Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Організаційні форми застосування інноваційної продукції в сільськогосподарському виробництві

Організаційні форми застосування інноваційної продукції в сільськогосподарському виробництві
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Організаційні форми застосування інноваційної продукції в сільськогосподарському виробництві


Виходячи з того, що інноваційна діяльність складається з двох взаємопов’язаних частин, однією з яких є створення інноваційної продукції в наукових установах, а другою – застосування інновацій у відтворювальному процесі виробничої сфери, важливо забезпечити їх повне використання, що слугує основним чинником підвищення ефективності виробництва.
В агропромисловому виробництві створено систему науково-методичних центрів та національних наукових центрів, які займаються розробкою і впровадження інноваційної продукції.
В рамках виконання наукових досліджень з науково-технічних програм "Землеробство" та "Зернові і олійні культури" в 2004 р. розроблено "Методичні рекомендації щодо порядку економічного стимулювання, раціонального використання й охорони земель" (передано Держкомзему України), запропоновано "Спосіб визначення потенційної забур'яненості грунту", "Показники оцінювання якості обробітку грунту", "Методологію, нормативи й алгоритми комп'ютерного проектування протиерозійних комплексів".
Надано методичну й практичну допомогу в проведенні досліджень з питань розроблення систем землеробства і технологій вирощування зернових, бобових та олійних культур співробітникам Івано-Франківського, Чернігівського інститутів АПВ та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції. Розроблено і подано Державному комітетові по земельних ресурсах — "Концепцію загальнодержавної програми використання та охорони земель", "Технологічний проект створення нових протиерозійних споруд (ГТС) для протиерозійного захисту яружних систем та ремонту й відновлення функцій гідротехнічних споруд"; Мінагрополітики України — орієнтовні площі попередників під озимі культури урожаю 2005 р.; Мінагрополітики України, Міністерству екології та природних ресурсів України, Головним управлінням сільського господарства Київської, Житомирської, Волинської, Рівненської і Сумської областей — пропозиції щодо системи удобрення забруднених радіонуклідами ґрунтів і зниження їхнього надходження в продукцію рослинництва.
В межах проекту науково-дослідних робіт з НТП "Родючість і охорона грунтів" на 2004-2005 рр.: підготовлено і видано: атестовані методики "Методи визначення складу та властивостей ґрунтів"; національні стандарти України в галузі ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів; підготовлено остаточну редакцію вимог Мінагрополітики України щодо стандартизації зразків ґрунту; складено інструкцію з дотримання рекомендованих методик досліджень для співвиконавців, які вивчають ерозійні процеси; проведено контрольні хімічні аналізи грунтів.
При розробці програм робіт з меліорації до керівних органів подано 3 пропозиції щодо: формування науково-технічних програм УААН на 2006-2010 рр. для наукового забезпечення водного господарства та меліорації земель в Україні (до Президії УААН); плану з науки і нової техніки на 2005 р. з метою наукового забезпечення комплексних державних програм розвитку меліорації земель, сільськогосподарського водопостачання та захисту територій і населених пунктів від шкідливої дії вод загалом на суму 794 тис. грн (до Держводгоспу України); створення державної наглядової ради з розгляду та схвалення міжнародних проектів з реформування сільського господарства України, які пропонуються міжнародними організаціями та іноземними державами (до Мінагрополітики України).
У результаті виконання науково-технічних програм "Виробництво продукції на меліорованих землях" та "Методи оцінки агрометеорологічних ресурсів України" розроблено: методичні рекомендації з оперативного планування режимів зрошення, можливе застосування на площі 100 тис. га; методику нормування питомих витрат електроенергії на перекачування води насосними станціями, розраховують на застосування в 175 експлуатаційних організаціях Держводгоспу України; проект методики проведення натурних обстежень земляних гребель і захисних дамб водогосподарського призначення, використовуватиметься на об'єктах Держ-водгоспу України; проект методичних вказівок з розрахунку замулення гірських водосховищ на річках Українських Карпат, рекомендується застосування за обґрунтування доцільності будівництва гірських водосховищ у басейнах річок Українських Карпат; проект методики ґрунтових обстежень на меліорованих землях, передбачається застосування на зрошуваних землях півдня України на площі понад 1 млн га; проект методики довгострокового прогнозування середньомісячної температури і кількості опадів в окремих пунктах (метеостанціях), для застосування в наукових установах УААН та інших відомств.
У рамках програми з агроекологічного моніторингу у 2004 р. внесено пропозиції щодо визначення науково-технічної політики в галузі та механізму ефективної її реалізації: до Закону України "Про захист прав споживачів"; до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини"; до проекту Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні генетично модифікованих організмів"; до проекту Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття України; до проекту Національної програми щодо опустелювання і деградації грунтів; до Комплексної програми наукових досліджень проблем сталого розвитку в Україні агросфери.
При проведені дослідів установ-співвиконавців НТП "Зернові і олійні культури" рекомендовано розробити для зони недостатнього зволоження технології вирощування зерна сортових культур, ярих пшениці та тритикале, розширити тематику заходів щодо знищення бур'янів. У селекції кукурудзи поставлено завдання поліпшити її результативність на скоростиглість зерна, прискорену віддачу ним вологи при дозріванні, створення гібридів, що позитивно реагують на загущення посівів.
Серед перспективних розробок слід виділити програму " Виробництво та використання сої в Україні в 2005-2010 роках". Крім того в 2004 р. введено до європейського каталогу генетичних ресурсів рослин інформацію з 62257 зразків генофонду рослин України, що сягає 93% бази паспортних даних Національного генбанку. Створено базу даних для стандартизації лубоволокнистої сировини, яка включає в себе 84 нормативні документи, у тому числі міжнародні, національні та регіональні стандарти. Інформацію систематизовано за об'єктами стандартизації та видами сировини.
Розроблена і постійно вдосконалюється міжгалузева програма відродження льонарства, якою передбачається нарощування виробництва льону-довгунцю, розробка і виробництво техніки для збирання та переробки льону. Розв'язано проблему забезпеченості льоносіючих господарств високоякісним вітчизняним насінням.
Проводиться апробація та освоєння завершених розробок за тематикою: "Розробити і освоїти технології виробництва цукрових буряків з використанням високопродуктивних гібридів, стійких до комплексу шкідливих організмів, високоефективні енерго-, ресурсоощаджувальні системи обробітку грунту, удобрення та захисту рослин". Водночас розглянуто та затверджено методику з визначення потенційної забур'яненості полів цукрових буряків, де здійснюють апробацію високоінтенсивних технологій виробництва.
В рамках науково-технічної програми "Розведення і генетика тварин" за 2004 р. завершено створення: української червоної молочної породи з кримським, таврійським, центральним та східним зональними заводськими типами; південного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи з придніпровським і придністровським зональними заводськими типами. Водночас підготовлено матеріали до апробації сумського типу української чорно-рябої молочної породи, буковинського заводського типу в прикарпатському внутріпородному типі української червоно-рябої молочної породи.
Підготовлено проект Державної програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 рр., а також нормативно-правові документи, що регламентують племінну справу у тваринництві. Зокрема, це — "Положення про порядок проведення генетичної експертизи походження і виявлення аномалій племінних тварин", "Положення про діяльність контрольно-випробувальних станцій сільськогосподарських тварин", "Положення про збереження племінних (генетичних) ресурсів поліпшуючих, існуючих, локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин", "Положення про головну Державну племінну інспекцію", "Інструкція з проведення тестування племінних тварин за ДНК-маркерами з проведенням цитогенетичного контролю та проведення імуногенетичних досліджень племінних тварин".
Крім цього, розроблено "Методичні рекомендації щодо визначення тарифів за виконання та впровадження наукових розробок, надання інформаційно-консультативних послуг з розведення, селекції, відтворення, генетики, біотехнології сільськогосподарських тварин та економіки тваринництва", запропоновано комплексну методику оцінки вартості племінних (генетичних) ресурсів великої рогатої худоби молочного і м'ясного напряму продуктивності, свиней та овець в умовах ринку, а також 29 різних методичних матеріалів для застосування в роботі наукових працівників, керівників і спеціалістів племоб'єднань та господарств з розведення сільськогосподарських тварин.
З проблем технології тваринництва видано ряд методичних рекомендацій, зокрема "Санацію ембріонів великої рогатої худоби", "Використання гентаміцину і ампіциліну для санації сперми бугаїв при її заморожуванні і деконсервації".
Протягом 2004 р. керівникам і спеціалістам господарств різних форм власності Херсонської, Миколаївської, Запорізької, Одеської, Донецької, Полтавської, Чернівецької, Житомирської, Кіровоградської, Вінницької і Хмельницької областей та АР Крим надано 60 консультативних послуг, спрямованих на відновлення галузі вівчарства з використанням вітчизняних генетичних ресурсів.
В цілому в галузі тваринництва розроблено "Програму розвитку свинарства в Україні до 2010 року", "Програму розвитку свинарства Полтавщини на 2005-2010 роки", 12 перспективних планів селекційно-племінної роботи для племзаводів і племрепродукторів. Підготовлено і подано до Мінагрополітики України програму та методику породовипробування кросів, порід і популяцій сільськогосподарської птиці, методику визначення вартості племінних (генетичних) ресурсів у птахівництві. Підготовлено "Програму переведення птахівництва України на використання племінних ресурсів вітчизняного виробництва на 2004-2006 роки".
За державними грантами розроблено науково-обгрунтовані методи ефективного екологічно безпечного ведення рибогосподарської діяльності в умовах фермерських господарств України і Молдови.
Завершено розробку "Національної програми контролю залишкових кількостей ветеринарних препаратів та токсикантів у продуктах тваринного походження та кормах", а також проекту "Програми розвитку виробництва вітчизняних засобів захисту тварин на основі сучасних біотехнологій на 2005-2010 роки". Ці документи подано на затвердження до Верховної Ради України. Раді Національної безпеки й оборони України запропоновано "Програму зі створення нових та вдосконалення існуючих систем біобезпеки".
Розроблено 7 Державних стандартів України та "Загальні правила щодо переробки винограду на виноматеріали"; підготовлено і направлено до Держспоживстандарту України пропозиції до плану державної стандартизації на 2005 р.; видано "Методичні рекомендації щодо агротехнічних досліджень у виноградарстві"; розроблено, погоджено з Міністерством аграрної політики України і затверджено Президією УААН Концепцію наукового забезпечення розвитку виноградарства та виноробства України на 2006-2010 рр.
В рамках діяльності національних наукових центрів розроблено державну науково-технічну програму екологічного нормування антропогенних навантажень на ґрунтовний покрив, яка забезпечить коригування чинних нормативних документів і розробку нових екологічних нормативів, правил, регламентів та вимог для збереження ґрунтового покриву України, підвищення родючості ґрунтів, забезпечення екологічно безпечного сталого землекористування.
З метою визначення основних засад, принципів формування пріоритетів та ключових завдань підготовлено проект Державної програми моніторингу навколишнього природного середовища України і Положення про моніторинг грунтів на землях сільськогосподарського призначення. Обґрунтовано методологічні та технологічні основи виробництва органо-мінеральних добрив, стимуляторів росту рослин органічного походження, органічних добрив з використанням мікробіологічних ЕМ-технологій. Опубліковано рекомендації щодо мінімалізації обробітку ґрунтів України, підготовлено розділи до "Наукових основ ведення АПВ у зонах Степу, Лісостепу, Полісся і західного регіону України".
Запропоновано методики: проектування процесу ренатуралізації низькопродуктивних дренованих земель; вилучення з ріллі малопродуктивних та еродованих площ (перша редакція); ґрунтово-геохімічне обстеження урбанізованих територій; визначення допустимих рівнів агрохімічного навантаження на ґрунт. Створено та подано на розгляд Концепцію (проект) стандартизації сталого землекористування і охорони ґрунтів. Розроблено технології мінімального обробітку ґрунту під картоплю, кукурудзу, соняшник.
Створено оригінальний генетичний матеріал, який широко використовується в селекції. Це високоефективні гени стійкості проти твердої сажки, фузаріозу колоса та інших поширених і шкодочинних захворювань. Інтрогресовано в пшеницю окремі гени, що контролюють синтез білків клейковини з сильним позитивним впливом на якість зерна, та багато інших цінних генів.
Здійснено розробку нових методів міні-електрофорезу білків зерна з метою визначення його якості та ідентифікації сортів (гібридів). Переваги такого методу: витрати реактивів знижено в 4-5 разів, скорочено час на аналіз в 2-3 рази, істотно підвищено ефективність розподілу білків і можливість ідентифікації зразків.
У СГІ вперше в Україні створено та районовано сорти екстра-сильної пшениці: Селянка, Куяльник, Панна. Вони мають надвисокі показники якості зерна, краще його зберігають при його проростанні на пні та при враженні шкідливою черепашкою.
Створено перший в Україні червонозерний сорт пшениці Оксана бісквітного використання з ознакою екстра-м'якозерності. На підході перспективний мілозерний матеріал кондитерського спрямування. Додатково кондитерським сортам комбінується ознака жовтого кольору борошна і тіста (хромосомна транс-локація від місцевого дикорослого егілопсу).
Актуальним напрямом біотехнологічних досліджень, особливо в останні роки, став пошук стійких і толерантних до біотичних і абіотичних факторів сортів, а також створення імунних сортів для таких культур, як персик, абрикос, алича і слива. Розроблялися основи системи культивування бруньок, зав'язі і зародків сортів, толерантних до вірусних хвороб.
Здійснювалися дослідницькі роботи щодо створення лікувально-профілактичної продукції з рослин: вивчено хімічний склад, біологічну цінність видів лікарської і пряно-ароматичної сировини півдня України, розроблено нові оригінальні композиції рослинних інгредієнтів для ароматизації безалкогольних та алкогольних напоїв. Актуальність цих пошуків диктується підвищеним попитом населення на таку продукцію, обсяги виробництва якої нарощуються, і необхідністю наукової аргументації її використання для оздоровчих цілей.
До Мінагрополітики України внесено пропозиції щодо науково-технічної політики у галузі вівчарства та механізму її ефективного здійснення. Йдеться, зокрема, про квотування і регулювання цін на продукцію вівчарства, створення ринку племінних ресурсів, зміни до "Положення про атестацію суб'єктів племінної справи у вівчарстві", підготовку бонітерів з вівчарства, відновлення переробки продукції вітчизняного вівчарства.
Аналіз свідчить, що значна частина результатів наукових досліджень, віднесених за змістом і значенням до інновацій, поки що залишається не використаною. Це зумовлюється різними причинами, зокрема низьким рівнем платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, слабкою інформаційною базою про наявний арсенал інноваційної продукції, про умови її використання. Слід відмітити, що у розвитку інноваційної діяльності, підвищенні її економічної ефективності важливого значення набувають організаційні форми практичного застосування наукових досягнень в агропромислове виробництво. Серед них до пріоритетних напрямів реалізації інноваційної продукції, широкого застосування науково-технічного та соціально-економічного прогресу на макроекономічному рівні належить здійсненню національних і державних програм, законодавчо-нормативних актів, спрямованих на комплексне багатовекторне вирішення важливих проблем розвитку агропромислового виробництва країни. Так, формування і реалізація державної аграрної політики, проведення  аграрної реформи та докорінна перебудова земельних відносин в період демократичного державотворення спирались на наукові розробки сучасної економічної науки, рекомендації щодо  форм і методів трансформації колгоспів і радгоспів у виробничо-правові структури ринкового типу. Науковими установами Української академії аграрних наук тільки протягом 2004 року  законодавчим і виконавчим органам влади внесено ряд важливих пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності агропромислового виробництва. Зокрема, до Верховної Ради України подані пропозиції до проекту нової редакції Закону України “Про ціни і ціноутворення”, до проектів законів України про захист прав споживачів, про державну систему безпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні генетично модифікованих організмів, безпосередньо проектів законів України про державну підтримку сільського господарства України, про сільськогосподарську дорадчу діяльність, про сільське господарство, про оптові продовольчі ринки, про внесення змін до Законів України “Про лізинг”, “Про стимулювання розвитку сільськогосподарського машинобудування для агропромислового комплексу” та ряд інших.
Інститутом інноваційного провайдингу проведено фундаментальні дослідження за науково-технічним проектом УААН "Науково-методологічні та організаційно-правові основи створення, захисту та інноваційного провайдингу об'єктів прав Української академії аграрних наук". За результатами досліджень сформовано основні положения нормативно-методичної бази інноваційної перебудови системи УААН, розроблено модель вертикально-інтегрованої інноваційної інфраструктури "Агротехнополіс УААН" за корпоративною схемою; відпрацьовано модель інноваційного процесу у вигляді триетапного інтелектуального конвеєра формування та трансферу в процесі досліджень, капіталізації та комерціалізації об'єктів науково-інноваційної продукції; створено та запропоновано інноваційно-інвестиційні та інформаційні механізми для забезпечення взаємодії аграрної науки з ринковим середовищем.
На макроекономічному рівні важливого значення мало здійснення ряду державних програм щодо створення і випуску системи машин для комплексної механізації сільськогосподарського виробництва. Були здійснені інноваційні проекти по випуску мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин сільськогосподарських культур від хвороб, шкідників і бур’янів, ветеринарних препаратів для лікувально-профілактичних заходів в тваринництві, формування державних машинно-технологічних станцій та інших.
Разом з тим слід наголосити, що сутність розвитку інноваційної діяльності, основна сфера реалізації інноваційної продукції знаходяться безпосередньо у виробничо-господарських формуваннях, де практично застосовуються в різних формах і різними методами інновації, досягнення науково-технічного прогресу.
Найбільш ефективною організаційною формою реалізації інноваційної продукції на макроекономічному рівні є застосування нових ресурсоощадливих технологій та їх елементів в галузях аграрної сфери та у виробництві певної сільськогосподарської продукції. Тут важливого значення набувають інновації, що мають визначальний вплив на удосконалення технологічних процесів у виробничій діяльності до них належать, насамперед, насіння нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, нові машини і знаряддя або нові робочі органи машин і знарядь, що забезпечують високоякісне виконання техніко-технологічних вимог щодо обробітку ґрунту, посіву, догляду за посівами та збирання врожаю, нові хімічні речовини і препарати для захисту рослин і тварин та інші.
Яскравим прикладом визначальної ролі насіння у технологічній перебудові вирощування цукрових буряків є створення і застосування одноросткових форм насіння цієї культури. Посів цукрових буряків одноростковим насінням із застосуванням сівалок точного висіву дозволить перетворити буряківництво з галузі з високою питомою вагою затрат ручної праці у галузь із застосування комплексної механізації вирощування цукрової сировини. В рослинництві сортозаміна і сортооновлення сільськогосподарських культур, як відомо, здійснюється через розмноження супер-елітного і елітного насіння. Тому прискорення процесу впровадження нових сортів і гібридів зумовлюється можливостями розмноження насіння, а при сортооновленні репродуктивних сортів – виробництвом насіння еліти і забезпечення товаровиробників. При цьому слід виходити з того, що при посіві, зокрема зернових і кукурудзи насінням четвертих–п’ятих репродукцій помітно знижується урожайність. Тому через 3-4 роки необхідно використовувати для посіву насіннєвих ділянок елітне насіння, вироблене дослідними господарствами наукових установ. Тому виробництво і реалізація сільськогосподарським підприємствам елітного насіння є важливою умовою підтримання рівня урожайності зернових культур. Проте, як свідчить аналіз, через низьку платоспроможність останніх, значна частина елітного насіння, вирощеного в дослідних господарствах наукових установ залишається не реалізованою, про що свідчать дані табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Виробництво і реалізація  елітного насіння
дослідними господарствами УААН
Культури     2001    2002    2003    2004
вироблено    реалізовано    %    вироблено    реалізовано    %    вироблено    реалізовано    %    вироблено    реалізовано    %
Озимі зернові, всього    77,1    44,7    58,0    73,9    42,5    57,5    34,9    23,9    68,5    51,8    34,4    66,4
У тому числі:                                               
озима пшениця    65,7    36,9    52,6    63,1    35,9    56,9    28,7    15,6    54,3    42,2    28,2    66,8
ярі зернові  та зернобобові, всього    37,2    26,2    70,4    33,2    22,7    68,4    28,9    25,4    87,9    31,4    24,1    76,7
У тому числі:                                               
ячмінь    20,4    15,0    73,5    19,1    113,9    72,8    23,0    15,9    69,1    23,1    17,8    77,1
горох    6,9    4,4    63,8    7,1    4,5    63,4    6,8    4,4    64,7    7,1    4,8    67,6
соняшник    1,4    0,5    39,3    0,7    0,6    85,7    1,0    0,9    90,0    1,2    0,8    66,6

У багатьох дослідних господарствах наукових установ в результаті комплексного застосування системи техніко-технологічних заходів, впровадження нових високоінтенсивних сортів досягли високих урожаїв сільськогосподарських культур. Зокрема, в дослідному господарстві “Шевченківське” Інституту цукрових буряків, що в Тетіївському районі на Київщині, в 2004 році зібрано озимої пшениці на площі 700 га по 73,2 ц з гектара, ячменю на площі 279 га по 66,6 ц, кукурудзи на площі 172 га по 107 ц, цукрових буряків на площі 300 га по 347 ц з кожного гектара.
У тваринництві важливою інноваційною продукцією є насамперед виведений високопродуктивний племінний молодняк, як поліпшувач продуктивних якостей нинішніх порід тварин, так і тварин нових порід і порідних груп. У цьому напрямі наукові установи одержали і продали сільськогосподарським підприємствам за останні п’ять років 5607 племінних голів і великої рогатої худоби і 22382 голови свиней. Хоча це поки що дуже мало, але є підстави щодо активізації селекційно-племінного процесу, спрямованого на створення високопродуктивних молочних стад та м’ясних типів великої рогатої худоби. Так, у дослідному господарстві “Еліта” Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла на молочній фермі, де утримується 250 корів, річний надій молока у 2004 році становив 6190 кг, у дослідному господарстві “Олександрівське” Вінницької державної сільськогосподарської станції від кожної із 300 корів одержано в середньому 5831 кг молока.  Дослідне господарство “Котузівка”, що входить до складу Інституту тваринництва (Харківська область) утримує 980 корів, продуктивність яких становила 5573 кг молока. Значна частина приплоду на цих фермах належить до цінних племінних тварин, які мають бути використані для розвитку в галузі товарних сільськогосподарських підприємствах.
Опрацьовано системи обробітку ґрунту за різних ґрунтово-кліматичних умов. Оптимальне поєднання поверхневих, полиневих і чизельних розпушувань до 45 см відбулося у коротко ротаційних сівозмінах з використанням нетоварної частини врожаю (соломи, гички) як органічного добрива.
Запроваджені системи різноротаційних сівозмін, у тому числі 2-5-пільні, фактори інтенсифікації сівозмін на біологічній основі – органічні добрива, побічна продукція, сидерати як проміжні культури за насичення сівозмін зерновими до 20-100%, цукровими буряками – до 10-40, соняшником – до 14-50 й кормовими – до 40-60%.
Такі сівозміни залежно від структури посівів у зоні нестійкого зволоження забезпечили збір з 1 га ріллі: зерна 19,%-58,2 ц, кормових одиниць 47,9-118 і перетравного протеїну 4,41-8,28 ц, рентабельність – 65-210 %; у зоні достатнього зволоження – зерна 35,4-49,№ ц, кормових одиниць 65,5-91,7, перетравного протеїну 4,63-6,52 ц, рентабельність 67-134%.
Українська червона молочна порода великої рогатої худоби мала продуктивність за 305 днів першої лактації 4602 кг молока із вмістом жиру 3,86% і білка 3,29%, за кращу лактацію – відповідно 5902 кг, 3,84 і 3,29%. Коефіцієнт їх відтворної здатності склав 0,917.
При умові застосування нових технологій виробництва в молочних блоках (безприв’язна система утримання) одержано понад 98% молока першого ґатунку порівняно з молоком, отриманим у домашніх умовах (85,9%). Жирність молока, виробленого в домашніх умовах, нижча на 0,3%, а білковомолочність – на 0,6% порівняно з промисловими технологіями його отримання.
Застосування нової техніки для приготування і роздавання повно раціонних кормо сумішей – кормороздавачів-змішувачів «Де Лаваль», «Євромікс», «Юнімікс» та «Сено» зменшило в структурі витрат з розрахунку на 1 т кормо суміші витрати коштів на 40,3%, енергії та праці – на 20-25%.
Як свідчить практика, інноваційна діяльність все ще розвивається повільно, в багатьох галузях застосування інноваційної продукції не знаходить поширення.
Враховуючи недостатній рівень впровадження в агропромислове виробництво науково-технічних досягнень, не рідко слабу адаптацію інноваційної продукції до регіональних умов практики у 1998 році спільним наказом міністерства аграрної політики України і Президії Української академії аграрних наук в Автономній Республіці Крим та областях України на базі наукових інститутів та обласних державних сільськогосподарських дослідних станцій створені Центри наукового забезпечення агропромислового виробництва. Основним завданням центрів є освоєння, апробація та широке впровадження у виробництво наукових розробок, надання практичної допомоги сільськогосподарським товаровиробникам в освоєнні інноваційної продукції, доопрацювання її змісту стосовно регіональних ґрунтово-кліматичних та економічних умов.
Протягом 2004 року Центри наукового забезпечення АПВ здійснили апробацію 143 наукових розробок, у тому числі наукових установ системи УААН 114, зарубіжних фірм – 8, з них в галузі землеробства – 22, рослинництва – 54, зоотехнії – 31, ветеринарної медицини – 8, механізації та електрифікації – 7, кормової і переробної промисловості – 7, аграрної економіки – 14. Найбільш активно проводили апробацію наукових розробок Центри наукового забезпечення областей: Київської – 87, Харківської – 76, АР Крим – 54, Вінницької – 50. Відбувається розширення роботи інших центрів щодо адаптації інноваційних розробок, наближення їх до регіональних умов виробництва.
За допомогою новостворених формувань у 2002 році впровадження інноваційної продукції здійснювало 458 аграрних формувань, 2003 – 838 і 2004 році – 781. За цей період Центрами наукового забезпечення було освоєно 3760 інновацій і укладено близько 3,4 тис. договорів на організацію застосування наукових розробок. Безумовно, далеко ще не всі виробничо-правові структури застосовують інноваційну продукцію, поки що досить обмежена кількістю освоєних ними інновацій, що свідчить про необхідність розробки і здійснення довготривалої державної і регіональних програм розвитку інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві. Важливого значення тут набуває розвиток дорадницької служби, основи якої вжне створені майже в усіх областях України.
Водночас із створенням інноваційної продукції, наукові установи, вищі навчальні заклади аграрного профілю спільно з державним владними органами ведуть значну роботу по наданню сільськогосподарським підприємствам науково-консультаційних послуг, проведенню науково-практичних конференцій, семінарів, курсів, шкіл, днів полів, організації виставок, аукціонів, ярмарків, “круглих столів”, консультацій, читанню лекцій, публікацій рекомендацій, інформаційних листків, статей в газетах, журналах тощо. Лише за 2003-2004 роки в центрі, у регіонах і на місцях проведено понад 2,7 тис. конференцій, семінарів, нарад з науковцями, фахівцями і керівниками господарських формувань, фермерами, спеціалістами управлінських органів, проведено 670 днів полів, понад 1000 виставок, аукціонів, ярмарок, надано близько 47 тис. консультацій, опубліковано 3,5 тис. рекомендацій, інформаційних листків, прочитано майже 7 тис. лекцій тощо. 
Важливого значення у розвитку інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві набуває формування дорадницької служби, осередки якої вже створені у більшості областей країни.
Через мережу 84 агрокрамниць, що функціонують у регіональних центрах наукового забезпечення АПВ, реалізовувались мінеральні добрива, засоби захисту рослин, насіння, саджанці плодових та ягідних культур, ветпрепарати, комбікорми, надавались консультаційні послуги керівникам і спеціалістам державних виконавчих служб, сільгосппідприємств різних форм власності та сільському населению, розповсюджувались буклети, прес-релізи, рекомендаций брошури, збірники наукових праць тощо.
У звітному періоді проводилися навчання керівників і фахівців підприємств та організацій агропромислової сфери. Системою навчання було охоплено понад 47 тис. працівників, що в 2004 р. на 10 тис. більше, ніж в 2003 р. До навчання було залучено фахівців аграрних формувань усіх форм власності від керівників до спеціалістів середньої ланки, а також представників робітничих професій, з них: понад 12 тис. осіб — керівники районних управлінь сільського господарства і продовольства, агроформувань, підприємств; понад 12 тис. осіб — головні агрономи управлінь та агроформувань; близько 5 тис. — економісти та бухгалтери, землевпорядники, юристи, близько 7 тис. — зоотехніки, спеціалісти ветеринарної медицини, техніки штучного осіменіння, зоотехніки-селекціонери. Також до навчання залучались керівники та головні спеціалісти хмелегосподарств, керівники середньої ланки, головні технологи, спеціалісти переробних підприємств, виноградарі.
Тематика навчання охоплювала широке коло питань щодо економічних, фінансових особливостей функціонування аграрного ринку, ефективного ведения галузей рослинництва, тваринництва, кормовиробництва. Важливого значения набули економічні аспекти раціонального використання сільськогосподарських земель, основні напрями удосконалення внутрігосподарських економічних відносин у ринкових умовах, правове забезпечення земельної реформи на селі.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить