Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Організація соціальної влади у первіснообщинному суспільстві

Організація соціальної влади у первіснообщинному суспільстві
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Організація соціальної влади у первіснообщинному суспільстві

Первісна історія нараховує три основні етапи розвитку общини як форми організації людей - праобщину (первісне людське стадо), родову та про селянську общини.
Вже в період існування первісного стада, коли не тільки формувалася цілеспрямована діяльність, з використанням відповідних засобів праці, завершувався біологічний розвиток людини, виникали перші штучні житла та знаряддя праці, люди об'єднувалися в досить сталі колективи. Незначним за своєю чисельністю (20-30 чоловік та декілька десятків дітей і підлітків) праобщииам була притаманна наявність початків соціальної організованості, яка базувалася на владі . вожака, мала безпосередній характер, існувала у вигляді візуального чи звукового спілкування, відбивала спільність інтересів первісних людей.
Більш чи менш розвинуті та упорядковані форми соціальної організації виникали в добу родової общини. В її основі були колективізм у виробництві і споживанні, загальна власність і порівняльний розподіл засобів до життя, В тих умовах, коли єдиною формою усвідомлення соціальних зв'язків були: відбиття в свідомості людей спільності інтересів у вигляді родства, провідну роль в піклуванні щодо нащадків та веденні господарства, грали жінки. При безладді статевого спілкування відносини спорідненості достовірно могли бути відомі лише по жіночій лінії, родова община існувала як материнський рід, зв'язаний спільним походженням за матір'ю. Об'єднання родів у племена здійснювалося на основі шлюбних зв'язків, внаслідок заборони їх всередині роду (звичай екдоганії).
У спільній власності роду знаходилася, у першу чергу, земля - головний засіб виробництва для полювання, збирання врожаю, виготовлення примітивних знарядь праці тощо. Низька ефективність виробництва забезпечувала лише необхідні життєві потреби на основі порівняльного розподілу в інтересах усіх членів роду незалежно від участі у суспільній трудовій діяльності, але за індивідуальними потребами.
Ці обставини, в основі яких лежать спільність інтересів, обумовили і відповідну організацію влади - первісного народовладдя. Суспільні справи вирішувалися волевиявленням всіх дорослих членів роду на їх зібраннях. Роди очолювалися старійшинами - найбільш поважними, досвідченими, авторитетними людьми.
Всі були рівними, ніхто не мав привілеїв. Старійшини поряд з іншими членами роду приймали участь у спільній трудовій діяльності, їх влада засновувалася на особистому авторитеті і досвіді, інтелектуальних і емоційних перевагах, добровільному виконанні їх рішень іншими членами роду. Важливо те, що влада старійшин спрямовувалася на забезпечення інтересів роду, була конкретним і повсякденним втіленням його волі і тому у всякий час могла бути підтримана реальними діями членів роду. Ця суспільна влада співпадала безпосередньо з родовою общиною, не була відділена від неї, поєднувала в собі господарську, військову і наглядову (за виконанням звичаїв) гілки.
У випадках порушення звичаїв суспільний примус застосовувався у вигляді лайки, фізичного покарання, вигнання з роду. Міра покарання визначалася старійшинами і виконувалася ними чи сородичами стосовно винуватця.
З розвитком родових общин змінювалася і організація влади, переважно в напрямку ієрархізації органів влади. Замість зібрань всіх членів роду все частіше проводилися збори тільки чоловіків. Велике значення надавалося єдності суджень, а не рішенням більшості. Запроваджується принцип представництва: голови господарств входять в родові і общинні ради, а їх голови - в ради фратрій і племен. Кожному рівню влади притаманна своя сфера компетенції, коло питань, що ним вирішується. Орган вищого рівня влади мав певні повноваження щодо нижчого рівня. Відбувається і розподіл влади на світську, військову, релігійну.
Поряд зі старійшинами, військовими вождями, жерцями з'являються і інші лідери - так звані "великі люди" - бігмени. Це чоловіки, які за рахунок своїх особистих якостей та багатства, що почало з'являтися внаслідок виникнення надлишкового продукту, набували престижу та авторитету серед сородичів, користувалися їх підтримкою. Багатство, життєвий досвід, знання та вміння передаються прямим нащадкам, які теж здебільшого стають бігменами.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить