для погашення боргів.
Аналіз стана власних оборотних коштів полягає у визначенні їхньої наявності на початок і кінець звітного періоду і перевірці їхній використання. Сума джерел власних і прирівняних до них засобів при правильному їхньому використанні повинне покривати вкладення підприємства в основні засоби і внеоборотні активи, а також у нормовані оборотні кошти в межах установленого нормативу.
Для визначення наявності власних оборотних і прирівняних до них засобів необхідно з результату поділу і пасиву балансу, у якому відбиваються джерела власних і прирівняних до них засобів (стійкі пасиви приймаються тільки в частині, спрямованої на покриття нормативу), виключити результат поділу I активу, у якому відбиваються основні засоби і внеоборотные активи. У результаті порівняння отриманої суми з установленим для даного підприємства нормативом (результат поділу II активу) визначається надлишок або недостатність власних оборотних коштів.
Головними чинниками, що визначають наявність власних оборотних коштів, є статутний фонд у частині оборотних коштів, прибуток і її використання, зміна сум стійких пасивів. Протягом року на збільшення (зменшення) статутного фонду в частині оборотних коштів надходять (списуються) визначені суми. На наявність оборотних коштів впливає сальдовий результат цих операцій, а також зміна засобів, що знаходяться в обороті підприємства в покриття його нормативу. На підприємствах, не переведених на повний госпрозрахунок і самофінансування, на наявність оборотних коштів впливає також відхилення фактичних витрат, зроблених за рахунок прибутків від планових розрахунків. На підприємствах, переведених на повний госпрозрахунок і сомофинансування, усі витрати здійснюються за рахунок фондів, утворених від розрахункового прибутку по встановлених нормативах. Тому цей чинник на зміну наявності оборотних коштів не впливає.
Деталізація факторів, що впливають на стан оборотних коштів, пов'язана з розшифровуванням основних сум, що вплинули на зміну стійких пасивів у покриття нормативу. На підприємстві зменшення стійких пасивів пов'язано зі зміною розмерів кредитування
Визначений на кінець року нестачі (надлишок) власних оборотних коштів коректується за результатами перерахунків по фактичному прибутку, що провадяться після закінчення звітного періоду. Шляхом порівняння належних сум і фактично внесених платежів із прибутку визначається сума, на якому коректується розмір нестачи власних оборотних коштів, обчислений по балансі. Якщо сума належних платежів більше фактично внесених, то розмір власних оборотних коштів зменшується, а якщо менше - збільшується.
На підприємстві може матері місце також відволікання частини оборотних коштів на цілі, не передбачені планом і имеющие не законних джерел покриття. Таке відволікання називають іммобілізацією оборотних коштів.
Аналіз іммобілізації оборотних коштів полягає у виявленні іммобилізованних сум або неправильного використання засобів цільового призначення. Для цього зіставляють статті активу, що корреспондируются, і пасиву балансу. До іммобілізації також ставляться: перевищення розрахунків із робітниками та службовцями позичкам на індивідуальне житлове будівництво та інші споживи (роздів III активу) над позичками, фактично виданими банком (роздів III пасиву); витрати, не перекриті засобами спеціальних фондів і цільового фінансування (роздів III активу) зайво внесена в банк сума амортизаційних відрахувань (роздів III активу); розрахунки з особами по відшкодуванню матеріального збитку і недостача і утрати від псування товарно-матеріальних цінностей, не списані з балансу у встановленому порядку (роздів III активу).
Іммобілізація - свідчення порушення фінансової дисципліни, оскільки сверхзапаси являють собою перевитрату коштів у порівнянні з наявними джерелами цільового призначення. Тому фінансові органи приділяють особливу увагу виявленню причин її утворення. Заснування банку, выявляя іммобілізацію, застосовують економічні санкції, домагаючись відновлення иммобилизированных сум в обороті.
Іммобілізація може негативно вплинути на фінансове положення підприємства, оскільки відволікання засобів з обороту погіршує платоспроможність.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить