Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) так само, як і акціонерне товариство, є суб’єктом колективної власності, має ста-тутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається ста-тутними документами. Згідно із законодавством України у товарис-тві з обмеженою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам. Для порівняння: у більшості країн Європейського Союзу (ЄС) мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ встановлено на рівні 25 тис. євро; у Швейцарії — 20 тис. фран-ків.
На відміну від Росії чи Німеччини ТОВ в Україні не можуть створюватися однією особою, для цього потрібно мінімум 2 особи. Власниками (учасниками, засновниками) ТОВ можуть бути як фізи-чні, так і юридичні особи. Державні підприємства не можуть бути засновниками господарських товариств.
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний зробити до статутного капіталу вне-сок не менше 30 % зазначеного в установчих документах розміру, що підтверджується документами, виданими банків¬ською устано-вою.
Учасник зобов’язаний внести необхідні кошти у повному обсязі не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов’язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 % річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідаль-ністю, який повністю сплатив свій внесок, видається свідоцтво това-риства.
Відповідальність учасників ТОВ за борги підприємства обме-жується їх внесками у власний капітал. Такий статус полегшує залу-чення власного капіталу ТОВ із зовнішніх фінансових джерел. У разі ліквідації товариства вимоги його власників задовольняються в останню чергу, після погашення претензій кредиторів.
Недоліком в організації фінансування ТОВ є складність і витрат-ність передачі права власності на частки. На відміну від акцій АТ, частки ТОВ є не досить мобільними, оскільки відсутній організова-ний ринок торгівлі ними. Окрім цього, операція купівлі-продажу (пе-реуступлення) часток має бути нотаріально посвідчена. Якщо фізич-на чи юридична особа викуповує частку у статутному капіталі ТОВ, яка належить іншій особі, така операція оформлюється у формі дого-вору купівлі-продажу частки. При оплаті частки у повному розмірі зазначена угода підтверджується не тільки платіжними документа-ми, а й відповідним свідоцтвом, що видається товариством з обме-женою відповідальністю.
Для ТОВ, як і для інших підприємств, корпоративні права яких не мають обігу на фондовій біржі, характерним є загострення пробле-матики інформаційної асиметрії під час торгівлі частками, що ускла-днює їх продаж третій стороні. Потенційний покупець частки може виходити з того, що учасник прагне продати корпоративні права че-рез очікувану збиткову діяльність чи конфліктну ситуацію між влас-никами. Отже, продавець вимушений запропонувати мінімальну ціну продажу частки. Враховуючи перелічені чинники, пов’язані зі склад-ністю реалізації часток, вклади у статутний капітал ТОВ здійсню-ються на максимально тривалий період.
Учасника ТОВ (на відміну від АТ) може бути виключено з това-риства на підставі одностайного рішення зборів учасників товариства у разі систематичного невиконання своїх обов’язків або якщо він своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства. До числа типових зобов’язань, які на практиці не виконуються, можна віднести неповне внесення необхідних коштів (внеску) у статутний капітал згідно із засновницьким договором.
Законодавством передбачені певні особливості при передачі прав власності на частки ТОВ у разі правонаступництва. На відміну від інших форм організації бізнесу, правонаступники мають лише пере-важне (а не автоматичне) право вступу до товариства. Збори учас-ників мають право відмовити правонаступникові окремого учасника у прийнятті до товариства.
У разі виходу учасника (чи його правонаступника) з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Також виплачується належна частка прибутку, одержаного товариством у звітному році до моменту ви-ходу. Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обме-женою відповідальністю по його власних зобов’язан¬нях не допуска-ється.
Реалізація права учасника ТОВ на участь в управлінні підпри-ємством аналогічно, як і для АТ, здійснюється на основі його участі у зборах власників. Учасники мають кількість голосів, про¬порційну розміру їх часток у статутному капіталі. Повнота впливу окремого учасника на діяльність та управління підприємством залежить від величини його частки. Разом з тим власники ТОВ мають більше можливостей участі в управлінні, ніж акціонери АТ. Це зумовлено тим, що визначення основних напрямів діяльності ТОВ, затверджен-ня його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту відбувається на основі одностайного голосування на зборах власни-ків.
Фінансування товариства може здійснюватися на основі додат-кових внесків учасників, тезаврації прибутку, залучення банківських і комерційних позичок, у т. ч. шляхом емісії облігацій (за певних об-ставин). У разі, якщо кредитоспроможність товариства та його акти-ви є недостатніми для залучення необхідних розмірів кредитних ре-сурсів, окремі учасники ТОВ можуть надавати поручительства чи інші види кредитного забезпечення під позички, які виділяються цьому товариству. Завдяки цьому розширюються можливості фінан-сування підприємства. У такому разі відповідальність учасників за зобов’язаннями ТОВ не обмежується їхніми вкладами у статутний капітал, а додатково поширюється на майно, надане у кредитне за-безпечення.
Досить часто з метою економії на податках учасники ТОВ за-мість фінансування товариства на основі збільшення статутного ка-піталу надають підприємству довгострокові позички. В цьому разі учасники розглядатимуться одночасно як власники і кредитори підп-риємства. Ризик втрати капіталу для учасника-кре¬дитора буде мен-шим, оскільки згідно із законодавством про банкрутство претензії кредиторів задовольняються в першочерговому порядку порівняно з власниками. З метою запобігання зловживань з позичками власників у законодавствах європейських країн, зокрема в Німеччині, Швейца-рії, Австрії, передбачено положення, відповідно до якого у разі банк-рутства товариства претензії учасників-кредиторів задовольняються в тому самому порядку, що й інших власників, тобто в останню чергу .


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить