Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Аналіз складу грошових ресурсів підприємства

Аналіз складу грошових ресурсів підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Аналіз складу грошових ресурсів підприємства


Розділ 2 бухгалтерського балансу «Обігові активи» об,єднує різні статті, які включають грошові ресурси (поточні активи).
У складі грошових ресурсів відрізняють:
1.    Запаси .
2.    ПДВ за придбанними цінностями.
3.    Дебіторську короткострокову та довгострокову заборгованість.
4.    Короткострокові фінансові вкладення.
5.    Грошові кошти (в тому числі каса, розрахунковий рахунок, валютній рахунок).
6.    Інші обігові активи.
До реформування системи бухгалтерського обліку та звітності в Україні в складі річної звітності були присутні налоги сучасного балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал.
Що ж стосується “Звіту про рух грошових коштів”, то ця форма звітності є принципово новою в системі фінансової звітності підприємств україни.
У цьому зв,язку треба розглянути основні принципи ї складання та роль в системі фінансової інформації, яка є в звітності.
Підриємство може бути дуже прибутковим і в той самий час мати надмірний дефіцит коштів або сепедньоприбутковим, маючи в роспорядженні великі суми грошових коштів.
Звіт про рух грошових коштів призначен показати подібні надлишки або дефіцити.
Він складається для того, щоб показати порядок фінансування операцій звітуючого підприємства та використання ним фінансових ресурсів.
Інформація про рух грошових коштів, крім того, містить інформацію, яка корисна при оцінкі фінансової гнучкості фірми. Фінансова гнучкість-це здатність фірми генерувати значні суми грошових ко    тів з тим, щоб своєчасно реагувати на не коштів за минулі періоди, особливо про рух коштів від основної діяльності за сподівано виникаючи потреби та можливості. Інформація про рух грошових
коштів за минулі періоди, особливо про рух коштів від основної діяльності за минулі періоди.
Чим істотніші потоки грошових коштв,тим вище буде здатність фірми витримати неблагоприємні зміни економічних умов.
Деякі інвестори та кредитори вважають звіт про рух грошових коштів корисним при оцінкі “якості” прибутків фірми.
Визначення прибутку при урахуванні за методом нарахування потребує  багатьох бухгалтерських проводок, пов,язаних з нарахуванням, відображенням сум, які відносяться до майбутніх звітних періодів, розподіленням та оцінкою.
Такі корректировки та процедури роблять процес визначення доходу більш суб,єктивним, ніж хотілося б деяким користувачам фінансової звітності. Такі користувачи покладаються на більш об,єктивну оцінку ефективності, ніж чистий прибуток,-на рух грошових коштів від основної діяльності.
З точки зору цих користувачив, чим вище цей показник, тим вище “якість” прибутку.
Звіт про рух грошових коштів підрозділяє грошові надходження та сплати на три основні категорії:
-рух грошових коштів в результаті операційної діяльності;
-рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності;
-рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності.
Групування потоків грошових коштів за цими трьома категоріями дозволяє відобразити вплив кожного з. Комбінований вплив всіх трьох показників на обсяг грошових коштів визначає чисті зміни грошових потоків за період. Потім чисті зміна грошових коштів за період звіряється з початковим і кінцевим сальдо грошових коштів.
Операційна діяльність-основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою.
Як правило, операційна діяльність фірми спрямована на продаж продукції або надання послуг. Рух грошових коштів від основної діяльності включає в себе всі опрації підприємства, які не попадають під визначення інвестиційної аб фінансової діяльгості.
Прикладами грошових надходжень та сплат в результаті операційної діяльності можуть бути:
-надходження від покпців за продані товари або оказані послуги;
-надходження грошових коштів за надання права користування активами;
-сплати постачальникам;
-виплати робітникам.
Під інвестиційною діяльністю підприємства слід розуміти совокупність операцій  по придбанню та продажу довгострокових (позаобігових) активів , а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.
Відомоств про рух грошових коштів, пов,язаних з інвестиційною діяльністю, важливі, оскільки вони відображають витрати, проізведені в відношенні ресурсів,які,як припускається, утворять у майбутньму прибуток та рух грошових коштв. Нижче приведені приклади такого руху грошових коштів.
Пиклади руху грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності:
-надходження від продажу позаобігових активів,як матеріальних, так і не матеріальних:
-надходження від реалізації акцій, облігацій та інших цінних паперів (крім грошових еквівалентів);
-надходження по займам , які сплачують замовники;
-сплати, пов,язані з придбанням позаобігових активів, як матеріальних, так і нематеріальних;
-сплати, пов,язані з придбанням акцій, облігацій та інших цінних паперів (крім грошових еквівалентів);
-виплата позик позичальникам
Вважається, що фірма здійснює фінансову діяльність, якщо вона отримує ресурси від акціонерів, бере позики у кредиторів та сплачує суми , отримані в якості позики. Інформація про рух грошових коштів, пов,язаних з фінансовою діяльністю, важлива тому, що вона дозоляє прогнозувати майбутній обсяг грошових коштів, на який будуть мати права постачальники капіталу підприємства. Нижче приедені приклади руху грошових коштів в результаті фінансової діяльності:
-надходження від емісії простих та привельованих акцій;
-надходження від випуску облігацій;
-виплати дивидендів;
-виплати, пов,язані з погашенням випущених облігацій;
-виплати,які проводить арендатор в зменшення заборгованності з фінансового лізінгу.
За станом руху грошових потоків можна судити про якість управління підприємством.
За думкою спеціалістів, якість управління підприємством можна охарактеризувати як “добре” в тому випадку, якщо за результатами звітного періоду чистий рух грошових коштів в результаті операційної діяльності має додатнє значення, в результаті інвестиційної та фінансової діяльності-від,ємне.
Це означає,що в езультаті операційної діяльності, зокрема від реалізації продукції, підприємство отримує достатньо грошових коштів, щоб мати можливість інвестувати ці засоби, а також сплачувати відсотки з залучених кредитів.
При цьому підприємству для здійснення інвестицій достатньо тільки власних коштів.
Якщо при цьому чистий рух грошових коштів в результаті усіх видів діяльності підприємства за рік також має додатнє значення, то можна говорити про те, що керівництво підприємства повністю виконує свої функції.
У випадку, якщо рух грошових коштів в результаті операційної та фінансової діяльності має додатнє знчення, а в результаті інвестиційної-від,ємне, говорять про нормальну якість управління підприємством.
Сутність такої структури грошових потоків зводиться до наступного: підприємство спрямовує грошові кошти, отримані від операційної діяльності, а також засоби, отримані як кредити та додаткові вкладення власників (фінансова діяльність), на придбання поза обігових активів (оновлення основних засобів, вкладення капіталу у нематеріальні активи, здійснення довгострокових інвестицій).
У цій ситуації також бажане додаткове положення у статті “Чистий рух коштів у звітному періоді”.
Слід підкреслити, що фінансування витрат від інвестиційної діяльності за рахунок надходжень від фінансової діяльності не завжди є негативним результатом.
Притягнення інвестицій для розвитку підприємства в даний час-поширене явище. Більш того, від’ємне значення статті “Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності” та додатне значення статті “Чистий рух коштів від фінансової діяльності”, може також означати, що підприємство під невеликий процент отримало кредит та інвестувало отримані кошти та більш вигідних умовах.
Іншою мовою, як перша ситуація так і друга сприйнятлива при оцінці якості управління підприємством.
Небеспечною є ситуація, при якій рух коштів в результаті фінансової діяльності ти інвестиційної діяльності має додатне значення, а в результаті операційної-від’ємне. У цьому випадку стан підприємства можна охарактеризувати як кризовий.
Якість управління в такій ситуації не видержує ні якої критики. Зміст такої структури капіталу зводиться до наступного: підприємство фінансує витрати операційної діяльності за рахунок надходжень від операційної та фінансової, тобто за рахунок залучених кредитів, додаткової емісії акцій.
Така система руху грошових коштів прийнятна лише для тільки утворених нових підприємств, які ще не почали працювати на повну потужність та знаходяться на початковій стадії розвитку.
Таким чином, можна зробити висновок, що якість управління підприємством буде знаходитись на прийнятному рівні лише у тому випадку, якщо буде мати додатне значення рух грошових коштів в результаті операційної
діяльності.
Іншою мовою ,підприємство буде своєчасно отримувати оплату за реалізовану
Крім того, витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт ,послуг) будуть менше отриманих доходів, тобто підприємство буде мати прибуток.
Розглянемо загальні положення аналізу звіту про фінансові результати  та дамо оцінку грошових потоків аналізуємого підприємства.
Структуру грошових потоків аналізує мого підприємства за два роки представлено у табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Структура грошових потоків ДП ТРК “Топ” за 2002-2003 рік
Вид діяльності    Попередній (2002)рік    Звітний(2003)рік
Операційна    74,5 (+)    3,4 (+)
Інвестиційна    36(-)    100,1(-)
Фінансова    30(-)    150(+)
Чистий рух коштів за звітний період    8,5(+)    53,3(+)
Загальна оцінка якості управління    добре    нормальне

Як видно з таблиці, в попередньому році якість управління підприємством характеризувалось як добре. На протязі року структура грошових потоків підприємства декілька погіршилась, і в звітному році якість управління підприєм     Це викликано тим, що в звітному році в виду недостачі грошових коштів від операційної діяльності підприємству довелося залучити короткострокові кредити в сумі 36994,1.
Факт притягнення кредиту сам по собі не є активним явищем.
ством вже можна характеризувати як нормальне.
Однак у той самий час звертає на себе увагу той факт, що скоротився потік грошових коштів в результаті операційної діяльності на 71,1 тис. грн.., або майже у 30 разів .
Оскільки спостерігалось явне зростання обсягів виробництва, таке скорочення грошових потоків в результаті операційної діяльності можна пояснити різким ростом дебіторської заборгованості. А це, у свою чергу свідчить про погану роботу відповідних служб підприємства.
Збільшення чистого потоку грошових коштів в 6,27 рази відбулося знов таки завдяки залученню кредиту.
Якщо така тенденція збережеться у майбутньому, підприємство опиниться на межі кризи су.
Таким чином підприємству необхідно намагатися збільшити розмір грошових потоків від операційної діяльності
Оскільки основною причиною їх скорочення є ріст дебіторської
У майбутньому треба більш критично відноситись до потенційних покупців, а також слідкувати за дотриманням платіжної дисципліни.
З метою поглибленного аналізу доцільно сгрупувати усі грошові ресурси за категоріями ризику.
Наприклад, є велика імовірність того, що дебіторську заборгованість буде легше реалізувати (перетворити в грошову форму), ніж незавершене виробництво або витрати наступних періодів.
При цьому слід враховувати область застосування того чи іншого виду грошових ресурсів.
Активи, які можуть бути використані тільки з визначеною метою, мають великий ризик (меншу імовірність реалізації), ніж багатоцільові активи.
Чим більше коштів вкладено в активи, які попали в категорію високого ризику, тим нижче ліквідність підприємства.
В розвитку приведенного аналізу доцільно оцінити тенденцію змін співвідношення важкореалізуємих активів та загальної величини активів, а також важкореалізуємих і легкореалізуємих активів.
Тенденція вказаних співвідношень до росту вказує на зниження ліквідності.При проведенні такого аналізу слід пам,ятати, що класифікація обігових засобів на важкореалізуємі та легкореалізуємі не може бути постійною, а змінюється зі зміною конкретних економічних умов.
Наприклад, в умовах натабільності постачання та тривалого знецінення гривни, підприємство може оказатися зацікавленим вкласти грошові кошти в виробничі запаси та інші види товарно-матеріальних цінностей, ринкові ціни на які постійно зроствють, що дає основу причислити активи вказаної групи до легкореалізуємих.
Існують і більш негативні наслідки такого значного обсягу важкореалізуємих активів на балансі підприємства. Цей так званий мертвий капітал уповільнює обіговість засобів на підприємсстві і, як наслідок, знижує ефективність його діяльності. Часто на наших підприємствах падіння значень показників рентабельності багато в чому визначається наявністю та зростанням частки важкореалізуємих активів.
Вкінець, важкореалізуємі активи. Відображаємі в складі окремих елементів грошових ресурсів, спотрорюють дійсну картину ліквідності підприємства, вводячи ув оману його керівництво та їх ділових партнерів.
Положення усугубляється тим, що на багатьох підприємствах значно послаблений контроль за збереженням товарно-матеріальних ціностей.
Якщо важкореалізовані складають значну частину грошових ресурсів, то керівництву підприємства та його головному бухгалтеру потрібно прийняти міри по стабілізації фінансового стану підприємства. Такими мірами повинні бути:
-    інвентарізація стану майна з метою виявлення активів “низької” якості (зношенне обладнання, залежаних запасів матеріалів, дебіторської заборгованості) та звірка реальної величини майна підприємства;
-    удосконалення організації розрахунків з покупцями (в умовах інфляції, як правило, вигідніше продавати продукцію бистріше і дешевше, ніж очикувати вигідних умов її реалізації);
-    скорочення надмірних запасів товарно-матеріальних цінностей і, як наслідок, зменшення відтоку грошових коштів.
Особливе значення для стабільної діяльності підприємства має швидкість руху грошових коштів. Однією з основних умов фінансового благополуччя підприємства є приток грошових коштів, які забеспечують покриття його поточних забов,язань.
Відсутність такого мінімального необхідного запасу грошових коштів свідчить про його серйозні фінансові ускладнення. Надмірна же величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збутки, пов,язані, по-перше, з інфляцією та знеціненням грошей і ,по-друге, з втраченою можливістю їх вигідногорозміщення та отримання додаткового прибутку. У цьому зв,язку виникає необхідність оцінити раціональність управління грошовими коштами на підприємстві.
Існують різні засоби такого аналізу. Зокрема, своєрідним барометром виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки грошових коштів в складі поточних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних забов,язань.
Тому щомісячний аналіз співвідношення грошових коштів та найбільш строкових забов,язань (строк яких затягується у поточному місяці) може дати достатньо красномовну картину ізбитку (недостачи)грошових коштів на підприємстві.
Джерелом інформації для аналізу виступає форма №4 “Звіт про рух грошових коштів”, зміст якої можна об,єднати в наступній моделі:
do d1-залишки грошових коштів підприємства на початок та кінець звітного періоду ,
+d-надходження грошових коштів за період,
 -d-витрати грошових коштів за період.
Перехід економіки України до якісно нової моделі побудови економіки, яка передбачає реформування відносин власності та системи управління господарським механізмом, зумовлює необхідність нового підходу до поглибленого дослідження питань сутності оборотного капіталу і вивчення тих функцій, які він виконує у ринковому механізмі.
Для вітчизняної економіки термін “оборотний капітал” є відносно новим. Більш звичним і застосованим є термін “оборотні кошти”, який фігурує у законодавчих і нормативних актах та у господарській практиці. Проте, в умовах інтеграції українських підприємств у міжнародний економічний простір виникає необхідність єдиного тлумачення і методології дослідження такої різнопланової економічної категорії як оборотний капітал з метою порозуміння різних суб’єктів господарської діяльності в межах країни та за її кордоном.
Великий внесок у вирішення окремих проблем, пов’язаних з розробкою методологічних, організаційних, інформаційних аспектів розвитку економічного аналізу в цілому, і аналізу оборотного капіталу зокрема, зробили такі вчені як І.О.Бланк, В.В.Ковальов, Є.С.Стоянова, В.В.Бочаров, О.В.Єфімова, А.М.Павліковський, В.В.Сопко, А.М. Кінг,  Джеймс В. Хорн.
підприємства в порівнянні з попереднім.
У цьому випадку розрахунок нормативу оборотних коштів здійснюється агреговано, з огляду на співвідношення між темпами росту обсягу виробництва і розміром нормованих оборотних коштів у попередньому періоді. При аналізі наявних оборотних коштів їхні фактичні запаси коректуються, зайві виключаються.
Коефіцієнтний метод заснований на визначенні нового нормативу на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього виправлень з урахуванням зміни умов виробництва, постачання, реалізації продукції, розрахунків, що здійснюють вплив на швидкість обертання оборотних коштів. За залежними від обсягів виробництва елементами оборотних коштів (сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція на складі) потреба планується виходячи з розмірів
У переважній частині робіт оборотний капітал розглядається або як виключно економічна категорія, і тоді на перший план висувається матеріально-речовинна сторона оборотного капіталу; або як суто фінансова категорія, і тоді переважна увага приділяється джерелам формування оборотного капіталу. Між тим, двоїстість природи капіталу полягає у його як матеріально-речовинній, так і у вартісній (грошовій) характеристиках, у тому, що капітал є і джерелом, і результатом діяльності підприємства незалежно від специфіки виробничої діяльності, тобто у тому, що оборотні активи завжди відображають характер розміщення інвестованого у процес господарської діяльності капіталу.
Тому, на нашу думку, досліджуючи сутність оборотного капіталу необхідно враховувати три аспекти: політекономічний, управлінський і фінансовий.
Політекономічний аспект вивчення потребує використання єдиної методології визначення сутності та вартісного змісту оборотного капіталу, а також дослідження функцій, які він виконує на стадіях кругообороту та у фазах відтворення.
Управлінський аспект питань реалізується шляхом створення інформаційної системи для внутрішнього управління підприємством і фокусує увагу на майбутніх результатах, тобто передбачає проведення перспективного аналізу оборотного капіталу з метою створення моделі управління фінансовим станом підприємства.
Фінансовий аспект реалізується завдяки впровадженню в аналітичний процес створених моделей управління основними елементами оборотних активів, концентрує увагу на реєстрації і класифікації фінансових операцій та підготовці фінансових звітів, і передбачає проведення ретроспективного аналізу оборотного капіталу з метою врахування результатів, одержаних у ході аналізу, у майбутній роботі.
Отже, правильне розуміння економічної сутності оборотного капіталу потребує насамперед усвідомлення його фінансово-грошової природи.
Активи підприємства, мають для діяльності підприємства аналогічну значущість як і категорія капіталу.
Вони являють собою контрольовані ним економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, що характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю і здатністю генерувати дохід, постійний оборот яких в процесі використання пов'язаний з факторами часу, ризику і ліквідності.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить