Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Поняття і ознаки соціальної правової держави

Поняття і ознаки соціальної правової держави
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Поняття і ознаки соціальної правової держави

Соціальна правова держава – це політична організація суспільства, у якому право пов’язує і підкоряє собі державну владу, а основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.
Крім звичайних ознак, характерних для будь-якої держави, соціальна правова держава, як вища форма політичного буття, яку виробило людство, має низку специфічних ознак.
1.    Пов’язаність державної влади правом і його панування у всіх сферах суспільного життя: свобода може бути досягнута лише у тому разі, якщо державна влада обмежується(переборюється) правом, ставиться під контроль права, функціонує у поєднанні та у взаємодії з громадянським суспільством у рамках права; у Конституції України (ст.8) записано: "В Україні визнається і діє принцип верховенства права".
2.    Відповідність закону праву (правовий закон) і його верховенство, тобто право, як міра свободи і справедливості, набуває відпрацьований в законі зміст; конституційний закон має пряму дію.
3.    Пов’язаність законом рівною мірою як громадян та їх об єднань (комерційних і некомерційних), так і державних органів, посадових осіб. Стосовно громадян та їх об’єднань діє загально дозвільний принцип: "дозволено все, крім прямо забороненого законом". Стосовно владних державних органів і посадових осіб діє спеціально-дозволений принцип: "Дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Ще давньогрецький мислитель Платон зазначав: "Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під чиєюсь владою. А там, де закон – владика над правителями, а вони його раби, я вбачаю порятунок держави..."
4.    Законодавче закріплення і реальне забезпечення основних прав людини – наявність налагодженого правового механізму їх охорони і захисту (включаючи рівень прямого конституційного захисту).
5.    Побудова відносин особи та держави на взаємній відповідальності: як особа є відповідальною перед державою, так і держава відповідає перед особою за невиконання обов’язків.
6.    Поділ державної влади між законодавчими, виконавчими і судовими органами: їх незалежність і єдність; недопустимість підміни функцій один одного; дійовість механізму "стримувань і противаг".
7.    Законний (легальний) шлях прийняття законів та їх змін-шлях виявлення волі народу безпосередньо (референдум) або опосередковано (через представницький орган). Уся повнота законодавчої влади в представницькому органі здійснюється представниками народу, обраними з його осередку.
8.    Наявність ефективних форм контролю і нагляду за здійсненням законів та інших нормативно-правових актів – налагоджена робота прокуратури, міліції, служби безпеки, податкової адміністрації та інших правоохоронних і контрольно-наглядових органів.
9.    Можливість особи домагатися конкретного мінімуму соціальних благ завдяки гарантуванню державою її соціальної безпеки - мінімальний (достатній) рівень життя кожному громадянину та його підвищення.
10.    Можливість громадян домагатися забезпечення державою їх соціального захисту, підняття рівня соціально-економічних прав громадян до рівня основних прав – формування соціального середовища, яке створює умови для сприятливого індивідуального розвитку особи, рівності стартових можливостей (а не матеріальної рівності) за допомогою державної системи просвітництва та освіти, податкової політики, регулювання ринку праці та контролю за умовами праці та ін.
11.    Здійснення державної соціальної допомоги громадянам, не спроможним (не зі своєї вини) відповідати за свій добробут – йдеться про забезпечення гарантованого життєвого рівня соціальне обділених верств населення, старих, непрацездатних (хворих), безробітних з не залежних від них причин. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
12.    Забезпечення державою соціальної функції власності –власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству: завдавати шкоди правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст.ст. 13,41 К.У.).
13.    Проведення державної політики соціальної поступки – вирішення всіх питань на шляхах згоди і порозуміння різноманітних соціальних груп, глибокої поваги до особи незалежно від її соціального стану, захисту від усякого посягання на її життя, здоров’я і особисту гідність.
Таким чином, будучи обмеженою правом, соціальна держава виявляє активність у регулюванні соціально-економічних процесів, соціального аспекту основних прав громадян, їх соціальної захищеності відповідно до закону.
Держава є соціальною, правовою остільки, оскільки вона гарантує людині свободу вияву:
•    як індивіду, який відрізняється від інших фізичними і психічними якостями, тобто має індивідуальність;
•    як члену соціального організму, яким є громадське суспільство, тобто індивіду, який входить до складу громадських і професійних груп і організацій;
•    як громадянину, який є підданим держави.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить