Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
Акціонерне товариство — господарське товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій рівної номіналь-ної вартості і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним майном. Специфіка фінансової діяльності АТ визна-чається особливостями формування статутного капіталу. Згідно з ві-тчизняним законодавством розмір статутного капіталу ВАТ повинен бути не меншим за суму, еквівалентну 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створення товариства. Для порівняння: у більшості країн ЄС мінімальний розмір статутного капіталу АТ встановлено на рівні 50 тис. євро; у Швейцарії — 100 тис. франків.
Акціонерами товариства визнаються фізичні та юридичні особи, які є власниками його акцій. Засновники АТ здійснюють свої внески у статутний капітал згідно із засновницьким договором, решта акціо-нерів — на умовах договору купівлі-продажу акцій, укладеного із за-сновниками; при збільшенні статутного капіталу — на основі догово-ру з товариством чи фінансовим посередником.
Організація фінансово-господарської діяльності у формі акціонер-них товариств є найприйнятнішою з погляду залучення капіталу, зок-рема власного. Це пояснюється такими чинниками:
• поділ статутного капіталу на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, яка може бути досить малою, що дає можли-вість залучення як дрібних, так і великихінвесторів;
• високий рівень мобільності корпоративних прав (акцій), особли-во, якщо вони котируються на біржі, а отже, мінімальні затрати на передачу прав власності;
• спрощений порядок реалізації права на правонаступництво;
• можливість розміщення емісії серед величезного числа інвесто-рів, значна частина яких не претендує на контроль над підприємст-вом;
• досить детальне нормативне регулювання діяльності АТ, що створює умови для захисту інтересів акціонерів, у т. ч. від «розми-вання» капіталу;
• акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства лише в межах належних їм акцій;
• оплата вартості акцій може здійснюватися як у грошовій, так і в майновій формі;
• порівняно низький рівень інформаційної асиметрії, оскільки АТ повинні публікувати свою звітність у засобах масової інформації, на-давати детальну інформацію при емісії цінних паперів, що в цілому зменшує ризики, зумовлені принципал-агент-конфліктом.
Повнота участі акціонера в управлінні товариством та контролі за його діяльністю залежить від величини належного йому пакета акцій та їх виду — прості чи привілейовані. Дрібні акціонери мають право на участь у загальних зборах товариства, що з формального боку дає можливість участі в управлінні підприєм-
ством. Фактичне управління АТ та контроль за його діяльністю здій-снюється крупними акціонерами, які володіють контрольним чи бло-куючим пакетом корпоративних прав і мають можливість реально впливати на призначення членів наглядової ради та виконавчих орга-нів.
Контрольний пакет корпоративних прав — кількість корпо-ративних прав (акцій, часток), яка забезпечує їх власнику право здій-снювати фактичний контроль над діяльністю підприємства. За висо-кої концентрації статутного капіталу контрольний пакет становить не менше 50 % загальної його суми
+ 1 акція. За значної диверсифікації контрольний пакет може дорів-нювати 20—30 % номінальної вартості всіх корпоративних прав.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління АТ здійснює ревізійна комісія, яка призначається з числа акціонерів.
Обираючи акціонерну форму організації бізнесу, слід враховувати накладні витрати, які в цілому збільшують вартість залучення влас-ного капіталу. До таких витрат належать:
• витрати на оплату послуг незалежного оцінювача вартості май-на АТ;
• витрати, пов’язані з друкуванням звітності;
• оплата послуг фінансових посередників і реєстраторів;
• витрати на аудиторські перевірки;
• витрати, пов’язані з емісією акцій;
• витрати на проведення зборів акціонерів;
• витрати, пов’язані з наданням Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) інформації про майновий стан і фі-нансово-господарську діяльність товариства тощо.
Фінансування акціонерного товариства може здійснюватися за рахунок надходження коштів від емісії акцій (простих і привілейова-них), випуску облігацій, цінних паперів, що конвертуються в акції (конвертовані облігації), опціонів на придбання акцій. Окрім цього, джерелом поповнення капіталу може бути тезаврований прибуток, банківські та комерційні позички.
|
