Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ БАШТАННИХ КУЛЬТУР

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ БАШТАННИХ КУЛЬТУР
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ БАШТАННИХ КУЛЬТУР

І.О.СОЛОВЙОВ, кандидат економічних наук
Херсонський державний аграрний університет
О.С.ШАБЛЯ, науковий співробітник
Інститут південного овочівництва і баштанництва

Вирощування баштанних культур завжди було рентабельним і приносить збитки лише при недбалому ставленні до галузі. За рівнем рентабельності вони займають провідне місце серед культур південного регіону. Рентабельність баштанництва може бути ще вищою при використанні результатів наукових досягнень і рекомендацій.
У 2001 році вперше за чотири роки реалізація баштанних культур для Херсонщини стала прибутковою, а рівень рентабельності досяг 53.1%.
Останнім часом баштанництво розвивається і в нових формах господарювання. Наприклад, у Голопристанському районі Херсонської області налічується 282 фер¬мерські господарства, з них 60 займаються вирощуванням баштанних культур. Пло¬ща, зайнята під ними, коливається від 2 до 50 га.
Слід зазначити, що більшість (60%) виробників займаються цією справою недав¬но — 3—7 років. Найбільше уваги вони приділяють вирощуванню ранньої і середньо¬стиглої продукції, оскільки вона високоприбуткова (рівень рентабельності виробниц¬тва ранніх баштанних досягає 40—50%). Пізні сорти баштанних приватні господарст¬ва майже не вирощують, оскільки вони мають за мету швидке відшкодування витрат на виробництво. Основні обсяги пізніх сортів баштанних вирощують у великих гос¬подарствах.
На території Голопристанського району Херсонської області вирощуванням баш¬танних продовольчих культур займаються всі суб'єкти господарювання, що мають землю: відкриті акціонерні товариства, приватні сільськогосподарські підприємства та кооперативи, фермерські господарства й одноосібники. Слід зазначити, що справа ця нелегка, пов'язана зі значними ризиками.
Для визначення найбільш популярних серед виробників сортів кавунів і динь було проведено дослідження. Виявлено, що серед кавунів це сорти: Кримсонсвіт, Кахов¬ський, Борисфен, Княжич, Таврійський, Астраханський. Серед динь — Тавричанка, Козачка, Колгоспниця; серед гарбузів — Новинка, Херсонський, Сірий Волзький. Основна перевага полягає в тому, що вони відзначаються хорошою транспортабель¬ністю, мають високі смакові якості, стійкі проти хвороб, користуються попитом як на території південного регіону, так і в інших регіонах України, а також у Білорусі та Росії.
У різних ситуаціях на ринку виробники одержують більше прибутку у разі стабі¬лізації попиту. Найбільший попит на баштанну продукцію на початку серпня, най¬менший — у першій декаді жовтня. В цьому інтервалі спостерігається період стабільного попиту на продукцію баштанництва.
Ринкові відносини вимагають проведення постійного моніторингу цін, чіткого об¬ліку витрат на необхідні для виробництва ресурси: паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива та засоби захисту рослин, техніку, запасні частини тощо.
При аналізі витрат  на виробництво баштанних культур у господарствах  різних і форм господарювання виявлено, що останнім часом статті витрат зазнали певних і змін. Так, приватні, фермерські господарства та одноосібники ввели нову статтю витрат "орендна плата" в зв'язку з орендою земельних та майнових сертифікатів колишніх членів КСП. Водночас у них відсутня стаття витрат "амортизація", оскільки господарства, як правило, не мають своєї техніки та інших основних виробничих фо¬ндів, а орендують їх, тому й облічують на позабалансових рахунках.
Розглядаючи статтю витрат "заробітна плата", слід зазначити, що у фермерських господарствах вона становить на 1 га 200 грн., тоді як у приватних підприємствах — 132, а в державних сільськогосподарських підприємствах — 92 грн., або в 2,2 раза нижче.
Стаття витрат "вартість насіннєвого матеріалу" найбільша в одноосібників — 130грн., тоді як у приватних сільськогосподарських підприємців та фермерських господарствах — відповідно 76 та 62 грн. Найменші витрати понесли державні під¬приємства — 21 грн. Це свідчить, що одноосібники приділяють велике значення на¬сіннєвому матеріалу і не шкодують коштів на нього.
Витрати на придбання мінеральних добрив були більшими у державних сільсько¬господарських підприємствах (34,65 грн.), а приватні і фермерські господарства при¬дбали мінеральних добрив в 1,7—2,3 раза менше. Таким чином, найменші витрати на вирощування 1 га баштанних культур понесли державні підприємства та одноосібники, які відповідно становлять 435,40 та 458,25 грн. Найбільші витрати — приватних господарств (724,15 грн.), або в 1,7 раза більші вищезазначених.
Важливе місце в діяльності всіх товаровиробників, які вирощують баштанні куль¬тури, відводиться збуту продукції. Фермери і населення, як правило, самостійно реа¬лізують свою продукцію на ринках або здають її оптовим покупцям. У Херсонській області розташовано 13 оптових продовольчих ринків, які розміщуються у чотирьох районах: Білозерському, Голопристанському, Скадовському, Цюрупинському. Проду¬кція, що вивозиться, реалізується на ринках населених пунктів України, Росії, При-Іалтики і навіть Польщі.
В основному реалізація баштанних здійснюється за чотирма каналами(рис.1)
Оптові продовольчі ринки створюються і діють у містах та промислових центрах. а них реалізується переважно плодоовочева продукція, картопля та баштанні культури. Характеризуючи таку форму торгівлі, слід зазначити — це переважно примітивно обладнані місця тимчасової, сезонної реалізації продукції, де часто  відсутнє розфасування відсортованого за якістю врожаю. Такі ринки приваблюють тим, що купівля продукції відбувається постійно (під час сезону), в обумовленому обсязі та асортименті, за попередньо визначеними цінами, тобто підвищується надійність збуту.
 
До переваг оптово-продовольчого ринку слід віднести оперативність здійснення процесу купівлі-продажу, швидкість та простоту розрахунків. Продавцями тут пере¬мо виступають безпосередні виробники (населення, фермери), пропонуючи масовому покупцеві широкий асортимент своєї продукції за договірними цінами. На таких ринках попит-пропозиція відіграють регулюючу роль у ціноутворенні. Останнім часом стихійно з'являються приватні або кооперативні посередники, які «великим оптом (3—5 тонн) скуповують баштанну продукцію і реалізують її на ринках міст Херсонської області. Оптова ціна на 20—30% нижча за роздрібну. За сезон такі індивідуальні посередники реалізують приблизно 40—50 тонн баштанної продук¬ції кожний, мають прибуток 4—5 тис. грн. Рік у рік збільшується загальний обсяг продукції баштанництва, що реалізується через цей невпорядкований та неконтрольований канал збуту. Для виробників він є одним з найпривабливіших. Продукція відвантажується оперативно, безпосередньо з поля,  розрахунки  здійснюються  за готівку. Між перекупниками та фермерами налагоджуються постійні відносини, інколи оптовики кредитують виробників під майбутній урожай. Останні намагаються відібрати для них найкращу продукцію та підготувати її до обумовленого терміну.
Основні споживачі на ринку баштанних культур — населення, переробні підпри¬ємства, які використовують цю продукцію для споживання у свіжому вигляді, виготовлення напоїв, постачання лікувальним і дитячим закладам та іншим організаціям, так, приватні сільськогосподарські підприємства, кооперативи та фермери на початку сезону реалізації баштанних продовольчих культур використовують роздрібну форму збуту, що пов'язано зі значним попитом на неї та недостатністю пропозиції Господарства очікують одержати в цей період максимум прибутку та ціну, на яки може розраховувати виробник.
Поступово, при перенасиченні ринку, господарства використовують оптову форму збуту, а також бартерний обмін, селяни-одноосібники — переважно роздрібну форму збуту (80% реалізованої продукції) і лише 20% реалізують оптом, бартерним обміном майже не користуються.
Найбільш адекватною ринковим економічним процесам є ціна, побудована $ концепцією "ціна виробництва". Остання ґрунтується на застосуванні показника нор ми прибутку для об'єктивної оцінки ефективності використання задіяного у виробни¬цтві власного та залученого капіталу.
За даними маркетингових досліджень Інституту південного овочівництва і баштанництва (ІПОБ), обсяг реалізованої продукції одного виробника становить від 70 де 1300 тонн за сезон. При виборі ціни виробник в основному слідує за конкурентами (60% виробників) або орієнтується на ціни, за яких можна відшкодувати витрати ні вирощування і реалізацію баштанної продукції та отримати прибуток при 30—40% рентабельності.   При проведенні досліджень було виявлено, що 50% споживачів не знає сортів! баштанних культур і не прагне їх знати, орієнтуючись лише на співвідношення ціни й якості. Обізнані ж віддають перевагу таким сортам кавунів як Каховський, Княжич, Таврійський, Гетьман; динь — Тавричанка, Колгоспниця, Серп'янка за високі смакові якості та лежкість.
За даними досліджень, масовий збут баштанних на півдні починається в серпні, який є початком традиційного сезону споживання. Крім того, попит підвищується за рахунок відпочиваючих з північних районів України, Білорусі, Росії. Основні закупівлі намагаються зробити у вересні, оскільки баштанні дешевші (100—150 грн. за тонну) на ринок надходять сорти, що довше зберігаються та використовуються для переро¬бки. Наприкінці осені  потреба у баштанній продукції серед більшості споживачів майже зникає. Хоча близько 10% споживачів роблять досить великі її запаси (0,5-1,5 тонн на сім'ю) і таким чином споживають її майже до нового року.
У 2001 році доступною ціною на баштанні серед споживачів вважалась така: рання продукція — 1 грн. за 1 кг, середня — 0,5, пізня — 0,2 грн. (за даними маркетингових досліджень ІПОБ).
Формування ринку баштанної продукції має відповідні особливості, які необхідно врахувати при виробництві і реалізації. Крім особливостей, притаманних виробництву у цілому, потрібно знати специфічні регіональні умови. Окремі з них впливають на формування попиту, інші — на пропозицію і тим самим — на розвиток системи ринкових відносин, виявляють регіональні відмінності.
Для ефективного функціонування внутрішнього і зовнішнього ринків баштанних продовольчих культур необхідно вжити ряд заходів на господарському рівні, зокрема: орієнтація на найбільш ефективні канали збуту на основі аналізу маркетингової інформації внутрішнього і зовнішнього ринків; активізація участі в біржовій торгівлі агроторгових домах; обмеження кількості посередників із числа комерційних структур, що займаються збутом сільськогосподарської продукції та забезпеченням її ви¬робників матеріально-технічними ресурсами. Така ринкова система забезпечить шви¬дке просування продукції від товаровиробника до первинного покупця І далі вниз по( ланцюгу з мінімальними витратами.
Політика збуту має вирішальне значення у забезпеченні конкурентоспроможності! товаровиробників та виконання ефективної маркетингової програми. З одного боку,, від неї залежить ефективність маркетингового руху продукції, а з другого — ефективність виробничо-збутової діяльності підприємства. Збут передбачає використання прямого, посередницького або комбінованого методу реалізації.
Продукція баштанних продовольчих культур реалізується безпосередньо вироб¬никами (1/4 від обсягу врожаю) та із залученням послуг посередників (3/4). В остан¬ньому випадку підприємство позбавляється від проблеми пошуку покупця. Вибір оптимального каналу збуту впливає не тільки на отримання максимального прибутку, а й на швидкість окупності обігових засобів. Тому вибір покупців повинен Передбачати можливість вчасного розрахунку.
Попит на продукцію баштанних культур залежить від сезонного характеру вироб¬ництва. Однак вона, як і будь-який інший товар, потребує стимулювання збуту, зок¬рема демонстрації зразків та організації виставок для ознайомлення з властивостями продукції, яку пропонують конкуренти, широко розгорнутої реклами і пропаганди тощо.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить