Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Особливості фінансової діяльності приватних підприємств

Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Особливості фінансової діяльності приватних підприємств

Утворення приватного підприємства та його діяльність регламен-туються Законами України «Про власність», «Про підприємництво» та «Про підприємства в Україні».
Приватне підприємство — це юридична особа, заснована на власності окремого громадянина (в т. ч. нерезидента) з правом найму робочої сили. Фізична особа — засновник приватного підпри-ємства є власником 100 % капіталу такого підприємства, вклю¬чаючи право на управління та отримання відповідної частки прибутку у ви-гляді дивідендів. Якщо власників підприємства буде двоє і більше, то воно належатиме до колективної форми власності, а отже, його дія-льність регламентуватиметься законодавством про господарські то-вариства чи іншими відповідними нормативними актами.
Приватне підприємство повинно мати статут, власну печатку, складає самостійний баланс, відкриває розрахунковий рахунок у бан-ку, тобто має всі атрибути юридичної особи.
Згідно з чинним законодавством підприємства — суб’єкти підп-риємницької діяльності незалежно від форми власності обо¬в’язково повинні мати статутний капітал. Разом з тим станом на середину 2002 р. в Україні жоден законодавчий або нормативно-правовий акт не містить вказівок щодо мінімального розміру і строків наповнення статутного капіталу приватного підприємства. Отже, зареєстрована сума статутного капіталу приватного підприємства може вноситися засновником нескінченно довго або ж взагалі не вноситися. У разі прийняття власником приватного підприємства рішення про збіль-шення або зменшення статутного капіталу внесення змін до статуту з подальшою державною реєстрацією цієї зміни є обов’язковим.
Переваги форми організації бізнесу у вигляді приватного підпри-ємства зводяться до такого:
-    максимально повне використання власником права на участь в управлінні підприємством (усі найважливіші питання діяльності підп-риємства приймаються власником особисто або призначеним ним директором);
-    спрощений порядок реалізації права на правонаступництво;
-    власник несе обмежену відповідальність за зобов’язаннями під-приємства, тобто лише в межах вкладів у власний капітал (якщо ін-ше не передбачено статутом);
-    оплата внесків може здійснюватися як у грошовій, так і майно-вій формі;
-    практично повністю відсутні так звані агентські ризики та ви-трати, зумовлені принципал-агент-конфліктом між окремими власни-ками та власниками і менеджментом.
До основних недоліків, які перешкоджають ефективній фінансовій діяльності приватного підприємства, можна віднести такі:
-    низький рівень мобільності прав власності на приватне підпри-ємство (позбутися права власності на приватне підприємство можна в результаті його ліквідації або внаслідок продажу підприємства у повному обсязі іншій особі);
-    фактична неможливість залучення власного капіталу від інших, крім власника, інвесторів;
-    відсутність детального нормативного регулювання діяльності приватного підприємства, що створює умови для свавілля бюрокра-тії.
Фінансування приватного підприємства здійснюється на основі внесків його власника, тезаврації прибутку, одержання комерційних чи банківських позичок. Враховуючи статус приватного підприємст-ва, оптимальним з погляду мінімізації накладних витрат способом поповнення власного капіталу є реінвестування прибутку. На практи-ці типовою є ситуація, коли в приватних підприємств повністю відсу-тній статутний капітал, а величина власного капіталу (в результаті одержаних збитків) має від’ємне значення. У такому разі проблема-тичним є залучення кредитних ресурсів.
Оподаткування. Приватні підприємства сплачують усі податки, передбачені законодавством для суб’єктів господарювання — юри-дичних осіб на загальних підставах. Разом з тим ці підприємства здебільшого належать до сфери малого бізнесу, а отже, можуть оби-рати спрощену систему звітності та оподаткування, що зменшує їх накладні витрати та податкові платежі. Згідно з чинними норматив-ними актами юридичні особи — суб’єк¬ти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми (приватні підприємства, ТОВ, АТ тощо) та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисе-льність працюючих не перевищує 50 осіб i обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн, можуть перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.
Юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподатку-вання, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку: 6 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі сплати ПДВ або 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, в разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Суб’єкт підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є пла-тником таких видів податків i зборів (обов’язкових платежів): пода-тку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 %; податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; нарахувань на заро-бітну плату; комунального податку, інших податків і зборів, передба-чених системою оподаткування України.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить