Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Основні положення розвитку промисловості України

Основні положення розвитку промисловості України
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Основні положення розвитку промисловості України

Основні положення розвитку промисловості на 2003-2011 роки розроблені в державній програмі, яка схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 р. № 1174.
Ця Програма базується на Концепції державної промислової політики, схваленій Указом Президента України від 12 лютого 2003 р. № 102, посланнях Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002 — 2011 роки”, “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році” та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України.
В Україні виробляється продукції та послуг для більше ніж 70 підгалузей промисловості.
Промислове виробництво країни забезпечує більш як третину загального обсягу валового внутрішнього продукту, майже 50 відсотків товарів і послуг, а також 80 відсотків експортної продукції.
Вагомий внесок промислового комплексу в економіку, що сприяє  поступовому наближенню якості життя в Україні до рівня технологічно розвинутих країн, визначає його провідну роль і місце у забезпеченні найважливіших стратегічних інтересів держави.
Позитивна динаміка розвитку промисловості відбувається з середини 1999 року. За 2000 — 2002 роки зріс обсяг виробництва на 38,4 відсотка, продуктивність праці підвищилася на 54,8 відсотка. Поліпшилася інвестиційна привабливість промисловості. Якщо в загальному обсязі інвестицій в основний капітал у 1990 році частка промисловості становила 34,5 відсотка, у 1995 році — 38, то у 2002 році збільшилася до 40,6 відсотка.
Економічні трансформації, створення ринкових засад функціонування і розвитку, зміни форм власності підприємств та їх реструктуризація (понад 80 відсотків підприємств недержавної форми власності) істотно поширили можливості розвитку промислового комплексу.
У промисловості домінують третій і четвертий технологічні уклади. Їх частка у промисловому виробництві становить 95 відсотків. Основу цих укладів складають металургійна, хімічна, легка промисловість, паливно-енергетичний комплекс, більшість галузей машинобудування. Частка п’ятого і шостого технологічних укладів не перевищує 5 відсотків. Основою цих укладів є електронна промисловість, обчислювальна, волоконно-оптична техніка, програмне забезпечення, телекомунікації, роботобудування, інформаційні послуги, біотехнології.
У промисловому комплексі існують проблеми, що зумовлені такими чинниками: недосконалістю складу промисловості, низьким рівнем переробки та високою ресурсозатратністю виробництва, консервативним технологічним укладом і як наслідком — обмеженою платоспроможністю суб’єктів внутрішнього ринку, недостатньою потужністю фінансово-кредитної системи, великим загальним податковим навантаженням та недосконалим нормативно-правовим забезпеченням.
Частка експорту промислової продукції у валовому внутрішньому продукті становить близько 40 відсотків, проте його структура незадовільна через переважання сировинної складової, яка перевищує 60 відсотків. Продукція високотехнологічних та наукоємних галузей в загальному обсязі експорту становить лише 15 відсотків.
Обсяг залучених іноземних інвестицій на початок 2002 року становив лише 2,1 млрд. доларів США. На одного мешканця в Україні він не перевищує 100 доларів, що в 15 — 25 разів менше ніж у розвинутих країнах.
Технічна регуляторна політика здійснюється на основі національних стандартів, які недостатньо гармонізовані із світовими.
Участь промисловості в процесах глобалізації є поки що мінімальною: практично немає вітчизняних транснаціональних компаній, які б працювали на глобальних ринках, мала частина в Україні дочірніх підприємств світових виробників, низький рівень міжнародних коопераційних зв’язків.
Проте науково-технічний, виробничий та ресурсний потенціал промисловості дає змогу реалізувати спектр переваг міжнародного економічного співробітництва, зокрема участь вітчизняних підприємств у здійсненні великомасштабних міжнародних проектів, розвиток трансферу високих технологій та продажу ліцензій, створення спільних підприємств з виробництва продукції, що належить до п’ятого і шостого технологічних укладів, та транснаціональних корпорацій, а також участь наших фахівців у роботі міжнародних організацій з питань розвитку промисловості.
Особливо важливим для розвитку інтеграційних процесів є вступ України до СОТ, що прискорить адаптацію промисловості до умов конкуренції на світових ринках.
Процеси глобалізації потребують посилення стимулювання інноваційної діяльності, освоєння нової культури виробництва, наближення умов і оплати праці до європейських стандартів.
    Основними складовими потенціалу розвитку промисловості є такі:
    значні виробничі потужності — одні з найбільших в Європі, здатні до реалізації сучасних технологій і швидкого нарощування обсягів виробництва, у тому числі в інвестиційноспроможних галузях: машинобудуванні, приладобудуванні, ракетно-космічному комплексі;
    великомасштабна науково-технічна система, яка включає понад 100 академічних організацій, понад 150 вузівських науково-технічних центрів, 300 галузевих науково-дослідних інститутів, конструкторських і технологічних установ з розвинутою інфраструктурою, що спроможна задовольнити потреби інноваційного розвитку промисловості;
    наявність працівників високої кваліфікації, у тому числі понад 67 тис. наукових працівників, та система відтворення кадрів;
    природні ресурси, які дають змогу виробляти конструкційні та функціональні матеріали в обсягах, достатніх для самозабезпечення замкнених технологічних циклів у промисловості.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить