Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Висновок експерта-бухгалтера, його структура

Висновок експерта-бухгалтера, його структура
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Висновок експерта-бухгалтера, його структура

Завершальний етап судово-бухгалтерської експертизи
Процес дослідження матеріалів справи, наданих експерту-бухгалтеру, спрямований на встановлення фактичних обставин справи для її справедливого вирішення органами слідства або судом. Однак процес дослідження не може обмежуватися лише виявленням окремих фактів - у такому випадку він буде незавершеним. Будь-які дані, отримані в процесі роботи експерта-бухгалтера над справою, потребують систематизації та узагальнення. Лише розглядаючи отримані дані комплексно, системно, з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків можна прийняти об'єктивне рішення. Тому закономірно, що в судово-бухгалтерській експертизі наступним після етапу дослідження є етап узагальнення і оцінки результатів експертного дослідження.
У попередніх темах наголошувалося, що судово-бухгалтерська експертиза призначається, якщо для встановлення фактичних обставин розслідуваної справи необхідні знання з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та господарського контролю. Відповідно до процесуального законодавства експерт-бухгалтер за підсумками дослідження повинен скласти висновок, який може набути сили доказу, оскільки часто містить пояснення суттєвих обставин справи, що розслідується. Відповідно до ст. 83 КПК України документи "...є джерелом доказів, якщо в них викладені або засвідчені обставини, які мають значення для справи...". Це обумовлює необхідність викладення в письмовій формі висновку експерта-бухгалтера.
На етапі узагальнення результатів судово-бухгалтерської експертизи завданням експерта-бухгалтера є:
- узагальнення даних встановлених у процесі вивчення матеріалів справи;
- формулювання чітких відповідей на поставлені судом (слідчим) питання;
- викладення у письмовій формі обґрунтованих відповідей з метою надання органу (особі), яким призначено судово-бухгалтерську експертизу.
Згідно з процесуальними нормами під висновком експерта-бухгалтера в кримінальному та цивільному процесі розуміють письмову мотивовану відповідь особи, яка залучена до участі у справі в якості експерта, на поставлені перед нею питання.
Висновок повинен бути обгрунтованим і сформульованим у результаті різнобічного та повного дослідження матеріалів справи з використанням спеціальних знань експерта. Обов'язковою вимогою, яка висувається до цього документу, є об'єктивність трактування обставин справи, яких стосуються питання слідчого або суду. Це означає, що експерт-бухгалтер повинен формувати свої відповіді на базі об'єктивного та повного дослідження наданих йому матеріалів справи. Крім того, для забезпечення обгрунтованості висновку при складанні цього документу експерт-бухгалтер повинен дотримуватися наступних принципів:
- принципу кваліфікованості. який передбачає, що винесені на експертизу питання потребують високого рівня кваліфікації експерта в певній галузі знань. Якщо для розв'язання справи такі знання не є необхідними, то відповіді на питання не повинні надаватися експертом, оскільки ці відповіді не матимуть доказового (корисного) значення;
- принципу визначеності. Відповідно до цього принципу неприпустимими є невизначені, двозначні висновки, які можуть по-різному тлумачитися (наприклад, висновки про "подібність", "аналогічність" об'єктів без зазначення конкретних ознак, висновки про "однорідність", в яких не зазначено конкретний клас або група, до яких повинні бути віднесені об'єкти дослідження експерта-бухгалтера). Тобто, чіткість при викладенні висновків забезпечить правильне їх розуміння та однозначне трактування змісту документа, а будь-які неточності тексту потягнуть за собою додаткові питання як з боку слідчого (судді), так й інших сторін у справі. У зв'язку з цим, правильне та зрозуміле тлумачення у висновку експертизи виявлених у процесі дослідження фактів має вагоме значення для строку розслідування й вирішення справи в цілому;
- принципу доступності, який полягає в тому, що допустимими є лише такі висновки експерта-бухгалтера, які не потребують для своєї інтерпретації спеціальних Знань. Висновок складається для осіб, які не мають економічної підготовки: органів або осіб, що призначили судово-бухгалгерську експертизу, обвинувачених або представників сторін у цивільному спорі тощо. Тому необхідно уникати вживання зайвих слів, специфічних термінів. Тобто висновок експерта-бухгалтера повинен бути конкретним, зрозумілим і легко сприйматися слідчим, суддею та іншими учасниками процесу розслідування чи судового процесу;
Процесуальна форма судово-бухгалтерської експертизи обумовлює існування вимог до форми та змісту експертного висновку.
Висновок експерта-бухгалтера повинен складатися у ПИСЬМОВІЙ формі.
Основу змісту цього документу складають виявлені у процесі дослідження дані про фактичні обставини певної справи з пояснення їх причин і наслідків. Крім того, у висновку експерта-бухгалтера повиннізазначатися:
- час експертного дослідження (календарний період із зазначенням дат початку та закінчення проведення експертизи);
- місце проведення експертизи (наводиться назва установи та номер кабінету);
- дані про особу експерта (із зазначенням його прізвища, ім'я-та по батькові, освіти, спеціальності, вченого ступеня і звання, посади експерта за його основним місцем роботи, практичного досвіду);
- дані про осіб, які були присутні при проведенні експертизи (ці дані зазначаються, якщо експерт-бухгалтер працював на запрошення слідчого в присутності останнього або якщо експертиза проводилася під час судового засідання);
- питання, поставлені експерту-бухгалтеру слідчим або судом.
У висновку експерт-бухгалтер повинен навести повний опис матеріалів, наданих йому слідчим і досліджених ним. в описі обов'язково вказується, які примірники документу досліджував експерт: оригінали чи копії (якщо ж копії - то експерт вказує, яким чином підтверджена їх достовірність).
Процесуальними нормами передбачено також обов'язкова наявність у висновку докладного опису проведених експертом досліджень, а також наданих на основі їх результатів відповідей на поставлені перед експертом питання.
Зміст висновку експерта-бухгалтера
Зазначені вище відомості викладаються у висновку експерта-бухгалтера у встановленому інструктивними документами Міністерства юстиції України порядку. Він поширюється на всі види судової експертизи, а тому є обов'язковим і для експерта-бухгалтера.
Відповідно до вимог цього порядку експертний висновок повинен містити три частини: вступну, дослідну та результативну, зміст яких наведено на рис. 10.1.
Висновок експерта надає можливість не тільки ознайомитися з результатами за проведеним дослідженням, але й визначити підстави для їх формулювання, оцінити їх обгрунтованість. Розглянемо детальніше характеристику окремих відомостей кожної з частин.
Вступна частина експертного висновку
У вступній частині наводяться загальні відомості про експертизу, її вид, строки та
суб'єктів призначення і проведення. Ця частина висновку містить також короткий опис обставин справи, за якою було призначено судово-бухгалтерську експертизу. Ці дані необхідні для розуміння обставин справи користувачами висновку на основі короткого огляду її змісту (за умови обмеженості часу користувачів для ознайомлення з висновком експерта-бухгалтера).
Якщо експерту-бухгалтеру для дослідження надано матеріали справи у декількох томах, то у вступній частині висновку потрібно зазначити кількість томів і аркушів у кожному з них. Іноді в постанові (ухвалі) про призначення судово-бухгалтерської експертизи слідчим або судом визначаються конкретні документи, які підлягають дослідженню експертом-бухгалтером. Тоді в даній частині експертного висновку необхідно здійснити точне посилання на ці документи: вказати номер тому справи й аркушів, на яких вони містяться. Після цього наводиться повний перелік матеріалів справи, наданої експерту для проведення судово-бухгалтерської експертизи: папок з документами, книг, журналів, облікових карток та ін.
Питання, поставлені на вирішення експерта-бухгалтера слідчим або судом, у вступній частині висновку викладаються у тому порядку, в якому вони наведені в постанові про призначення експертизи. Якщо поставлено декілька питань, експерт-бухгалтер має право згрупувати їх і викласти в тій послідовності, яка забезпечить найбільш доцільний порядок дослідження та наочність його результатів. Також у вступній частині висновку наводяться питання, додатково поставлені експертом за власною ініціативою в процесі дослідження. Причому вирішенні експертом-бухгалтером питань, що поставлені ним за власною ініціативою, то вони також наводяться у вступній частині висновку. Проте зазначені питання наводяться після тих питань, які були поставлені перед експертом слідчим або судом. У жодному випадку не допускається самовільна заміна експертом-бухгалтером питань, поставлених перед ним слідчим або судом, іншими питаннями, навіть якщо останні, на думку експерта, є більш доцільними.
Окрім наведених на рис. 10.1 відомостей, у вступній частині висновку експерта необхідно зазначати номер і дату завдання, на підставі якого проведення експертизи доручалося експерту, який працює в штаті експертної установи.
Наведений зміст вступної частини висновку експерта-бухгалтера є типовим при узагальненні результатів судово-бухгалтерської експертизи, яка проводиться вперше. Однак перший розділ висновку додаткової чи повторної експертизи повинен містити додаткові дані. Так, при проведенні повторної експертизи у вступній частині висновку обов'язковим є наведення підстав для її призначення (зазвичай вони вказуються у постанові слідчого або ухвалі суду про призначення даного виду експертизи). Крім того, зазначається інформація про первинну експертизу: номер і дата висновку попередньої експертизи; відомості про експертів, які її проводили, із зазначенням їх місця роботи. Обов'язковим також є наведення висновків попередніх експертиз за питаннями, поставленими перед експертом-бухгалтером на повторне розв'язання.
Дослідна частина висновку експерта
У дослідній частині висновку описується процес експертного дослідження у вигляді детальних і обгрунтованих відповідей на кожне із поставлених перед експертом питань. При цьому обов'язковим є дотримання послідовності питань, наведеній у першій частині висновку.
Кожному питанню, яке вирішувалося експертом-бухгалтером, як правило, відповідає окремий розділ дослідної частини висновку, однак, якщо декілька питань тісно пов'язані між собою, то відповідь на них може надаватися в одному спільному розділі.
Відповідаючи на поставлені питання, експерт-бухгалтер повинен забезпечити дотримання таких вимог:
- повнота та об'єктивність викладення;
- чіткість і лаконічність формулювань;
- логічна та хронологічна послідовність викладення матеріалу.
Відповіді експерта повинні викладатися послідовно, щоб кожне нове речення було логічним продовженням попереднього або було логічно пов'язане з ним як в межах одного питання, так і в межах висновку в цілому, що сприяє системному розумінню останнього. Крім того, експерту не можна допускати наявності несподіваних висновків, незрозумілих посилань, які не відповідають попередньо викладеному матеріалу. Для уникнення таких у недоліків у другому розділі висновку відповіді експерта повинні викладатися в певному порядку. Спочатку наводиться зміст питання. Далі вказується, що надані експерту-бухгалтеру матеріали справи розглянуті та досліджені ним в повному обсязі. Після цього викладається відповідь експерта-бухгалтера на поставлене перед ним питання з повним обгрунтуванням виявлених фактів, їх причин і наслідків. Допускається, що за необхідності аналізу великої кількості фактів і наведення значного обсягу інформації для відповіді на одне питання обставини справи та їх детальний аналіз описуються за епізодами.
Відповідь на кожне питання повинна розпочинатися з посилання на положення нормативного документу, які є підставою для здійснення господарських операцій та наступного їх відображення в обліку. Після цього наводяться відповіді на поставлені перед експертом питання, при викладенні яких доцільним є дотримання наступної послідовності:
- описуються документи, матеріали та обставини, що досліджувалися;
- проводиться аналіз відображення у бухгалтерському обліку операцій, зафіксованих в документах, які досліджувалися експертом-бухгалтером. Далі наводиться їх критична оцінка й детально описуються усі виявлені порушення, невідповідності та зловживання із зазначенням нормативних актів, які при цьому порушені. Обов'язково вказується період виникнення невідповідностей і, якщо можливо, їх точні дата й обсяг, визначений за допомогою розрахунків, які наводяться у висновку. Після таких відомостей у висновку експерта наводиться правильний варіант здійснення чи відображення в обліку операцій, що досліджувалися, і висновок за результатами порівняння фактичного й правильного стану ситуації;
- наводяться короткі посилання на показання обвинувачених, свідків та інші матеріали справи, якщо вони вивчалися у процесі експертного дослідження;
- наводяться також посилання на факти, що сприяли чи могли сприяти здійсненню або приховуванню порушень. Проте експерт робить висновки щодо таких моментів лише на підставі виявлених розбіжностей, які підтверджуються документами справи;
- якщо вимагає питання слідчого або суду, в останню чергу у відповіді експерта вказуються посадові особи, відповідальні за збереження оборотних чи необоротних активів підприємства або ж відображення в бухгалтерському обліку певного виду операцій господарюючого суб'єкта в періоді, за який було виявлено порушення. Законодавством передбачено, крім того, можливість визначення експертом-бухгалтером посадових осіб, які могли бути причетні до здійснення незаконних господарських операцій.
Обов'язковим є підтвердження всіх викладених у експертному висновку фактів даними документів справи із зазначенням номеру тому справи, в якому вони знаходяться, та посиланням на його аркуш.
Відповіді експерта на питання слідчого (суду) можуть бути доповнені графіками (в т.ч. діаграмами), таблицями. Така форма викладення забезпечує наочність результатів експертного дослідження, підвищує їх сприйняття іншими особами. При цьому зберігається вимога підтвердження документами справи розрахунків, наведених у порівняльних таблицях. Якщо розрахунки таблиці або графіку є громіздкими, різноманітні розшифровки показників висновку можуть виноситися в додатки до нього. Останні є складовою дослідної частини, текст якої вони доповнюють. Крім того, в якості ілюстрації експертних висновків у додатки висновку можуть бути винесені протизаконні розпорядження, документи на протизаконний відпуск або отримання товарно-виробничих запасів чи їх копії. Кожному з додатків присвоюється власна назва та номер.
Поряд з відповідями на питання слідчого або суду в цьому розділі висновку експерт зазначає причини неможливості відповіді на деякі з питань, поставлених перед ним слідчим або судом.
У досліджуваній частині висновку повторної експертизи необхідно зазначити також причини розбіжностей між результатами повторної та попередніх експертиз, якщо такі розбіжності виявлено.
Важливою рекомендацією для експерта є те, що висновок необхідно формувати вже в процесі проведення дослідження. При цьому доцільним є застосування друкованих форм - бланків висновку, що сприяє дотриманню єдиного порядку відображення результатів експертизи (стандартні реквізити створюють можливість дотримання певної послідовності викладення), а також спрощує і прискорює процес узагальнення результатів судово-бухгалтерської експертизи.
Результативна частина висновку експерта
Наступною - заключною – частиною висновку експерта-бухгалтера є результативна, - В ній узагальнюється зміст дослідної частини у формі коротких і чітких відповідей на питання, поставлені перед експертом-бухгалтером слідчим або судом. Відповіді в цій частині висновку наводяться без їх обгрунтування, але у тій послідовності, в якій вони були наведені в постанові (ухвалі) про призначення судово-бухгалтерської експертизи.
При викладенні матеріалу в результативній частині висновку обов'язковим є забезпечення чіткості відповідей експерта для недопущення їх двозначного тлумачення. Кожну відповідь, незважаючи на вимоги стислості та короткого викладу, необхідно підтвердити посиланням на відповідний нормативний документ, особливо, якщо ЕИЯВЛЄНО порушення його норм, та на документи, що містяться в справі (з посиланням на том і аркуш справи).
Відповіді на питання, поставлені самим експертом-бухгалтером, також включаються до заключної частини висновку. Однак про це потрібно повідомити слідчого (суд) заздалегідь - до складання висновку.
Загальні вимоги експертного висновку
У зв'язку з тим, що висновок експерта-, бухгалтера може бути джерелом доказів за справою, яка знаходиться на розслідуванні або розгляді у суді, крім відповідності вимогам за змістом і формою, висновок експерта повинен бути грамотно та культурно оформленим. Грамотність складання висновку полягає не лише у дотриманні правил граматики та синтаксису. Експертний висновок повинен бути правильним також з юридичної та економічної точки зору із врахуванням сучасних досягнень у сфері обліку, фінансів, анатізу й контролю, економіки та права. Виявлені в процесі дослідження факти повинні описуватися у висновку просто, дохідливо, без зайвого застосування спеціальної термінології. Якість документу визначається тим, наскільки розбірливо й акуратно він написаний, правильно та впорядковано розміщений у ньому текст.
Експерту-бухгалтеру необхідно пам'ятати, про неприпустимість вживання у висновку термінів і виразів, які носять характер юридичної кваліфікації дій посадових осіб: "розтрата", "привласнення", "злочин", "зловживання", "антидержавна практика", "злочинна діяльність", "недбалість", "винний", "привласнення", "допущено навмисне", "безгосподарність", "розкрав кошти", "сфабрикував", "шахрай" та ін. Це пов'язано з тим, що встановлення вини або ж невинності осіб у привласненні, зловживанні тощо належить виключно до компетенції суду. Оцінка експертом-бухгалтером дій окремих посадових осіб із вживанням таких словосполучень як "розкрав кошти", "привласнив державне
майно", "сфабрикував", "злочинець", "шахрай" тощо, є неприпустимою, оскільки це виходить за межі його компетенції. Експерт-бухгалтер у висновку за справою повинен лише об'єктивно висвітлити факти, на підставі яких слідчий (суд) мають можливість прийняти правильне рішення. У висновку також не допускається скорочення слів. Наприклад, замість "дебет рахунку" -"Д-т рахунку", замість "прибутковий касовий ордер" - "ПКО", "розрахунково-платіжна відомість" - "РПВ". Недоцільним також є наведення у висновку кореспонденції рахунків бухгалтерському обліку, яка використовується для відображення господарських операцій в облікових регістрах.
Неврахування експертом-бухгалтером цих вимог перешкоджає об'єктивному сприйняттю та правильній оцінці висновку. Найбільш прийнятним при написанні висновку є використання експертом наступної термінології: "недостача", "лишок", "перевитрата", "матеріальна шкода", із зазначенням їх розмірів і обставин, за яких вони виникли; "поруіпення закону, наказу, інструкції"", із зазначенням конкретного пункту чи статті закону, наказу, інструкції, який було порушено.
Висновок повинен бути акуратно та чітко написаний чорнилами або надрукований. Важливим при цьому є дотримання розмірів полів, встановлених для даного документу та правильне розміщення тексту.
Підписання та передача експертного висновку
Складений за результатами експертного дослідження висновок підписується експертом, який проводив судово-бухгалтерську експертизу. Обов'язковим є засвідчення висновку печаткою експертної установи або підприємницької структури (аудиторської фірми), де працює експерт.
З метою недопущення фальсифікації окремих сторінок тексту висновку експерту-бухгалтеру необхідно підписувати кожну його сторінку та додатки до нього. Усі наявні в тексті виправлення повинні бути засвідчені надписом "Виправленому вірити. Експерт..." й підписом експерта-бухгалтера.
При проведенні комплексної (комісійної) експертизи складається загальний висновок, який підписується усіма експертами, які проводили дослідження, якщо вони погоджуються з узагальненими результатами дослідження. Якщо ж експерти не дійшли згоди щодо висновку за окремими питаннями або їх епізодами, то кожним експертом складаються окремі висновки для узагальнення власних результатів дослідження. При цьому кожен експерт зобов'язаний обгрунтувати причини своєї незгоди з думкою інших членів комісії.
Висновок разом із додатками складається у двох примірниках: один з них передається органу або особі, що призначили експертизу, - слідчому або суду, другий - залишається у експерта. Обидва примірники обов'язково підписуються експертом і засвідчуються печаткою.
У практиці судово-бухгалтерської експертизи зустрічаються категорично позитивні та негативні висновки; ймовірно позитивні та негативні. Категоричний висновок - це достовірний висновок про факт, якого стосуються питання слідчого або суду незалежно від умов його прояву. Категоричним може бути висновок, в якому містяться дані про факт встановлення недостачі при виробництві продукції. Якщо ж експерт не знаходить підстав для категоричного висновку, то цей документ носить ймовірний (допустимий) характер. Наприклад, найбільш ймовірно, що виявлена недостача утворилася в період з моменту проведення попередньої інвентаризації, у результаті якої зафіксовано невідповідність облікових даних фактичній наявності цінностей, до дати, коли було встановлено недостачу.
На практиці експерти-бухгалтери не завжди можуть забезпечити необхідну категоричність висновків і в деяких випадках (частіше за все у зв'язку з недостатністю вихідних даних) намагаються сформулювати ймовірні висновки. У таких випадках експерту доцільніше взагалі відмовитися від відповіді на поставлені йому питання, оскільки ймовірний висновок експерта не забезпечує для слідчого або суду повного трактування чи встановлення фактичних обставин певного явища справи.
Наступним після підготовки висновку - перехідним - етапом судово-бухгалтерської експертизи є передача цього документу органу або особі, якими було призначено судово-бухгалтерську експертизу.
Якщо експертиза проведена за завданням експертної установи, то експерт надає висновок керівнику цієї установи, який має право перевірити обґрунтованість висновків експерта, у тому числі оцінити правильність застосування обраної методики дослідження та оформлення висновку.
При виявленні неточностей або помилок керівник установи повертає експерту його висновок для внесення змін і уточнень. При погодженні із зауваженнями експерт вносить виправлення до висновку. Якщо експерт не погоджується із зауваженнями керівника установи, то висновок направляється слідчому з цими зауваженнями.
Експерти-бухгалтери, які проводили експертизу не за завданням експертної установи, надають свій висновок безпосередньо слідчому (суду).
Разом з висновком експерт передає слідчому (суду) розрахунок витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи. В даному документі експерт узагальнює дані про суму його винагороди за проведення експертизи та всі витрати, понесені ним при проведенні судово-бухгалтерської експертизи: витрати на відрядження (якщо для проведення експертизи необхідно було їхати в інше місто), підготовку та друк експертного висновку тощо.
Після отримання висновку експерта-бухгалтера слідчий або суд ознайомлюються з його змістом з метою прийняття рішення щодо подальшого використання відомостей цього документу.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить