Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Фінансова діяльність у системі функціональних завдань фінансового менеджменту підприємства

Фінансова діяльність у системі функціональних завдань фінансового менеджменту підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Фінансова діяльність у системі функціональних завдань фінансового менеджменту підприємства

Поняття «менеджмент» характеризує процес управління на підп-риємстві. Він включає такі основні фази: планування, управління імп-лементацією, контроль. Фінансовий менеджмент — це цілеспря-моване управління всіма грошовими потоками на підприємстві, тобто процес управління формуванням, розподілом та викори-станням фінансових ресурсів суб’єкта господарювання з метою досягнення фінансово-економічних цілей підприємства.
Згідно із сучасними тенденціями в галузі фінансової науки, най-вищою фінансово-економічною метою діяльності менеджменту є зростання вартості підприємства та доходів його власників. Фінансо-вого менеджера можна розглядати як свого роду посередника між підприємством і капіталодавцями, а суб’єкта господарювання — як «клієнта» інвесторів. Виходячи з цього менеджмент можна розгля-дати як процес управління генеруванням додаткової вартості, її збе-реженням та створенням умов для використання додаткової вартості власниками (інвесторами) підприємства. Базовими елементами цьо-го процесу є планування, контроль та аналіз.
Зміст фінансового менеджменту полягає у виробленні управлінсь-ких рішень щодо найефективнішого використання фінансового меха-нізму для досягнення тактичних і стратегічних завдань підприємст-ва. Основні цілі діяльності фінансового менеджменту можна розглядати в рамках класичного управлінського трикутника цілей:
•    забезпечення стабільної ліквідності (платоспроможності);
•    максимізація рентабельності (як власного так і сукупного капі-талу);
•    мінімізація ризиків.
Виходячи з функцій фінансів підприємств (формування фінансових ресурсів, їх розподіл і використання; контроль за формуванням і ви-користанням фінансових ресурсів) можна виокремити три основні функціональні блоки фінансового менеджменту (рис. 1.1): фінансу-вання; оптимізація вкладення коштів в інвестиційну та операційну ді-яльність (управління активами); фінансовий контролінг.
В англосаксонській фінансовій літературі в контексті функціона-льних завдань фінансового менеджменту досить часто розрізняють два основні напрями діяльності: фінансовий контролінг та управління грошовими потоками (Cash-менеджмент).
Cash-менеджмент (Treasury Management) включає управління залученням і використанням фінансових ресурсів (відповідно фінан-сування та управління активами). До основних завдань Cash-менеджменту належать такі:
•    планування платоспроможності та показників ліквідності;
•    прибуткове вкладення тимчасово вільних грошових коштів;
•    управління дебіторською та кредиторською заборгованістю;
•    управління фінансовими вкладеннями;
•    управління валютними ризиками.
Про незадовільне управління грошовими потоками на підприємст-ві можна дійти висновків за такими ознаками: нестабільна плато-спроможність; значні розміри залишків коштів на поточному рахунку; відсутність фінансового планування; збитки у вигляді курсових різниць; наявність простроченої дебіторської заборгованості тощо.

Наведені  функціональні блоки фінансового менеджме-нту тісно пов’язані між собою і складають цілісну систему функцій фінансового менеджменту. Пріоритетним для фінансового менедже-ра є функціональний блок завдань, пов’язаний з фінансуванням підп-риємства, оскільки за відсутності фінансових ресурсів неможливим є виконання інших функціональних завдань, зокрема пов’язаних із здій-сненням операційної та інвестиційної діяльності. Разом з тим рішення щодо залучення коштів слід приймати лише за наявності ефективних проектів їх використання та розрахунків потреби в капіталі. Позиції, які відображаються в балансі, звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів та іншій звітності, повинні фо-рмуватися саме в процесі виконання фінансовим менеджмен-том підприємства своїх функцій. З цих позицій слід керуватися принципом узгодженості рішень щодо залучення та використання капіталу.
Узгодженню підлягають обсяги залучення та використання капі-талу в розрізі окремих періодів, рентабельність інвестицій та вартість капіталу, а також інвестиційні та фінансові ризики. Рішення щодо ре-алізації інвестиційних проектів слід приймати лише за умови переви-щення рентабельності інвестицій над вартістю залучення капіталу за наявності дійових інструментів управління ризиками. Інструменти уз-годження (координації) фінансових рішень, фінансове планування, ко-нтроль за ефективністю освоєння капіталу, управління ризиками, пов’язані з функціональним блоком завдань «фінансовий контролінг», є свого роду сполучною ланкою між функціями залучення та викори-стання фінансових ресурсів.
У контексті забезпечення безкризової діяльності суб’єктів госпо-дарювання в теорії і практиці досить часто оперують поняттям «ан-тикризовий фінансовий менеджмент». Антикризове управління фінансами — один із напрямів фінансового менеджменту, основним завданням якого є організація фінансової діяльності на підприємстві з урахуванням можливостей профілактики та подолання фінансової кризи. Антикризовий фінансовий менеджмент значною мірою пови-нен спиратися на функціональний та методологічний інструментарій контролінгу, а також враховувати вимоги законодавства про банк-рутство. Особливий акцент у процесі організації антикризового мене-джменту робиться на впровадженні ефективних методик прогнозу-вання банкрутства та інструментів попередження фінансової кризи. Можна виокремити три основні блоки проблем, з якими стикаються фінансові служби за організації антикризового менеджменту:
1) прогнозування банкрутства та оцінка санаційної спроможності підприємства;
2) проблематика фінансування;
3) вибір найпріоритетніших напрямків використання обмежених фінансових ресурсів.
Прийняття правильних рішень ускладнюється, з одного боку, ная-вністю багатьох альтернатив під час вибору методів прогнозування банкрутства, джерел залучення фінансових ресурсів і напрямків їх використання, а з іншого — значною кількістю обмежувальних чин-ників: дефіцит часу, високий рівень ризику, рестрикційні умови вико-ристання капіталу тощо. Саме цим і зумовлена складність організації дійового антикризового фінансового менеджменту.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить