Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Джерела формування та використання залучених коштів підприємства

Джерела формування та використання залучених коштів підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Джерела формування та використання залучених коштів підприємства


Обігові кошті підприємств призначені обеспечувати безперервний  їх рух на всіх  стадіях кругообігу з тим , щоб задовольняти потреби виробництва в грошових та матеріальніх ресурсах, забеспечувати своєчасність та повноту розрахунків, підвищувати ефективність використання грошових ресурсів.
Всі джерела фінансування обіговіх коштів поділяються на власні , позикові та залучені.
Власні грошові ресурси відіграють головну роль в організації кругообігу фондів, оскільки підприємства, які працюють на умовах комерційного розрахунку , повинні мати  відповідну майнову та оперативну самостійність з тим, щоб вести справу рентабельно та нести відповідальність за прийняті рішення.
Формування грошових ресурсів відбувається в момент організації підприємства, коли формується його  уставній фонд. Джерелом формування у цьому випадку  є інвестиційні засоби засновників підприємства.
В процесі роботи джерелом поповнення грошових ресурсів є отриманний прибуток, а також прирівнені до власних коштів так звані стійкі пасиви.
Це засоби, які не принадлежать підприємству, но постійно знаходяться в його обігу.  Такі засоби служать джерелом формування  грошових ресурсів підприємства в сумі їх мінімального залишку.
До них відносяться: мінімальна перехідна з місяця в місяць заборгованість з оплати праці робітникам підприємства, резерви на покриття наступніх витрат, мінімальна перехідна заборгованість перед бюджетом та позабюджетними фондами, кошти кредиторів, отримані в вигляді  передплати за продукцію (товари,послуги), коштів покупців по заставам за возвратну тару,  перехідні залишки фонда споживання та ін. Для скорочення загальної потреби підприємства в обігових коштах, а також стимулювання їх ефективного використання необхідне залучення позикових коштів.
Позиковими коштами є в основному короткострокові кредити банків, з допомогою яких задовольняються тимчасові додаткові потреби в обігових коштах. Основним напрямком залучення кредитів для формування грошових ресурсів являються:
кредитування сезонних запасів сировини, матеріалів та витрат, пов,язаних з сезонним процесом виробництва;
тимчасове поповнення недостачі власних грошових ресурсів;
здійснення розрахунків та опосередкування платіжного обігу.
В умовах адміністративно-командної системи управління економікою позикові кошти серед джерел фінансування грошових ресурсів складали достатньо велику частину.
Так, в 1965 році на долю кредитів в структурі джерел утворення грошових ресурсів  припадало 42,6%, в 1975році-47,3%, в 1997 році-47,1%, в 1988-47,6%. З 1988 року доля кредиту в структурі джерел грошових ресурсів почала знижуватися. Так в 1989 р. вона складала 40,5% , в 1990р. –24,2%. В наступні роки частка кредитів поступово збільшувалась.
Характер динаміки даного показника обумовлена об,єктивнимм економічними процесами. Зменшення долі кредиту з кінця 80-х років можна пояснити скороченням централізованого кредитування підприємств при ще нерозвиненій системі комерційного кредиту. Разом зі становленням системи комерцйніх банків, ростом обсягів комерційного кредиту підвищувалась і частка кредитніх ресурсів в стркртурі джерел утворення грошових ресурсів підприємств.
Таким чином, з переходом на на ринкову систему управління економікою роль кредита як джерела грошових ресурсів  не зменшилася. На ряду зі звичною необхідністю в покритті поверхнормативної потреби в оборотних засобах підприємств з,явились нові фактори, які обумовлюють посилення значення банківськогокредиту.
Ці фактори пов,язанні передусім з перезідним етапом розвитку, який переживає вітчизняна екооміка. Одним з них є інфляція. Вплив інфляції на грошові ресурси підприємства дуже багатогранне: воно оказує безпосередній вплив і косвений вплив .
Прямий вплив характеризується знеціненням грошових ресурсів за час їхнього обігу, тобто після завершення обігу підприємство фактично не отримує авансовану суму грошових ресурсів в складі виручки від реалізації продукції.
Косвений вплив виражається в уповільненні обігу засобів з причини кризису неплатежів, багато в чому обумовленного інфляцією.
До інших причин появлення кризису неплатежів слід віднести зниження виробництва праці, неефективність виробництва, нездатність окремих керівників пристосуватися до нових умов, шукати нові рішення , змінювати товарний асортимент, знижувати матеріало-та енергоємкість виробництва, реалізуя непотрібні а ктиви та небездоганність законодавства, яке дозволяє  безпокарано не платити  по боргам.
В цілях боротьби з неплатежами та здійсненню фінансової підтримки значні кошти виділяються на поповнення грошових ресурсів підприємств. Однак не завжди  ці кошти використовуються за призначенням, що має також значний інфляційний  ефект.
Зазначені причини обумовлюють підвищенну зацікавленність підприємств в позикових коштів  як джерелі поповнення заморожених в довгостроковой дебіторськой заборгованості обігових засобів.
У даному випадку виникає питання межі застосування кредиту в виді джерела оборотніх коштів.
Це питання пов,язанез подвійнім впливом, яке оказує застосування кредиту на фінансовий стан підприємства в цілому та на стан грошових ресурсів в часності.
З іншого боку, без застосування в обіг кредитних ресурсів в умовах дефіциту власніх грошових ресурсів підприємству необно скорочувати або повністю припиняти виробництво, що загрожує істотними фінансовими труднощами , навіть банкрутством.
З іншого боку- вирішення виникших проблем лише за рахунок кредитів викликає залежність підприємства від кредитних ресурсів внаслідок підвищення ссудної заборгованості.
Це призводить до підвищення нестабільності фінансового стану підприємства, втрачаються власні грошові ресурси, переходячи у власність банку, оскільки підприємства не забезпечують норму прибутку на вкладений капітал, задану в виді банківського проценту.
Кредиторська заборгованість відноситься до позапланових  притягнутих джерел формування грошових ресурсів. Її наявність означає участь і в обігу підприємства коштів інших організацій і підприємств.
Частина кредиторської заборгованості є закономірною, оскільки вона виходить з діючого порядку розрахунків. Наряду ц цим кредиторська заборгованність може виникнути в результаті порушення платіжної дисциплини.
У підприємств може виникнути кредиторська заборгованність за отримані товари, підрядникам за виконані роботи, налоговій інспекції  за податками та платежами, за відрахунками в позабюджетні фонди. Слід також виділити також джерела формування грошових ресурсів, до яких відносяться засоби підприємства, які тимчасово не використовуються за цільовим призначенням ( фонди, резерви та ін)


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить