Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Збільшення конкурентних можливостей промисловості

Збільшення конкурентних можливостей промисловості
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Збільшення конкурентних можливостей промисловості

Зростання конкурентоспроможності промислового виробництва — це комплексна категорія, яка залежить, з одного боку, від підвищення ефективності промислового комплексу, з другого, — від подальшої лібералізації економіки, формування повноцінного конкурентного середовища і створення рівних умов для провадження підприємницької діяльності.
Другий аспект стає особливо актуальним в контексті заходів щодо набуття Україною повноправного членства в ЄС, вступу до СОТ та визначення її як країни з ринковою економікою.
Підвищення ефективності управління державною власністю у промисловості здійснюватиметься за такими основними напрямами:
перетворення державних підприємств в акціонерні товариства з проведенням ефективної дивідендної політики;
реформування системи представництва інтересів держави в акціонерних товариствах;
інвентаризація об’єктів права державної власності та прийняття відповідних рішень щодо доцільності збереження пакетів акцій у державній власності, платної передачі їх у комунальну власність, приватизації або ліквідації підприємств.
Для прискорення процесу приватизації, забезпечення його прозорості, посилення привабливості інвестиційних об’єктів та заінтересованості потенційного власника передбачається:
завчасно формувати і погоджувати переліки підприємств, які необхідно підготувати до приватизації;
підвищити ефективність роботи комісій з приватизації та конкурсних (тендерних) комісій, посиливши при цьому відповідальність представників центральних і місцевих органів виконавчої влади — членів таких комісій;
виділяти у державному та місцевих бюджетах кошти для передачі об’єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність і підтримання життєдіяльності цих об’єктів.
Розвиток конкурентного середовища. Цей напрям є логічним продовженням реформування економіки та розвитку ринкових відносин. Його сутність полягає у формуванні повноцінного конкурентного середовища на товарних ринках, створенні рівних умов підприємницької діяльності. Для реалізації цих завдань передбачається:
в контексті створення рівних умов для підприємницької діяльності забезпечити поряд із задекларованим європейським вибором подальший розвиток двостороннього і багатостороннього співробітництва України з країнами СНД;
прискорити розвиток відповідної ринкової інфраструктури за кордоном шляхом формування розгалуженої системи збуту товарів і послуг, створення мережі торговельних представництв, комерційних агентств, оптових складів, виставкових залів тощо;
активізувати політику імпортозаміщення з метою максимального використання можливостей багатопрофільного національного виробництва для розвитку конкуренції, задоволення потреб внутрішнього ринку, поліпшення платіжного балансу і збереження валютних резервів держави.
Зростання конкурентних можливостей промисловості сприятиме подальшому розвитку ринкових відносин, посиленню державного впливу у забезпеченні економічної і соціальної ефективності розвитку промислового комплексу, створить необхідні умови для формування повноцінного конкурентного середовища, розвитку підприємництва та інтеграції України у європейський і світовий простір.
Регіональні, соціальні та екологічні аспекти розвитку промисловості
Розвиток промисловості органічно пов’язаний з територіальною трансформацією продуктивних сил, зміною соціальних та екологічних стандартів регіонального устрою. Виходячи із сучасних умов і тенденцій регіонального розвитку економіки, промислова політика держави має на меті забезпечення раціонального використання регіональних ресурсів промислового розвитку, пом’якшення соціальних диспропорцій та підвищення екологічної безпеки умов праці та життя населення.
Промислова політика в регіонах буде спрямована на розв’язання таких завдань:
здійснення прогресивної структурної перебудови промислового виробництва, особливо у старопромислових районах і центрах, для яких характерна надмірна концентрація підприємств важкої індустрії та складний екологічний стан;
диверсифікація промислових виробництв, зокрема тих, що входили до складу військово-промислового комплексу, насичення за рахунок цього регіонального споживчого ринку складною побутовою технікою та високоякісними товарами широкого вжитку, розв’язання на цій основі таких соціальних проблем, як безробіття і підвищення рівня життя;
стимулювання розвитку експортоорієнтованих та імпортозамінних промислових виробництв в районах, що мають для цього сприятливі умови, розвиток вільних (спеціальних) економічних зон та активізація прикордонного та транскордонного, у тому числі єврорегіонального, співробітництва;
визначення на законодавчому рівні механізмів державного стимулювання промислового розвитку регіонів і підтримки депресивних територій та малих міст, а також розвитку міжрегіональної виробничої кооперації.
Соціальна політика передбачає комплекс державних заходів, спрямованих на створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини. Основними завданнями соціальної політики у сфері промисловості є:
поступове підвищення до прожиткового мінімуму розміру мінімальних ставок окладів, перехід до науково обґрунтованого нормування праці та запровадження як обов’язкового соціального стандарту регульованого державного мінімуму погодинної заробітної плати;
впровадження сучасних механізмів стимулювання високопродуктивної праці, формування та розповсюдження промислової культури інноваційного типу;
забезпечення оптимальної міжпрофесійної, міжкваліфікаційної, міжпосадової, міжгалузевої диференціації заробітної плати; удосконалення колективно-договірного регулювання оплати праці; розвиток гнучких форм зайнятості, створення робочих місць з неповним робочим днем.
Кадрова політика в умовах активізації промислового розвитку має бути спрямована на істотне покращення забезпеченості галузей промисловості висококваліфікованими кадрами і передбачає такі заходи:
підвищення рівня та вдосконалення системи оплати праці науково-технічних працівників відповідно до наукового ступеня, кваліфікації та соціального значення професійної орієнтації науковця;
створення системи безперервної перепідготовки та підвищення кваліфікації (в тому числі робітничих професій) з нарощуванням її потужності до 250 — 300 тис. чоловік на рік;
розроблення стимулюючих механізмів фінансування витрат на підготовку та перепідготовку кадрів;
формування державного замовлення на підготовку спеціалістів, розширення підготовки кадрів вищої кваліфікації в зарубіжних навчальних закладах;
підвищення ефективності роботи з кадровим резервом, активне впровадження іноземного досвіду з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
Політика у сфері екологічної безпеки має на меті істотне оздоровлення екологічного стану промислових вузлів і міст, створення в цих регіонах сприятливих умов для життєдіяльності населення. Основними напрямами реалізації державної екологічної політики у промисловості є:
послідовний перехід на міжнародні стандарти екологічної безпеки; модернізація та поступове згортання екологічно шкідливих виробництв;
економічне стимулювання ресурсо- та енергозбереження; впровадження екологічно чистих і природновідновних техніки та технологій; розширення застосування технологій, у яких використовуються ресурси, що відновлюються;
формування ринку екологічних робіт та послуг, постачання на ринок приладів, засобів автоматизації та устаткування для охорони довкілля.
Сектори промисловості повинні розвиватися на основі цільових комплексних програм, в яких будуть передбачені визначені в Концепції державної промислової політики основні напрями їх реформування: удосконалення системи управління та структури виробництва, інституційні перетворення і розвиток ринкових відносин, науково-технічний та інноваційний розвиток, інвестиційна політика та політика щодо управління державною власністю, фінансово-кредитна, кадрова, регіональна та екологічна політика. Повинні бути також враховані особливості приватизації, визначені оптимальні частки державного майна по кожному сектору, відображені основні засади управління корпоративними правами та реалізації стратегії розвитку внутрішнього ринку та реструктуризації підприємств.
Програма передбачає підтримку галузевих пріоритетів за етапами реалізації відповідно до засад Концепції державної промислової політики.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить