Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Економічна ефективність впровадження інноваційних проектів

Економічна ефективність впровадження інноваційних проектів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Економічна ефективність впровадження інноваційних проектів


На сьогодні реальністю є те, що вітчизняні товаровиробники віддають перевагу імпортному обладнанню. Основна причина цієї переваги полягає в більш високій технологічній і економічній ефективності імпортного обладнання.
Технологічні й економічні характеристики яскраво свідчать, що українська техніка значною мірою поступається іноземному обладнанню. Наприклад, термін використання нашого вітчизняного обладнання – 8 років, а західних фірм – 12–20 років, сучасне обладнання для прибирання посліду знижує витрати електроенергії у 5–10 разів, вологість посліду знижується до 15–20%, а транспортні витрати і витрати на його переробку знижуються на     2–3%, при цьому продуктивність птиці в таких умовах підвищується в середньому тільки на 10–15% [281].
Що ж стосується обладнання для вирощування ремонтного молодняку яйцевих курей, то воно в Україні взагалі не вироблялося. На сьгодні завод “Ніжинсільмаш” на базі комплекту для утримання промислового стада курей несучок БКН-3А розпочав попередній тимчасовий випуск обладнання для вирощування ремонтного молодняку яйцевих курей під маркою ОКМ-3. Водночас подібне обладнання для задоволення ним потреб внутрішнього ринку та витримки конкуренції зовнішніх постачальників потребує досить суттєвого вдосконалення, а саме виконання таких операцій, як дозована роздача кормів, механізоване прибирання курячого посліду тощо. Не менш складним є становище з вітчизняним обладнанням для вирощування бройлерів, яке за техніко-економічними характеристиками знову ж таки значно поступається імпортному. В табл. 3.11 наведені фактичні результати економії енергоносіїв, досягнуті в ЗАТ “Птахокомбінат “Дніпровський” Нікопольського району Дніпропетровської області.
Таблиця 3.11
Порівняння енергозатратності обладнання бройлерного виробництва         (з розрахунку на один пташник на добу)
Показники    Обладнання заводу “Ніжинсільмаш”    Імпортне обладнання Lako B.V.
Витрати на водопостачання,
м3
дол. США   
42,0
7,56   
5,75
1,04
Витрати на каналізацію
м3
дол. США   
31,5
6,62   


Витрати газу на опалення
м3
дол. США   
916
76,03   
336
27,9
Витрати на електроенергію:
встановлена потужність, кВт/год;
спожита потужність, кВт/год;
вартість, дол. США   
200
4166,4
124,99   
20
336
10,08
Всього витрат на енергоносії, дол. США   
215,2   
39,02

В закритому акціонерному товаристві “Птахокомбінат “Дніпровський” бройлерного виробництва запроваджено новий високопродуктивний м’ясний крос Кобб-500. Такий інноваційний проект спрямований на одержання 370 тис. штук племінних яєць для вирощування одноденних курчат, їх відгодівлі та забою у відповідних цехах. Економічна ефективність впровадження у виробництво цього кросу курей становила підвищення до 15% рентабельності підприємства і одержання додатково близько 1 млн. грн. прибутку.
Птахокомбінат вирощує курчат бройлерів кросу Кобб – 500 і в 1998 році повністю змінив кліткове обладнання заводу “Ніжинсільмаш” на комплексне обладнання підприємства Lako B.V. (Голандія) для підлогового утримання птиці. Якщо зауважити, що енергоносії в загальній структурі витрат займають третю позицію після кормів та оплати праці [281], то наведені цифри вражають. З розрахунку на 1 кг продукції рівень витрат на імпортному обладнанні відносно вітчизняного становив: на електроенергію – 18,0%, на водопостачання – 11,1%, на теплопостачання – 16,0%.
Однак в економічній політиці держави слід виходити з того, що закупівля обладнання за кордоном хоча й дає швидкий результат, але для галузі і країни не має перспектив. Цей вибір потребує величезних валютних коштів, яких у належній кількості немає ні у підприємств, ні у держави; та головним і визначальним тут є те, що в цьому випадку не створюються робочі місця, які добровільно передаються іноземному товаровиробнику. Подібний шлях стає на перешкоді науково – технічному прогресу в галузях машинобудування. Водночас технічний сервіс буде пристосований до іноземного обладнання, а тому, природно, є залежним від іноземних фірм.
Виробничий процес бройлерної фабрики максимально ефективний при освоєнні інтенсивних технологій, що передбачає планове забезпечення одноденними курчатами в обсягах і часовому періоді згідно з графіком посадки і забою птиці бройлерного птахокомбінату.
У виробничому процесі бройлерного птахокомбінату забезпечення інкубаційними яйцями чи одноденними курчатами є важливою ланкою і зазвичай реалізується двома шляхами:
–    закупівля інкубаційних яєць і курчат у третіх осіб (спеціалізованих підприємств);
–    утримання власного батьківського поголів’я (курки-несучки технологічно визначеної породи і селекційних ліній) (рис. 3.4).
Другий підхід пов’язаний з необхідністю великих капіталовкладень для створення спеціалізованого виробництва інкубаційних яєць з наступною їх інкубацією й одержанням одноденних курчат. У птахівничій практиці таке виробництво має стандартну конфігурацію репродуктивного племінного господарства. За функціональною проектною орієнтацією таке виробництво буде відповідати характеристикам племінного репродуктора II-го порядку.
Рис. 3.4. Взаємозв’язок племінних і товарних господарств спеціалізованого м’ясного птахівництва ( за М.Ф. Шкляром [422; 423]).

Впровадження інноваційного проекту дало змогу вдвоє зменшити витрати на придбання одноденних курчат бройлерів, а після окупності й виходу на повну виробничу потужність ще й отримувати додатково побічну продукцію на 700 тис. грн на рік. Перший підхід призводить до повільного і неповного освоєння виробничих потужностей бройлерного птахокомбінату, доставки племінної продукції з далеких відстаней, зниження її якості, високої собівартості продукції за рахунок значного обсягу накладних витрат і технологічних втрат.
Племрепродуктор II порядку – господарство чи ферма з утримання батьківського поголів’я півнів і курок-несучок, отриманих із селекційних центрів (племрепродукторів I порядку) у вигляді одноденних курчат і вирощених за технологічним регламентом до продуктивного віку, для одержання інкубаційного яйця, інкубації і постачання добових гібридних курчат у бройлерне виробництво. Відповідно до Державного плану племінної роботи батьківська череда (ферма) бройлерних фабрик – репродуктори II порядку.
Проектом передбачене дооснащення, модернізація й експлуатація технологічного комплексу з утримання батьківського поголів’я до 40,0 тис. курок-несучок, одержання промислових обсягів яйця з наступною інкубацією й одержанням не менше як 270 тис. одноденних курчат для цільової реалізації за місяць. Основні сфери діяльності підприємства: промислове одержання яйця м’ясних порід курей; інкубація яйця в промислових обсягах; виробництво курчат м’ясних порід курей; торгові операції з реалізації інкубаційного і харчового яйця, та курчат-бройлерів.
Фінансовий план реалізації проекту передбачає використання:
- власного капіталу компанії в розмірі 5218199 USD, представленого у формі оборотного капіталу (у вигляді кормів, необхідних на період перших 6 місяців проекту) й основних засобів (будинків і споруд, у яких буде розташовуватися проектне виробництво);
- позикового капіталу в розмірі 1413852 USD для фінансування зовнішньоекономічних контрактів з придбання технологічного устаткування;
- позикового капіталу в розмірі 148000 USD для фінансування закупівлі одноденних курчат по зовнішньоекономічних контрактах протягом першого року проекту.
Ефективність інвестицій (за 36 місяців при ставці дисконтування 15% річних) характеризується такими показниками: термін окупності (РВР) – 27 міс.; точка беззбитковості (міс.) –     3,3 (за 1-й рік  mах); чистий приведений дохід (NPV) –     3918 тис. грн.; внутрішня норма рентабельності – 35,35 %.
Продукція комплексного проекту – бройлер, гібридне м’ясне курча, отримане у результаті схрещування спеціалізованих ліній материнської і батьківської форм м’ясної птиці, цілеспрямованої племінної роботи зі створення ліній і підтримки їх високої продуктивності, застосування інтенсивних технологій вирощування і утримання птиці.
Додатковою продукцією проекту є власне яйце, отримане від курки-несучки м’ясної породи птиці, що одержують у валовому обсязі і роблять сортування на яйце, придатне для наступної інкубації і яйце харчове (столове).
Внаслідок специфіки проекту основна маса проектної продукції – одноденні курчата-бройлери –використовуються для постачання бройлерного птахокомбінату “Дніпровський”.
Плановий обсяг збуту визначений потужністю бройлерних птахоферм і становить 270,0 тис. одноденних курчат протягом 30 календарних днів, що в середньому становитиме 67,2% від валового виробництва яйця. Частина вироблених яєць, що залишилася, буде реалізовуватися на внутрішньому ринку Дніпропетровської і Запорізької областей як товарна група – яйце харчове (столове) I і II категорії. У кількісному вимірі обсяг реалізації може становити в середньому до 120 тис. яєць на місяць.
Якісні характеристики столового яйця від курки-несучки м’ясної породи: яйце більшого обсягу, каліброваного розміру, з більш міцною шкарлупою. Внаслідок чого воно буде користуватися підвищеним споживчим попитом.
Ефективність проекту про комплектацію батьківського поголів’я м’ясним кросом Кобб-500 можна охарактеризувати додатковими показниками, що наведені в табл. 3.12:
- висока швидкість росту і м’ясні форми конституції (широкогрудість). Крос Кобб-500 має вищий бал – 3, тобто протягом 7 тижнів бройлер має нормативні показники;
- швидке оперення (крос Кобб-500 має вищий бал – 3, тобто в семитижневому віці всі ділянки тіла повністю оперені);
- висока життєздатність і стійкість до основних захворювань на всіх періодах росту.
Політика ціноутворення на проектну продукцію прямо залежить від обсягу витрат на вирощування батьківського поголів’я і зворотно залежить від продуктивності (яйценосність, маса яйця і жива маса птиці материнської форми в тридцятичотирьохтижневому і п’ятдесятишестижневому віці).
Таблиця 3.12
Продуктивність курок-несучок кросу Кобб-500
Показники    Значення показників
Вік, тижнів    1    34    56
Жива маса, гр.    134,0    3158    3540
Яйценосність, шт.    –    42    165
Середня маса яйця, гр.    –    55-57    58-60

Виробничі й продуктивні характеристики дають змогу досягти істотного зниження вихідної ціни на яйце інкубаційне і на одноденних курчат порівняно з існуючою ринковою пропозицією (при виході на проектну потужність є можливими розрахункове зниження до 26,0%).
Проектний графік посадки при строго фіксованому періоді технології процесу вирощування (період у 45 календарних днів) створює зручність для планового завантаження забійного цеху і переробних потужностей птицею заданої вагової кондиції (нормативно жива вага 1800-1850 гр.). Існуючий графік посадки орієнтований на разові постачання, що приводить до необхідності забою у віковому періоді від 42 до 50 днів з коливаннями живої ваги від 1400-2000 гр.
Наявність власного інкубаційного яйця при щоденному графіку надходжень на інкубацію дозволить бройлерному виробництву здійснити комплектацію в режимі планової посадки і забезпечити забій вирощеної птиці з найбільш якісними збутовими характеристиками (не менше 95% птиці 1-ої категорії).
Процес одержання інкубаційного яйця і курчат-бройлерів є частиною виробничого процесу вирощування птиці на м’ясо.
Практика сучасного м’ясного птахівництва припускає використання двох технологій промислового виробництва інкубаційного яйця:
- вирощування птиці батьківської череди в спеціальних кліткових батареях;
- вирощування птиці батьківської череди при підлоговому утриманні.
З метою вибору оптимального технологічного напрямку нами було проведено комплексну оцінку існуючих вітчизняних і закордонних птахівничих підприємств, що спеціалізуються на виробництві інкубаційного яйця й одноденних курчат (основні показники економії енергоресурсів при впровадженні підлогового утримання птиці наведені в табл. 3.13). На підставі результатів аналізу можна зробити висновок про доцільність впровадження даної форми утримання батьківського поголів’я.
Загальний виробничий цикл племрепродуктора II порядку має жорстку адміністративну орієнтацію по вертикальному принципу. Весь виробничий штат проектного виробництва складає 31 чоловік і розбитий на штат управління і провідних спеціалістів (4 чоловік) і безпосередньо виробничий штат (27 чоловік). У виробничому циклі репродуктора обов’язку всіх працівників чітко визначені і регламентовані обсягами і спрямованістю технологічних операцій. Керівним фахівцям цехів буде встановлена постійна заробітна плата по I групі посадових окладів керівників і фахівців, що буде визначатися з урахуванням обсягу валової продукції. Додатково передбачені форми матеріального стимулювання у вигляді преміальних винагород за виробництво надпланової продукції, за скорочення прямих витрат на одиницю продукції в порівнянні з планом. По окремих технологічних операціях (санітарна підготовка, збирання підстилки й ін.) передбачена акордно-преміальна система оплати праці з додатковими обсягами преміального фонду за якість виконаних робіт.
Таблиця 3.13
Розрахунок зниження енергоспоживання по ЗАТ “Птахокомбінат “Дніпровський” у зв’язку з реконструкцією пташників (з розрахунку на 1 корпус на добу).
Показники    До реконструкції    Після реконструкції
Кількість голів птиці    42000    23000
Час відгодівлі до ваги 1,5-1,7 кг., днів    65    45
Витрати води, м3    31,5    1,5
Затрати на водопостачання, дол. США    6,62    0,32
Витрати газу на опалення (центральна котельна до реконструкції, окремі тепло-генератори після), м3    916    336
Затрати на опалення, дол. США    76,03    27,90
Потужність встановленого електроустаткування, кВт    200    20
Витрати електроенергії, кВт-год.    4166,4    336
Затрати на електроенергію, дол. США    124,99    10,08
Разом добові затрати на енергоносії, дол. США    215,20    39,02

Аналіз грошових потоків свідчить про окупність проекту протягом 3-х років (Додаток А). Розрахункова величина NPV за 60 місяців при ставці дисконтування 15% складає 13 780,71 USD. Внутрішня норма рентабельності дорівнює 9,73%. Період реалізації проекту відрізняє висока рентабельність активів, власного капіталу й інвестицій. Ріст рентабельності активів за другий рік пов’язаний з ростом оборотності і збільшенням рентабельності продажів. Рентабельність власного капіталу зростає в період реалізації проекту з 30 % за перший рік роботи до 75 % до кінця другого року. Це пов’язано з ростом коефіцієнта капіталізації за цей рік. Коефіцієнт рентабельності продажів зростає протягом періоду кредитування з 21,3% до 67,4%, що показує високу ефективність виробничої діяльності і пов’язано з ростом обсягів виробництва і зменшенням сумарних процентних виплат по кредиту.
Мінімальне значення коефіцієнта обслуговування боргу в період погашення сумарної заборгованості і виплат процентів (на другому році проекту) складає 2,2. Індекс покриття відсотків по кредитах свідчить про перевищення чистого прибутку над процентними виплатами по кредиту (мінімум у 1,7 разів).
З першого року період реалізації проекту характеризується високою ліквідністю, навіть при високій питомій вазі основних засобів у структурі активів і при тому, що довгострокова заборгованість переходить у розряд короткострокових кредитів за рік до дати її повного погашення. Це істотно збільшує частку сумарних короткострокових зобов’язань у структурі пасивів.
Високий рівень ліквідності протягом періоду реалізації проекту демонструють показники поточної ліквідності і критичної оцінки, а також постійно зростаюче значення чистого оборотного капіталу.
Співвідношення показника поточної ліквідності і критичної оцінки показує, що найбільш ліквідні активи складають у середньому 40 % активів Компанії (на кінець першого року виробництва),
Проведений аналіз розрахункового звіту про витрати на виробництво за другий рік проекту дозволяє стверджувати, що сумарні виробничі витрати цього періоду дорівнюють 563 тис. USD. З огляду на те, що чистий обсяг продажів (без ПДВ і податків з обороту) складе 1 935 тис. USD, можна зробити висновок, що операційний прибуток за цей рік складає 1 372 тис. USD.
Аналіз показує, що виробничі витрати підрозділяються на постійні (99,2 тис. USD) і змінні (463,9 тис. USD) (рис. 3.5).
Точка беззбитковості за перший рік може бути розрахована в такий спосіб:
99,2 тис. USD: (1463,9 тис. USD/ 563 тис. USD) = 563,2 тис. USD.
Даний обсяг реалізації буде досягнутий за 7,5 місяців роботи підприємства на повну потужність.
Запас фінансової міцності (ЗФМ) дорівнює:
1935 тис. USD – 563,2 тис. USD = 1371 тис. USD.
Розрахований ЗФМ складає 71,54% загальної вартості реалізації за період.


Рис. 3.5. Структура ціни одиниці продукції.

Цей розрахунок говорить про те, що ризик втрати прибутку при можливому скороченні обсягів реалізації мінімальний, тому що постійні витрати не перевищують перемінні в основному внаслідок специфіки птахівничого виробництва (висока частка амортизаційних відрахувань у структурі витрат), а також необхідністю сплачувати відсотки по кредиту. Це також підтверджується високим запасом фінансової міцності. В табл. 3.14 наведені розрахунки точки беззбитковості проекту.
Аналіз фінансових результатів, показників балансової звітності і звіту про фінансові результати дозволяє зробити висновок про те, що підприємство в змозі погасити кредит і стабільно виплачувати відсотки. При цьому ризик неповернення кредитної суми мінімальний, до того ж відзначається висока рентабельність власного капіталу, активів і інвестицій протягом періоду реалізації проекту.
Таблиця 3.14
Розрахунок точки беззбитковості проекту
Шифр рядка    Показники    Другий рік реалізації проекту    Третій рік реалізації проекту
А    Валова виручка від реалізації продукції без ПДВ    1 935 666,7    1 933 833,3
В    Перемінні витрати    463 984,9    389 734,9
С    Сумарні постійні витрати    99 632,6    99 632,6
D    Точка беззбитковості (USD) = С/(1-В/А)    131 044,3    124 780,2
Е    Виторг від реалізації за 1 міс. = A/12    193 566,7    193383,3
F    Точка беззбитковості, місяців =D/E    0,7    0,6

Значення індексу прибутковості в сполученні з позитивним абсолютним значенням чистого приведеного доходу показує перевищення приведеної вартості майбутніх грошових потоків над вартістю інвестиційних витрат. Це підкреслює фінансову привабливість проекту.
Важливою формою підвищення економічної ефективності підприємств з промислової переробки сільськогосподарської продукції є реконструкція їх виробничої бази. Так, реалізація проекту щодо реконструкції матеріально-технічного потенціалу Кіровоградського олієекстракційного заводу насамперед шляхом заміни застарілих технологічних ліній сучасним високопродуктивним обладнанням вітчизняного виробництва після окупності інвестицій протягом 41 місяця забезпечить щорічне одержання прибутку в сумі 80 млн. грн., що у кілька разів більше проти 2003 року.
Реконструкцію пропонується провести за такими видами робіт: 1) заміну морально і фізично застарілого обладнання на сучасне високопродуктивне технологічне устаткування; 2) перекомпонування технологічного устаткування; 3) реконструкцію виробничих будинків та інтеперних споруд; 4) організацію виробництва гранульованого шроту.
Економічні розрахунки свідчать про те, що в результаті реконструкції на підприємстві будуть знижені витрати олії за рахунок доведення олійності шроту до 0,9-1,0 % і витрат розчинника до 0,7-1,0 кг на тонну  насіння соняшнику, що переробляється.
Для реалізації проекту потрібна сукупних інвестиційних ресурсів у сумі 121,8 млн грн. Фінансування витрат на реконструкцію буде здійснюватись за рахунок кредитних ресурсів, а власні кошти підприємства передбачається спрямувати на фінансування передінвестиційних досліджень.
Використання кредиту передбачається протягом 5 років за умови початку започаткування його повернення після відновлення роботи виробництва згідно проекту. До початку введення в експлуатацію виробництва сплачуються тільки відсотки за користуванням кредитом у розмірі 12 % річних. За 5 років користування цими коштами підприємству необхідно буде сплатити 36,5 млн грн. у вигляді відсотків, що становить 30 % від суми кредиту.
У результаті реконструкції олійно-добувного виробництва при доведенні продуктивності з переробки насіння соняшника до 350 тис. т у рік виручка від реалізації (чистий дохід) зросте в 7,3 рази, а прибуток – у 62 рази порівняно з 2003 роком (табл. 3.15). Строк окупності проекту становив 3 роки 5 місяців з моменту відкриття кредитної лінії.
Таблиця 3.15
Прогнозовані показники роботи ВАТ "Кіровоградолія" після його реструктуризації
Показники   
Середньорічний обсяг реалізованої продукції:   
- олія соняшникова нерафінована          129940 т
- олія соняшникова гідратована    26280 т
- шрот соняшниковий гранульований    132276 т
- фосфатидний концентрат                       350 т
Середньорічна виручка від реалізації продукції    510 млн. грн.
Чистий прибуток    80 млн. грн.

Строк реконструкції підприємства ВАТ "Кіровоградолія" згідно розробленого плану становитиме 15 місяців, його можна умовно розділити на 3 етапи: перший – включає підготовчі роботи з дослідження та обґрунтування стратегії реконструкції, другий – проведення реконструкції виробничої бази підприємства, третій – випробування модернізованого виробництва та вихід на проектну потужність переробки.
Впровадження зазначеного інноваційного проекту забезпечить підприємству підвищення потужності виробництва та покращення якості і безпеки продукції, що буде ним вироблятися. Підприємство буде випускати кілька видів основної і сукупної продукції  (табл. 3.16).
Таблиця 3.16
Розрахунок обсягу виробництва і реалізації готової продукції
Вид сировини,
продукції    Проектна
потуж-ність, т/добу    Річний
фонд
робо-чого часу, діб    Річний
виробіток (переробка), тонн    Ціна 1т
продукції, грн.    Річний
обсяг
реалізації,
тис грн.

всього    в т.ч.
реалізо-вано    без
ПДВ    з ПДВ    (без ПДВ)    (з ПДВ)
Переробка сировини                               
1. Насіння    1200    292    350400    -    -    -    -    -
Виробництво продукції                               
1. Олія соняшникова нерафінована    537    292    156800    129 940    2425    2910    315 104    378 125
2. Олія соняшникова нерафінована, подана на гідратацію    -    -    26860    -    -    -    -    -
3. Олія соняшникова гідратована    90    292    26280    26280    500    3000    65700    78840
Всього:    х    х    х    156220    х    х    380 804    456 965
Реалізована супутня продукція
Шрот соняшниковий гранульований    453    292    132276    132276    330    396    43651    52381
Фосфатидний концентрат кормовий    1,2    292    350    350    250    300    87,5    105
Всього:    х    х    х    х    х    х    43738    52486
Всього, тис.грн    х    х    х    х    х    х    424 543    509451

Проектом передбачено використання технологічного устаткування на повну проектну потужність (1 200 т насіння соняшника за добу) і при річному фонді робочого часу 292 дні. Водночас, відповідно до  галузевої "Інструкції з визначення виробничих потужностей діючих підприємства, виробничих об'єднань (комбінатів) олійно-жирової промисловості", річний фонд робочого часу олійно-екстракційного заводу, продуктивністю понад 800 тонн на добу переробленого насіння становить 313 днів.
Отже, запроектоване виробництво має резерв потужності в розмірі 21 добу в рік (табл. 3.17). При завантаженні устаткування на повну потужність і при річному фонді робочого часу 313 діб це дасть можливість додатково виробити в рік 11277 тонн соняшникової олії і 9513 шроту, що дозволить додатково реалізувати продукції на суму понад 35 млн грн.
Таблиця 3.17
Розрахунок річного фонду робочого часу
Найменування    Кількість днів
Календарний час    365
Поточний ремонт    22
Капітальний ремонт    30
Річний фонд робочого часу    313

Для запланованого обсягу виробництва ВАТ "Кіровоградолія" потрібно мати значні обсяги фінансових, сировинних, матеріальних й енергетичних ресурсів (табл. 3.18).
Для реалізації намічених заходів по реконструкції  заводу та його виходу  на проектну потужність розроблено фінансовий план. Він включає розрахунки фінансових потреб пропонованого інвестиційного проекту, плановані джерела одержання фінансів і результати реалізації проекту (табл. 3.19).
Згідно цього  фінансового плану за статтею "Передінвестиційні дослідження" передбачені витрати на виконання попередніх досліджень і розробку бізнес-плану по розробці проекту реконструкції виробництва, маркетингові дослідження, оплату консультацій і різних послуг сторонніх організацій по попередніх дослідженнях.
Таблиця 3.18
Річна потреба в сировині, допоміжних матеріалах, енергетичних і фінансових ресурсах
Річна потреба    Ціна за одиницю без ПДВ, грн    Загальна вартість, тис. грн. без ПДВ
Насіння соняшнику, тис. т    350,4    900    315360
Розчинник "Нефрас", тис. т    59,9    2,31    138,4
Вода, тис. м3    889,0    0,94    835,7
Електроенергія, тис.кВт/год.    6041,7    0,241    1456,0
Пар, тис.Гкал    70,7    22,21    1570,2
Всього без ПДВ, тис. грн    -    -    319360,3
ПДВ, тис. грн    -    -    63872,1
Всього з ПДВ, тис. грн    -    -    383232,4

Таблиця 3.19
Інвестиційні витрати на реалізацію проекту
Напрями витрат     Сума витрат, тис грн.    В %
Передінвестиційні дослідження    60   
Проектні та і дослідницькі роботи    993    0,8
Підготовка ділянок до реконструкції й обстеження будинків    57   
Будівельні роботи    5780   
Монтажні роботи    3630   
Устаткування    29003    24,3
Транспортування устаткування    2030   
Шефмонтаж і пусконалагоджувальні роботи    2600   
Інфраструктура    265   
Тимчасові будинки і споруди    208   
Технологія    106   
Відсотки за кредит    6788   
Накладні витрати    270   
Інші витрати    6940   
Непередбачені витрати    3480   
Оборотні кошти    59570   
Всього    121780    100,0

З метою об’єктивної оцінки реального стану й забезпечення ефективної діяльності ВАТ "Кіровоградолія" проведемо розробку бізнес-плану. Його складання передбачає раціоналізацію планування.
Кредит надають терміном на 5 років за умови повернення кредиту після початку роботи переробного  виробництва (табл. 3.20). До початку введення в експлуатацію виробництва сплачують тільки відсотки за користування кредитом у розмірі 12% річних, що становили 6788 тис грн. Для покриття відсотків за користування кредитом передбачено використовувати кредитні кошти.
Таблиця 3.20
Джерела фінансування
Джерела фінансування    Сума, тис. грн    %
Власні кошти    60    0,0,5
Кредит Українського комерційного банку    121720    99,95
Усього    121780    100,0

За умови виконання інвестиційного проекту згідно з розробленим графіком та досягнення запланованих показників роботи очікувана рентабельність виробництва олії соняшникової нерафінованої та гідратованої становитиме 21–25%.
Згідно з визначеною структурою ціни,  загальний обсяг витрат на річний обсяг виробництва продукції при даній проектній потужності становитиме суми, наведені в табл. 3.21.
Дотримання зазначених граничних меж витрат на виробництво олії нерафінованої та гідратованої дасть підприємству змогу значно підвищити рентабельність виробництва олії та повністю розрахуватися за взятий кредит. На четвертому році реалізації даного інвестиційного проекту підприємство повністю сплатить кредит, а починаючи з п’ятого року розмір прибутку, отримуваного підприємством, становитиме близько 83,2 млн грн (табл. 3.22).

Таблиця 3.21
Структура витрат на річний обсяг виробництва продукції, тис. грн
Найменування статей витрат    1-й рік    2-й рік    3-й рік    4-й рік    5-й рік
Сировина й основні матеріали    289208    289208    289208    289208    289208
Допоміжні матеріали    1368    1368    1368    1368    1368
Енерговитрати    2571    2571    2571    2571    2571
Заробітна плата (основних і допоміжних виробничих працівників)    742    742    742    742    742
Нарахування на заробітну плату    284    284    284    284    284
Витрати на утримання й експлуатацію устаткування    2645    2645    2645    2645    2645
Загальновиробничі витрати    3069    3069    3069    3069    3069
Амортизаційні відрахування    5890    5039    4310    3691    3163
Виробнича собівартість    305777    304926    304197    303578    303050

Показник точки беззбитковості дає змогу визначити той обсяг продукції, сума надходжень від реалізації якого дорівнюють сумі всіх витрат на виробництво і її  реалізацію. З використанням цього показника можна спрогнозувати, яку кількість продукції необхідно реалізувати, щоб підприємство вийшло на беззбитковий рівень продажу.
Таблиця 3.22
Прогноз виторгу від реалізації продукції та план прибутків
по роках реалізації проекту, тис. грн
Показники    1-й рік    2-й рік    3-й рік    4-й рік    5-й рік
1    2    3    4    5    6
Виторг від реалізації основної продукції    456965    456965    456965    456965    456965
Виторг від іншої реалізації    52486    52486    52486    52486    52486
Усього дохід від реалізації    509451    509451    509451    509451    509451
Податок на додану вартість    84909    84909    84909    84909    84909
Чистий дохід (3-4)    424543    424543    424543    424543    424543
Витрати на виробництво продукції, у тому числі    305777    304926    304197    303578    303050
сировина й основні матеріали    289208    289208    289208    289208    289208
допоміжні матеріали    1368    1368    1368    1368    1368
енерговитрати    2571    2571    2571    2571    2571
заробітна плата (основних і допоміжних працівників)    742    742    742    742    742
Продовження табл. 3.22
1    2    3    4    5    6
нарахування на заробітну плату    284    284    284    284    284
витрати на утримання й експлуатацію устаткування    2645    2645    2645    2645    2645
загальновиробничі витрати    3069    3069    3069    3069    3069
амортизаційні відрахування    5890    5039    4310    3691    3163
валовий прибуток (5-6)    118766    119617    120346    120965    121493
адміністративні витрати    1937    1937    1937    1937    1937
витрати на збут    392    391    391    391    391
інші операційні витрати    325    325    334    329    329
Прибуток від операційної діяльності (7-8-9-10)    116112    116964    117684    118308    118836
Відсотки за користування кредитом    12926    9254    5582    1910    0
Оподатковуваний прибуток (11-12)    103186    107710    112102    116398    118836
Податок на прибуток (30%)    30956    32313    33630    34919    35651
Чистий прибуток (13-14)    72230    75397    78471    81478    83185
Повернення кредиту    30580    30600    30600    29940    0
Вільний залишок прибутку (15-16)    41650    44797    47871    51538    83185

Для розрахунку точки беззбитковості всі витрати на виробництво продукції поділяють на умовно-постійні та умовно-змінні. До змінних витрат належать ті, які залежать (пропорційно збільшуються чи зменшуються) від обсягу виробництва. Також до змінних витрат зараховано частково витрати по статтях, до складу яких входять затрати, що залежать від обсягів виробництва середдних: загальновиробничі витрати, витрати на утримання й експлуатацію устаткування, інші витрати (табл. 3.23).
Таблиця 3.23
Змінні витрати на 1 т готової продукції
Статті витрат    Сума, грн
Сировина    1851,3
Допоміжні матеріали й енергетичні витрати    25,2
Заробітна плата виробничих працівників з нарахуваннями    6,6
Витрати на збут    2,5
Загальновиробничі витрати    8,4
Витрати на утримання й експлуатацію устаткування    8,5
Інші витрати    1,1
Усього     1903,6

До постійних витрат належать витрати, які залишаються незмінними незалежно від обсягів виробництва продукції (табл. 3.24).
Таблиця 3.24
Постійні витрати на 1 т готової продукції
Статті витрат    Сума, грн
Амортизаційні відрахування    37,7
Адміністративні витрати    12,3
Загальновиробничі витрати    11,2
Витрати на утримання й експлуатацію устаткування    8,4
Інші витрати    1,0
Усього    70,6

Крім того, підприємству необхідно сплатити відсотки за користування кредитом у сумі 36 460 000 грн й отримати кошти для повернення кредиту в сумі 121 720 000 грн. Такі зобов'язання збільшать витрати підприємства на            158 180 000 грн.
Отже, постійні витрати на річний обсяг виробництва продукції при повному завантаженні устаткування будуть становити:
70,6 грн  * 156 800 т = 11 070 080 грн,
11 070 080 грн + 158 180 000 грн = 169 550 080 грн.
При виробництві 1 тонни соняшникової олії одержують 844 кг. соняшникового шроту (побічна продукція), реалізованого за ціною 330 грн за тонну (без ПДВ). Також виробляють фосфатидний концентрат, що реалізується за ціною 250 грн за тонну. Отже, середня ціна реалізації 1 тонни соняшникової олії становитиме 2708 грн (424 543 000 грн : 156 800 т).
Розрахунок рівня беззбитковості здійснимо математичним методом.
Математичний метод передбачає розрахунок за формулою:
(3.1)
де    – точка беззбитковості;
– постійні витрати;
– ціна реалізації одиниці продукції;
– змінні витрати на одиницю продукції.
Виконаємо розрахунок необхідного обсягу виробництва, при якому буде забезпечено рівень беззбитковості.
Вихідні дані:
– 169 550 080 грн;
– 2708 грн;
– 1903,6 грн;
– 210 778 тонн.
Таким чином, при виробництві 210778 тонн соняшникової олії і реалізації її за ціною 2429 грн за тонну і супутньої продукції – соняшникового шроту – за ціною 330 грн за тонну та фосфатидного концентрату за ціною 250 грн за тонну – підприємство покриє свої витрати в обсязі, необхідному для покриття поточних витрат, повернення кредиту та сплати відсотків за його використання, але не отримає прибуток, тобто досягне точки беззбитковості. При роботі виробництва із запланованою потужністю точку беззбитковості буде досягнуто на 17-й місяць роботи підприємства.
Для розрахунку ефективності проекту використовують показники, прийняті в міжнародній практиці.
1) Чиста поточна вартість (Net Present Value) - NVР
(3.2)
де для року впровадження проекту t =1, 2, 3...n;
В –  виторг від реалізації продукції, зробленої в результаті здійснення проекту;
С – інвестиційні витрати + поточні витрати + податки;
0,15 – ставка дисконту – стала що характеризує знецінення грошей у часі й рівень ризику проекту. Ставка дисконту, рекомендована для країн СНД Всесвітнім банком, дорівнює 0,15.
NVP = – 121780 + 54605 тис грн + 49611 тис грн + 44885 = 27321 тис грн
2) Коефіцієнт ефективності (Соst Веnеfіt Rаtіpo) – СВR
(3.3)
Критерій СВR > 1.

3) Строк окупності (Рауbасk Реrіod) – РВР
(3.4)
де   – сума витрат проекту за n років.
Потрібно знайти такий n-рік, у якому витрати дорівнюватимуть доходам проекту – це буде строк окупності.
Сn = 121780 тис грн.
Сn = 54605 + 49611 + 18700 (за 5 міс.) = 122916 тис. грн.
Строк окупності інвестиційних витрат за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства і за умови роботи із запланованою потужністю з урахуванням коефіцієнта дисконту 0,15 становитиме 2 роки 5 місяців з моменту початку роботи проектованого виробництва чи 3 роки 5 місяців з моменту відкриття кредитної лінії.
5) Індекс прибутковості (Ргоfіtabіlіty Іndex) – РІРІ = РV/І
(3.5)
де   – інвестиційні витрати проекту при ставці дисконту 0,15.

За розрахунками, показники ефективності становитимуть:
чиста поточна вартість (NPV) – 27 321 тис. грн;
коефіцієнт ефективності (СВR) – 1,02;
строк окупності (РВР):
- з моменту початку роботи заводу – 2 роки 5 місяців;
- з моменту залучення кредиту – 3 роки 5 місяців.
Результати інноваційно-інвестиційного проекту реструктуризації технологічних потужностей ВАТ "Кіровоградолія" наведено в табл. 3.25.
Таблиця 3.25
Результати інноваційно-інвестиційного проекту реструктуризації технологічних потужностей ВАТ "Кіровоградолія"
Рік    В, m грн    С, т   грн    1, m грн    1/1,15    В*1/1,15    С*1/1,15    1х1/1,15    В(t)-
C(t)+I(t)
Диск.=0,15    В(t)-
С(t)+1(t)
(1+0,15)
1-й    0    0    121780    1    0    0    121780    121780    121780
2-й    509451    437222    0    0,756    385145    330540    0    54605    41281
3-й    509451    434055    0    0,658    335219    285608    0    49611    32644
4-й    509451    430980    0    0,572    291406    246521    0    44885    25674
1528353    1302257    121780        1011770    862669    121780    270881    221379


1. Виходячи з того, що інноваційна діяльність складається з двох взаємопов’язаних частин, однією з яких є створення інноваційної продукції в наукових установах, а другою – застосування інновацій у відтворювальному процесі виробничої сфери, важливо забезпечити їх повне використання, що слугує основним чинником підвищення ефективності виробництва. Аналіз свідчить, що значна частина результатів наукових досліджень, віднесених за змістом і значенням до інновацій, поки що залишається не використаною. Це зумовлюється різними причинами, зокрема низьким рівнем платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, слабкою інформаційною базою про наявний арсенал інноваційної продукції, про умови її використання.
2. Слід відмітити, що у розвитку інноваційної діяльності, підвищенні її економічної ефективності важливого значення набувають організаційні форми практичного застосування наукових досягнень в агропромислове виробництво. Серед них до пріоритетних напрямів реалізації інноваційної продукції, широкого застосування науково-технічного та соціально-економічного прогресу на макроекономічному рівні належить здійсненню національних і державних програм, законодавчо-нормативних актів, спрямованих на комплексне багатовекторне вирішення важливих проблем розвитку агропромислового виробництва країни.
3. На макроекономічному рівні важливого значення мало здійснення ряду державних програм щодо створення і випуску системи машин для комплексної механізації сільськогосподарського виробництва. Були здійснені інноваційні проекти по випуску мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин сільськогосподарських культур від хвороб, шкідників і бур’янів, ветеринарних препаратів для лікувально-профілактичних заходів в тваринництві, формування державних машинно-технологічних станцій та інших. Найбільш ефективною організаційною формою реалізації інноваційної продукції на макроекономічному рівні є застосування нових ресурсоощадливих технологій та їх елементів в галузях аграрної сфери та у виробництві певної сільськогосподарської продукції.
4. У багатьох дослідних господарствах наукових установ в результаті комплексного застосування системи техніко-технологічних заходів, впровадження нових високоінтенсивних сортів досягли високих урожаїв сільськогосподарських культур. У тваринництві важливою інноваційною продукцією є насамперед виведений високопродуктивний племінний молодняк, як поліпшувач продуктивних якостей нинішніх порід тварин, так і тварин нових порід і порідних груп.
Водночас із створенням інноваційної продукції, наукові установи, вищі навчальні заклади аграрного профілю спільно з державним владними органами ведуть значну роботу по наданню сільськогосподарським підприємствам науково-консультаційних послуг, проведенню науково-практичних конференцій, семінарів, курсів, шкіл, днів полів, організації виставок, аукціонів, ярмарків, “круглих столів”, консультацій, читанню лекцій, публікацій рекомендацій, інформаційних листків, статей в газетах, журналах тощо. Важливого значення у розвитку інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві набуває формування дорадницької служби, осередки якої вже створені у більшості областей країни.
5. В процесі дослідження розвитку інноваційної діяльності акцентувалась увага на ефективності цього процесу. Результативність практичного застосування інноваційної продукції, або ефективність впровадження наукових розробок, як свідчить аналіз, оцінюється насамперед у виробничій сфері. Основними, загальними показниками визначення економічної ефективності використання інновацій слугує насамперед підвищення продуктивності праці, приріст валового виробництва продукції, поліпшення її якості та одержаний у виробничих структурах річний економічний ефект. Аналіз свідчить, що підвищення економічної ефективності досягається при комплексному застосуванні інноваційної продукції.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить