Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Правомірна поведінка

Правомірна поведінка
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Правомірна поведінка

Правомірна поведінка, на відміну від протиправної, характеризується соціальною корисністю, відповідальністю моделям, відображеним у правових нормах, позитивними юридичними наслідками. Основною юридичною ознакою правомірної поведінки є, з формального боку, її адекватність правовим нормам, а з погляду правової природи "правомірність". Під нею розуміється:
а) відповідність поведінки нормам права, праву взагалі;
б) одиниця виміру, за допомогою якої, з погляду права, дається оцінка поведінки, як такої, що має правову природу;
в) здатність права регулювати певну поведінку суб'єктів, а також властивість цієї поведінки бути врегульованої правовими засобами.
Правомірна поведінка має складний характер. Зокрема, вона пов'язана з правовідносинами розуміти не тільки як юридичний факт. Якщо під правовідносинами розуміти суспільні відносини, врегульовані нормами права, то правомірна поведінка є їх соціальним змістом, засобом втілення суб'єктивних прав і обов'язків у життя. Це дозволяє деталізувати співвідношення правомірної поведінки і реалізації норм права, правового регулювання в цілому. Правомірна поведінка являє собою загальну форму реалізації суб'єктивних прав і обов'язків, втілення правових настанов у життя, форму перенесення юридичних можливостей і необхідностей у соціальну діяльність.
Як загальна форма реалізації суб'єктивних прав і обов'язків правомірна поведінка, випливаючи з характеру норм права, що реалізується, здійснюється у вигляді їх дотримання, виконання і використання, а також правозастосування, тобто становить єдність юридичного і соціального змісту реалізації норм права.
Правомірна поведінка в механізмі правового регулювання відображується у нормах права, як модель; у юридичних фактах, як конкретні життєві обставини; у правовідносинах, як суб'єктивні права і обов'язки; в їх реалізації,  як загальна форма і засіб, і насамкінець, в правопорядку, як його зміст. Це характеризує правомірну поведінку, як явище, що об'єднує елементи механізму правового регулювання в єдине ціле.
За різними критеріями правомірна поведінка поділяється на види:
1. в аспекті юридичних фактів - на юридичні вчинки та індивідуальні акти; правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі діяльняя;
2. у плані реалізації норм права - на дотримання, виконання, використання і правозастосування;
3. як зміст правовідносин - на здійснення суб'єктивних прав, обов'язків, законних інтересів суб'єктів;
4. за зовнішньою формою виразу - на дії і бездіяльність;
5. за способом детермінації - на активну, зумовлену внутрішніми причинами, і пасивну, відповідно до зовнішніх обставин;
6. за способом формування в текстах правових документів - на прямо чи безпосередньо передбачену правовими нормами;
7. за характеристиками суб'єктів - на індивідуальну і колективну, посадову, професійну та іншу.
Однією з найбільш відомих класифікацій правомірної поведінки є поділ її відповідно до особливостей суб'єктивної сторони на активно правову, звичайну, конформну і маргінальну.
Правова активність полягає в добровільності здійснення правових норм, переконаності в їх необхідності і справедливості, доброму знанні права, всебічної участі у правовій діяльності.
Звичайна правомірна поведінка характеризується тим, що необхідність її здійснення стала притаманною суб'єкту властивістю і може навіть не усвідомлюватись ним в усіх її аспектах.
Основу конформної поведінки становить пасивно-пристосовницьке ставлення до правового середовища, яке здійснюється за принципом "робити так, як роблять інші".
Маргінальна поведінка базується на мотивах страху перед юридичною відповідальністю. Такий стан суб'єкта характеризується готовністю до протиправних дій у випадку послаблення нагляду за його поведінкою.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить