Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Основні напрями та умови впровадження у виробництво науково-технічних досягнень

Основні напрями та умови впровадження у виробництво науково-технічних досягнень
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Основні напрями та умови впровадження у виробництво науково-технічних досягнень


В процесі дослідження розвитку інноваційної діяльності акцентувалась увага на ефективності цього процесу. Результативність практичного застосування інноваційної продукції, або ефективність впровадження наукових розробок, як свідчить аналіз, оцінюється насамперед у виробничій сфері. Основними, загальними показниками визначення економічної ефективності використання інновацій слугує насамперед підвищення продуктивності праці, приріст валового виробництва продукції, поліпшення її якості та одержаний у виробничих структурах річний економічний ефект.
Дослідженням доведено, що основним узагальнюючим показником визначення економічної ефективності застосування інноваційної продукції має бути показник річного економічного ефекту, що виражає сумарну економію виробничих ресурсів (живої праці, матеріалів, капітальних вкладень), одержану господарськими формуваннями у процесі господарської діяльності. Разом з тим, залежно від сутності, змісту і призначення інноваційної продукції слід розраховувати також додаткові показники, зокрема приріст валової продукції, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин, строки окупності додаткових капітальних вкладень, рівень рентабельності виробництва продукції та інші. З урахуванням мети здійснення розрахунків економічний ефект слід визначати як прогнозний, очікуваний, плановий і фактичний. Річний економічний ефект обчислюється на зіставленні витрат базового рівня виробництва з варіантом використання інноваційної продукції у господарських формуваннях.
Аналіз свідчить, що підвищення економічної ефективності досягається при комплексному застосуванні інноваційної продукції, про що свідчать нижченаведені приклади.
В базових господарствах, де налагоджено комплексне наукове супроводження освоєння технологічних проектів, сучасних агротехнологій, господарсько-фінансова діяльність їх є рентабельною, вони мають високі врожаї сільськогосподарських культур і продуктивність тварин.
Випробовувалася система захисту озимої пшениці в базовому господарстві приватному орендному кооперативі "Зоря" Херсонської області, що забезпечила в складних фітосанітарних умовах 2004 р. одержання урожаю зерна 2-го і 3-го класів на рівні 63,2 ц/га з площі 930 га.
В Одеській області проводилося випробування елементів сортової агротехніки вирощування насіння нових та 15 перспективних сортів озимої пшениці в умовах степової зони України.
У результаті виконання інноваційного проекту з вирощування зерна озимих культур за інтенсивною технологією в господарствах Біляївського району на площі 35 тис. га було отримано урожайність зерна ранніх зернових 45,3 ц/га, а у 18 господарствах — вище цього рівня. Урожайність озимої пшениці сорту Херсонська безоста на окремих площах становила до 90 ц/га. Запровадження інноваційного проекту краплинного зрошення овочевих культур у Південному Степу Одеської області, який реалізувався в 14 господарствах області, забезпечило урожайність: капусти — 50-60 т/га, пер-цю солодкого — 40-50, моркви та буряків столових — 45-50, томатів — 60-69, огірків — 60-80, цибулі — 45-60 т/га. За промислової переробки томатів (урожайність 70 т/га) отримано чистий прибуток з 1 га 11,9 тис. грн.
Здійснення трансферу та наукового супроводження інноваційного проекту забезпечило в господарствах Одеської області та інших областей України середньодобовий приріст живої маси помісного молодняку 537 г при витраті кормів на 1 кг живої маси 3,75 к. од. Економічна ефективність за-вдяки отриманню додаткової продукції становить з розрахунку на 100 голів вирощування по 1078,9 грн (свинки) і 1586,2 грн (кнурці).
В Чернігівській області було випробувано інтенсивну технологію вирощування вівса в умовах Полісся, яка забезпечила на дерново-підзолистому супіщаному грунті середню урожай-ність 40,6 ц/га, що порівняно із ресурсозберігаючою технологією на 6,8 ц/га більше, при виробничих витратах 869 грн та 72 л пального, затратах праці 23 люд.-дні. Собівартість 1 ц зерна становила 21,4 грн, прибуток — 1567 грн, рентабельність — 180%.
В Житомирській області випробувано середньостиглий сорт картоплі Красень універсального використання, стійкий проти фітофтори, вірусних і бактеріальних хвороб, який забезпечив у базовому господарстві "Грозинське" врожайність 350 ц/га бульб з добрими смаковими якостями та економічну ефективність 840 грн/га.
Апробовано технологію вирощування саджанців хмелю в коробах із субстратом (ІСГП). У розсадницьких господарствах України вирощено понад 1 млн стандартних саджанців. Середня собівартість одного саджанця — 1,1 грн, а прибуток на весь обсяг реалізації становить близько 3,5 млн грн. У базовому господарстві центру "Хмелярство" в цьому році вирощено і реалізовано 70 тис. саджанців хмелю.
Впровадження грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур на площі 5 тис. га дало економічний ефект 300 тис. грн.
Центром наукового забезпечення агропромислового виробництва Тернопільської області було випробувано ресурсозберігаючу технологію застосування добрив під яру пшеницю в зоні Західного Лісостепу, яка забезпечила урожайність ярої пшениці 59,7 ц/га, вміст протеїну в зерні 15,6%, клейковини — 24,4%. Економічний ефект становив 120 грн/га.
При випробуванні елементів енергозберігаючої технології поліпшення заплавних лук в Рівненській області в державному підприємстві науково-експериментальній базі "Еліта" Рівненської ДСГДС урожайність зеленої маси багаторічних трав сягала 240 ц/га, що на 170 ц/га більше, ніж на контролі (природний травостій — 70 ц/га сіна).
Харківським центром наукового забезпечення АПВ завдяки реалізації основних положень Комплексної програми розї-витку сільського господарства Харківської області було заїбезпечено по всіх категоріях господарств приріст виробництва валової продукції сільського господарства (порівняно з 2003 р.) на 16,6%, збільшення виробництва зерна майже у 2 рази — від 1267 до 2435 тис. т, середня урожайність зернових по області — 28,6 ц/га.
У базових господарствах центру ДПДГ "Кутузівка" та "Елітне" Харківського району урожайність озимої пшениці становила 46,7 і 45,6 ц/га при середньорайонному рівні 37,6 ц/га. У ДПДГ "Борки" Зміївського району урожайність озимого жита становила 70,0 ц/га при середній урожайності по району 24,0 ц/га, вівса — відповідно 48,4 і 20,9 ц/га. "
Впровадження в господарствах Харківської області інноваційного сорту озимої пшениці Харус на площі 120 тис. га забезпечило отримання додаткового прибутку 293 грн/га при річному економічному ефекті 35 млн грн.
Застосування ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур у господарствах Харківської області на площі 1433 га забезпечило річний економічний ефект 618тис. грн.
Підтверджує життєвість потоково-цехова система виробництва молока і відтворення стада в базовому господарстві "Кутузівка". У звітному році від 975 корів української чорно-рябої породи отримано надій по 5573 кг молока за безприв'язного утримання корів на глибокій підстилці, цілорічної годівлі їх кормами із сховищ на відкритих кормових майданчиках та дворазового доїння корів на установці "Ялинка" при навантаженні на оператора 100 голів. Витрати на виробництво 1 ц молока становили: кормів — 1,02 ц к. од., праці — 4,5 л/год, собівартість 1 ц молока — 40 грн, чистий прибуток — 2317 тис. грн при реалізаційній ціні 85,22 грн/ц, рентабельність — 113%. У господарстві отримано з 1 га сіяних кормових культур 40 ц к. од.
Упровадження в Дніпропетровській області вологозберігаючих технологій вирощування нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур забезпечило в 200 господарствах урожайність по 40 ц зерна з 1 га при середній по області 30 ц/га, а в господарствах "Дружба", ім. Горького Новомосковського району, ім. Шевченка Криворізького, агрофірмі "Степова" Синельниківського, Ерастівській дослідній станції П'ятихатського районів — по 50-60 ц/га зерна. Зокрема, Ерастівською дослідною станцією отримано врожай зернових без кукурудзи 53,2 ц/га, у тому числі озимої пшениці — 64,7, ячменю — 53,6 ц/га.
Значний обсяг робіт з трансферу інновацій виконано в Луганській області в галузі екології. У семи господарствах здійснювався виробничий моніторинг ґрунтів на площі 800 га. За одержаними результатами визначено тенденції розвитку ґрунтових процесів та запропоновано прийоми підвищення родючості орних земель. Екологічний ефект становить 39 тис. грн. У Марківському районі на загальній площі 12 тис. га впроваджувалася еколого-ландшафтна система землеробства. Освоєно 6,1 тис. га, побудовано 6,7 км земляних гідроспоруд.
Проведено оцінку екологічного стану територій, прилеглих до полігонів розміщення твердих побутових відходів міст області площею 25 га. Диференційовано землі за ступенем забруднення. Економічний ефект становить 320 грн/га.
У 2004 р. базовими господарствами Полтавської області зібрано ранніх зернових культур удвічі більше порівняно до 2003 р. при середній урожайності 34,3 ц/га, а в дослідному господарстві "Степне" — 54,3 ц/га.
Використання інноваційних розробок у тваринництві забезпечило в дослідному господарстві "Степне" надій на корову 4821 кг молока, ім. Декабристів — 3355 кг (+691 до 2003 р.). Прирости великої рогатої худоби становлять: ДГ "Степне" - 512 г, ім. Декабристів - 514 г.
Застосування Вінницьким центром наукового забезпечення АПВ ресурсозберігаючих технологій вирощування озимої пшениці та ярого ячменю забезпечило в дослідному господарстві Вінницької ДСГДС урожайність зерна озимої пшениці на площі 50 га — 5,7 т/га, прибуток — 3110 грн/га, рентабельність — 214%. Урожайність ярого ячменю на площі 100 га становила 5,2 т/га, прибуток — 1956 грн/га, рентабельність — 244%.
Упровадження індустріальної технологи вирощування цукрових буряків забезпечило в ПОСП "Радівське" Калинівського району врожайність коренів 555 ц/га, у ПОСП "Юхимівське" Шаргородського району на шющі 220 га — 778 ц/га, у ДП АФ "Промінь" Крижопільського району на площі 466 га — 561 ц/га.
В Черкаській області завдяки використанню зональних технологій вирощування зернових культур було отримано: у СТОВ "Верхнячка-Агро" Христинівського району урожайність зернових культур — 60,4 ц/га, у тому числі озимого жита — 85,6 ц/га, ярого ячменю — 63,3 ц/га, у СПП "Промінь" урожайність зернових — 70,2 ц/га, кукурудзи на зерно — 127,1 (на площі 170 га), в "Агрофірмі Агро Рось" урожайність зернових — 79,4 ц/га, у тому числі озимої пшениці — 74 ц/га (на площі 50 га), кукурудзи на зерно — 105 ц/га (на площі 320 га).
У базовому господарстві агрофірмі "Маяк" на поголів'ї 1000 корів упроваджено технологію, що передбачає боксове утримання корів, цілорічну однотипну годівлю з використанням мобільного кормозмішувача, автоматизованого модуля для одночасного доїння 32 корів. Вона забезпечила одержання 6005 кг молока на корову при собівартості 64,25 грн, рентабельності 54,9% та 1794 грн чистого прибутку на корову.
Ресурсозберігаюча технологія вирощування озимої пшениці, розроблена Центром наукового забезпечення АПВ Київської області, забезпечила отримання врожайності озимої пшениці 60-70 ц/га при собівартості зерна 24,5 грн/ц. Одержано чистий прибуток 2500-3500 грн/га, рентабельність 150-170%.
Енергозберігаюча технологія виробництва дешевих високоякісних кормів на основі використання нових сортів одно-і багаторічних бобових та злакових трав впроваджувалася Львівським центром наукового забезпечення АПВ у базовому господарстві "Пролісок" Самбірського району. Технологія забезпечила на площі 200 га одержання зеленої маси 350-400 ц/га із вмістом сирого протешу 18,5-19,0% і виходом кормових одиниць 70 ц/га.
У галузі зоотехнії в Хмельницькій області здійснено трансфер у виробництво інновації "Створення високопродуктивного стада подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи в державному підприємстві дослідному господарстві "Пасічна", де сформовано стадо в кількості 550 корів з продуктивністю 5270 кг молока і вмістом жиру в ньому 3,51%, при витратах кормів 1,18 ц к. од. на виробництво 1 ц молока.
В Кіровоградській області сформовано масив худоби знам'янського типу південної м'ясної породи в кількості 1594 голови, у тому числі 659 корів. Створено 2 племзаводи та 2 племрепродуктори. Впроваджено наукову розробку "Створення стада знам'янського типу південної м'ясної породи в базовому господарстві "Колос" Знам'янського району" в кількості 385 голів, у тому числі 175 корів, і середньою живою масою 500-550 кг, молочністю 215 кг та виходом 82 телят від 100 корів при витраті 62 ц к. од. на корову. Собівартість 1 ц приросту становила 547 грн.
Таким чином, досвід застосування інноваційної продукції у кращих державних підприємствах УААН свідчить про невикористані резерви в сільському господарстві, що надасть можливість підвищити середню  урожайність зернових та зернобобових з 28,3 до 30,6 ц/га. За окремими культурами та видами тварин досягнуто такий рівень: урожайність озимої пшениці 73,2 ц/га, ярового ячменя 66,6, гороху 52,7, цукрових буряків 441, соняшнику 17,3, кукурудзи на зерно 107 ц/га; надій на корову 6190 кг; середньодобові прирости на вирощуванні та відгодівлі ВРХ 659 г, свиней 509 г.
При визначенні ефективності окремих інновацій, крім розглянутих вище, слід використовувати показники квазіренти. Їх застосування розглянуто при реалізації інноваційного проекту ЗАТ “Птахокомбінат “Дніпровський” Дніпропетровської області. Він передбачає розробку нової технології охолодження тушок бройлерних курчат шляхом занурення їх у воду одразу після їх забою, патрання, на відміну від сорокахвилинного охолодження в морозильній камері. Переваги нового методу охолодження поряд з існуючими наведені нижче. Системи охолодження бройлерів наведені у табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Системи охолодження бройлерів
Системи    Принцип охолод-ження    Тип виконання з живою масою +,–2,2 кг та температурою у грудках + 40С    Час охолодження продуктів збільшення або зменшення маси, хвилин    Показ-ники    Відмітні
характерис-тики
Водою    Методом занурення
у воду    Противотечій-ний гвинтовий охолоджувач    10/30    +4% / +8%    Найбільш ефективний та дешевий
Системи повітряного охолодження на лінії    Охолод-ження повітрям    DownFlow    75    -1,2% / -1,5%    Найбільш застосовува-ний в Європі з низькотемпе-ратурним обшпарюван-ням
CrossFlow    75    -1,2% / -1,5%    Відносно дорогий
InfraChill    50    -1,2%    Швидкий при охолодженні суцільних продуктів
Охолод-ження з дозріванням    DownFlow    150    -0,7%    Дозрівання на лінії
Охолод-ження зро-шенням    DownFlow    120    0% / -+0,5%    Найбільш застосовува-ний в Європі з середньо- та високо-темпера-турним обшпарюван-ням
Комбінація    Комбінація    Залежить від принципу охолодження    -1,5% / +8%    Тенденції до викорис-тання
Повітря    Повітряне охолод-ження продуктів у коробках або ящиках    Тунельний охолоджувач    150    -1,5%    Охолод-ження прив’язаних продуктів поза технологіч-ним процесом



Новий метод полягає у такому: при охолодженні зануренням у так званий противотечійний охолоджувач з водяною ванною продукти охолоджуються за допомогою холодної води (0 – +10С) чи суміші води і лущеного льоду. Шнек транспортує тушки протягом визначеного часу крізь охолоджувальний бак. Створена повітрям турбулентність потоку води в охолоджувачі дає змогу прискорити охолодження тушок. Завдяки принципу противотечії в міру проходження тушок крізь охолоджувач вода стає все чистішою. Дослідження довели, що кількість мікробів на тушках після охолодження зануренням у воду значно менша, ніж до охолодження. При такому охолодженні також відбувається всмоктування тушками води. Останнє залежить від температури води в охолоджувачу та її турбулентності.
Основні переваги нового методу порівняно з існуючими такі:
1. Не потрібне низькотемпературне джерело холоду.
2. Швидкість зневоднювання збільшується у два рази, оскільки сушіння здійснюється одразу після охолодження тушок водою, а не в морозильній камері. Висока інтенсифікація процесу зневоднювання виявлена в результаті проведення НДДКР.
3. Оскільки сушіння в такому стані не потребує попереднього заморожування продукту, то немає необхідності у попередньому заморожуванні, а отже, й потреба в морозильній камері.
У результаті впровадження нової технології було виявлено можливості зменшення одноразових і поточних витрат, збільшення розміру квазіренти, а отже, й розміру очікуваного прибутку від інновації, порівняно з існуючою технологією. Результати розрахунків зведені в спеціальні таблиці 3.3–3.7.




Таблиця 3.3
Основні характеристики устаткування
Показники     Діюча технологія    Нова технологія
Тривалість циклу сушіння, год.    1,4    1,0
Вологість продукту, %    90    90
Продуктивність за сировиною за цикл, кг    3000    3000
Кількість циклів на добу    1,7    2,4
Комплектація    1.Холодильна машина
2. Морозильна камера    1.Холодильна машина


Таблиця 3.4
Розрахунок одноразових витрат
Найменування показника    Діюча технологія    Нова технологія
Продуктивність сировини на добу, кг/добу    3000х1,7=5100    3000х2,4=7200
Продуктивність сировини на добу, кг/добу    3000х1,7=5100    3000х2,4=7200
Продуктивність сировини на рік, кг/р.    5100х250=
1275000    7200х250=
1800000
Продуктивність за сухим продуктом на добу, кг/добу    510    720
Продуктивність за сухим продуктом на рік, кг/р.    510х250=127500    720x250=180000
Продуктивність за видаленою вологою, кг/добу    5100х0,9=4590    7200х0,9=6480
Продуктивність за видаленою вологою, кг/рік    5100x0,9x250= 1147500    7200х0,9х250=
1620000
Витрати на устаткування для сушіння, у.о.    180000    100000
Витрати на камери схову, устаткування для підготовки тушок, розфасовки, мийки, у.о.    45000    45000
Вартість робіт з монтажу устаткування для сушіння, підготовки тушок, холодильних машин, у.о.    45000    30000
Витрати на основне і допоміжне устаткування, у.о.    225000+45000=
270000    145000+30000=
175000
Витрати на НДДКР, у.о.    -    13573
Разом, у.о.    270000    188573
Таблиця 3.5
Розрахунок поточних витрат
Найменування показника    Діюча технологія    Нова технологія
Експлуатаційні витрати на виробництво:       
1. Заробітна плата       
Управління, місячний оклад, у.о.    200    200
Основний виробничий персонал, місячний оклад, у.о.    200    200
Допоміжний персонал, місячний оклад, у.о.    150    150
В розрахунку на рік:       
Управління, у.о.    200х12=2400    200х12=2400
Основний виробничий персонал, у.о.    200х12=2400    200х12=2400
Допоміжний персонал, у.о.    150х12=1800    150х12=1800
Разом:    6600    6600
Зарплата з відрахуваннями    6600х1,4=9240    6600х1,4=9240
2. Добове споживання води (40м3/добу)    0,07х40=2,8    0,07х40=2,8
Вартість води на рік, у.о.    2,8х250=700    2,8х250=700
Витрати на каналізацію, у.о.    105    105
Разом     805    805
3. Електроенергія       
На ділянці підготовки, КВт год/добу    10    10
На замороження, КВт год/добу    90    -
На холодильне збереження, КВт год/добу    18    18
На зневоднювання, КВт год/добу    14х459=6429 (на 1кг вологи витрачається 14КВт год. електроенергії)    10х648=6480 (на 1кг вологи витрачається 10КВт год електроенергії)
На освітлення і допоміжні потреби, КВт год/добу    20    20
Усього на добу    6564    6528
Усього на рік    6564х250=1641000    6528х250=1632000
Вартість електроенергії на рік, у.о.    1641000х0,01=16410    1632000х0,01=16320
4. Допоміжні матеріали       
Кількість пакувальної плівки на добову продуктивність, кг    102    144
Кількість пакувальної металізованої плівки на рік, кг    102х250=25500    144х250=35000
Вартість плівки на рік, у.о.    25500х0,3=7650    35000х0,3=10500
Олія для вакуумних насосів, у.о.    6000    6000
Інші допоміжні матеріали, у.о.    3000    3000
Разом     16650    19500



Таблиця 3.6
Зведена таблиця поточних витрат
Найменування показника    Діюча технологія    Нова технологія
1. Амортизаційні відрахування на устаткування (10% від балансової вартості), у.о.    27000    17500
2. Витрати на електроенергію, у.о.    16410    16320
3. Витрати на технологічну воду і каналізацію, у.о.    805    805
4. Зарплата з нарахуванням, у.о.    9240    9240
5. Загальновиробничі й адміністративні витрати, у.о.    4500    4500
6. Допоміжні матеріали, у.о.    16650    19500
Разом     74605    67865

Таблиця 3.7
Квазірентні надходження
Найменування показника    Діюча технологія    Нова технологія
Ціна сушіння 3000 кг продукту (1 цикл), у.о.    300    300
Щорічна квазірента, у.о.    52895    112135
Термін окупності, р.    5,1    1,7



Порівняння квазіренти і капітальних інвестицій при використанні у виробництві діючої і нової технологій наведені на рис. 3.1–3.2.

Рис. 3.1. Зміна квазіренти та капітальних інвестицій у процесі використання діючої технології

Рис. 3.2. Зміна квазіренти та капітальних інвестицій в процесі використання нової технології

Розрахунки свідчать, що при використанні у виробництві діючої технології осушення і охолодження тушок курчат бройлерів економічна ефективність капітальних інвестицій з позиції короткострокових періодів збільшується повільно. Тому коли було досягнуто значення Е=Ен=0,18 (7-ий рік), підприємство почало застосування нового, більш ефективного методу з метою заміни існуючого.
Порівняння основних показників застосування діючої і нової технологій зведені у табл. 3.8–3.9.
Таблиця 3.8
Порівняння основних показників застосування діючої і нової технологій
№ періоду    Квазірента діючої технології, у.о.    Капітальні інвестиції діючої технології, у.о.    Коефіцієнт ефективності за короткий період (1рік)    Квазірента нової технології, у.о.    Капітальні інвестиції нової технології, у.о.    Коефіцієнт ефективності за короткий період (1рік)
0    -270000    270000    -1           
1    -217105    344605    -0,63           
2    -І64210    419210    -0,39           
3    -111315    493815    -0,23           
4    -58420    568420    -0,10           
5    -5525    643025    -0,01           
6    47370    717630    0,07           
7    100265    792235    0,13           
8    153160    866840    0,18    -13573    13573    -1
9    206055    941445    0,22    -188573    188573    -1
10    258950    1016050    0,25    -76438    256438    -0,30
11    311845    1090655    0,29    35697    324303    0,11
12    364740    1165260    0,31    147832    392168    0,38
13    417635    1239865    0,34    259967    460033    0,57
14    470530    1314470    0,36    372102    527898    0,70
15    523425    1389075    0,38    484237    595763    0,81
16    576320    1463680    0,39    596372    663628    0,90
17    629215    1538285    0,41    708507    731493    0,97
18    682110    1612890    0,42    820642    799358    1,03



Таблиця 3.9
Основні показники інноваційного проекту ЗАТ “Птахокомбінат “Дніпровський”
№ періоду
Квазірента для діючої технології, у.о.    Квазірента для нової технології, у.о.    Квазірента інноваційної стратегії, у.о.    Квазірента наростаючим підсумком, у.о.    Капітальні інвестиції на проведення інноваційної стратегії, у.о.    Капітальні витрати наростаючим підсумком, у.о.    Коефіцієнт ефективності за короткий період (1рік)
0    -270000        -270000    -170000    270000    270000   
1    -217105        -217105    -487105    344605    614605    -0,6300112
2    -161210        -164210    -651315    419210    1033815    -0,391713
3    111315        -111315    -762b30    493815    1527630    -0,2254184
4    -58420        -58420    -821050    568420    2096050    -0,1027761
5    -5525        -5525    -826575    643025    2739075    -0,0085922
6    47370        47370    -779205    717630    3456705    0,0660089
7    100265        100265    -678940    792235    4248940    0,1265597
8    153160    -13573    139587    -539351    880413    5129353    0,1585472
9    206055    -188573    17482    -521871    1130018    6259371    0,0154706
10    258950    -76435    129617    -392254    1197883    7457254    0,1082051
11    311845    35697    241752    -150502    1265748    8723002    0,1909954
12    364740    147832    353887    203385    1333613    10056615    0,2653596
13    417635    259967    466022    669407    1401478    11458093    0,3325218
14    470530    372102    578157    1247564    1469343    12927436    0,3934799
15    523425    484237    690292    1937856    1537208    14464644    0,4490557
16    576320    596372    802427    27402S3    1605073    16069717    0,4999318
17    629215    708507    914562    3654845    1672938    17742655    0,5466802
18    682110    820642    1026697    4681542    1740803    19483458    0,5897836


При заміні діючої технології на нову економічна ефективність капітальних інвестицій з позиції короткочасних періодів зростає (див. табл. 3.8 і 3.9).
Економічна ефективність капітальних інвестицій за повний цикл використання інновації (табл. 3.10, рис. 3.3):
>ЕН=0,18
Таблиця 3.10
Розрахунок ефективності капітальних інвестицій за повний цикл використання інновації при нормативі дисконтування i=15%
№ періоду    а1    Квi•а1    Кi•а1
0   

270000
1    0,87    46018,65    64906,35
2    0,756    39988,62    56401,38
3    0,654    34804,91    49090,09
4    0,552    29198,04    41181,96
5    0,497    26288,82    37078,69
6    0,432    22850,64    32229,36
7    0,376    19888,52    28051,48
8    0,327    17296,67    28834,21
9    0,284    15022,18    70887,82
10    0,247    27697,35    16762,66
11    0,215    24109,03    14590,98
12    0,187    20969,25    12690,76
13    0,163    18278,01    11062
14    0,141    15811,04    9568,965
15    0,123    13792,61    8347,395
16    0,107    11998,45    7261,555
17    0,093    10428,56    6311,445
18    0,081    9082,935    5497,065
19    0,07
7849,45   

Разом        411373,7    770754,1



Рис. 3.3. Зміна квазіренти та капітальних інвестицій у процесі впровадження нової технології охолодження тушок бройлерних курчат

Нижче наводяться приклади економічної ефективності реалізації інноваційних проектів в агропромисловому виробництві.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить