Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Фінансова діяльність кооперативів

Фінансова діяльність кооперативів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Фінансова діяльність кооперативів

Кооператив — юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності та обслуговування переважно членів кооперативу. В Украї¬ні кількість членів кооперативу залежить від його виду та галузі діяльності. У Німеччині, наприклад, мінімальна кількість членів будь-якого кооперативу становить сім осіб. Вважається, що голов-ною метою створення кооперативів є не стільки одержання прибутку, скільки фінансове, організаційне сприяння господарській діяльності та задоволення економічних потреб його членів .
Кооператив має всі ознаки підприємства: самостійний баланс, ро-зрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм на-йменуванням, виконавчі органи. Основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут.
Засновниками та членами кооперативу можуть бути лише рези-денти України. Членом кооперативу може бути фізична або юри-дична особа, яка зробила вступний і пайовий внески в розмірах, визначених статутом кооперативу (чи спілки), визнає принципи і цілі кооперативу, дотримується вимог його статуту і користується пра-вом ухвального голосу в кооперативі. Вступ до кооперативу здійс-нюється на підставі поданої заяви. Рішення правління (голови) коопе-ративу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами.
Вступний внесок — внесок фізичної або юридичної особи в гро-шовій формі понад пай при вступі в кооператив для організаційного забезпечення його діяльності в розмірах, встановлених статутом. Вступний внесок зараховується в неподільний фонд і в разі виходу з кооперативу не повертається.
Статутний капітал кооперативів формується за рахунок пайових внесків. Пай — майновий внесок члена кооперативу у створення та розвиток капіталу кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в т. ч. грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. Розміри пайових внесків встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його госпо-дарській діяльності.
Кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належ-ним йому майном. Члени кооперативу (якщо інше не передбачено статутом) відповідають за зобов’язаннями кооперативу тільки в ме-жах пайового майнового внеску. Кооператив не несе відповідальнос-ті за зобов’язаннями членів кооперативу.
Розрізняють три основні види кооперативів:
•    виробничі, що здійснюють виробництво товарів, продукції, ро-біт, а також надання платних послуг підприємствам, організаціям, установам і громадянам (діяльність таких кооперативів ґрунтується на засадах обов’язкової трудової участі його членів у процесі вироб-ництва);
•    споживчі (обслуговуючі) — задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у фінансово-кредитному, торговельному й побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, са-дових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів тощо;
•    універсальні, які розвивають різноманітну виробничу діяль-ність, а також здійснюють різного роду обслуговування своїх членів.
Вітчизняним законодавством передбачена можливість створення сільськогосподарських, обслуговуючих, промислових, транс¬портних, житлових та будівельних кооперативів, багатофункціональних това-риств у системі споживчої кооперації; кредитних спілок, кооператив-них банків і товариств для взаємного страхування.
До основних принципів діяльності кооперативів можна віднести такі:
•    добровільність членства в кооперативі та безперешкодний вихід з нього;
•    обов’язкова трудова участь членів кооперативу у діяльності виробничого кооперативу;
•    обов’язкова участь членів у господарській діяльності обслуго-вуючого кооперативу;
•    демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рі-шень за правилом «один член кооперативу — один голос»;
•    розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх уча-сті в діяльності кооперативу;
•    контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, перед-баченому статутом.
Основними правами членів кооперативу є:
•    участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на за-гальних зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом;
•    користування послугами кооперативу;
•    одержання кооперативних виплат — частини доходу коопера-тиву, що підлягає розподілу між його членами;
•    одержання частки доходу на пай (додатковий пай);
•    одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і термін, визначені статутом кооперативу.
Фінансові ресурси кооперативу формуються за рахунок: доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків чле-нів кооперативу, кредитів та інших надходжень, не заборонених зако-нодавством.
Вищим органом управління кооперативу є загальні збори. До ор-ганів управління належить правління кооперативу. Правління або ви-конавчий директор кооперативу використовує фінансові ресурси від-повідно до кошторисів або інших документів, зокрема бюджетів, затверджених органами управління кооперативу згідно з їх компете-нцією. У разі потреби кооператив наймає виконавчого директора, утворює спостережну раду
Найпоширенішими в Україні є сільськогосподарські та споживчі кооперативи, а також такий їх різновид, як кредитні спілки. Законо-давчими та нормативними актами передбачено ряд особливостей у фінансовому забезпеченні діяльності кожного з цих напрямів коопе-рації.
Сільськогосподарські кооперативи. Членами сільськогоспо-дарського кооперативу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що здійснюють свою діяльність у сфері сільського господарства. Кі-лькість членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. Майно кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайо-вий і неподільний капітал. Неподільний капітал утворюється за ра-хунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі).
Членами виробничого сільськогосподарського кооперативу мо-жуть бути тільки фізичні особи (які досягли 16-річного віку), а чле-нами обслуговуючого кооперативу — як фізичні, так і юридичні осо-би, які визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності коопера-тиву. Члени кооперативу передають право корис¬тування належною їм земельною ділянкою кооперативу як пайовий внесок у порядку, визначеному Земельним кодексом України. За земельну ділянку, пе-редану в користування, справляється відповідна плата згідно з дого-вором у розмірах, визначених загальними зборами. За претензіями кредиторів звернення стягнення на земельні ділянки, надані ко-оперативу в користування, не допускається.
Дохід сільськогосподарського кооперативу формується з надхо-джень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманого персо-налу. Порядок використання доходу кооперативу вста¬новлюється статутом. Кооперативні виплати і виплата часток доходу на паї чле-нам кооперативу та асоційованим членам до оплати праці не нале-жать.
Кооперативні виплати — це частина доходу кооперативу, яка розподіляється між його членами пропорційно їх участі у накопиченні цього доходу та з урахуванням трудової та іншої участі членів кооперативу в його діяльності. Нарахування і виплата часток до-ходу на паї здійснюється за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необ-хідності формування фондів для його розвитку. Відповідно до рішен-ня загальних зборів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися грішми, товарами, цінними паперами, збільшенням паю тощо.
У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має пра-во на отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельної ділянки — в натурі (на місцевості).
Для виконання статутних завдань сільськогосподарські коопера-тиви та їх об’єднання можуть створювати підприємства різних видів (кооперативні підприємства). Кооператив може реорганізовуватися в підприємства інших форм господарювання за рішенням загальних зборів (засновників) у порядку, визначеному статутом. У разі реор-ганізації кооперативу всі його права та обов’язки переходять до пра-вонаступників.
Споживчі кооперативи. Споживча кооперація — це добровіль-не об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяль-ності (торговельної, заготівельної, виробничої) з метою поліпшення свого економічного та соціального стану.
Членство у споживчому товаристві може бути індивідуальним і колективним. Індивідуальне членство в споживчому товаристві реа-лізується в такому ж порядку, як і в інших видах кооперативів. Коле-ктивними членами споживчого товариства можуть бути селянські (фермерські) господарства, колективні сільськогосподарські підпри-ємства, господарські товариства, кооперативні, державні та інші під-приємства, що поділяють його цілі та інтереси.
Фінансові ресурси споживчої кооперації, відповідальність її членів за борги кооперативу, фінансово-кредитні відносини є аналогічними тим, що регламентовані для кооперативів як форми організації бізне-су.
Споживчі товариства та їх спілки, виходячи зі статутних вимог, мають право створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здій-снення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, ор-ганізації, біржі, комерційні банки, фінансово-розра¬хункові центри, страхові товариства та інші об’єкти, вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціа-цій та інших об’єднань для розв’язання господарських і соціальних завдань.
Реорганізація та ліквідація споживчого товариства провадиться за рішенням загальних зборів його членів або за рішенням господарсь-кого суду. У разі ліквідації товариства майно, що залишилося після сплати членам товариства пайових та інших внесків і дивідендів на них, розрахунків з оплати праці, виконання зобов’язань перед бюдже-том, банками та іншими кредиторами, роз¬рахунків зі спілкою, розпо-діляється між членами, що входили до складу споживчого товарист-ва.
Кооперативні банки та кредитні спілки. Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачена можливість ство¬рення кооперативного банку, який є кредитною установою, що за-безпечує коштами розвиток кооперативу, проводить касово-розрахункове обслуговування, репрезентує його інтереси в господар-ських і фінансових органах. Кооперативні банки мобілізують вільні кошти кооперативів та їх членів на договірних засадах і можуть бра-ти участь своїми коштами в господарській діяльності кооперативів.
Мінімальна кількість учасників місцевого кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. Статутний капітал такого банку форму-ється за рахунок паїв, які вносяться його учасниками. Цікавим є те, що кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі має право одного голосу. Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіля-ються між учасниками пропорційно розміру їх паю.
Одним з різновидів кооперативів є кредитні спілки, які можна розглядати як спрощену форму кооперативного банку. Кредитна спiлка — це неприбуткова органiзацiя, заснована фiзичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членiв у взаємному кредитуваннi та наданнi фiнансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внескiв членiв кредитної спiлки. Після реєстра-ції місцевими органами державної влади кредитна спілка стає юри-дичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, раху-нки в установах банків, печатку, штампи, бланки та інші реквізити.
Членами кредитної спілки, в тому числі її засновниками, можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянст-ва, які постійно проживають в Україні, досягли 18 років, не обмежені у дієздатності. На відміну від сільськогосподарських та споживчих кооперативів, кредитні спілки не можуть утворюватись юридичними особами і не можуть бути засновниками суб’єктів підприємницької діяльності.
Кредитна спілка створюється у складі не менше ніж 50 осіб і об’єднує громадян за місцем їх роботи, проживання, а також за про-фесійною ознакою, ознаками членства у громадській організації, на-лежності до релігійної організації тощо. Членові спілки, який вибуває, кредитна спілка виплачує всі його членські внески разом з належним доходом після відрахування його заборгованостей перед спілкою.
До основних видів фінансової діяльності кредитної спілки можна віднести:
•    приймання внесків від членів спілки;
•    надання позичок членам спілки та іншим кредитним спілкам;
•    надання поручительств щодо виконання членами спілки зо-бов’язань перед третіми особами.
Члени спілки несуть фінансову відповідальність щодо її зо-бов’язань перед державними установами, кооперативними, громад-ськими об’єднаннями та фізичними особами в межах своїх член-ських внесків.
У кредитній спілці за рішенням загальних зборів створюється кредитний комітет, який складається не менше ніж з трьох членів спілки. Цей орган відповідає за реалізацію кредитної політики, визна-ченої правлінням, та приймає рішення про надання позичок або готує відповідні подання до розгляду правління.
Кошти кредитної спілки утворюються здебільшого із вступних і членських внесків її членів. Вступний внесок сплачується членом одноразово при прийнятті в спілку і не повертається при припиненні членства. Членський внесок, який належить членові спілки на пра-вах власності, визначає його частку в майні та його особисту фінан-сову відповідальність за зобов’язаннями спілки. За рахунок коштів спілки формується позичковий (використовується для надання пози-чок) та резервний (використовується для покриття втрат від непове-рнення позичок) капітал.
Якщо кредитний комітет приймає рішення про надання позички, то між кредитною спілкою та позичальником укладається кредитна угода, в якій визначаються строк та умови повернення позички. Од-ному членові кредитної спілки не може бути надано позичку, що пе-ревищує 10 % від позичкового фонду кредитної спілки (на момент подання заяви). Одноразова позичка, що перевищує визначений у статуті розмір, надається обов’язково під заставу майна або майно-вих прав.
У разі наявності в кредитній спілці вільних коштів та відсутності незадоволеного попиту на позички спілка має право надавати позич-ки іншим кредитним спілкам та асоціаціям кредитних спілок.
У разі ліквідації кредитної спілки кожному її членові виплачують-ся членські внески разом з належним доходом, а також пропорційна кількості його членських внесків частина резервного фонду, але ли-ше після того, як кредитна спілка розрахується за своїми зо-бов’язаннями перед третіми особами.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить