Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Поняття норми права

Поняття норми права
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Поняття норми права

Особливим видом соціальних норм з нормами права, що є "елементарною часткою" права, яке об"єктивно знаходить свій вираз як система, сукупність правових норм. В зв"язку з цим для норм права, як частини цілого ( права в цілому) притаманні його основні ознаки і властивості. Одночасно норми права, як окремому явищу, властиві і свої особливі риси.
Норму права характеризують такі ознаки:
а) норма права - це загальновизнане правило поведінки, яке формулюється державою, і тому має загальнообов’язиковий характер. Положення, що містять у собі норми права, повинні сприйматись як безумовне керівництво до дії, що виходить з державних структур і не підлягає обговоренню або оцінці з точки зору їх доцільності, раціональності;
б) норма права - це формально визначене правило поведінки. У нормі права закріпляються права і обов’язки учасників суспільних відносин, а також санкції, що застосовуються у випадках порушень постанов норми. Це приписи повинні виконуватись в саме тому об’ємі та у випадках, у яких вони знайшли своє формальне закріплення у тексті правової норми;
в) норма права - це правило поведінки загального характеру. Правило поведінки, що міститься у правовій нормі, адресоване конкретному суб’єктові, і розповсюджується на всіх учасників відносин, які регламентуються одною нормою права. Коло суб’єктів, на яких розповсюджується дія тієї або іншої норми права, може бути різним - від всього населення держави до невеликих його груп, наприклад, професійних, вікових і т. п.  Це залежить як від обсягу компетенції органа, що видає норму права, так і від тієї конкретної мети, що ставиться перед нормою права;
г) норма права - це правило поведінки, що набуває якостей нормативності і загально¬обов'язковості у чітко встановленному порядку. Норма права стає такою лише тоді, коли вона видається уповноваженим на те органом, в межах його компетенції і в рамках встановленої процедури, тобто з дотриманням встановленого порядку розробки, обговорення, прийняття, вступу у дію, зміни та відміни, дії і змісту, норм права;
д) норма права - це правило, загальне здійснення якого забезпечується державою.
Забезпечення реалізації норм права може виявлятися, з одного боку, створенням державою реальних умов і засобів, що сприяють безперешкодному, добровільному здійсненню відповідними суб"єктами сформульованих в правовій нормі зразків поведінки, а з другого, - відповідними засобами заохочення, переконання і примусу до бажаної поведінки, а також і можливістю застосування ефективних санкцій у разі невиконання вимог правової норми.
Норму права можна визначити як обов’язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що у встановленому порядку приймається, змінюється, відміняється та забезпечуються відповідними державними органами у межах їх компетенції.
У будь-якій державі існує та постійно розвивається значний масив правових норм. Ця обставина робить доцільною і необхідною розподіл їх на певні види, тобто класифікацію всієї сукупності норм права на групи відповідно тієї або іншої ознаки.
За функціональною спрямованістю норми права поділяються на:
а) регулятивні (правоустановні), що встановлюють рава та обов’язки суб’єктів;
б) правоохоронні, що регламентують засоби юридичної відповідальності за порушення прав і невиконання обов'язків, що встановлені регулятивними нормами.
За предметом правового регулювання (за галузями права) - на на норми державного, адміністративного, цивільного і ін. галузей права.
Галузеві норми поділяються на:
а) матеріальні - що встановлюють бажане правило поведінки, права та обов"язкі суб"єктів;
б) процесуальні - що регламентують порядок, форми і методи реалізації прав та обов'язків, встановлених в нормах права.
За функціональним призначенням норми права поділяються на:
1. Відправні що мають найбільш загальний характер, достатньо високу форму абстрагування і містять у собі відправні начала, основи правового регулювання суспільних відносин.
Ці норми досить неоднорідні за своїм характером, змістом і цільовим призначенням, і в свою чергу поділяються на:
а) норми начала - містять у собі положення, що закріплюють основні підвалини суспільного та державного устрою;
б) принципи - закріплюють вихідні принципи права;
в) визначально-установчі норми - містять положення, що визначають цілі, завдання окремих галузей права, правових інститутів, предмет форми і засоби правового регулювання;
г) норми дефініції - містять повні або неповні визначення певних правових категорій та понять.
2. Норми - правила поведінки - безпосередньо регулюють поведінку людей, суспільні відносини. З точки зору характерів приписів, що містять у собі норми права вони поділяються на :
а) зобов'язуючі - що закріплюють обов"зки певних суб"єктів;
б) забороняючі - що містять заборону на здійснення тих або інших діянь;
в) уповноважуючі - що наділяють суб"єктів певними правами.
По формі закріплення бажаної поведінки суб"єктів норми права поділяються на:
а) категоричні (імперативні) - що приписують чітко визначені дії, однозначно закріплюють вичерпний перелік прав і обов'язків суб’єктів і не допускають від них ніяких збочень;
б) диспозитивні, що встановлюють певні права і обов’язки суб’єктів, але за погодженням між суб"єктами допускають їх доповнення;
в) рекомендаційні, що встановлюють варіанти бажаної, але необов’язкової поведінки;
г) заохочувальні, що встановлюють засоби заохочування та здійснення бажаних або корисних для держави і суспільства діянь.
В літературі зустрічаються і інші підходи до класифікації норм права.
Як формулюються норма права?
Це, поперед усього, строгий логічний процес визначення.
У склад визначення входе ряд елементів, логічно зв"язаних між собою, що й складає структуру норми права. По утримуванню норма права є волебажанням. Це, в першу чергу, державна воля виражена у формі нормативного розпорядження, яка може бути представлена як заборона, як обов’язок, як повноваження.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить