Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Структура норми права

Структура норми права
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Структура норми права

Питання про структуру норми права є одним з дискусійних у юридичній науці.
Найбільше розповсюджена ідея про нравоелементну побудову правової норми. Ця позиція виходить з того, що норма права,
по-перше, повинна встановлювати певне правило поведінки шляхом закріплення прав і обов'язків суб"єктів;
по-друге, вона повинна визначати умови, при наявності яких суб"єкти можуть реалізовувати ці права та обов"язкі;
по-третє, закріплює певні засоби забезпечення приписів, що в нім містяться.
У відповідності з цими завданнями кожна норма логічно складається з диспозиції, гіпотези, санкції.
Диспозиція - це частина правової норми, в якій у вигляді владного припису визначається правило поведінки (що повинен робити або не робити адресат норми).
Диспозиції можна поділити на такі види:
а) визначена диспозиція - закріплює однозначне правило поведінки, тобто учасники відносин можуть поводити себе лише так, як вказано у нормі права і їм не надається можливостей для вибору іншої поведінки;
б) відносно визначена диспозиція - вказує на права і обов’язки суб’єктів, але надає можливості для їх уточнення в залежності від конкретних обставин;
в) не повністю визначена диспозиція - вказує лише на загальні ознаки поведінки, в рамках яких суб"єкти уточнюють свої права та обов’язки самостійно.
Гіпотеза - це частина норми, в якій визначаються умови, при яких наступає дія правил, що встановлені в диспозиції.
Гіпотеза відповідає на питання: коли? в якому випадку? при якій умові? Вона визначає можливості застосування норми (правил поведінки, що містяться у її диспозиції ) до умов, вказує на межі дії диспозиції. Тому відсутність або нечіткість викладення змісту гіпотези правової норми, може привести до невірної оцінки фактів, а значить довільні, не передбачені у праві, дії суб"єктів.
Визначена гіпотеза вичерпно визначає ті умови, при наявності яких вступає в дію правило поведінки, що міститься в диспозиції правової норми.
Не повністю визначена гіпотеза - містить у собі формулювання в загальній формі типу "у необхідному випадку", а наявність або відсутність цієї необхідності визначаються відповідними суб"єктами.
Відносно визначена гіпотеза - обмежує умови застосування норми певним колом формальних вимог.
В літературі зустрічається також поділ гіпотез на абстрактні та казуальні.
Абстрактна гіпотеза - в ній умови застосування норми визначаються загальними родовими ознаками, без глибокої деталізації, що надає можливість охопити, а також й піддати врегулюванню значну кількість однорідних випадків. А оскільки родові ознаки досить стійкі, ті норми, що мають таку гіпотезу, характеризуються високою стабільністю.
Казуальна гіпотеза - визначає умови дії норми, використовуючи більш вузькі, спеціальні родові ознаки. Тому вона розповсюджує дію на істотно вузьке коло випадків, а сама норма має стабільність меншу, ніж при наявності абстрактної гіпотези.
Санкція - це частина правової норми, в якій міститься вказівка на юридичні наслідки порушення правила, що зафіксоване в диспозиції , або умов, визначених в гіпотезі.
Мета санкції - у створенні несприятливих наслідків для правопорушника.
Ці наслідки можуть знайти вираз у різних формах: у примусі до здійснення певних дій; у визнанні недійсними певних діянь ; у зміні правового статусу суб"єктів та інше.
При цьому характер санкцій залежить від характеру суспільних відносин і від особливостей окремих галузей права, до яких включається норма.
Так, санкції норм державного права у своїй більшості зводяться до визначення недійсними певних діянь, що здійснювались з порушенням правових приписів, а санкції норм цивільного права - до заходів майнової відповідальності.
Визначена санкція - вказує на конкретний засіб впливу на правопорушника.
Відносно визначена санкція - вказує на декілька можливих засобів впливу на правопорушника, а доцільність застосування конкретного засобу визначається, виходячи з особливостей конкретної справи.
В літературі підкреслюється, що трьохчинна структура є однією з ознак, що розрізняють норму права від інших соціальних норм, і без якої норма права перестає бути сама собою.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить