Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств

Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств

Поряд із суб’єктами господарювання, власники яких несуть обмежену відповідальність за боргами товариства, можуть ство¬рюватися також господарські одиниці, власники яких несуть необ-межену відповідальність. До таких суб’єктів господарювання належать товариства з повною відповідальністю та командитні това-риства. Ці товариства діють на підставі установчого договору.
Повним визнається таке товариство, всі учасники якого ведуть спільну підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідаль-ність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном. Установчий договір про повне товариство повинен визначати розмір частки кож-ного з учасників, розмір, склад і порядок внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.
Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учас-никами, або одним чи кількома з них, які виступають від імені това-риства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників визна-чається дорученням, яке має бути підписано рештою учасників товариства. Якщо в установчому договорі визначаються кілька уча-сників, які наділяються повноваженнями на ведення справ товарист-ва, то передбачається, що кожен з них може діяти від імені товарис-тва самостійно. В установчому договорі може бути відзначено, що такі учасники мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.
Командитним товариством визнається товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені то-вариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зо-бов’язаннями товариства всім своїм майном (комплементаріями), є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкла-дом у майні товариства (вкладників).
Вкладники командитного товариства, які несуть обмежену відпо-відальність, також називаються командитистами. В установ¬чому договорі стосовно командитистів указуються тільки сукуп¬ний розмір їх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок вне-сення ними вкладів. Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 % майна товариства, зазначеного в установчому договорі.
У зарубіжній практиці господарювання можна зустріти також фо-рму організації бізнесу у вигляді командитних товариств з випуском акцій. Командитисти в таких товариствах здебільшого є держателя-ми акцій, які мають обмежене право голосу на зборах власників: пріоритет віддається комплементаріям.
Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відпові-дальність за боргами товариства. Управління справами командитно-го товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповіда-льністю.
Щодо учасників товариства з повною відповідальністю та ком-плементаріїв командитного товариства здебільшого діють однакові норми законодавства. Так, передача учасником повного товариства чи комплементарієм своєї частки (її частини) іншим учасникам то-вариства або третім особам може бути здійснена лише за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі здійс-нюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обов’язків, що належали учаснику, який вибув з повного товариства або уступив частину своєї частки.
Правонаступник учасника чи комплементарія має переважне право вступу до товариства за згодою решти учасників. Він несе ві-дповідальність за борги учасника, що виникли за час діяльності то-вариства, перед повним (командитним) товариством, а також за бо-рги товариства перед третіми особами.
При виході учасника з товариства йому виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства внесок може бути повер-нуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який ви-був, сплачується належна йому частина прибутку, одержаного това-риством у даному році.
Звернення стягнення на частку учасника в товаристві за його власними зобов’язаннями не допускається. За недостатності майна учасника для покриття боргів за зобов’язаннями кредитори можуть вимагати в установленому порядку ліквідації товариства або виді-лення частки учасника-боржника. Решта учасників вправі з метою збереження товариства виділити частку учасника-боржника в гро-шовій або натуральній формі відповідно до балансу, складеного на день вибуття такого учасника з товариства.
Якщо при ліквідації товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники (комплементарії) усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України мо-же бути звернено стягнення. Учасник (комплементарій) товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони піс-ля чи до його вступу до товариства. Учасник, який сплатить повніс-тю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у від-повідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.
Якщо вкладник командитного товариства укладає угоду від імені і в інтересах товариства без відповідних повноважень, то у разі схва-лення його дій командитним товариством він разом з учасниками з повною відповідальністю відповідає за угодою перед кредиторами всім своїм майном. Якщо схвалення не буде одержано, вкладник ві-дповідає перед третьою особою самостійно всім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.
При вибутті всіх вкладників з командитного товариства учасники з повною відповідальністю вправі замість ліквідації товариства пере-творити його на повне товариство. У такому разі, як і при ліквідації товариства, необхідно внести відповідні зміни до установчого дого-вору і державного реєстру.
Досить часто учасниками товариств з повною відповідальністю чи комплементаріями командитного товариства є ТОВ. Таким чи-ном, з формального боку, учасники такого товариства несуть необ-межену відповідальність, а фактичні власники (наприклад, фізичні особи) — обмежену. Хоча в деяких країнах, наприклад у Швейцарії, створення такого роду товариств, засновниками яких є ТОВ, законо-давчо заборонено. У Німеччині, навпаки, законодавством передба-чена така форма організації бізнесу (GmbH & Co KG).


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить