Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Світовий досвід розвитку геліоенергетики

Світовий досвід розвитку геліоенергетики
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Світовий досвід розвитку геліоенергетики

Перша міжнародна програма ЮНЕСКО по використанню сонячної енергії була почата в 1973 році й, починаючи із цього року, протягом 6 років цю програму очолював проф. Бойко Борис Тимофійович, що у той час по квоті України працював у секторі «наука» Секретаріату ЮНЕСКО (Париж, Франція). Реалізація подібних програм з 1973 по 2000 р привела до глобальних змін в енергетичному балансі розвинених країн Європи. З 1990 по 1997 р максимальні темпи приросту має виробництво енергії за рахунок використання вітроенергетики (25.7%) і фотоелектрики (16.8%).
Основным фактором, що обмежує в цей час широкомасштабне застосування в наземних умовах фотоелектричних перетворювачів, є вартість ФЕП.
Зниження вартості тонкоплівкових ФЕП до 1$/Wp, що прогнозується до 2010 року, зробить фотоелектрику конкурентноздатною з електроенергією, що вироблена на теплових електростанціях.
Прогноз вартості ФЕП на 2010 ч представляє мінімальну межу вартості при існуючих технологіях.

Над цією проблемою працюють провідні вчені країн Європи в рамках міжнародних проектів. Починаючи з 1994 року, вчені окремих вітчизняних ВНЗ беруть участь у реалізації таких міжнародних проектів.
Рекордні в 1998 році значення ефективності для лабораторних зразків одиничних ФЕП на основі плівкових шарів CdTe становили 15%, на основі Cu(InGa)Se -  2-18%.
Уряди економічно розвинених країн усіляко сприяють розвитку фотоелектричного одержання електроенергії. 25 лютого 2000 року в Німеччині був прийнятий закон, відповідно до якого уряд здобуває електроенергію, вироблювану ФЕП у денний час , за ціною 0.99 DМ за 1квт*ч. у власників фотоелектричних сонячних модулів, підключених через інвертори з лічильниками в державну електричну мережу, а ввечері й уночі віддає своїм громадянам необхідне їм кількість електроенергії за ціною 0.2 DМ за квт*ч. Цей закон у сполученні з існуючої в Німеччині програмою 100 000 сонячних дахів привів до тому, що тільки у два останні дні Квітня надійшли заявки на ФЕП модулі загальною потужністю 20 Mвт - це п'ята частина загального річного виробництва ФЕП у Європі й у два рази більше, ніж передвіщалося раніше для Німеччини на весь 2000 ч. При цьому для покупців ФЕП модулів потужністю до 5kWp пропонується практично безпроцентний кредит на 10 років. Таким чином, уряд стимулює німців здобувати фотоелектричні сонячні модулі. У Японії при активній підтримці уряду розвивається програма 25000 домов, енергоспоживання яких забезпечується за рахунок використання ФЕП. В 1997 році в США й країнах Західної Європи були початі аналогічні програми „мілліон сонячних дахів“

Поворотним моментом у розвитку сонячної енергетики у світі стала ІІ Світова конференція й виставка по фотовольтаічним перетворювачам сонячної енергії за участю більше 2000 учених, у хід роботи якої із чотирма прикладами по розробці тонкоплівкових ФЕП виступили співробітники кафедри фізичного матеріалознавства для електроніки й геліоенергетики Харківського державного політехнічного університету. Ця конференція, що відбулася в 1998 році у Відні, об'єднала три конференції - Європейську, Американську, Азіатсько-Тихоокеанську. Тут уперше були сформульовані цілі Європейської Співтовариства в області поновлюваної енергетики до 2010 року. У країнах Європи передбачається загальне впровадження фотоелектричної енергетики в обсязі 3000 Мвт (1Мвт =1000квт) і виробництво 1 мільйона фотоелектричних систем.
2000 рік став переломним у плані широкомасштабного залучення найбільших енергетичних компаній для автоматизованого крупносерийного виробництва сонячних модулів наземного застосування. У Європі обсяг промислового виробництва ФЕП в 2000 році досяг 100 МВт, з якого 80% представлять собою кристалічні кремнієві модулі, 10% - сонячні модулями на основі теллурида кадмію й 5% -сонячні модулі на основі плівок aSi:H. Це 10 кратне збільшення обсягу в порівнянні з 1996 роком. Найбільш активними Європейськими країнами в цьому процесі є Німеччина, Іспанія, Франція. В 2000 році в Європі було введено 4 найбільших автоматизованих заводи з виробництва ФЕП. Один із самих потужних заводів – завод фірми „Shell“ в Gelsenkirchen (Німеччина), що виробляє сонячні модулі на основі полікристалічного кремнію загальною потужністю 25 МВт у ч. У майбутньому виробництво на цьому заводі буде розширене до 50 МВт у ч. Сонячні модулі з розмірами 60 см.*120 см. і ККД. (7-8) % на основі тонкоплівкових ФЕП з базовим шаром теллурида кадмію випускає завод ANTEC Solar Gmb at Rudisleben (Erfurt, Німеччина). Обсяг виробництва становить 10 МВт/годину. Перший у Європі завод фірми Wurth Solar в Marbach (Німеччина) по виробництву модулів з розмірами 60 см.*120 см. і ККД. (10-12)% на основі плівок з'єднання Cu(InGa)Se 2 може бути запущений космічним носієм і мати продуктивність 1МВт у рік.
Незважаючи на те, що перевага фотоелектричного перетворення енергії в порівнянні з перетворенням сонячної енергії в тепло не викликає сумнівів, проте на сьогоднішній день масштаби застосування теплових колекторів на порядок перевищують масштаби використання ФЕП.
В теперішній час площа використовуваних сонячних колекторів обчислюється мільйонами квадратних метрів. ДО 1999 року в Європі було встановлено теплових колекторів із сумарною площею 7 мільйонів м2 , теплова потужність яких досягає 3500 Мвт. У середньому вартість 1м2 становить менш 250$ і ціна сонячного тепла в типових умовах буде знижена до 0.06 ECU/ квт*час. Особливістю застосування теплових колекторів є незначна кількість великих теплостанций у порівнянні з одиничними невеликими по площі, які забезпечують тепловою енергією індивідуальних споживачів. Загальна площа великих теплових станцій обчислюється тисячами м2 .
Незважаючи на своє географічне положення, Швеція є Європейським лідером по використанню теплових колекторів

З 46 Європейських великомасштабних теплових станцій Швеція має 15. Починаючи з 1997 року, у Німеччині й Австрії було побудовано 20 подібних теплостанций.
Загальний обсяг продаж сонячних теплових колекторів в 1998 році в Німеччині, Австрії, Швеції склав 1млн. м2
До кінця 2000 року сумарна площа теплових колекторів у Європі склала близько 8 мільйонів м2 , що дозволило уникнути викиду в атмосферу 1.4 млн. тонн CO2, які виробляються при використанні на теплових електростанціях 450 тис. тонн нафти.
До лідерів використання сонячної теплової енергії ставиться Ізраїль. Відповідно до існуючого в цій країні «Сонячного Закону», 80% населення країни використовує теплові колектори для одержання гарячої води. Всі нові споруджувані будинки в Ізраїлі повинні мати теплові колектори для одержання гарячої води. При цьому для кожної 2-3 кімнатної квартири кількість гарячої води нагрітої до 500С. повинне становити 120 літрів. Застосування теплових колекторів уже зараз дозволяє заощаджувати 5% виробленої в Ізраїлі електроенергії [60].


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить