Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Маркетинг як чинник ефективності наукового забезпечення підприємств АПК

Маркетинг як чинник ефективності наукового забезпечення підприємств АПК
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Маркетинг як чинник ефективності наукового забезпечення підприємств АПК

І.О.СОЛОВЙОВ, кандидат економічних наук, доцент Херсонський державний аграрний університет

Глибока криза, що охопила сільське господарство України, зумовлена багатьма при¬чинами, в тому числі незадовільним використанням найновіших науково-технічних досягнень та передового досвіду, недостатньо відпрацьованим механізмом їх впро¬вадження, зниженням інноваційної активності товаровиробників. Так, за 1998— 2000 роки лише 79 агропромислових формувань Херсонської області освоювали новітні наукові розробки. Для інтегрування усіх складових інноваційного процесу в життєздатний механізм, який спроможний генерувати й успішно впроваджувати нові проекти та розробки, в 1998 році в області було створено Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва (ЦНЗ). Головними завданнями Центру є координація робіт з розробки та реалізації програм і проектів ефективного розвитку агропромислового виробницт¬ва, освоєння новими господарськими структурами механізмів ринкових відносин у сфері виробництва, реалізації сільськогосподарської продукції та агросервісного обслуговування.
До складу Центру входять сім наукових закладів області, підпорядкованих УААН і Мінагрополітики, та мережа з 20 базових господарств, розташованих в основних агрогрунтових районах Херсонщини (рис. 1). Головною організацією Центру є Інсти¬тут землеробства південного регіону УААН (ІЗПР). Загальне керівництво ЦНЗ здійс¬нюють Українська академія аграрних наук та обласна державна адміністрація. В центрі працюють 17 докторів і 98 кандидатів наук та 298 наукових співробітників.
Наукові організації й установи, що входять до складу ЦНЗ, самостійно визнача¬ють обсяги науково-технічних робіт і напрями їх освоєння виробництвом з урахуван¬ням комплексного підходу до вирішення проблеми розвитку галузі та регіону в ціло¬му. Базові господарства Центру мають різні розміри та організаційно-правові форми господарювання. На їх виробничих базах здійснюється апробація, оцінка ефективно¬сті, доопрацювання та комплексне експериментальне впровадження завершених кон¬курентоспроможних наукових розробок.
Керівником Центру є директор Інституту землеробства південного регіону УААН — голова науково-технічної ради, яка діє як дорадчий орган. До її складу входять керівники і спеціалісти обласних організацій управління АПК та господарсь¬ких формувань. За пропозицією бюро ради вона розглядає поточні та перспективні питання розвитку агропромислового виробництва області, приймає по них рішення, здійснює контроль за їх виконанням.
До складу експертних комісій входять найбільш кваліфіковані вчені-аграрники та фахівці сільського господарства області. Комісії створені за такими галузями науко¬вих досліджень: рослинництво та землеробство, селекція і насінництво, овочівництво, баштанництво, картоплярство, плодівництво, виноградарство, молочне скотарство, м'ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, рибництво, механізація, економіка та реформування АПК, кормовиробництво, використання зрошуваних зе¬мель, бавовнярництво.
Експертні комісії ради Центру за поданням наукових організацій, керівників і ви¬конавців науково-технічних розробок провадять відбір найефективніших конкуренто¬спроможних програм і проектів та рекомендують їх для апробації й освоєння в умо¬вах виробництва.
Для стабілізації розвитку галузей обласного АПК фахівцями Центру розроблені програми "Зерно 2001", "Рис Херсонщини", "Насіння", "Корми", "Виноград", "Со¬няшник", "Соя", "Рапс", "Бавовник", "Таврійська вовна". Згідно з розробленими програми виконується значний обсяг науково-дослідних робіт, апробація та освоєння завершених наукових розробок УААН і Мінагрополітики в дослідних та базових гос¬подарствах.
За три роки функціонування Центру було апробовано 61 закінчену науково-дослідну роботу {табл. 1).
Апробація передбачає оцінку виробничої та економічної ефективності наукової розробки, виявлення її недоліків, переваг та надання пропозицій щодо подальшого використання.
У 1999 і 2000 роках значно збільшилась кількість завершених робіт, які були на¬правлені на апробацію. Найбільшу питому вагу становлять розробки в галузі рослин¬ництва (73,8%), землеробства та агроекології (16,4%). Після проведення апробації три науково-дослідні розробки були відправленні на доопрацювання, а решта — на експериментальне впровадження в дослідних господарствах інституту та базових формуваннях Центру.

При експериментальному впровадженні наукових розробок здійснюється їх виро¬бнича перевірка, оцінюється економічна ефективність використання і даються реко¬мендації щодо широкого освоєння агропромисловими формуваннями або недоціль¬ності цього. При цьому відносини між науково-дослідними установами Центру та господарствами-замовниками ґрунтуються на договірній основі. Наукові розробки виступають як специфічний товар, що пропонується споживачам.

За період функціонування Центру експериментальну перевірку пройшли 170 нау¬кових розробок з різноманітних галузей аграрної науки (табл. 2), було укладено 38 договорів з базовими господарствами ЦНЗ, що дозволило додатково залучити до фінансування науково-дослідних установ Центру 255 тис. грн.
2. Показники впровадження завершених наукових розробок у базових господарствах Центру

Особливо важливе значення для підвищення ефективності виробництва мають розробки, спрямовані на раціональне використання та збереження родючості ґрун¬тів, впровадження енергозберігаючих, екологічно безпечних технологій вирощування сільськогосподарських культур, перспективних технологій заготівлі та зберігання ви-сокобілкових кормів, нових сортів та гібридів зернових, кормових, .овочевих культур, цукрових буряків, порід тварин.
Завдяки впровадженню наукових розробок у виробництво для фінансування дія¬льності Центру за 1998-2000 роки було залучено 736 тис, грн.. позабюджетних кош¬тів. До найвагоміших закінчених наукових розробок, що були впровадженні устано¬вами Центру в 2001 році, належать такі:
"Ресурсозберігаюча технологія вирощування сої" (обсяг впровадження 5 тис. га, чистий прибуток з розрахунку на 1 га — 1100 грн., рівень рентабельності 88%);
"Технологія вирощування рису з урахуванням вимог охорони навколишнього се-Редовища" (обсяг впровадження 3 тис. га, економія енергоресурсів — 17%, мінера¬льних добрив — 40, зрошувальної води — 22%);
"Ресурсозберігаюча технологія вирощування озимої пшениці на зрошуваних зем¬лях" (обсяг впровадження 250 тис. га, чистий прибуток з розрахунку на 1 га 250 грн., рівень рентабельності 50%);
"Український тип м'ясововної породи овець — асканійські кросбери" (обсяг впровадження 5 тис. гол., настриг чистої вовни — 4,5 кг, виробництво м'яса на вів¬цематку 50 кг, багатоплідність — 130%, молочність — 135 кг);
"Новий тип червоної молочної породи корів" (обсяг впровадження 1500 гол., на¬дій молока від корови — 4800—5200 кг, вміст жиру — 4,2%, жива маса корів — 480 кг); "Нова лінія української степової білої породи свиней" (обсяг впровадження 1000 гол., одержано від однієї свиноматки по 12 поросят, скоростиглість — 177 днів, вихід м'яса — 61%).
Однак з ряду причин безпосередньо у виробництво впроваджується незначна кі¬лькість наукових розробок. Так, за три роки використано лише 37 завершених нау¬кових розробок у 79 господарствах області (табл. 3).
У наукових установах Центру не приділяється належна увага проблемі переробки сільськогосподарської продукції. За три останні роки було апробовано лише дві на¬укові розробки на теми, пов'язані з переробкою, але вони навіть не дійшли до екс¬периментального впровадження.
Для показу результатів впровадження наукових розробок у базових господарст¬вах Центру діють демонстраційні поля, полігони та тваринницькі ферми.
Вченими та спеціалістами Центру провадиться велика робота з інформаційного та науково-консультаційного забезпечення суб'єктів господарської діяльності області, а саме: пропаганда досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду, розповсюдження науково-технічної та ринкової інформації, надання кваліфікованих консультацій, організація підвищення кваліфікації кадрів.
3. Освоєння наукомістких розробок за договорами з агропромисловими формуваннями Херсонської області

Особливо важливою функцією Центру є проведення маркетингових досліджень ринку наукової продукції і розробка на основі отриманої інформації заходів, що сприятимуть просуванню наукових розробок до споживача (рис. 2). Складність і ва¬жливість проблеми організації маркетингової діяльності у сфері наукового забезпе¬чення АПК пояснюється споживними особливостями товару — наукової продукції порівняно з іншими видами сільськогосподарської продукції та послуг. Розробляючи стратегію просування цього специфічного виду товару на аграрний ринок, необхідно аналізувати не тільки звичайні для наукової роботи масиви науково-технічної інфор¬мації, а й здійснювати моніторинг ринкового середовища, відстежуючи дії суб'єктів ринку, товаропотоки, ціни, попит та пропозицію на сільськогосподарську продукцію і продукти її переробки.
При розробці стратегії маркетингу наукової продукції на вітчизняному ринку слід враховувати наявні економічні та соціально-лсихологічні передумови її просування на ринку, насамперед те, що здійснювані заходи, як свідчить практика, не спонукають новостворені агроформування до використання на практиці досягнень аграрної нау¬ки. Зокрема можна виділити три групи господарств, які можуть бути потенційними покупцями:
1.  Індивідуальне натуральне або дрібнотоварне виробництво — особисті підсобні господарства сільського населення, садові і городні ділянки міських жителів.
2.   Індивідуальне товарне  виробництво  —  селянські  (фермерські)  господарства, які в свою чергу можна поділити залежно від розмірів на малі (до 20 га), середні (від 21 до 50 га), великі (понад 50 га).
3.  Господарства з колективною формою організації праці.
Кожна з наведених груп має специфічні потреби, від яких залежить попит на нау¬кову продукцію і які пов'язані не тільки з рівнем товарності, обсягами виробництва, а й з рівнем кадрового забезпечення, від якого залежить зацікавленість у прова¬дженні розробок. Зазначені особливості необхідно враховувати при плануванні нау¬кової і комерційної діяльності Центру.
За даними УААН, лише 8% наукових розробок підтверджені запитами спожива¬чів. Одна з причин такої низької ефективності реалізації наукових досягнень полягає в тому, що вітчизняні науково-дослідні установи майже не займаються маркетингом наукової продукції. Нині ця діяльність зводиться до пропаганди досягнень інституту шляхом проведення виставок, ярмарок, наукових конференцій, семінарів, виступів на радіо і телебаченні тощо.

Концепція маркетингу охоплює не тільки і не стільки організацію збуту вже виро¬бленої наукової продукції, а насамперед вивчення ринку, підготовку прогнозних ма¬теріалів по розробках, що потребують споживачі, та визначення пріоритетних напря¬мів науково-дослідної роботи. Тобто в основу маркетингової діяльності повинне бути покладене завдання визначення достовірної потреби в тій чи іншій науковій продук¬ції. Дане завдання вирішується шляхом комплексних досліджень ринку, що являють собою систему спеціальних заходів, спрямованих на пошук, обробку та використан¬ня інформації щодо суб'єктів ринку наукової продукції та його кон'юнктури.
У сучасних умовах перехідної економіки в ІЗПР як головній організації Центру ведуться пошуки напрямів маркетингового забезпечення зовнішньоекономічної дія¬льності господарств, який планується розвивати на базі однієї з управлінських струк¬тур, зокрема організація послуг з розвитку експорту сільськогосподарської продук¬ції, нагромадження й обробка інформації про ринки сировини і продуктів її переро¬бки, оцінка експортних можливостей агроформувань та інших сільськогосподарських структур і виробничих підрозділів.
Результати ряду досліджень, отриманих у наукових установах, слугують основою створення прогнозних оцінок попиту на окремі види товарної продукції і фінансово¬го стану галузі на нові періоди.
Консалтингові послуги, які надає маркетингова служба Центру, відшкодовуються за рахунок державного бюджету і частково — адміністрацій районів, спеціальні — оплачуються за рахунок підприємств, об'єднань, фізичних осіб.
Для підвищення попиту на наукову продукцію Центр активно застосовує такі ме¬тоди стимулювання попиту, як надання консультаційних та інжинірингових послуг товаровиробникам-споживачам за зниженими цінами. При створенні кооперативів та інших об'єднань дрібних виробників консультування здійснюється безкоштовно.
Крім того, спеціалісти Центру готують та обґрунтовують проекти і бізнес-плани, що мають за мету залучення державних, приватних й іноземних інвестицій в АПК Херсонської області.
Центр, що об'єднує в єдиний науково-виробничий комплекс заклади освіти, нау¬ково-дослідні інститути і станції, підприємства різних форм власності, можна розгля¬дати як один з важливих чинників впровадження ринкових технологій у господарську діяльність суб'єктів АПК та як осередок технологічного розвитку і піднесення еко¬номіки Херсонської області.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить