Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Глобальні зміни клімату та здоров’я людини

Глобальні зміни клімату та здоров’я людини
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Глобальні зміни клімату та здоров’я людини

11 березня 2009 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулося чергове засідання Постійно діючого семінару з питань правової та інституційної підтримки національної політики у сфері глобальних змін клімату.
До участі в роботі семінару були запрошені провідні вчені країни, представники апарату Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України, міністерств та відомств, програми розвитку ООН в Україні, національних фінансових установ, міжнародних та наукових організацій.
Відкрив засідання семінару директор Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко. У своєму вступному слові він наголосив на необхідності якнайшвидшого формування законодавчої та нормативно-правової бази для забезпечення ефективної імплементації Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
У доповіді доктора економічних наук, професора В. Я. Шевчука були висвітлені основні впливи змін клімату та проблеми адаптації до них як населення, так і національного господарства.
Зокрема, було відзначено, що зміни у кліматичній системі призведуть до необхідності змін у стратегії і тактиці господарювання, реалізації низки адаптаційних програм у кліматично залежних галузях економіки та у сфері охорони здоров’я.
Розробка і прийняття таких програм, запровадження надійних фінансово-економічних механізмів їх реалізації потребують законодавчої підтримки на урядовому і парламентському рівнях. Спроби вирішення цих питань актами Національного агентства екологічних інвестицій без внесення відповідних законопроектів послаблюють позиції України як на зовнішньому, так і внутрішньому ринках.
Для правового забезпечення виконання зобов’язань держави за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та реалізації механізмів Кіотського протоколу необхідно прийняти Закон України «Про державне регулювання викидів парникових газів в атмосферу». При цьому бажано зробити його законом максимально прямої дії.
Украй важливо швидко й ефективно здійснити дерегуляцію з питань запровадження економічних механізмів Кіотського протоколу. Було б доцільно підготувати регулятивну базу по законодавчому заохоченню та стимулюванню вітчизняних підприємств до спільної діяльності з іноземними інвесторами.
Варто також зазначити, що заходи, спрямовані на імплементацію Кіотського протоколу, входять до так званої «зеленої скриньки» СОТ, тобто при належному оформленні цих заходів як таких, що спрямовані на зниження емісії парникових газів, знімаються обмеження щодо державної підтримки тих чи інших секторів національного господарства.
Одній з найбільш гострих проблем для населення країни, викликаних негативними наслідками змін клімату, була присвячена доповідь завідуючої лабораторією Інституту гігієни і медичної екології ім. О. М. Марзєєва, доктора медичних наук О. І. Турос «Провідні фактори ризику для здоров’я людини, що спричинені змінами клімату, та адаптація до них».
У той же час в нашій державі практично не виконуються затверджені Верховною Радою України відповідні програми, зокрема, Національна програма екологічного оздоровлення басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води, програма «Питна вода України» та інші.
Головною причиною є брак фінансування та нецільове використання надходжень від плати за природні ресурси. Механізми Кіотського протоколу можуть зняти проблему фінансування. Для вирішення інших питань потрібно перейти на басейновий принцип управління, для чого внести відповідні зміни до законодавства з урахуванням європейського досвіду.
З метою подальшої правової та інституційної підтримки національної політики у сфері глобальних змін клімату, зменшення негативних впливів на здоров’я населення учасники семінару визнали за необхідне, зокрема:
* удосконалити законодавчу та нормативно-правову базу з питань імплементації Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, включаючи проблеми адаптації;
* розробити коротко- та довготермінові регіональні прогнози зміни клімату, на їх основі відпрацювати практичні рекомендації по визначенню оптимальної стратегії, спрямованої на мінімізацію медико-екологічних втрат та проведення адаптаційних заходів соціального, економічного і технічного характеру;
* забезпечити розробку та реалізацію адаптаційних програм, спрямованих на мінімізацію впливу негативних змін клімату на здоров’я населення України та найбільш вразливі сектори національного господарства.
Учасники семінару також відзначили необхідність підвищення рівня обізнаності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, поінформованості населення, прозорості дій органів влади, щоб уникнути значних негативних наслідків від глобальних змін клімату.
За умови ефективної, професійної роботи з імплементації механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Україна зможе отримати необхідні кошти для виконання усіх необхідних програм адаптації, а також залучити достатні ресурси для модернізації і сталого розвитку національної економіки.
Близько двох третин сонячної енергії, що досягає Землі, поглинається її поверхнею і нагріває її. Тепло випромінюється в атмосферу, де деяка його частина утримується парниковими газами, такими як вуглекислий газ. Без цього "парникового ефекту" середня температура планети була б непридатною для людського існування.
За останні 50 років в результаті діяльності людини, зокрема через спалювання викопних видів палива, утворилася значна кількість CO2 і інших парникових газів, які впливають на глобальний клімат. Вміст в атмосферному повітрі вуглекислого газу зріс більш ніж на 30% у порівнянні з рівнем його вмісту до промислової революції, а це сприяє утриманню більшої кількості тепла в нижніх шарах атмосфери.
Значною мірою здоров'я людей залежить від безпечної питної води, достатньої кількості харчових продуктів, наявності безпечного укриття і хороших соціальних умов. Очевидно, що зміни клімату впливають на всі ці умови. Оцінка можливих наслідків зміни клімату, проведена МГКЗ, дозволяє припустити, що потепління клімату, ймовірно, принесе і певну користь в окремих районах, таку як зменшення числа випадків смерті в зимовий час в районах з помірним кліматом і зростання виробництва харчових продуктів в окремих районах , зокрема у високих широтах.
Завдяки службам суспільної охорони здоров'я та високому рівню життя деякі групи населення будуть захищені від конкретних наслідків; так, наприклад, мало ймовірно, що в північній Європі чи у Північній Америці через зміну клімату знову пошириться малярія. Однак, в цілому, наслідки швидкої зміни клімату для здоров'я, цілком ймовірно, будуть вкрай негативними, особливо серед найбідніших верств населення, які менше всього причетні до викидів двоокису вуглецю.
Потепління клімату здатне принести деякі місцеві переваги: може подовжитися родючий період, виростає виробництво харчових продуктів. У той же час інші райони піддаються посухи, пустелею змінюються колись родючі землі, що здатне привести до голоду, перерозподілу ресурсів, соціального невдоволення населення. Фахівці прогнозують, що до 2090 зміна клімату призведе до того, що будуть розширені зони областей, які страждають від посухи, в два рази буде збільшено кількість випадків екстремальної посухи, в шість разів зросте їхня середня тривалість.
Зміна клімату в глобальному сенсі впливає на необхідні для здоров'я речі: безпечну питну воду, чисте повітря, харчові продукти, надійний дах.
Особливо сильно від кліматичних умов залежать захворювання, які передаються через воду і за допомогою комах. В результаті потепління можуть почастішати число смертей від малярії, кишкових інфекцій, лихоманки денге - ці захворювання бувають вкрай чутливими до клімату.
Глобальне потепління подовжує сезони передачі трансмісивних (тих, які поширюються переносниками) захворювань, розширює їх географічні зони. Простіше кажучи, тропічні захворювання можуть проявитися в районах, в яких їх ніколи не фіксували. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я лихоманкою денге (її збудник поширюється комарами), в даний час можуть заразитися 2500000000 людина, а до 2080 року через зміни клімату будуть піддаватися ризику захворіти 4,5 млрд. чоловік.
Підвищення рівня моря і все більш екстремальні метеорологічні явища будуть руйнувати будинки, медичні заклади та інші основні служби. Більше половини населення світу живе в межах 60 км від моря. Може статися так, що люди будуть змушені залишати свої місця, що в свою чергу, підвищить ризик різноманітних наслідків для здоров'я - від психічних розладів до інфекційних хвороб. Все більш мінливий характер розподілу атмосферних опадів, по всій видимості, зробить вплив на запаси прісної води. Брак безпечної води може поставити під загрозу гігієну і підвищити ризик діарейних захворювань, від яких щороку помирає 2,2 мільйона осіб.
Підвищення температури і змінюється характер випадання опадів, мабуть, приведуть до зниження виробництва основних продуктів харчування в багатьох найбідніших регіонах - до 50% до 2020 року в деяких африканських країнах. Це підвищить поширеність неправильного харчування і недостатності харчування, від яких в даний час щорічно вмирає 3,5 мільйона чоловік.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить