Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы „Акме” в контексті життєвого шляху людини

„Акме” в контексті життєвого шляху людини
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

„Акме” в контексті життєвого шляху людини

Проблема життєвого шляху завжди цікавила вчених. Досить часто ділять життєвий шлях на окремі події. В підсумку життєвий шлях має приблизно такий перелік: народився, поступив на навчання в школу, закінчив школу, поступив в інститут, закінчив навчання у вузі, одружився, і т.д. Такий підхід не відображає особистісного змісту, втрачається зв’язок із особистістю. В акмеології прийнято вважати, що життєвий шлях складається із таких складових: життєвої позиції, життєвої лінії, життєвої перспективи, сенсу життя.
Отже, життєва позиція – властивий для особистості спосіб організації життя і здійснення саморегуляції на основі інтеграції потреб, здібностей, відношень особистості до життя з однієї сторони і вимог соціуму до неї з другої. Життєва позиція це сукупність вже реалізованих життєвих відносин, цінностей, ідеалів і надійний характер їх реалізації, який визначає подальший хід життя.
Життєва лінія – це не стадії і переходи від минулого через теперішнє в майбутнє, а характеристика життєвого руху особистості в часовому і ціннісно-змістовому відношеннях і способи зв’язку минулого, теперішнього і майбутнього. Життєві лінії бувають:

– континуальна (коли одна стадія (етап) життя йде після попередньої і витікає з неї, тобто вона є однолінійна, і одноманітна);
– дискретна (коли утворюються розриви між етапами життя, відсутність єдиної логіки: період підйому змінюється пасивністю чи кардинальною зміною активності, переміною роботи, сім’ї);
– дивергентна (розширення простору, професійних інтересів – віялом);
– висхідна (характеризується підвищенням її якісного рівня, що пов’язаний із вдосконаленням особистості).
Життєві перспективи – особистісні часові проекції. Їх можна поділити наступним чином:
– когнітивні (коли людина будує плани і постійно планує майбутнє, але не обов’язково їх реалізовує);
– мотиваційні (коли при відсутності чітких усвідомлених планів особистість успішно само реалізовується на основі високої мотивації досягнення);
– життєві (коли майбутнє гарантовано сукупністю: життєвого досвіду (мудрістю), здібностей, компетентністю, зрілістю особистості).
Сенс життя це не тільки головний мотив руху особистості в майбутнє, але це і оцінка прожитого життя (інколи як безцільного) і майбутнього по новому критерію доцільності життя. Інколи так буває, що життя складається на користь „потрібно” за рахунок „хочу”, і особистість перетворює своє життя у виконання далекого від її бажання обов’язку, певної повинності. Тоді її енергія реалізується в пів сили, вона ніби живе не своїм життя, не переживаючи задоволеності життям (Живу я як поганка, а мені літати охота). Втрата сенсу життя – це втрата суб’єктивної позиції в житті.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить