Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Розвиток науково-кадрового потенціалу в агропромисловій сфері

Розвиток науково-кадрового потенціалу в агропромисловій сфері
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Розвиток науково-кадрового потенціалу в агропромисловій сфері


З метою наукового забезпечення розвитку агропромислового виробництва в Україні протягом тривалого періоду сформована і функціонує потужна мережа науково-дослідних організацій різного відомчого підпорядкування. До того ж, у вищих навчальних закладах аграрного профілю працює великий склад висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, які виконують значний обсяг науково-дослідних робіт, пов’язаних з аграрним сектором економіки (табл. 2.1).
За період з 1996 р. до 2004 р. чисельність науково-дослідних  організацій та вищих навчальних закладів в агропромисловій сфері та їх кадровий потенціал  скоротились майже на 12%. Разом з тим чисельність докторів наук  збільшилась на 273 особи, а кандидатів наук скоротилась на 225 осіб. В складі Української академії аграрних наук налічується 77 дійсних членів академії (академіків) і 101 член-кореспондент.
Переважна більшість наукових установ агропромислового виробництва зосереджено в Українській академії аграрних наук як державні самоврядні системи та в підпорядкуванні Міністерства аграрної політики України. Слід відмітити, що 41% загальної чисельності науковців, в тому числі 42% докторів і 51% кандидатів наук, працюють в університетах аграрного профілю. Враховуючи високу зайнятість науково-педагогічних кадрів у навчальному процесі. Їх потенціал у здійсненні наукового забезпечення агропромислового виробництва використовується тільки частково.
Таблиця 2.1
Науковий потенціал агропромислового виробництва України
станом на 1 січня 2005 р.
Міністерства і відомства    Кіль-кість науко-вих установ    Загальна чисель-ність працюю-чих, чол.    у тому числі науко-вих праців-ників    З них    Наукові працівни-ки вищої кваліфіка-ції, %
докто-рів наук    канди-датів наук   
Українська академія аграрних наук    72    13478    5558    394    1973    42,6
Мінагрополітики, всього    37    12335    6157    483    3204    60,0
у тому числі:
наукові установи    18    1396    632    27    123    23,7
навчальні заклади    19    10939    5525    456    3081    64,0
Національний аграрний університет    1    2961    1275    198    758    75,0
Державний департамент продовольства    14    1226    740    2    35    5,0
Держкомлісгосп    2    330    222    7    56    28,0
Усього в агропромисловому виробництві:
1996 р.    141    34302    13875    811    6251    51
2000 р.    132    31669    12770    1018    5724    52,6
2004 р.    126    30330    13286    1084    6026    53,5
Джерело: Звіт про діяльність Української академії аграрних наук за 2004 рік. –         К.: Аграрна наука, 2005. – С. 215-216.

Науковий потенціал Українській академії аграрних наук складають 61 інститут, Державна наукова сільськогосподарська бібліотека, 5 обласних державних сільськогосподарських дослідних станцій, 5 галузевих дослідних станцій, науково-експериментальних центрів, безпосередньо підпорядкованих УААН, а також 45 дослідних станцій, філіалів й інших науково-дослідних установ, що знаходяться у підпорядкуванні інститутів.
У 2004 р. тут працювало 5558 наукових співробітників, з них 394 доктори наук і 1973 кандидати наук (табл. 2.2). За звітний період загальна чисельність наукових працівників збільшилась на 200 осіб, або 3,6%, у тому числі докторів наук — на 18 осіб, або 4,6%. Кількість кандидатів наук залишилась практично на рівні попереднього року.
Таблиця 2.2
Структура кадрового потенціалу УААН, чол., станом на 1 січня
Показник    2004 р.    2005 р.
Загальна чисельність працюючих в Академії    52425    46548
У тому числі:       
в наукових установах    13463    13478
з них наукових працівників    5358    5558
в організаціях дослідно-виробничої бази    38483    32807
в організаціях сфери обслуговування науки    479    263
Апарат Президії Академії, всього    116    116
У тому числі:       
академіків УААН    13    13
членів-кореспондентів УААН    5    5
докторів наук    13    13
кандидатів наук    35    35
Склад членів Академії:       
академіків УААН    80    77
членів-кореспондентів УААН    102    100
почесних членів УААН    13    13
іноземних членів УААН    53    53
3 них у системі Академії працює:       
академіків УААН     55    51
членів-кореспондентів УААН    55    55
Джерело: Звіт про діяльність Української академії аграрних наук за 2004 рік. –  К.: Аграрна наука, 2005. – С. 217.

Водночас на 3,5% зросла чисельність науковців без наукового ступеня. В Інституті агроекології і біотехнології такий приріст становив 15% при одночасному зменшенні чисельності докторів наук на 20%, кандидатів — на 22%. Тенденція до збільшення чисельності науковців без наукового ступеня має місце в Інститутах зернового господарства, тваринництва, ефіроолійних і лікарських рослин та інших.
Динаміка наукових кадрів свідчить про те, що за звітний період звільнено 953 працівників (з науковим ступенем 254 особи, або 27%), з них за власним бажанням — понад 800 осіб, або 84%. У зв'язку з виходом на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" звільнено 140 осіб, у тому числі з науковим ступенем 67, з них 10 докторів і 57 кандидатів наук. Прийнято за власним бажанням і за переводом 1037 осіб, у тому числі 207 науковців (20%) з науковим ступенем.
Із загальної кількості науковців вікова група до 40 років становить 1780 осіб, або 32%, з них лише 2 доктори наук і 338 кандидатів наук; від 40 до 60 років — 2573 науковці, або 46%, у тому числі 119 докторів наук і 994 кандидати наук; 180 у групі 60 років і старше — 1205 осіб, або 22%, з них 273 доктори наук і 641 кандидат наук, або відповідно 69 і 32% їхньої загальної чисельності (табл. 2.3). Найбільша частка науковців у віковій групі за 60 років сконцентрована в наукових установах Відділень аграрної економіки і земельних відносин, механізації та електрифікації, зоотехнії, ветеринарної медицини. Вона тут коливається від 23 до 42%.
У складі директорського корпусу 72 особи, з них 30 докторів і 38 кандидатів наук, 15 директорів є дійсними членами (академіками) УААН; 14 — членами-кореспондентами УААН; 27 мають почесне звання заслуженого діяча науки і техніки або заслуженого працівника відповідної сфери. За віком директори: до 50 років — 16 осіб, від 50 до 60 — 36, 60 і більше років — 20 осіб.
Заступників директорів з наукової роботи — 87 осіб, з них 25 докторів і 62 кандидати наук, 5 дійсних членів (академіків) УААН і 11 членів-кореспондентів УААН; 6 удостоєно почесного звання заслуженого працівника відповідної галузі. У віці до 50 років їх 26 осіб, від 50 до 60 — 43, 60 років і старше — 18 осіб.
У 2004 р. здійснювались організаційні заходи з оновлення керівного складу наукових установ. Замінено директорів у 7 інститутах та одній обласній дослідній станції, заступників директорів з наукової роботи — у 10 наукових установах. За погодженням з Академією призначено 4 керівників галузевих дослідних станцій, центрів і філіалів, 26 керівників державних підприємств дослідних господарств і 5 головних бухгалтерів наукових установ.
Таблиця 2.3
Характеристика наукових працівників установ УААН за віком
Показник    Станом на 1  січня    % до загальної
чисельності цієї категорії науковців


2002 р.    2003 р.    2004 р.    2005 р.   
чол.    %    чол.    %    чол.    %    чол.    %   
До 40 років                                   
Всього наукових працівників    1653    31,0    1704    32,1    1679    31,3    1780    32,0   
У тому числі: докторів наук    5    0,3            3    0,2    2    0,1    0,5
кандидатів наук    364    22,0    353    20,7    345    20,5    338    19,0    17,1
41-50 років                                   
Всього наукових працівників    1373    25,7    1353    24,8    1329    24,8    1316    23,6   
У тому числі:                                   
докторів наук    34    2,5    32    2,4    31    2,3    45    3,4    11,4
кандидатів наук    567    41,3    544    40,2    516    38,8    495    37,6    25,1
51-60 років                                   
Всього наукових                                   
працівників    1102    20,7    1157    21,2    1163    21,7    1257    22,6   
У тому числі:                                   
докторів наук    63    5,7    71    6,1    69    5,9    74,    5,9    18,8
кандидатів наук    497        501    43,3    481    41,4    499    39,7    25,3
Понад 60 років                                   
Всього наукових                                   
працівників    1205    22,6    1234    22,7    1187    22,2    1205    21,7   
У тому числі:                                   
докторів наук    262    21,7    278    22,5    273    23,0    273    22,6    69,3
кандидатів наук    674    55,9    691    56,1    646    54,4    641    53,2    32,5
Всього наукових                                   
працівників    5333        5448        5358        5558       
У тому числі:                                    
докторів наук    364        381        376        394       
кандидатів наук    2102        2089        1988        1973       
Джерело: Звіт про діяльність Української академії аграрних наук за 2004 рік. –  К.: Аграрна наука, 2005. – С. 227.

Кадровий склад галузевих відділень характеризується такими даними: 1876 науковців (34%) працює у науково-дослідних установах Відділення рослинництва; 983 особи (17,7%) — Відділення землеробства; 953 (17,1%) — Відділення регіональних центрів наукового забезпечення АПВ; 748 (13,4%) — Відділення зоотехнії; 307 (5,5%) — Відділення механізації та електрифікації; 276 (4,9%) — Відділення ветеринарної медицини; 264 особи (4,7%) — Відділення харчової і переробної промисловості; 151 науковець (2,7%) — Відділення аграрної економіки і земельних відносин (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Кількість наукових установ та кадровий склад відділень УААН
Відділення    Кількість наукових установ    Загальна
чисель-ність працюю-чих, чол.    У тому числі

всього    у т. ч. інсти-тутів        наукових праців-ників    з них




докторів наук    кандидатів наук
Землеробства    9    8    2224    983    81    392
Рослинництва    22    18    4968    1876    117    658
Зоотехнії    11    11    1588    748    67    309
Ветеринарної медицини    3    3    795    276    30    117
Харчової і переробної промисловості    4    4    692    264    25    107
Механізації та електрифікації    3    3    875    307    15    104
Аграрної економіки і земельних відносин    1    1    275    151    24    73
Регіональних центрів наукового забезпечення    19    13    2061    953    35    213
Всього:
на 1.01.2005 р.    72    61    13478    5558    394    1973
на 1.01.2004 р.    71    59    13463    5358    376    1988
Джерело: Звіт про діяльність Української академії аграрних наук за 2004 рік. –  К.: Аграрна наука, 2005. – С. 218.

Характеризуючи науковий потенціал за напрямами досліджень, слід відзначити, що найбільшу частку становлять науковці в галузі селекції рослин, насінництва та насіннєзнавства, їх тут 1046 осіб, або 19%, рослинництва і технології виробництва продуктів рослинництва та захисту рослин — 876, або 16%. Питаннями землеробства, ґрунтознавства та агрохімії займаються 634 науковці (11 %), механізації та електрифікації — 395 (7 %), економіки і земельних відносин, переробки та зберігання продуктів, біохімії рослин — 154 науковці (3 %).
Наукові дослідження за основними напрямами у тваринництві забезпечують: у селекції, розведенні, відтворенні 233 науковці (4 %), технології виробництва і переробки продуктів тваринництва 315 (6 %), кормовиробництві, годівлі і технології кормів 196 науковців (3,5 %). Питаннями генетики і біотехнології займаються 370 науковців (7 %), ветеринарної медицини — 286 (5%).
З метою підвищення кваліфікаційного рівня науковців у 26 наукових центрах Академії та Національному аграрному університеті організовано і планомірно проводиться навчання працівників наукової сфери. За 2004 р. підвищили професійну кваліфікацію 253 науковці з 55 інститутів і дослідних станцій. Найбільш ефективно ця робота проводилась в Інститутах рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, цукрових буряків, клінічної і експериментальної ветмедицини, тваринництва центральних районів. Крім того, пройшли стажування у провідних наукових центрах за кордоном 36 науковців з 19 науково-дослідних установ Академії. Не направлялись на навчання наукові працівники з Івано-Франківського інституту АПВ і Прилуцької дослідної станції.
За значний науковий внесок у розвиток аграрної науки, впровадження наукових розробок у виробництва у минулому році Указами Президента України відзначено державними нагородами ряд науковців і виробничників мережі Академії. Лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки 2004 р. стали 11 науковців. П'ятьом науковцям присуджено щорічні премії Президента України для молодих учених: трьом — з Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, двом — з Інституту розведення і генетики тварин. Два трудових колективи — Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції та Редакції міжнародного науково-виробничого журналу "Економіка АПК" — і 19 науковців нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України із врученням пам'ятного знака, два працівники — Почесною Грамотою Верховної Ради України. Крім того, один науковець нагороджений "Знаком Пошани", п'ять науковців відзначено Почесними грамотами Міністерства аграрної політики України. Рішенням Президії УААН два колективи і 165 науковців нагороджено Почесною грамотою Української академії аграрних наук.
У 2004 році державні стипендії видатних діячів науки одержував 21 вчений Академії, у тому числі 6 з них мали довічні стипендії Президента України. Стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених одержували 30 науковців із 27 науково-дослідних установ.
Підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації у системі Академії проводилась у 39 наукових установах відповідно до державного замовлення (табл. 2.5). Тут навчалось 1147 аспірантів, з них 486 (42%) з відривом від виробництва. Кількість останніх за останні три роки скоротилась на 8%.
Підготовка аспірантів здійснювалася за 50 спеціальностями з 6 галузей науки (табл. 2.6). За звітний період для навчання в аспірантурі зараховано 349 осіб, що на 10 чоловік більше, ніж у попередньому році, і на 15 — менше від запланованого. Лише половину із запланованої кількості прийнято аспірантів у Національному науковому центрі "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського", Інституті зернового господарства, Селекційно-генетичному інституті — Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення, Інституті луб'яних культур та Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова".
У 2004 р. закінчили аспірантуру 291 особа, з них 151 — з відривом від виробництва. Не проводив випуск лише Інститут луб'яних культур. Із числа тих, хто закінчив аспірантуру з відривом від виробництва, 110 осіб (73%) направлено для роботи в установах УААН, 41 особу (27%) працевлаштовано в установах і на підприємствах інших міністерств та відомств.
Таблиця 2.5
Підготовка наукових кадрів в аспірантурі та докторантурі
Відділення    Кількість інститутів, в яких діє (на 1.01.2005 р.)    Кількість
Спеціальнос-тей, за якими ведеться підготовка наукових кадрів (на 1.01.2005 р.)    Навчалося    Захистили дисертації
аспіран-тів    докто-рантів    канди-дата наук    докто-ра наук
2003 р.    2004 р.    2003 р.    2004 р.    2003 р.    2004 р.    2003 р.    2004 р.
аспі-ранту-ра    док-тор-ан-тура    аспіра-нтура    док-тор-ан-тура                               
Землеробства    8    4    20*    4    265    260    5    4    26    31    3    3
Рослинництва    14    3    27*    2    342    347    2    1    47    43    6    10
Зоотехнії    8    4    11    4    200    199    5    3    21    30    1    3
Ветеринарної медицини    2    1    4    1    55    61    1    -    11    10    1    3
Харчової і переробної промисловості    3    1    11    1    63    67    2    1    6    11    2    -
Механізації та електрифікації    -    -    2    2    22    25    1        1    3    1    -
Аграрної економіки і земельних відносин    1    1    6    4    157    150    6    9    15    21    1    5
Регіональних центрів наукового забезпечення АПВ    2    -    4    -    38    38    -    -    6    5    -    1
Всього: у 2004 р.    39    15    50    18    1142    1147    22    18    133    154    15    25
у 2003 р.    41    15    50    16        1142        22        133        15
у 2002 р.    41    15    48    16        1149        23        123        10
у 2001 р.    42    15    48    12        1098        18        98        12
у 2000 р.    37    14    52    13        1082        21        101        13
* 3 урахуванням повтору окремих спеціальностей по відділеннях.
Джерело: Звіт про діяльність Української академії аграрних наук за 2004 рік. –  К.: Аграрна наука, 2005. – С. 231-232.

Із 10 випускників аспірантури Інституту тваринництва лише 3 працевлаштовано в системі Академії. Протягом 2004 р. за результатами атестації, власним бажанням, сімейними обставинами та за станом здоров'я залишили достроково навчання 59 аспірантів, або 5,1% їхньої загальної чисельності. Кількість таких аспірантів порівняно з 2002 р. скоротилась удвічі.
Таблиця 2.6
Підготовка аспірантів і докторантів за галузями наук
Галузь науки    Кількість спеціальностей, за якими ведеться підготовка наукових кадрів    Кіль-кість спеціа-льнос-тей, за якими
прово-диться захист    Кількі-сть аспіран-тів, що навча-
лися    Кількі-сть доктор-антів, що
навчалися    Прийнято
аспіра-нтура    докто-рантура                аспіран-тів    докто-рантів
2003 р.    2004 р.    2003 р.    2004 р.    2003 р.    2004 р.    2003 р.    2004 р.    2003 р.    2004 р.    2003 р.    2004 р.    2003 р.    2004 р.
Біологічні науки    13    13    5    4    8    7    176    188    9    6    62    59    3    1
Технічні науки    6    7    1    2    2    2    58    70    1    -    21    28    -    -
Сільськогоспо-дарські науки    17    18    4    5    14    14    592    581    5    3    189    170    -    1
Історичні науки    1    1    -    -    -    1    14    16    -    -    8    5    -    -
Економічні науки    8    6    3    4    7    5    215    198    6    9    31    61    2    4
Ветеринарні науки    5    5    1    -    -    4    87    94    1    -    28    26    -    -
Всього    50    50    14    15    35    33    1142    1147    22    18    339    349    5    6
Джерело: Звіт про діяльність Української академії аграрних наук за 2004 рік. –  К.: Аграрна наука, 2005. – С. 233.

Наукове керівництво аспірантами здійснювали 667 учених, з них понад 100 академіків і членів-кореспондентів УААН, 268 докторів і 296 кандидатів наук. Частка таких керівників з науковим ступенем доктора наук досягла 56% їхньої загальної чисельності.
Докторантура в системі Академії функціонує у 15 науково-дослідних установах. Підготовка докторантів здійснювалася за 15 спеціальностями п'яти галузей науки, у звітному році налічувалося 18 докторантів, до докторантури було прийнято 6 осіб. Протягом двох останніх років практично призупинили підготовку докторантів у Селекційно-генетичному інституті — Національному центрі насіннєзнавства і сортовивчення, Інституті тваринництва, Національному науковому центрі "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського" та інших.
За звітний період випускниками аспірантур і докторантур та здобувачами в наукових установах УААН захищено 163 кандидатські і 25 докторських дисертацій. Більш організовано ця робота здійснювалась у Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки", де захищено 21 кандидатську і 5 докторських дисертацій, в Інституті біології тварин (11 кандидатських і 2 докторські), в Інституті винограду і вина "Магарач" (7 кандидатських), Нікітському ботанічному саду — Національному науковому центрі (6 кандидатських і 2 докторські). Не захищено жодної дисертації в Інститутах птахівництва, луб'яних культур, ефіроолійних і лікарських рослин, лише по одній — в Інституті сільського господарства Полісся та Інституті олійних культур.
У підготовці наукових кадрів важливу роль відіграють спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій. У 22 наукових установах Академії їх функціонує 24. Тут захищають дисертації за 33 спеціальностями із 6 галузей науки.
Упродовж 2004 р. на засіданнях спеціалізованих рад було прийнято до захисту і захищено 186 кандидатських і 39 докторських дисертацій. Ефективно працювали спеціалізовані вчені ради в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, де проведено 17 засідань ради і захищено 15 кандидатських і 2 докторські дисертації, в Інституті землеробства — відповідно 11, 13 і 1. В ННЦ "Інститут аграрної економіки", де функціонує дві спецради, проведено загалом 23 засідання із захистом на них 40 кандидатських і 8 докторських дисертацій.
Незадовільно працювали спецради в Інституті овочівництва і баштанництва (проведено одне засідання і захищена одна кандидатська дисертація). Одна із спецрад Інституту тваринництва провела два засідання, які задовольнилися лише прийомом дисертацій до захисту.
В цілому слід зазначити, що спостерігається поступове старіння наукових кадрів. Середній вік дослідників у 2002 р. становив 46,8 року. Складне соціально-економічне становище української науки значною мірою зумовлює тенденцію сумісництва працівниками основної (наукової) діяльності з іншими видами діяльності. Кількість працівників, які виконували наукові дослідження та розробки за сумісництвом, зросла у 2002 р. на 58,4% порівняно з 1991 р. і становила 57,2 тис. осіб.
Триває процес еміграції наукових працівників, зокрема фахівців вищої кваліфікації. За останні 5 років до країн з кращими для наукової діяльності умовами виїхав 721 науковий працівник (доктори та кандидати наук). Основні країни, куди емігрують українські фахівці, – це США (189 осіб), Росія (141 особа) та Німеччина (126 осіб).
Останнім часом в Україні спостерігається зменшення науково-дослідного персоналу, але його кількість, задіяна в цілому, залишається на рівні розвинених країн Європи (табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Наукові кадри, задіяні в економіці країн Західної Європи та України, 2002 p.
Країна    На 10 тис. середньооблікових працівників, осіб
допоміжного персоналу    наукових працівників
Німеччина    121    59
Великобританія    98    55
Данія    96    48
Австрія    65    64
Україна    54    40
Джерело: Mykbailo Zgurovsky, Scientific and technological development of Ukraine under conditions ofglobalization Zerkalo Nedeli, № 12 (336), 24-30 March 2001 [6, c. 544]


Відбувається постійний процес відпливу українських науковців до промислово розвинених країн (Німеччина, США, Великобританія, Австрія), де створено спеціальні програми залучення перспективних учених з країн Східної Європи.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить