Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)

Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)

Вкладаючи кошти в корпоративні права підприємства, інвестори піддають себе значним фінансовим ризикам. Компенсацією за ризи-ковість є доходи, які власники можуть отримати від володіння своїми правами (у вигляді підвищення курсової вартості і дивідендів). У цьому зв’язку в сучасній теорії і практиці організації фінансової діяль-ності підприємств при визначенні основних завдань фінансового ме-неджменту пріоритетною є концепція максимізації вартості (доходів) власників корпоративних прав підприємства (Shareholder-Value-Konzept = SVK), започаткована в США у 80-х роках минулого сто-річчя і досить повно викладена у відомій праці А. Раппапорта «Creating Shareholder Value, The New Standart for Business Performance» (Формування ринкової вартості акцій, нові стандарти ведення бізнесу). Згідно з цією концепцією діяльність менеджменту підприємства в цілому і фінансового менеджменту зокрема оціню-ється за критерієм макси¬мізації капіталу, який належить власникам.
Характерною особливістю концепції SVK є те, що вона передба-чає конкуренцію підприємства як на ринках збуту готової продукції, так і на ринку капіталів. Концепція ґрунтується на положенні про те, що інвестори не зобов’язані вкладати свої кошти в корпоративні пра-ва конкретного підприємства, а можуть їх інвестувати в інші прибут-кові фінансові активи. Це стосується як нових інвесторів, так і тих, які вже володіють корпоративними правами і можуть продати їх на ринку з метою вкладення коштів в інші об’єкти. У цьому контексті, перед менеджментом підприємства постають два основні завдан-ня :
1. Необхідність ведення конкуренції за власників корпоративних прав, тобто за осіб, які готові вкласти кошти у власний капітал підп-риємства. Це означає, що слід проводити не лише маркетинг прода-жу продукції, а й реалізовувати маркетингову політику на ринку капі-талів.
2. Обов’язкова виплата власникам корпоративних прав мінімаль-них дивідендів (не менших, ніж середній їх рівень на ринку капіталів), що, в свою чергу, вимагає отримання позитивних фінансових резуль-татів та застосування певних типів дивідендної політики.
У контексті маркетингової політики на ринку капіталів у нових на-уково-практичних розробках, присвячених фінансуванню підпри-ємств, досить часто вживається термін «Investor Relations», який включає комплекс заходів щодо інформаційного та сервісного забез-печення потенційних інвесторів, у т. ч. ознайомлення зі стратегією діяльності підприємства, річною звітністю, прогнозними розрахунка-ми фінансових результатів, показників балансу та руху грошових ко-штів. Шляхи передачі інформації про підприємство потенційним інве-сторам можуть бути різними: публікація річних звітів, проспектів емісії, презентації, веб-сайти тощо. Завдяки Investor Relations можна досягти зниження вартості капіталу.
Мета максимізації доходів власників не завжди збігається з ціля-ми інших груп інтересів, які перетинаються на підприємстві (великі власники, дрібні власники, менеджери, працівники, фіск, клієнти, пар-тнери). Проблема полягає також у тому, що різні влас¬ники мають рі-зні преференції щодо окремих складових доходів, які вони можуть одержати: одні прагнуть отримати максимальний прибуток у вигляді дивідендів, інші віддають перевагу реінвестуванню доходів з тим, щоб досягти збільшення вартості корпоративних прав у майбутньо-му.
Грамотні фінансові менеджери повинні забезпечити баланс інте-ресів різних сторін. Рецепти щодо вирішення окреслених конфліктів пропонуються в рамках теорії агентських відносин при фінансуванні. Нині як у теорії, так і на практиці домінує висновок про те, що пріори-тетним критерієм прийняття фінансових рішень на підприємствах не-державної форми власності є орієнтація саме на інтереси власників. Отже, під кутом зору саме цього критерію і повинні прийматися рі-шення у фінансовій сфері. Ці рішення базуються на економіко-математичних розрахунках та виходять із стратегічних фінансових цілей, орієнтованих на максимізацію капіталу власників. У цьому зв’язку непересічного значення набуває контроль з боку власників за діяльністю менеджменту на предмет реалізації стратегічних цілей та максимізації вартісних показників (так званий Corporate Governance).

ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
Тести
Тест 1. Згідно з П(С)БО до фінансової діяльності підприємства належать такі операції:
1) одержання довгострокових позичок;
2) придбання акцій інших підприємств;
3) придбання облігацій інших підприємств;
4) сплата дивідендів власникам корпоративних прав;
5) отримання дивідендів за корпоративними правами інших емітентів.

Тест 2. Капітал підприємства характеризує…
1) джерела фінансування придбання активів;
2) майно підприємства, яке придбано за рахунок коштів власників;
3) напрямки використання залучених підприємством фінансових ре-сурсів;
4) зобов’язання підприємства перед кредиторами та власниками;
5) різницю між валютою балансу та сумою заборгованості підприєм-ства.

Тест 3. До абстрактного капіталу підприємства належать:
1) власний капітал;
2) позичковий капітал;
3) необоротні активи;
4) оборотні активи;
5) грошові кошти.

Тест 4. До внутрішніх джерел формування позичкового капіталу підприємства належать:
1) реструктуризація активів;
2) дезінвестиції;
3) нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі;
4) емісія облігацій;
5) комерційні кредити.

Тест 5. Основними критеріями прийняття рішень у сфері фінан-сування є такі:
1)
2)
3)
4)
5)

Тест 6. Теорема іррелевантності передбачає, що…
1)    вартість підприємства не залежить від структури капіталу та дже-рел його фінансування;
2)    вартість підприємства залежить від структури капіталу та джерел його фінансування;
3)    вкладати кошти слід у ті інвестиції, очікувана рентабельність яких є вищою, ніж рівноважна рентабельність;
4)    інвестори будуть байдужими щодо співвідношення необоротних та оборотних активів підприємства;
5)    вартість підприємства за заданого рівня ризику визначається лише його потенційною прибутковістю.

Тест 7. Згідно з моделлю оцінки дохідності активів (CAPM)…
1)    ринкова ціна окремих акцій залежить від їх розрахункового (бала-нсового) курсу;
2)    ціна активів залежить від структури джерел їх придбання;
3)    розмір премії за ризик вкладень в окремі активи дорівнює різниці між очікуваною нормою прибутковості фінансових інструментів та без-ризиковою процентною ставкою;
4)    кошти слід вкладати лише в безризикові активи;
5)    кошти слід вкладати в ті інвестиції, очікувана рентабельність яких є вищою, ніж рівноважна рентабельність, розрахована за САРМ.

Тест 8. Теорія агентських відносин при фінансуванні досліджує…
1)    конфлікт інтересів між капіталодавцем та капіталоодержувачем, який може виникнути в результаті асиметрії в інформаційному забезпе-ченні;
2)    агентські послуги фінансових посередників;
3)    оптимізацію фінансових відносин та умов відповідних договорів з метою узгодження інтересів принципала та агента;
4)    способи оцінки дохідності активів;
5)    оптимізацію структури капіталу підприємства.

Тест 9. Які з наведених тез характеризують теорію оптимізації портфеля інвестицій (за Г. Марковіцем)?
1.    Систематичний ризик може бути мінімізований через диверсифі-кації інвестиційного портфеля.
2.    Вкладення заданого обсягу інвестиційного капіталу в один об’єкт інвестицій є ризикованішим, ніж інвестування цієї ж суми в різні об’єкти.
3.    Зменшення несистематичного ризику портфеля інвестицій досяга-ється за рахунок його диверсифікації.
4.    Рішення щодо фінансування та інвестування повинні прийматися узгоджено.
5.    Рівень заборгованості підприємства впливає на ціну залучення фі-нансових ресурсів.

Тест 10. Згідно з концепцією Марковіца інвестиційний портфель слід формувати за рахунок…
1)    фінансових активів, прибутковість яких перебуває у безпосередній функціональній залежності;
2)    активів з максимальним кореляційним зв’язком;
3)    комбінації активів з мінімальним кореляційним зв’язком між рів-нями їх рентабельності;
4)    активів з мінімальним рівнем ризику;
5)    активів із середнім рівнем рентабельності.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить