Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Організаційні й технічні основи управління якістю

Організаційні й технічні основи управління якістю
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Організаційні й технічні основи управління якістю

Відомо, що порушення вимог до якості продукції, що випускається на підприємстві , призводить до збільшення витрат виробництва та споживання. Тому вся продукція, що виготовляється, підлягає контролю якості. Контроль якості продукції передбачає вимір кількісних та (або) якісних характеристик властивостей продукції.
Мета контролю якості полягає у своєчасному запобіганні можливому порушенню вимог до якості та забезпеченні заданого рівня якості продукції за мінімальних витрат на її виробництво.
Завданнями контролю якості є: встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам-еталонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.; виявлення дефектної продукції на можливо ранніх етапах; запобігання випуску недоброякісної продукції.
Система контролю якості продукції — це сукупність методів і засобів контролю та регулювання компонентів зовнішнього середовища, які визначають рівень якості продукції на стадіях маркетингу, НДДКР та виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу.
Компонентами зовнішнього середовища системи контролю якості продукції на рівні підприємства є результати маркетингових досліджень, НДДКР, сировина, матеріали, комплектуючі вироби, параметри організаційно-технічного рівня виробництва та системи менеджменту.
Показники якості продукту формуються в нормативах на стадії маркетингу, уточнюються в конструкторській документації на стадії НДДКР, матеріалізуються на стадії виробництва, використовуються (реалізуються) на стадії експлуатації.
Матеріалізація показників якості фіксується технічним контролем, який є елементом системи управління якістю на підприємстві. Він як складова виробничого процесу об'єднує в комплекс взаємопов'язані контрольні операції, що передбачені технологічним процесом. Контрольні операції проектуються та нормуються в процесі розроблення технологічного процесу та заносяться до технологічної карти. Для складних контрольних операцій створюються карти контролю.
Механізм управління якістю продукції повинен забезпечувати її ефективну реалізацію основних функцій управління якістю, до яких відносяться наступні:
•    прогнозування потреб ринку, технічного рівня і якості продукції;
•    планування підвищення якості продукції;
•    нормування вимог до якості продукції й стандартизація;
•    розробка й постановка продукції на виробництво;
•    технологічна підготовка виробництва;
•    організація взаємин по якості продукції між постачальниками сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, підприємствами - виготовлювачами й споживачами продукції;
•    забезпечення стабільності запланованого рівня якості продукції на всіх стадіях її життєвого циклу;
•    контроль якості й випробування продукції;
•    профілактика браку на виробництві;
•    внутрівиробнича атестація продукції, технологічних процесів, робочих місць, виконавців і т.д.;
•    сертифікація продукції, робіт, послуг, систем якості й виробництв;
•    стимулювання й відповідальність за досягнутий рівень якості;
•    внутрівиробничий облік і звітність по якості продукції;
•    техніко-економічний аналіз зміни якості продукції;
•    забезпечення керування якістю продукції (організаційне, матеріально-технічне, метрологічне, технологічне, інформаційне, правове, фінансове);
•    спеціальна підготовка й підвищення кваліфікації кадрів.
Виділяють три основні категорії організаційно-технічних проблем управління якістю продукции, що випускається: статистичний контроль якості матеріалів, напівфабрикатів і готових виробів; аналіз причин зниження якості; розробка керуючих впливів, що нівелюють ці зміни.
Контроль якості — це діяльність, що включає проведення вимірів, експертизи, випробувань або оцінки характеристик об'єктів і порівняння отриманих результатів із установленими вимогами для визначення відповідності їм, а нагляд за якістю — це діяльність за безперервним спостереженням й аудиту стану об'єкта з метою посвідчення того, що встановлені вимоги виконуються. Діяльність по нагляду за якістю, здійснювану в рамках певного завдання, прийнято називати інспекцією якості. Така діяльність може бути успішною тільки в тому випадку, якщо вона носить системний характер.
У виробництві контроль здійснюється в трьох основних формах:
•    вхідний контроль - перевірка якості вступник сировини й напівфабрикатів;
•    технологічний (проміжний) контроль - перевірка якості продукції на окремих стадіях виробництва;
•    вихідний (остаточний) контроль - перевірка якості продукции, що випускається.
Вимоги до системи управління якістю. Організація повинна визначити і керувати процесами, необхідними для гарантування відповідності продукції вимогам споживача. З метою впровадження і демонстрації визначених процесів організація повинна створити систему управління якістю, що містить вимоги дійсного стандарту. Система має бути розроблена, упроваджена, підтримуватися в робочому стані й удосконалюватися організацією. Організація повинна розробити процедури системи управління якістю, що описують процеси, необхідні для її впро-надження.
Масштаб і глибина процедур системи мають залежати від іаких факторів, як розмір і вид організації; складність і рівень іпаємодії процесів; методи, що застосовуються; навички і під-іотовка персоналу, що здійснює роботу. Процедури системи управління якістю повинні включати: процедури рівнів системи, що описують діяльність для впровадження системи; процедури, що описують послідовність і характер взаємодії процесів, необхідних для гарантування відповідності продукції; інструкції, що описують робочу практику і управління діяльністю процесів.
Наведемо характеристику чотирьох загальних вимог до системи управління якістю включає:
1.    Відповідальність керівництва. Вище керівництво організації повинне продемонструвати свої зобов'язання з: створення і підтримки усвідомлення важливості виконання вимог споживача; розробки політики і цілей у галузі якості та планування; розробки системи управління якістю; проведення аналізу з боку керівництва; забезпечення наявності ресурсів.
Особливістю цієї вимоги є те, що в порівнянні з версією 1994 р. воно значно розширилося по своєму функціональному призначенню і містить у собі питання планування якості, саму систему управління якістю, посібник з якості, управління документацією й ін. Таким чином, простежується чітка орієнтація на інтеграцію вимог, які раніше існували з розширеними вимогами сучасного життя, що, безумовно, значно підвищує статус відповідальності керівництва.
2.    Управління ресурсами. Це відносно нова вимога. Організація повинна визначити ресурси і вчасно забезпечити засобами, необхідними для розробки і підтримки в робочому стані системи управління якістю.
У явному виді повинні бути виражені вимоги до інформації, інфраструктури і виробничого середовища. Це дозволяє, зокрема, говорити і про такі показники якості, як умови гігієни, виробничої етики, використовуваних методів роботи й ін.
3.    Випуск продукції. Процеси, що необхідні для випуску потрібної продукції, їхня послідовність і взаємодія повинні бути визначені, сплановані та впроваджені. При визначенні таких процесів організація повинна розглянути питання вихідних даних планування якості.
Організація має забезпечити функціонування цих процесів у керованих умовах і випуск продукції, що відповідає вимогам споживачів. Організація повинна установити, як кожен процес впливає на здатність виконання вимог до продукції, а також: розробити методи і процедури, що відносяться до цих процесів, настільки вичерпно, наскільки це необхідно для досягнення погодженості функціонування; установити і впровадити критерії і методи управління процесами настільки вичерпно, наскільки це необхідно для досягнення відповідності продукції вимогам споживачів; перевіряти можливість функціонування процесів з метою досягнення відповідності продукції вимогам споживачів; визначати і реалізовувати заходи для виміру, контролювання і наступних дій з метою гарантування, що процеси продовжують функціонувати з метою досягнення запланованих результатів і вихідних даних; забезпечити готовність інформації і даних, що необхідні для- підтримки ефективного функціонування і контролювання процесів; підтримувати в робочому стані, поряд з даними про якість, результати вимірів управління процесами для забезпечення доказами ефективного функціонування і контролювання процесів.
Відносною новиною в цій вимозі є впровадження заходів для спілкування зі споживачами, виділення стадій процесу проектування продукції, визначення і використання критеріїв приймання продукції або посилання на них, оцінювання можливостей виконання вимог до якості й ін.
4. Вимірювання, аналізування та поліпшення. Організація повинна визначити, спланувати і впровадити процеси виміру, моніторингу, аналізу й удосконалювання з метою гарантування відповідності системи управління якістю, процесів, продукції визначеним вимогам. Мають бути визначені тип, місце, терміни і частота вимірів, а також вимоги до реєстрації даних. Необхідно періодично оцінювати ефективність упроваджених вимірів. Організація повинна визначити і використовувати відповідні статистичні засоби.
Результати аналізу даних і діяльності з удосконалювання повинні служити вхідними даними для процесу аналізу з боку керівництва.
Вперше в явній формі розглядається моніторинг роботи системи, процесів, продукції, відзначається необхідність визначення методів і критеріїв збору і використання інформації про задоволеність і (або) незадоволеності споживачів, аналіз удосконалювання системи пов'язаний із визначенням її ефективності й ін.
Організаційна структура системи якості встановлюється в межах організаційної структури управління підприємством і являє собою розподіл прав, обов'язків і функцій загального управління якістю та поліпшенням якості продукції. Відповідальність за види та результати діяльності, які впливають на якість, мають фіксуватися документально: у посадових інструкціях та положеннях про підрозділи; у документах, що встановлюють порядок виконання функцій та робіт з якості.
Структуру системи якості можна подати пірамідою документації, яка охоплює сфери діяльності: організаційна робота, проектування, технічна документація, матеріально-технічне забезпечення, виготовлення (виробництво), випробування та приймання продукції, нагляд, збереження, транспортування тощо. У цей час найбільш ефективною робочою моделлю управління є модель загального менеджменту якості (Total Qality Management TQM— англ.) [9].
Вона має за мету досягнення вищої якості продукції та послуг, орієнтує всі підрозділи підприємства на якість за кінцевою метою — задоволення очікувань покупців (споживачів).
TQM розглядається як технологія управління процесом підвищення якості і складається з трьох підсистем: 1) основна система охоплює засоби і методи, що застосовуються для аналізу та досліджень; 2) система технічного забезпечення передбачає програми та прийоми, які дають змогу навчити персонал володінню цими засобами та правильному їх застосуванню; 3) система безперервного розвитку самих принципів та змісту TQM.
У підсумку слід відмітити, що концепції TQM і ISO взаэмодоповнюють одна одну. При цьому стандарти ISO встановлюють певний мінімум вимог, що мають бути виконані у відносинах між виробником та споживачем продукції.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить