Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Методика розрахунку ефективності використання власних грошових ресурсів підприємства

Методика розрахунку ефективності використання власних грошових ресурсів підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Методика розрахунку ефективності використання власних грошових ресурсів підприємства


В системі міроприємств, спрямованіх на підвищення єфективності роботи підприємства та укріплення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання грошових ресурсів підприємства. Проблема поліпшення використання грошових ресурсів набула ще більшої актуальності в умовах формування ринкової економіки.
Інтереси підприємств потребують повної відповідальності за результати своєї виобничо-фінансової діяльності.
Оскільки фінансовий стан підприємства знаходиться в прямій залежності від стану грошових ресурсів і передбачає співвимір витрат з результатами  господарчої діяльгості та відшкодування витрат власними коштами, підприємства закікавленні в раціональній організації грошових ресурсів- організації їх руху з мінімально можливою сумой для отримання найбільшого економічного ефекту.
Ефективність використання грошових ресурсів характеризується системой економічних показників , насамперед обіговістю грошових ресурсів.
Під обіговістю грошових ресурсів треба розуміти тривалість одного повного кола круггобігу засобів з моменту перетворення грошових ресурсів в грошовій формі в виробничі запаси і до виходу готової продукції та її реалізації .
Кругообіг засобів завершується зарахуванням виручки на рахунок підприємства.
Обіговість обігових засобів неоднакова на підприємствах як однієї так і різних галузей економіки, що залежить від організації виробництва та сбуту продукції, розміщення обігових засобів та інших факторів.
Так, тяжкому машинобудуванні з тривалим виробничим циклом час обігу засобів найбільший, більш бистріше обертаються кошти в харчовій галузі промисловості.
Обіговість грошових ресурсів характеризується рядом взаємопв,язаних показників: тривалістю одного обороту в днях, кількістю оборотів за період- рік, півріччя, квартал ( коефіцієнт обіговості), сумою зайнятих на підприємстві грошових ресурсів на одиницю продукції (коефіцієнт завантаження).
Тривалість одного обороту грошових ресурсів в днях обраховується за формулою:

LE =                       (1.1)

де:
Е-середня вартість усіх оборотних коштів;
Т-тривалість аналізуємого періоду в днях;
NP-виручка від реалізації продукції.
Зменшення тривалості одного обороту свідчить про поліпшення викорастання грошових ресурсів.
Кількість оборотів за  певний період або коефіцієнт обертаємості обігових засобів обчислюється за формулою:

(1.2)

Чим вищий за даних умов коефіцієнт обіговості, тим краще використовуються грошові ресурси.
Коефіцієнт навантаженя засобів в обігу (КЗ), протилежній коефіцієнту обіговості, розраховується за формулою:
(1.3)

Крім вказаних показників також може бути використан показник віддачи оборотніх коштів, який визначається відношенням прибутку від реалізації
продукції підприємства до залишків грошових ресурсів.
Показники обіговості грошових ресурсів можуть обчислювати по всім обіговим коштам, які приймають участь у обороті і по окремим елементам.Замість величини усіх грошових ресурсів в формулу підставляється величина їх окремих елементів.
Часна обіговість окремих елементів або груп грошових ресурсів наівається складником, якщо вона розраховується по виручці від реалізації. Совокупність складників по усім видам (групам) грошових ресурсів дає в результаті загальній показник обіговості усіх грошових ресурсів:
(1.4)

де:
ЕМ- середній залишок виробничих (матеріальних) запасів;
ЕZ- середній заділ незавершенного виробництва;
ЕR-  середній залишок готових виробів на складах;
Eo-середній залишок дебіторської заборгованності  та інших оборотніх коштів;

Е=EM+EZ+ER+EO                    (1.5)

Дана формула розкладу загальної тривалості обігу грошових ресурсів як суми тривалості обігу по окремим елементам (видам) оборотних коштів є вірною лише в самому загальному вигляді.
Дійсний обіг окремих елементів характеризує не загальна величина виручки від реалізації, обіг даного елементу (наприклад, для виробничих запасів-їх витрати на виробництво, для незавершеного виробництва-випуск готових виробів, для залишків готових виробів на складах- відпуск продукції, для товарів відвантажних та засобів в розрахунках-надходження грошей на розрахунковий рахунок).
Зміни обіговості грошових ресурсів виявляється шляхом співставлення фактичних показників з плановими або показниками попереднього періоду. В результаті співставлення показників обіговості грошових ресурсів виявляється їх прискорення або уповільнення.
При прискоренні обіговості обігових засобів із обігу виповільнюються матеріальні ресурси та джерела їх виникнення, при уповільннні-в обіг притягуються додаткові кошти.
Виповільнення грошових ресурсів внаслідокприскорення їх обіговості може бути абсолютним і відносним. Абсолютне виповільнення має місце, якщо фактичні залишки грошових ресурсів менші ніж норматив або залишків попереднього періоду при збереженні або перевишенні обсягу реалізації за даний період.
Відносне виповільнення грошових ресурсів має місце в тих випадках, коли прискорення їх обертаємості проходить одночасно з ростомвиробничої програми підприємства, причому темп росту обсягів виробництва передує темпам росту залишків грошових ресурсів.
Ефективність використання обігових засобів залежить від багатьох факторів, які можна поділити на зовнішні, які оказують вплив не залежно від інтересів підприємства, та внутрішні, на які підприємство може і повинне активно впливати.
До зовнішніх факторів можна віднести такі як загальноекономічна ситуація, податкове законодавство, умови отримання кредитів та відсотки по ним, можливість цільового фінансування, участь в прграмах, які фінансуються з бюджету.
Ці та інші фактори визначають рамки, в яких підприємство може манипулювати внутрішніми факторами раціонального руху грошових ресурсів.
На сучасному етапі розвитку економіки до основних зовнішніх факторів , які мають вплив на стан та використання грошових ресурсів, можно віднести такі, як кризис неплатежу, високий рівень податків, високі ставки банківського кредиту. Кризис сбуту виробленої продукції і неплатежі призводять до уповільнення обігу оборотних коштів. Внаслідок , необхідно випускати ту продукцію, яку можна буде достатньо швидко та вигідно продати, препиняя або
значно скорочуя випуск продукції , яка не користується попитом.. В цьому виадку крім прискорення обіговості запобігається зростання дебіторської заборгованості в активах підприємства.
При існуючих темпах інфляції отриманний підприємством прибуток доцільно спрямовувати насамперед на поповення обігових засобів. Темпи інфляційного знецінення грошових ресурсів призводять до заниження собівартості і перетоку їх у прибуток, де відбувається розподіл грошових ресурсів на податки та позавиробничи витрати.
Значні резерви підвищення ефективності використання грошових ресурсів знаходяться безпосередньо у самому підприємстві. У сфері виробництва це відноситься до, насамперед, виробничих запасів. Будучи однією з складових частин грошових ресурсів. Вони відіграють важливу роль у забеспеченні безперервності процесу виробництва.
У той самий час виробничи запаси представляють ту частину засобів виробництва, яка тимчасово не приймає участі у виробничому процесі.
Раціональна організація виробничих запасів є важливою умовою підвищення ефективності використання грошових ресурсів. Основні шляхи скорочення виробничих запасів зводяться до їх раціонального використання, ліквідації поверхнормативних запасів матеріалів: поліпшення норм нормування; поліпшення організації постачання, у тому числі шляхом встановлення чітких договірних умов поставок та забеспечення їх виконання, оптимального вибору постачальників, налагодження роботи транспорту.
Важлива роль принадлежить поліпшенню організації складського господарства.
Скорочення часу пребування грошових ресурсів у незавершенному виробництві досягається шляхом покращення організації виробництва, поліпшення застосовуємих техніки та технології, поліпшення використання основних фондів, насамперед їх активної частини, економії по всім частинам грошових ресурсів, основних фондів, насамперед їх активної частини, економії по всім частинам грошових ресурсів.
Перебування грошових ресурсів в сфері виробництва не способствує виникненню нового продукту.
Зайве відлучення їх у сферу обігу-негативне явище. Важливими предпосилками для скорочення вкладів грошових ресурсів в цю сферу є раціональна організація сбуту готової продукції, застосування прогресивних форм розрахунків, своєчасне оформлення розрахунків, своєчасне оформлення документації та прискорення її руху, притримання договірної та платіжної дисціпліни.
Прискорення обігу обігових засобів дозволяє виповільнити значні суми, і таким чином, підвищити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а виповільнені кошти використовувати у відповідності до потеб підприємства.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить