Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Розвиток поколінь техніки і технологій у світовій і національній економічних системах

Розвиток поколінь техніки і технологій у світовій і національній економічних системах
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Розвиток поколінь техніки і технологій у світовій і національній економічних системах

Термін «технологічний розвиток», що з'явився у вітчизняній науковій літературі у 80-і роки означав узгоджену єдність технології, техніки, обладнання, організаційної праці і механізму управління. До цього, у минулому СРСР найбільш уживаваним був термін «науково-технічний прогрес» (НТП), який означав самостійний, незалежний розвиток технологічних процесів, машин і обладнання, матеріалів, пристроїв і систем управління [66].
Вчені США одними з перших зрозуміли і сформулювали безперспективність відокремленого розвитку технології, техніки і т.п., коли були виявленні системні проблеми в управлінні великим машинним виробництвом, телефонними мережами, електростанціями, розподільними мережами і т.п.
Ці проблеми не могли бути вирішені на основі зміни будь якої складової – впровадження іншої технології, вдосконалення техніки, вдосконалення організації праці, або підвищення кваліфікації виконавців.
Так в 60 – і роки сформувався інтерес до великих систем, а в 70-і роки вже сформувалася наукова дисципліна, об’єктом якої стало управління організаційними системами, де значне місце займають конфлікти інтересів, індивідуальні переваги, змінна інтенсивність праці та ін.
Об'єднуючою ознакою великих систем і організаційного управління є поняття комплексної, або організаційної технології. Звідси виробничо – економічні процеси можна представити у вигляді впорядкованої послідовності  (мережі) технологій і їх продуктів. Саме мовою комплексних технологій були сформульовані особливості і закономірності технологічного розвитку економіки, багато яких були висвітлені у працях Й. Шумпетера, Дж. Мартіно, С. Глазьева, та ін.
Рівень технології визначається рівнем розвитку науки і техніки [24]. Результати наукових досліджень реалізуються в суспільно корисний продукт. 
З погляду розвитку, наука й техніка зв'язані дуже сильно. І якщо в стародавності розвиток техніки відбувалося в основному на основі досвіду (емпірично), те в цей час це відбувається на зрізі нових наукових знань і досліджень, як наслідок фундаментальних відкриттів. Попередньою умовою створення таких пристроїв, як ядерний реактор або сучасний комп'ютер, є глибоке вивчення фізичних, хімічних і інших процесів, що лежать в основі їхньої роботи. З іншого боку, наукові дослідження вже неможливі без сучасної техніки найвищого рівня, у цих областях завжди застосовуються самі передові розробки.
Таким чином, синхронний розвиток техніки й науки є неодмінною умовою руху людської цивілізації по обраному нею шляху технології. І, хоча даний шлях піддається останнім часом все зростаючій критиці, у цей час альтернатив йому не існує.
Якщо розглядати розвиток техніки з позитивної сторони, то в останні роки розвиток нових галузей і напрямків вимагає колосальних капітальних й інтелектуальних витрат. Це приводить до широкого міжнародного співробітництва, наприклад, в області космосу, фундаментальних фізичних досліджень, енергетиці.
Представимо еволюцію технологій, технологічних укладів та життєвий цикл технологій [29].
Споконвіків визначальними та закономірними стимулами розвитку технологій були життєві потреби людей. Найдавнішими технологіями можна вважати:
    обробку каменю, дерева, шкірок та інших матеріалів кам'яними ножами та рубилами (біля 800000 р. до н. е.);
    використання вогню для обробки харчових продуктів, обігріву житла (біля 500000 р. до н. е.);
    виготовлення перших човнів та дерев'яних весел із суцільних шматків стволів дерев (біля 10000 р. до н.е.);
    прядіння ниток та виготовлення тканин з використанням найпростіших прядок і ткацьких верстатів (біля 6000 р. до н. е.);
    виготовлення суцільних коліс із дерева та возів, посуду із глини з використанням гончарного круга, металургія міді (біля 4000 р. до н. е.);
    виготовлення плугів (біля 3000 р. до н. е.);
    виробництво борошна із зерна за допомогою ручних млинів, металургія заліза (біля 1000 р. до н. е.);
    виробництво борошна за допомогою водяних млинків (біля 300 р. до н. е.);
    виробництво паперу (105—300 pp.);
    виробництво баштових годинників, пороху, штампування рисунків на тканинах, виготовлення компасів з плаваючою стрілкою (650—1000 pp.);
    книгодрукування з використанням друкарських верстатів; виготовлення чавунних гармат та ядер, рушниць з прямою нарізкою стволів (1400—1480 pp.);
    виробництво чавуну в доменних печах, кольорове книгодрукування, використання в гірничій справі транспорту на дерев'яних рейках, виготовлення мікроскопів, телескопів, механічних годинників з маятниками та балансирами (1500—1674 pp.);
    виготовлення та використання парових двигунів, , коксу (1690—1738 pp.);
    виробництво тканин з використанням прядильних машин (Ейлер), виробництво дроту з використанням верстатів (1690— 1775рр.);
    фабричне виробництво парових машин та їх широке використання, виробництво фасонного залізного прокату, виготовлення та використання парових молотів, пароплавів (1776— 1790рр.).
Історичний розвиток людської цивілізації безпосередньо пов'язаний з технологічною еволюцією, яка спирається на накопичену людством сукупність природничо-наукових знань і, в свою чергу, породжує нові галузі науки і техніки, формує матеріальну й інформаційну базу для подальшого розвитку. Таким чином, технології є продуктом і джерелом розвитку цивілізації.
При цьому необхідно відмітити, що з розвитком цивілізації скорочується період між винаходами і впровадженням їх у життя. Цей факт ще раз нагадує, що неможливо розглядати еволюцію технології від'ємно від техніки і науки, тому що при взаємодії цих підсистем спостерігається синергетичний ефект (табл 2.1.) [11].

Періоди впровадження винаходів
Відкриття    Рік винаходу    Рік впровадження    Інтервал, років
Фотоапарат    1727    1839    112
Телефон    1820    1876    56
Магнітний запис звуку    1889    1931    42
Радіо    1867    1902    35
Телебачення     1907    1945    38
Синтетичний каучук    1910    1940    30
Радар    1925    1938    13
Синтетичні волокна    1930    1939    9
Атомна бомба    1939    1945    6
Напівпровідники     1941    1951    10
Комп'ютер з пам’яттю    1945    1949    4
Транзистор     1948    1953    5
Інтегральна схема    1958    1961    3
Мікропроцесор     1968    1970    2
Персональний комп’ютер    1972    1974    2

Незважаючи на численні проектні розробки вітчизняних учених і практиків у сфері сучасних технологій, найменш дослідженими дотепер залишаються питання економічної природи технологій, особливо наукомістких, їхнього впливу на соціально-економічні характеристики стану країни. Зосереджуючи увагу на ролі інновацій, на формування інноваційної політики, українські вчені майже зовсім не займаються системними дослідженнями теорії й практики технологічного розвитку економіки.
Загальновідомо, що потреби суспільства були і залишаються головним визначальним стимулом розвитку технологій, технологічних систем і технологічних укладів, які почали формуватись в кінці XVII ст. — на початку XVIII ст.
Починаючи з кінця XVII ст., світовий техніко-економічний розвиток можна умовно розглядати як еволюційну зміну технологічних укладів (ТУ) — конгломератів поєднаних виробництв, що охоплюють замкнуті виробничі цикли єдиного технічного рівня [33] .
Кожний ТУ має складну структуру: ядро ТУ створюють базові технології, які є основою технологічних систем усіх рівнів переробки ресурсів і пов'язані з відповідним типом невиробничого споживання, яке замикає відтворювальний контур ТУ, стимулює його ріст і одночасно є джерелом відтворення трудових ресурсів відповідної якості.
Починаючи з промислової революції в Англії (кінець XVII ст.), в світовому техніко-економічному розвитку можна виділити дію п'яти ТУ, які послідовно змінювали один одного (табл. 2.2.) [29].
Зародження нового ТУ проходить у надрах старого, і в своєму подальшому розвитку він поступово формує своє ядро.
Темпи економічного росту і рівень економічної активності ТУ підвищуються у фазі формування, досягають максимуму в фазі росту, діють у фазі зрілості до вичерпання всіх можливостей подальшого вдосконалення і досягають мінімуму в фазі занепаду під впливом значного падіння прибутковості капіталовкладень у традиційні технології. Це спонукає до впровадження інновацій, здатних формувати ядро нового ТУ.

Характеристика світового техніко-економічного розвитку
ПЕРШИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УКЛАД (1790-1830 рр.)
Технологічні лідери    Англія, Франція, Бельгія
Ядро ТУ    текстильна промисловість, текстильне машинобудування, виробництво чавуну, обробка заліза, будівництво магістральних каналів, водяні двигуни
Ключовий фактор    текстильні машини, бавовна, чавун.
Основні переваги    механізація виробництва та його концентрація на фабриках, що забезпечувало зростання продуктивності праці, масштабів та прибутковості виробництваОрганізація інноваційної діяльності в країнах-лідерах    наукові дослідження в національних академіях і наукових товариствах, місцевих наукових та інженерних товариствах; індивідуальне інженерне та винахідницьке підприємство; професійне навчання кадрів з відривом і без відриву від виробництва.
Основні економічні інститути    конкуренція окремих підприємців та малих фірм, їх об'єднання в партнерства з метою кооперування місцевого та індивідуального капіталу.
Режими економічного регулювання в країнах-лідерах руйнування феодальних монополій, обмеження профспілок, світової торгівлі.

ДРУГИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УКЛАД (1830—1880 pp.)
Технологічні лідери    Англія, Франція, Бельгія, Німеччина, США
Ядро ТУ    виробництво сталі, електроенергетика, важке машинобудування, неорганічна хімія, будівництво залізниць, пароплаво-будування, верстато-інструментальна промисловість, чорна металургія.
Ключовий фактор    парові двигуни, верстати, вугілля, залізничний транспорт
Основні переваги     зростання масштабів і концентрація виробництва на основі механізації праці з широким використанням парових двигунів
Організація інноваційної діяльності в країнах-лідерах    формування науково-дослідних інститутів, прискорений розвиток професійної освіти і її інтернаціоналізація, формування національних і міжнародних систем охорони інтелектуальної власності
Основні економічні інститути    концентрація виробництва у великі об'єднання, розвиток акціонерних товариств, здатних концентрувати капітал з обмеженою відповідальністюРежими економічного регулюван в країнах-лідерах свобода торгівлі, обмеження державного регулювання, активізація галузевих профспілок, впровадження фабричного законодавства

ТРЕТІЙ  ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УКЛАД (1880—1940 PP.)
Технологічні лідери    Німеччина, США, Англія, Франція, Бельгія, Швейцарія, Нідерланди.
Ядро ТУ    Ядро ТУ — електронне, електротехнічне та важке машинобудування, виробництво і прокат сталі, лінії електропередач, кораблебудування, неорганічна хімія.
Ключовий фактор    Ключовий фактор — електродвигуни, широке використання сталі.
Основні переваги    Основні переваги — підвищення різноманітності та гнучкості виробництва на основі використання електродвигунів, зростання якості продукції, виробленої із сталі та інших металопродуктів, стандартизація виробництва, урбанізація.
Організація інноваційної діяльності в країнах -лідерах    Організація інноваційної діяльності в країнах-лідерах — створення відділів науково-дослідних робіт у фірмах, використання на виробництві вчених та інженерів з університетською освітою, створення національних інститутів та лабораторій, обов'язкова початкова освіта населення країни.
Основні економічні інститути    Основні економічні інститути— об'єднання фірм, концентрація та інтеграція виробництва в гігантські картелі та трести, панування монополій та олігополій, концентрація фінансового капіталу в банківській системі, відокремлення управління від власності.
Режими економічного регулювання в країнах-лідерах    Режими економічного регулювання в країнах-лідерах — розширення інститутів державного регулювання, державна власність на природні монополії та основні види інфраструктур.

ЧЕТВЕРТИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УКЛАД (1940—1980 pp.)
Технологічні лідери    Країни Європейської асоціації світової торгівлі, Канада, Австралія, Японія, Швеція, Швейцарія.
Ядро ТУ    Ядро ТУ — автомобілебудування, літакобудування, тракторобудування, кольорова металургія, синтетичні матеріали, органічна хімія, видобуток та переробка нафти, будівництво автошляхів.
Ключовий фактор    Ключовий фактор — двигуни внутрішнього згорання, енергомісткі технології, енергія, нафта.
Основні переваги    Основні переваги— масове виробництво серійної продукції з використанням конвеєрних технологій, стандартизація виробництв, розселення людей у приміських зонах.
Організація інноваційної діяльності
в країнах -лідерах    Організація інноваційної діяльності в країнах-лідерах— створення спеціалізованих відділів науково-дослідних робіт у більшості фірм, участь держави в сфері науково-дослідних робіт у більшості фірм, участь держави в сфері науково-дослідних та конструкторських робіт, розвиток середньої, вищої та професійної освіти, передача технологій шляхом ліцензій та інвестицій транснаціональними корпораціями.
Режими економічного регулювання в країнах - лідерах    Режими економічного регулювання в країнах-лідерах — розвиток державних інститутів соціального забезпечення, формування військово-промислового комплексу, державне регулювання економіки.

ПЯТИЙ  ТУ (1980—2040 (ПРОГНОЗ) pp.)
Технологічні лідери    Японія, США, Німеччина, Швеція, країни ЄЕС, Китай, Корея, Австралія.
Ядро ТУ    Електронна промисловість, обчислювальна техніка, програмне забезпечення, засоби телекомунікації, оптичні волокна, робототехніка, авіакосмічна промисловість, нові керамічні матеріали, інформаційні послуги.
Ключовий фактор    Ключовий фактор — мікроелектронні компоненти. Нові сектори, що формуються, — біотехнології, космічна техніка, нанотехнології та ін.
Основні переваги    Основні переваги — індивідуалізація виробництва та споживання, підвищення гнучкості і розширення різноманітності виробництва, автоматизоване управління виробництвом, деурбанізація виробництва та населення на основі нових транспортних і телекомунікаційних технологій.
Організація інноваційної діяльності
в країнах -лідерах    Організація інноваційної діяльності в країнах-лідерах— горизонтальна інтеграція науково-дослідних та конструкторських робіт, проектування виробництва та навчання, обчислювальні мережі та спільні дослідження, державна підтримка нових технологій, університетсько-промислове співробітництво, нові режими власності для програмного продукту та біотехнологій.
Режими економічного регулювання
в країнах -лідерах    Режими економічного регулювання в країнах-лідерах — зменшення ролі державного регулювання, державне регулювання стратегічних видів інформаційної та комунікаційної інфраструктури, занепад профспілкового руху, зміни в державному регулюванні фінансових інститутів та ринків капіталу.
Будь-яка технологія має свій життєвий цикл, який безпосередньо впливає на прибутковість підприємств, ВВП та розвиток економіки в цілому.


Для окремих виробництв, підприємств, галузей, регіонів вкрай важливо мати резерв прогресивних технологій і вчасно їх впроваджувати з урахуванням занепаду використовуваних технологій.
В той же час, А. Сливоцький, відомий на Заході фахівець з питань практики підприємництва та стратегічного планування ринків, у своїй книзі «Міграція капіталу: як у замислах на кілька років випередити своїх конкурентів» показує, що технологічні інновації самі по собі не є запорукою фінансового процвітання підприємства [62].
Ця теза певною мірою, підтверджується результатами досліджень, проведених інформаційно-аналітичною фірмою ЕКСОР. За даними обстежень українських машинобудівних підприємств, показник морального зносу основних виробничих фондів істотно не відрізнявся на високо і малоефективних підприємствах. Тобто, не виявлено статистично значущого зв’язку між показниками морального зносу та ефективності діяльності підприємства. Це вказує на те, що ефективний менеджмент також є важливим фактором конкурентоспроможності.
Для розвитку економіки в цілому необхідно мати банк сучасних прогресивних наукоємких технологій, постійно поповнювати цей банк і на його основі формувати конкурентоспроможні високоприбуткові виробництва в усіх галузях народного господарства. Важливим фактором економічного розвитку повинно бути не тільки володіння технологічною інновацією, а її швидка комерціалізація з урахуванням споживчих пріоритетів.
Комерціалізація базується на отриманні комерційного зиску усіма учасниками інноваційного процесу: дослідниками, виробниками, інвесторами. При цьому утворюється нерозривний ланцюг: наука, виробництво, ринок.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить