Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Організація фінансової діяльності підприємств

Організація фінансової діяльності підприємств
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Організація фінансової діяльності підприємств

Суттєвою причиною кризового стану багатьох вітчизняних підп-риємств є неналежне виконання фінансовими службами покладених на них функцій і завдань, зокрема відсутність фінансового планування (бюджетування) та аналізу, управління ризиками, роботи щодо опти-мізації структури активів та пасивів тощо. Досить часто це зумовле-но тим, що відповідальність за всю фінансову роботу на підприємстві покладається на бухгалтерію,
а фінансові служби або взагалі відсутні, або їх завдання є невизначе-ними і не мають нічого спільного з тими, які виконують відповідні служби на підприємствах країн Західної Європи чи США. В цьому зв’язку актуальності набуває визначення місця та ролі фінансових служб у функціональній структурі підприємств.
Організаційна структура фінансових служб та їх місце в ієрархії підприємства значною мірою залежать від форми організації бізнесу, галузі та обсягів діяльності господарювання.
Для підприємств малого бізнесу, як правило, характерною є централізація всіх управлінських функцій, у т. ч. і функції управління фінансами на рівні керівника підприємства, який досить часто є і його власником (або співвласником). Якщо необхідно він звертається до послуг зовнішніх консультантів, аудиторів. Бухгалтерську роботу на таких підприємствах досить часто виконує бухгалтер-сумісник. Практика діяльності підприємств малого бізнесу в країнах Західної Європи та США показує, що складанням бухгалтерської, фінансової та податкової звітності таких підприємств займаються (за відповідну плату) здебільшого спеціалізовані консалтингові чи аудиторські фір-ми, а роботу щодо управління фінансами частково виконує відділ по роботі з корпоративними клієнтами обслуговуючого банку. Це пояс-нюється тим, що підприємствам дешевше обходиться сплата послуг зовнішніх консультантів, ніж утримання власних фінансових чи бух-галтерських служб.
На середніх за величиною підприємствах відповідальність за управління фінансами, як правило, покладається на головного бухга-лтера, який підбирається таким чином, щоб його рівень кваліфікації дозволяв виконувати функції фінансового менеджера. Принципові рі-шення щодо управління фінансами на таких підприємствах прийма-ються за узгодженістю між головним бухгалтером і директором.
На великих підприємствах прийняття рішень у галузі управлін-ня фінансами є компетенцією фінансового директора, якому підпо-рядковані всі фінансово-економічні служби підприємства. Місце фі-нансових служб у структурі підприємства та їх функціональні компетенції залежать від типу організаційної структури, яка запрова-джена на підприємстві. Розрізняють функціональну, дивізіональну та матричну організаційні структури.
Характерною для функціональної структури є концентрація на рівні окремих відділів однотипних чи споріднених функціональних за-вдань з метою забезпечення ефективності їх виконання за рахунок переваг спеціалізації (таку організаційну структуру можуть запрова-джувати також підприємства малого і середнього бізнесу).
Як недолік такої структури можна відзначити низький рівень ко-ординації роботи різних функціональних підрозділів.
Для великих підприємств чи концернів типовою є дивізіональна організаційна структура. За дивізіонального порядку організації пі-дприємства децентралізація повноважень здійснюється в розрізі окремих об’єктів чи секторів, наприклад за групами продуктів чи клі-єнтів (споживачів), за регіональним принципом. На базі виділених се-кторів (дивізіонів, філій) можуть формуватися так звані центри при-бутковості (Profit center). У кожному дивізіоні сформовані відповідні функціональні підрозділи, які дисциплінарно підпорядковуються кері-вникові дивізіону, а функціонально — керівникові відповідного підроз-ділу на рівні центрального управління підприємством. Приклад диві-зіональної структури організації підприємства та місце в ній фінансових служб наведено на рис. 1.3. Переваги такої форми органі-зації полягають у можливості поєднання стратегічної лінії централь-ного керівництва та переваг спеціалізації на місцях. Успішна діяль-ність такого підприємства значною мірою залежить від ефективності виконання завдань коорди¬нації та контролю службами контролінгу.
Серед недоліків дивізіональної структури організації підприємства здебільшого виділяють зростання адміністративно-управлінських ви-трат, певний рівень дублювання окремих функцій тощо.
Окрім функціональної та дивізіональної моделей організації управ-ління підприємством, на практиці застосовують й інші, зокрема мат-ричну організаційну структуру (див. рис. 1.4). В основі такої стру-ктури лежить виокремлення сегментів діяльності залежно від обраних критеріїв без утворення окремих функціональних одиниць. Сегментація здійснюється в розрізі окремих проектів, продуктів, ці-лей тощо за горизонтальним принципом.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить