Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ АПК В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ АПК В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ АПК В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

І.О.СОЛОВЙОВ - к.е.н., доцент

Серед міжгалузевих комплексів України АПК займає особливе місце. Він концентрує більш ніж 30% національного валового про¬дукту, вартості основних фондів та кількості зайнятих. АПК нале¬жить провідна роль у формуванні стабільного споживчого ринку от¬же і у вирішенні соціальних проблем.
Різні аспекти функціонування, як АПК в цілому так і окремих його елементів, чинників та умов розвитку, управлінських та органі¬заційно-економічних аспектів висвітлені у достатній мірі. Але на наш погляд, більшість досліджень мали місце в умовах далеких від реалій транзитивної економіки. У нових умовах господарювання відбувається принципові зміни у підходах до планування та управ¬ління в АПК. Стає наочним факт суттєвого відставання у осмислен¬ні процесів, які мають місце в АПК та відсутність необхідного меха¬нізму управління його соціально-економічним розвитком.
Сьогодні ніхто не заперечує, що поняття "ринкові відносини" та "планування" нероздільні. Планова економіка, що вважалась у на¬шій країні основою господарювання на протязі останніх десятиріч, виявилася одним з найбільш ефективним засобів управління рин¬ком.
Помилково вважати, що мова іде про ті ж самі підходи, методи та інструменти управлінської діяльності. У СРСР планування почи¬налось з верхніх ешелонів управління економікою і мало директив¬ний, розподількицький характер. Практика планування не врахову¬вала багатоваріантність економічних відносин, мінливий характер зовнішнього середовища. На відміну від цього в ринковій економіці планування давно пов'язують з поняттям "прогнозування", "цілесп¬рямування" і носить воно виключно прогнозний, рекомендаційний характер.
Радянські вчені досить широко досліджували питання прогно¬зування систем, імітації динамічних процесів та методику знаходження вірогідних, майбутніх, "гарячих місць" у системах. На наш погляд, результати цих досліджень сьогодні не в змозі допомогти в отримані вичерпних відповідей на цілий ряд питань, народжених суперечним, складним, але неминучим переходом до ринкових від¬носин. В першу чергу внаслідок докорінних змін у системі виробни¬чих відносин, відносин власності, переходу економіки на шлях за¬доволення потреб населення. АПК, як система, ускладнюється, з'я¬вляються нові суб'єкти господарювання зі своїми цілями, потреба¬ми та інтересами. Епізодичні, безсистемні спроби державного регу¬лювання у більшості випадків закінчуються безрезультатно. Необ¬хідність збереження паритетних відносин між підприємствами АПК та інших галузей вимагає від держави введення нових мірил взаєморозрахунків, податкових платежів та самих принципів, які містя¬ться в їх основі та як наслідок - методики складання місцевих бю¬джетів, аналітичних та прогнозних документів.
Відмова від централізованого регулювання пропорцій загост¬рила проблеми комплексного розвитку АПК, зруйнувала відтворювальні процеси та вивела на перший план проблеми обмеженості ресурсів, альтернативності їх використання відповідно до інтересів нових власників.
Внаслідок цих обставин процеси управління АПК в нових умо¬вах мають місце в еоціально-економічному середовищі, що постій¬но змінюється. Наукове вивчення та інформаційне відображення цього середовища, використання сучасних інформаційних техноло¬гій стає нагальною потребою та умовою ефективного управління АПК.
Знання та інформація починають приймати участь в процесі створення вартості товарів, які повинні витримувати ринкову конку¬ренцію. Вимоги до відбору, обробці та використанню Інформації та знань повинні відповідати зростанню актуальності проблем, що розглядаються, збільшенню витрат на їх вирішення, швидкості отримання та обробки вихідних даних.
Ускладнення виробничо-збутової діяльності, господарчих зв'язків також вимагають нових технологій та методів управління, їх використання вимагає урахування величезної кількості чинників, аналізу АПК як системи, розглядання багатьох альтернатив, кожна з яких визнається великою кількістю змінних величин. Ці методи повинні забезпечувати вимірюваність різних варіантів дій та давати можливість ураховувати невизначений характер проблем.
Використання цих методів можливе тільки за проведенням ін¬формаційного моніторингу. Результати його створять базу даних для управлінських рішень які будуть прийматися на всіх рівнях управління АПК.
Інформаційний моніторинг економічного простору АПК забез¬печить обґрунтованість планів-прогнозів, головна мета яких - попе¬реджуюча орієнтація управління на вірогідні зміни стану розвитку об'єктів управління та середовища їх функціонування в майбутньо¬му.
Функція планування набуває нову якість. Не тільки інформація про стан об'єкта або процесу, але й пошук рішення, навчання в процесі пошуку, зіставлення причин та наслідків розвитку досліджу¬ваного явища стають невід'ємного частиною управління, а прогноз - основним результатом управлінської праці. Результати інформа¬ційного моніторингу створюють інформаційну базу. Вона характе¬ризується видами та складом вихідної інформації, яка створює єдиний інформаційний опис, за допомогою якого будується систем¬ний опис конкретного об'єкта прогнозування.
Цей опис є обов'язковим елементом системи управління. Крім цього він використовується для цілей регіональної діагностики (ін¬формація для інвесторів), розробці ринкової стратегії та локальних маркетингових програм.
В сучасній економіці інформація - невід'ємний елемент соці¬ально-економічного потенціалу. Набуття та оновлення наукових знань та інформації повинні входити складовою частиною в загаль¬ний відтворювальний процес АПК. У межах розподілення праці у сільськогосподарському виробництві необхідно виділити спеціалі¬зовану галузь, яка буде займатися збиранням, обробкою та збері¬ганням інформації. Головною метою галузі буде створення умов для оптимального споживання знань та інформації як особливого інтелектуального продукту.
Рівні відтворення знань та інформації слушно розділити на зо¬внішній та внутрішній. До зовнішнього рівня можна віднести центри фундаментальних досліджень, експериментально-дослідницькі установи та ін. До внутрішнього рівня, якому формуються знання про природно-ресурсний потенціал комплексу, статистична та соці¬ально-економічна інформація, відносяться спеціалізовані організа¬ції, служби АПК та інших галузей.
Інформаційний моніторинг систем АПК повинен здійснюватися у напрямках, обумовлених потребами розвитку комплекса. До ос¬новних з них належать:
 визначення проблем та тенденцій розвитку суб'єктів госпо¬дарювання;
 аналіз темпів та пропозицій виробництва та споживання сільськогосподарської продукції в регіоні;
 обриси та масштаби збутових ланцюжків;
 вивчення інтересів та можливостей агропромислової інтег¬рації, як в окремих сферах (фінансово-кредитній, науково-технічній, підготовці кадрів та ін.) так і в окремих проектах, орієнтованих на виробництво кінцевих продуктів;
 вивчення прогресивних форм організації господарства;
 виявлення регіональних проблем, потребуючих довгостроко¬вої підготовки проектів, фінансової підтримки та координації на ре¬гіональному та державному рівнях;
 спостерігання за динамікою факторів зовнішнього середо¬вища, що впливають на процеси виробництва та розподілення проду¬кції АПК.
Ефективно використовувати знання та інформацію можна тільки при дотриманні певних умов. В першу чергу, це відповідний рівень підготовки персоналу, можливості оперативного забезпечен¬ня усіх об'єктів господарювання продуктами інформаційної системи (від поточної інформації по цінам до матеріалів, які використовую¬ться у стратегічному плануванні та прогнозуванні).
Ще один важливий напрям використання результатів інфор¬маційного моніторингу - маркетинговий аналіз та маркетингове планування. Специфіка сільського господарства та більш ніж сторі¬чний досвід використання методів маркетингу для вирішення про¬тиріч ринкової економіки дають підстави вважати маркетинг ефек¬тивним інструментом управління як макроекономічними так і соці¬альними процесами в АПК. Особливий інтерес викликає вивчення в межах маркетингового управління умов для пристосування систем виробництва та відтворення АПК до суспільного попиту, фор¬мування організаційної інфраструктури з вивчення ринків, процесів формування регіональних систем розподілення та руху товарів, створення сприятливого економічного середовища та координації діяльності всіх суб'єктів АПК. Ефективний маркетинговий аналіз пе¬редбачає визначення та оцінку ринку підприємств та зовнішнього середовища з метою виявлення привабливих можливостей, труд¬нощів та слабких місць у роботі підприємств.
Таким чином, однією з головних проблем регіонального АПК є створення механізму управління його розвитком. Система управ¬ління повинна містити у собі структуру по вивченню ринків та виро¬бничо-збутових можливостей підприємств, по стратегічному плану¬ванню, та розробці цільових програм та контролю за їх реалізацією.
Масштабне впровадження нової системи управління дозво¬лить створити сприятливе економічне середовище у регіоні, підвищити конкурентний статус підприємств АПК, покращить інвестицій¬ний клімат та створить умови для незворотного процесу підйому життєвого рівня населення.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить