Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Феномен „акме” і його головні характеристики

Феномен „акме” і його головні характеристики
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Феномен „акме” і його головні характеристики

При нормальному розвитку людини період немовляти, дитинство, юність це ті етапи, які передують етапові дорослості і готують повноцінну реалізацію на етапі дорослості в якості фізично здорової людини, законослухняного громадянина, надійного сім’янина, умілого батька, творчого спеціаліста-професіонала. Дорослість у всіх названих проявах виявляється вершиною в його розвитку, після якої наступає похилий вік, старість для яких характерне поступове зниження рівня фізичного здоров’я, послаблення громадянської активності, скорочення об’єму і змісту батьківських обов’язків, виключення із сфери професійної праці.
Отже, „акме” – це вся ступінь дорослості людини, для якої характерні фізична, особистісна, і суб’єктивна зрілість. Термін „акме” використовується і в більш вузькому змісті, тоді коли мають на увазі досягнутий людиною в процесі життя високий рівень стану здоров’я, коли здійснено найбільш яскравий вчинок, що має позитивне суспільне значення і коли діяльність як суб’єкта знаходить своє вираження в максимально можливому для нього матеріальному чи духовному результаті. Коли науковці хочуть підкреслити роль самої людини у власному розвиткові то також вживають термін „акме”. Тоді його зміст означає пік або оптимум, яких людині вдається досягнути у своєму розвитку на різних вікових ступенях.
Коли аналізують досягнуте людиною „акме” то прагнуть по-перше: визначити його сутність і те по яким напрямкам свого розвитку та чи інша конкретна людина його досягнула: розвиваючись фізично, проявивши себе як особистість, діючи як професіонал, чи це сукупність всіх цих характеристик. По-друге, встановлюється величина досягнутого „акме”, іншими словами його калібр. Виділяють такі показники як час досягнення „акме” людиною і його тривалість. Найвищі точки рівня розвитку, які досягнула людина і які мають певні змістові характеристики і конкретні форми реалізації називають „макроакме”. Це ті вершини в розвитку, коли людина досягає найбільш високого рівня в стані свого здоровя, коли в поступках проявляються загальнолюдські цінності життя і культури, а в діях в головній для себе сфері праці стійко проявляється професіоналіз, все це свідчить про те, що особистість досягнула макроакме. Вершини, які передують досягненні людиною на ступені дорослості „макроакме” називають „мікроакме”. Отже, мікроакме ніби проміжна вершина в розвиткові людини, яка сприяє досягненню нею акме. Як протилежність справжньому „акме”, як найвищого рівня розвитку людини у деяких людей може спостерігатися „псевдоакме”. Можна стверджувати, що псевдоакме це антипод істинної вершини в розвитку людини.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить