Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В МЕНЕДЖМЕНТІ

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В МЕНЕДЖМЕНТІ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В МЕНЕДЖМЕНТІ

Тенденції, що рельєфно визначились в 90-і роки в економіці України й інтенсивно формуються в сучасних економіко-виробничих взаємовідносинах суб'єктів ринку, обумовлюють необхід¬ність вирішення проблем поширення використання інформацій¬них технологій, як гарантів зниження ймовірності прийняття помилкових управлінських рішень. Те, що якість управлінських рішень пов'язана з кількістю, обсягом і складом інформаційних потоків у конкретних економіко-виробничих системах, може бути показником оцінки рівня їх функціонування.
При цьому зауважимо, що вимоги до якості рішень постій¬но зростають, а вартість помилок часто зводить нанівець зу¬силля колективу, що окрім чисто економічних втрат веде до погіршення мотиваційних характеристик організації. При цьо¬му чим вище рівень, на якому приймаються управлінські рі¬шення, тим більший вплив мають ймовірні помилки на кінце¬вий результат.
Треба якомога скоріше відмовлятися від застарілих, тради¬ційних процедур вироблення рішень, які частково використо¬вують прості технології розрахункових схем - і переходити на сучасні методи, в основі яких лежать принципи децентралі¬зації інформаційних потоків, їх організація у вигляді автомати¬зованих систем підтримки рішень (СППР) - і експертні систе¬ми (ЕС), як прототипи систем штучного інтелекту (СШІ).
Накопичений за радянських часів досвід побудови автома¬тизованих систем, що призначались для підтримки централі¬зованого управління економікою, втратили свою актуальність. В системах старого типу збір, обробка і передача інформації були підпорядковані забезпеченню прийняття управлінських рішень на вищих рівнях влади і на цій підставі організація інформаційних пороків проводилася в напрямку знизу вгору, від вироб¬ників до управлінців, де опрацьовувались директиви. Потім управлінські рішення спрямовувались у сферу виробництва через підпорядковані управлінські структури.
Принциповою відзнакою сучасних інформаційних систем є те, що основний потік інформації спрямовано у сферу виробництва, де і приймаються рішення. Тому більшість СППР і ЕС, що функціо¬нують на ринку інформаційних технологій, орієнтовані на вирішення проблем вироблення рішень в сфері виробництва і послуг і знач¬но менше в сфері вищого адміністративного управління.
Специфічність організацій як об'єктів управління полягає в наступному:
' по-перше, якщо у виробничих сферах управлінська інфор¬мація має переважно кількісні характеристики, то у сфері дер¬жавного і регіонального адміністративного управління інфор¬маційні потоки структуруються на принципах лінгвістичних методів організації;
• по-друге, інформаційні потоки поділяються на внутрішні і зовнішні. Для організацій-виробників, сервісних установ хара¬ктерним є підвищення долі внутрішньої інформації, а в адмініс¬тративних сферах управління переважають зовнішні.
На жаль, теорія управління ще не в змозі запропонувати методи прийняття рішень для всіх ситуацій, характерних для ринкових вза¬ємовідносин і таких, що потребують адміністративного втручання.
Частковим, але досить перспективним виходом з ситуації, що склалася в сфері адміністративного управління, є перехід на системи, засновані на знаннях. Такі системи функціонують під загальною назвою "експертні" (ЕС), а у більш досконалому вигляді системи штучного інтелекту" (СШІ). Загальна струк¬турна схема таких має такий вигляд (схема 1).
Особливості, що відрізняють ЕС від найбільш поширених СППР:
І. Експертиза може відбуватись лише у конкретній сфері управління.
 

Схема I. Загальна схема EC.
2.  База знань і механізм виводу є різними компонентами системи.
3. Галузь застосування - вирішення завдань дедуктивними методами.
4. Системи у змозі пояснити хід вирішення зрозумілим користувачу способом.
5. Вихідні результати мають переважно якісні характерис¬тики.
6.  Системи будуються за модульним принципом, Ідо до¬зволяє нарощувати її БЗ.
Стосовно функціонування системи, то у найспрощенішому вигляді схема має буде такою (схема 2):
 
Схема 2. Спрощена схема функціонування EC.
Найбільш складною проблемою вважається діставання знань в систему. Вирішення проблеми включає дві задачі:
1. Виявлення потрібних EC знань.
2. Організація і представлення знань при заданому ступені формалізму. При цьому задача вирішується при безпосередній участі інженера по знанням.
Для прискорення процесу наповнення бази знань залуча¬ють групу експертів і забезпечують підтримку спеціальними методами.
Як правило, процес отримання знань поділяється на три етапи:
1.  Виявлення неповноти ЬЗ і встановлення нових знань відносно процесів в об'єкті.
2.  Введення нових знань (що ліквідують виявлену непов¬ноту) в систему.
3. Поєднання нових знань зі старими (доповнення, моди¬фікації) в систему.
Програми створення ЕС у багатьох країнах, які задекларували їх як основний напрям у розробці інформаційних техно¬логій. Зауважимо, що ринок ЕС у Європі з $37 млн., в 1984 році досяг $3,8 млрд., в 1990 році і на сьогодення сягає понад $30 млрд. доларів. При цьому сплановано ведеться підготовка спеціалістів таких напрямів:
1. Підготовка у масштабах наукових закладів.
2. Курси по ЕС на крупних фірмах.
3. Створення фірм з питань розробки і використання ЕС.
В Україні значних темпів зростання вітчизняних ЕС не спо¬стерігається. Можна визначити причини, що стримують роз¬виток цього перспективного напрямку:
1.  ЕС створюються лише навчальними і дослідницькими організаціями з регламентованими функціями, а не комерцій¬ними структурами.
2. Нестача інженерів по знанням.
3. Обмеженість у ефективних інструментальних засобах. 4. Недостатнє методичне підґрунтя проектування EC.
5. Коректність даних у поширеному варіанті не відповідає вимогам EC.
Як показав досвід використання таких систем в Центрі під¬готовки та підвищення кваліфікації працівників органів держа¬вної влади, органів місцевого самоврядування, керівників дер¬жавних підприємств, установ та організацій Херсонської обл¬держадміністрації (ЦГІПК), поширення використання існуючих EC обмежується і недоліками самих розробок:
•  процедури виводу не забезпечують функціонування EC при зростанні бази знань;
• існуючі методи здобуття знань не забезпечують побудови і ведення великих баз знань;
« перелік завдань, що вирішують ЕС в сфері адміністратив¬ного управління, обмежені;
• не досліджені питання конфліктів в планах, стратегіях, ме¬тодах;
•  недостатньо досліджені методи генерації міркувань, за¬сновані на "здоровому глузді".
Пояснювальні можливості сучасних EC, що нами викорис¬товуються, ще досить обмежені, не враховують, що для одного і того ж користувача треба надавати різні пояснення по мірі того, як змінюються його знання про систему.
Найбільш поширене використання ЕС у таких галузях і на¬прямках:
1. Медична діагностика.
2. Прогнозування на підставі досліджень кон'юнктури ри¬нку, статистичних методів, алгоритмів.
3. Планування технологічних процесів, ресурсів, послуг.
4. Інтерпретація результатів господарської діяльності, оцінка.
5. Контроль і управління.
Наведемо коротку характеристику найбільш поширених на ринку інформаційних технологій EC, придатних для застосу¬вання в навчальних процесах і виробництві, в процесі пере¬підготовки та підвищення кваліфікації кадрів:
і. Об'ємне календарне планування. (Master Planing, Sheduling - MPS). Формується план робіт або продажу, з поділом на ка¬лендарні періоди. Фінансовий результат оцінюється за періода¬ми (періоди планування),
2.  Статистичне управління запасами (Statistical Inventory Control - SIC) включає такі поняття:
а) "точка замовлення " (reorder point) - виявляє рівень склад¬ських запасів, нижче за яких необхідно зробити замовлення по¬стачальнику;
б) рівень поповнення запасу на складі - кількість запасів, при якій не рекомендується підвищувати їх рівень.
3.  Об'єднана система планування MRP-CRP. Використо¬вується для планування потреб в матеріальних ресурсах для оптимальної організації виробництва.
Ціль - створення оптимальних умов для реалізації вироб¬ничого плану випуску продукції. Такий підхід дозволяє розра¬хувати фінансові результати плану, що неможливо при фрагме¬нтарному плануванні.
Система дозволяє порівнювати планові надходження від продажу з необхідними для організації виробництва прямими витратами.
4. Планування ресурсів підприємства - (Enterprise Ressaurce Planing- ERP). Дозволяє побудувати систему управління виро¬бничими, фінансовими, матеріальними та трудовими ресур¬сами підприємства.
Система регулярно видає звіти, що адекватно відбивають будь-який бізнес-процес з будь-яким ступенем деталізації. Це можливо на основі єдиного банку даних (repository), що усуває необхідність передачі даних від системи до системи.
6. Інтеграційні ланцюжки постачань (Supply Chain Integration - SCI). Система поєднує покупців і постачальників у межах єдиної структури обробки даних з погляду на постачальників і клієнтів-замовників.
SCI реалізує новітню технологію, яка описується стандар¬том планування ресурсом, синхронізованого з покупцем (Customer Synchronired Resource Planing- CSRP). Система припу¬скає можливості керування зовнішніми стосовно підприємства елементами виробничого ланцюга. Сутність концепції CSRP у тому, що при плануванні і управлінні підприємствами (компані¬ями) потрібно враховувати не тільки активи виробничих і мате¬ріальних ресурсів, але і всі ті ресурси, що розглядаються як допоміжні. Матеріали використовуються під час поточної роботи з клієнтом, у процесі післяпродажного обслуговування, перева¬лочних операцій, внутрішньоцехових процесів.
Використання цієї системи набуває вирішального значення для підвищення конкурентноздатності підприємства в галузях, де життєвий цикл товару незначний і вимагає оперативно ре¬агувати на зміни бажань споживача.
Таким чином, щоб бути конкурентоспроможною в сфері економічних відносин на ринку товарів і послуг, держава по¬винна мати управлінців, які б відповідали кваліфікаційним умо¬вам сучасного менеджера. Відсутність обізнаності з інформа¬ційних технологій і навичок використовувати їх в професійній діяльності збільшує ймовірність прийняття не кращих в конк¬ретній ситуації рішень, без чого сподівання на зміцнення рин¬кових позицій стають проблематичними.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить