Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Електронно-променева технологія

Електронно-променева технологія
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Електронно-променева технологія

Хоча про можливість використання електронних променів як джерела тепла дізналися ще на початку минулого сторіччя, передумови для їхнього застосування в техніці були створені лише в останні два десятиріччя.
Електрони, що випромінюються розжареним катодом у вакуумі порядку 10—4 мм рт. ст., розганяються високими потенціалами (біля 120 кВ) і збираються в пучки, з високою щільністю енергії до 109 Вт/мм2. При дії такими електронними променями на матеріал електрони проникають в нього на глибину до 10 мкм, перетворючи свою кінетичну енергію в теплоту і викликаючи миттєве плавлення і випаровування матеріалу [25], [32], [33].
Таким чином, за допомогою електронних променів можна обробляти всі металеві і кристалічні матеріали, знімати поверхневі шари (стружку), різати, переплавляти, зварювати, досягаючи продуктивності, швидкості зварювання до 50 м/хв. Легке фокусування електронних променів до діаметра в кілька мікрометрів зумовлює переваги їх застосування при суперточній обробці, як того вимагають мікроелектроніка та техніка напівпровідників.
Електронно-променеві плавильні печі вже багато років застосовуються в промисловості для плавлення тугоплавких металів і високоякісних сталей. В них легкоплавкі метали, подібні до алюмінію, легко випаровуються і можуть використовуватись як матеріали, що напилюються, зокрема алюміній для антикорозійного захисту сталей.
Індукційна піч складається з вогнетривкого керамічного тигля 1 та 2, приєднанного до генератора великочастотного струму
Індуктор виготовлений із мідної трубки у вигляді багатовиткової спіралі. Для охолодження індуктора використовують воду, яка циркулює всередині трубки-індуктора. Тигель накривають кришкою 5, що дає можливість створити в печі окиснювальне, відновлювальне або нейтральне середовище. Шихтою для виробництва сталі є чистий (з малою кількістю домішок фосфору і сірки) та приблизно однаковий за хімічним складом скрап. Під дією індукційного струму в шихті виникають вихрові струми, які призводять до її розплавлення. Наприкінці процесу сталеваріння до розплаву 3 додають розкиснювачі та легуючі елементи. Готову сталь виливають жолобом 4 у ковші та подають на розливання або у ливарні цехи для виготовлення відливків.
Об'єм тиглів індукційних печей не перевищує 30 т. У цих печах варять високолеговані сталі та сплави особливого призначення. Отримані сталі мають малий вміст вуглецю (у дугових електричних печах не можна виплавити сталь із малим вмістом вуглецю, оскільки вугільні електроди є джерелом навуглецювання розплаву). Крім того, ці сталі (їх називають індукційними) дуже якісні: вони мають малий вміст азоту та неметалевих включень.
Основні недоліки індукційних печей — малий об'єм тиглів, невеликий термін їх використання (в одному тиглі можна варити сталь до сто раз), значна вартість електричного обладнання тощо.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить