Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы ФІНАНСОВО-КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ СУБ'ЄКТІВ АПК

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ СУБ'ЄКТІВ АПК
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ СУБ'ЄКТІВ АПК

І. О. Соловйов, О.Є.Купцова

Одним з актуальних питань аграрної реформи в Україні лишається удосконалення кредитне-фінансових відносин та пода¬льший розвиток ефективних фінансових інституцій аграрного рин¬ку. Доступність кредитних ресурсів є одним з найважливіших факторів, від яких залежить можливість нарощування обсягів виробництва та розвиток приватної ініціативи на селі.
Процес кредитування сільського господарства в умовах висо¬кої ймовірності неповернення кредитів завжди вважався ризикова¬ною справою. Сезонність аграрних технологій, їх висока капіталоємність, ризики, пов'язані з негативним впливом природних факторів, нормативні положення НБУ, що регламентують діяль¬ність комерційних банків (нормативи резервування, ризиків та ін.) — все це зумовлює виникнення складних відносин між фінансово-кредитними установами та виробниками сільгосппродукції.
В вересні 2001 року в м. Каховка відбулося засідання круглого столу, організованою Міжнародною Фінансовою Корпо¬рацією на тему "Розвиток кредитних відносин в аграрному секто¬рі України". В одній з доповідей було заявлено, що "... банки можуть брати на себе фінансові ризики, але ніяк не ризики технологій". Цей вислів найкращим чином ілюструє відношення більшої частини представників банківського сектору до проблеми кредитування сільгосптоваровиробників [1].
Цілком зрозуміло, що без державної підтримки та реалізації комплексу невідкладних заходів, поліпшити ситуацію з кредиту¬ванням суб'єктів АПК, буде неможливо.
Закон України "Про стимулювання розвитку сільського гос¬подарства на період 2001-2004 років" визначив основні засади державної політики на період реформування сільського господарс¬тва як пріоритетної галузі народного господарства.
Державна підтримка кредитного забезпечення сільського гос¬подарства почала здійснюватися на основі механізму розробленого Кабінетом Міністрів України. Складовими механізму є визначен¬ня обсягів кредитів за рахунок державних ресурсів, які спрямову¬ються на розвиток сільського господарства, створення інфраструктури фінансово-кредитного забезпечення, режим спеціа¬льного кредитування, який передбачає за рахунок державного бюджету компенсацію ставки за кредитами в розмірі не менше половини облікової ставки, встановленої НБУ.
Запровадження пільгового кредитування аграрного сектора економіки ефективно спрацювало в 2000 році в АПК Херсонсь¬кої області і позитивно вплинуло на ріст сільськогосподарського виробництва в поточному році.
Торік підприємства агропромислового комплексу Херсонщини отримали близько 32 млн. грн. кредитів на умовах часткової компенсації процентної ставки, а за останні вісім місяців цього року — вже 102,6 млн. Позички одержали 334 підприємства галузі. Причому, виробники сільськогосподарської продукції та¬кож змогли отримати кредитні ресурси.
Для часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків сільгоспвиробниками області із державного бюджету на 2001 рік було виділено 7.0 млн. гривень. Висока зацікавленість як банків, так і сільгоспвиробників у дешевих кредитних ресурсах сприяла тому, що вже на початок жовтня 2001 року сільгосптова-ровиробники області залучили пільгових кредитів значно більше, ніж це дозволив ліміт, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.01. Згідно поданих підприємствами АПК області реєстрів станом на 1 жовтня 2001 року було заявлено компенса¬цій на суму 8.2 млн.- грн., фактично виділено 4.2 млн. грн. В липні 2001 року ліміт річних кредитних компенсацій області було збільшено на 7.1 млн. грн., що є достатнім для повного забезпе¬чення річного обсягу кредитування за пільговою схемою.
В цілому установами комерційних банків Херсонської області сільгоспвиробникам було надано кредитів: за 1999 рік — 5.2 млн. грн., за 2000 рік — 64.5 млн. грн., за сім місяців 2001 року — 86.0 млн. грн. При цьому кредити, надані на термін більше трьох років зросли в 2.2 рази. За окремими видами господарств зростання сум виданих кредитів становило :
•  акціонерні товариства       — 123 %;
•  колективні підприємства   — в 5 разів;
•  приватні підприємства       — в 4.5 рази;
•  фермерські господарства — в 7.5 разів.
Ці дані свідчать про певні позитивні зрушення у питанні фінансування сільськогосподарських підприємств. Зростає питома вага кредитів, повернутих у строк завдяки тому, що за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел починає формуватися фінансова база розвитку аграрного сектору економіки. Також необхідно відмітити зростання довіри у певної частини банкірів до госпо¬дарств, які попри всі негаразди останнього часу продовжують міцно триматися на ногах, нарощуючи об єми виробництва. Ко¬мерційні банки дійшли до висновку, що з певною частиною виробників вигідно мати активні кредитні відносини. В першу чергу це переробна промисловість, а також господарства, що займаються вирощуванням у значних об'ємах зернових культур, соняшнику, плодів та винограду, а також господарством зі спеці¬алізацією у свинарстві [2].
Але в цілому, кредитування тваринницької галузі поки зали¬шається поза увагою кредитних установ. Хоча відсутність сезон¬ності, великий попит на продукцію галузі змогли б у певній мірі компенсувати труднощі, пов'язані з негативними наслідками руй¬нації матеріально-технічної бази тваринництва.
В області після банкрутства банку "Україна", на перші ролі у кредитуванні аграрного сектору виходить АППБ "Аваль". Зали¬шок заборгованості за кредитами, наданими Херсонською облас¬ною дирекцією банку сільськогосподарським товаровиробникам області на 1 липня 2001 року складав 40.65 млн.грн., при загальній заборгованості підприємств агросфери банкам в 77.29 млн.грн. Це не випадкове явище, а прояви довготермінової полі¬тики банку щодо сільського господарства.
На сьогодні "Аваль" володіє практично всіма олійножировими комбінатами в країні. Після того, як була викуплена переробна промисловість банк отримав можливість впливати на товаровироб¬ників. Наступним етапом стала організація дочірніх підприємств для створення тваринницької та кормової бази, для чого були взяті в оренду ЗО тис. гектарів угідь. На сьогодні "Аваль" створив агропромисловий холдінг, ядром якого стали контрольовані ник елеватори, хлібозаводи та маслозаводи. Тільки після цього банк почав розгортати широкомасштабні кредитні програми. В 2000 році "Аваль" видав аграрному сектору кредитів на 532 млн.грн., що в 3.5 рази більше ніж в 1999 році. В 2001 р. планується довести об'єм кредитних вкладень в АПК до 700 млн.грн [3].
Крім "Авалю" почали розвивати свій бізнес в АПК Прива-тбанк, та Промінвестбанк. Але чекати появи жорсткої конкурен¬ції в такій справі як кредитування господарств, найближчим часом не доводиться.
На фінансовому ринку, де спостерігається відсутність деше¬вих ресурсів переважає пропозиція короткотермінових кредитів. Це одна з причин того, що в АПК практично припинився інвестиційний процес. В основному кредитування великих інвести¬ційних проектів відбувається по кредитним лініям міжнародних фінансових організацій, таких як Європейський банк реконструкції та розвитку або Всесвітній банк. Частка довгострокових кредитів, наприклад, в Приватбанку складає менше 10 %. З 2001 року почали діяти на Херсонщині програми НУФ (Німецько-Україн-ського фонду) та мікрокредитування, що повинно сприяти залу¬ченню до участі підприємств та приватних осіб, які з різних причин не мали змоги звернутися за банківським кредитом.
Банки, що зосереджують свою увагу на невеликих підприєм¬ствах харчової та легкої промисловості, не схильні ризикувати та вкладати кошти на великий термін. Ця проблема повинна бути вирішена якнайшвидше.
Одним з шляхів її розв'язання є створення кооперативного банку, пайовиками якого могли б бути сільськогосподарські і переробні підприємства, постачальники, ремонтні організації та ін. Це б дозволило створити систему взаємного кредитування, по-м якшити тиск плати за кредити, вирішити проблему сезонності кредитування. На сьогодні мінімальний статутний фонд в 1 млн. евро та мінімальна кількість пайовиків — 50 юридичних осіб, роблять створення такого банку цілком реальною справою.
Ще одним шляхом вирішення проблеми фінансування аграр¬ного сектору є створення спеціальних фондів, що виконуватимуть функції технологічного супроводження нових проектів, фінансової підтримки та забезпечення потреб суб'єктів АПК в консалтингових послугах. Засновниками фондів можуть бути суб'єкти господарської діяльності різних форм власності, в тому-числі державні установи та підприємства. Ці фонди можуть також виступати посередника¬ми у фінансових питаннях між виробниками і банками, перебира¬ючи на себе частину ризиків при впровадженні нових проектів.
Важливу роль у функціонуванні фінансових систем в країнах з розвинутою економікою відіграють небанківські фінансові уста¬нови. Це в першу чергу страхові компанії, кредитні спілки, інвестиційні компанії та фонди, лізингові компанії. Вони надають населенню, малим та середнім підприємствам широкий спектр послуг, створюючи додаткові стимули для залучення заощаджень, забезпечуючи більш ефективне управління підприємствами за ра¬хунок страхування ризиків, надання кредитів, вкладаючи кошти в інвестиційні проекти.
На жаль, в Україні ці фінансові установи не набули достат¬нього поширення. Обсяги фінансування їх незначні і не переви¬щують 0.5 % від внутрішнього валового продукту. На заваді їх розвитку стає відсутність чіткої законодавчої бази та довгостро¬кової державної програми їх створення і підтримки.
Кооперативні банки та небанківські кредитні організації мо¬жуть і повинні стати тим фундаментом фінансової інфраструктури АПК, що зможе забезпечити його підприємствам не тільки вихід з сьогоднішнього скрутного становища, а й сприяти їх динамічно¬му розвитку.
ЛІТЕРАТУРА
1.  Розвиток кредитних відносин в аграрному секторі України.-IFC, 2001, -с.8-12
2.  Фінансовий огляд від Ексімбанка // Банки України  № 9. -27.02 01.
3.  Село стукає у банки // "Гривна". Херсон №47. -2001.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить