Усі інформаційні системи(ІС) містять функціональні компоненти; компоненти системи оброблення даних та організаційні компоненти. Функціональні компоненти - це система функцій управління, комплекс взаємопов'язаних у часі та просторі робіт щодо управління для досягнення поставлених перед підприємством цілей. Підсистеми, що забезпечують роботу економічних ІС, є спільними для всієї економічної ІС незалежно від конкретних функціональних підсистем, у яких застосовуються ті чи інші види забезпечення. Будь-яка економічна інформаційна система має відповідну структуру, тобто містить такі підсистеми:
•    організаційного забезпечення;
•    правового забезпечення;
•    математичного    забезпечення
•    програмного забезпечення;
•    інформаційного забезпечення;
•    лінгвістичного забезпечення;
•    технологічного забезпечення
Організаційне забезпечення
Організаційне забезпечення - є однією з найважливіших підсистем економічних ІС, від якої залежить успішна реалізація цілей і функцій системи. У складі організаційного забезпечення можна виділити чотири групи компонентів.
Перша група
Перша група містить найважливіші методичні матеріали, що регламентують процес створення і функціонування системи:
•    загальногалузеві методичні матеріали зі створення економічних ІС;
•    типові проектні рішення;
•    методичні матеріали з організації і проведення передпроектного обстеження на підприємстві;
•    методичні матеріали з питань створення і впровадження проектної документації.
Друга група
Другим компонентом у структурі організаційного забезпечення економічних ІС є сукупність засобів, необхідних для ефективного проектування і функціонування економічної інформаційної системи (комплекси задач керування, включаючи типові пакети прикладних програм, типові структури керування підприємством, уніфіковані системи документів, загальносистемні і галузеві класифікатори і т.п.).
Третя група
Третім компонентом підсистеми 03 є технічна документація, яку одержують в процесі обстеження, проектування і впровадження системи: техніко-економічне обґрунтування, технічне завдання, технічний і робочий проекти і документи, що оформляють поетапну здачу системи в експлуатацію.
Четверта група
Четвертим компонентом підсистеми організаційцного забезпечення є організаційно-штатна структура проекту.
Правове забезпечення
Правове забезпечення призначене для регламентації процесу створення й експлуатації еономічної інформацйної системи, що включає сукупність юридичних документів з констатацією регламентних відносин з формування, збереження, обробки проміжної і результатної інформації системи. До правових документів, що діють на етапі створення системи, належать договір між розроблювачем і замовником та документи, що регламентують відносини між учасниками процесу створення системи. На етапі впровадження створюють такі правові документи: характеристика статусу створюваної системи; правові повноваження підрозділів економічної ІС; правові повноваження окремих видів процесів обробки інформації; правові відносини користувачів у застосуванні технічних засобів.
Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої - з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію. Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю. Інформаційна система може існувати і без застосування комп’ютерної техніки – це питання економічної необхідності. В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:
- задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);
- задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);
- задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні).
Автоматизована інформаційна система – це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації у відповідності з вимогами, які випливають з цілей організації. Сьогодні, у вік інформації, практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами надалі будемо підрозумівати саме автоматизовані.
Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу:
• засоби фіксації і збору інформації;
• засоби передачі відповідних даних та повідомлень;
• засоби збереження інформації;
• засоби аналізу, обробки і представлення інформації.
Різноманітність інформаційних систем з кожним роком все зростає. В залежності від функціонального призначення можна виділити такі системи: управляючі (АСУТП, АСУВ), проектуючі (САПР), наукового пошуку (АСНД, експертні системи), діагностичні, моделюючі, систем підготовки прийняття рішення (СППР), а в залежності від сфери використання – на адміністративні, економічні, виробничі, медичні, навчальні, екологічні, криміналістичні, військові та інші.
Фактори, що обумовлюють впровадження інформаційних систем.
Основними факторами, які впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж.
Причини, що спонукають організації впроваджувати інформаційні системи, з одного боку обумовлюються прагненням збільшити продуктивність повсякденних робіт чи усунути їх повторне проведення, а з іншого боку бажанням підвищити ефективність управління діяльністю організації за рахунок прийняття оптимальних та раціональних управлінських рішень. Перша причина доволі прозора і для її реалізації достатньо впроваджувати стандартизовані системи обробки інформації. Успішне функціонування організації у значній мірі залежить від вдалого керівництва, яке базується на обгрунтуванні перспективних концепцій розвитку згідно з своєчасною, достовірною та повною інформацією, яку може поставляти відповідна інформаційна система. Основне завдання інформаційної системи управління полягає у підпорядкуванні всіх внутрішніх процесів головним цілям організації. Для цього необхідно скоординувати процеси, пов’язані з діяльністю організації таким чином, щоб вони максимально забезпечували виконання поставлених задач в єдиному інформаційному полі. Тільки таким чином інформаційна озброєність організації починає безпосередньо впливати на ефективність її діяльності.
До основних напрямків автоматизації інформаційно-управлінської діяльності в організаційних структурах відносять:
• автоматизацію обробки документів шляхом впровадження систем для обробки тексту, автоматизацію обміну інформацією через різноманітні види комунікацій (які включають АТС підприємства, відеотермінальні системи, локальну комп’ютерну мережу, телекопіювальні апарати, відеоінформаційні системи);
• автоматизацію діяльності менеджерів на базі комп’ютерних систем комплексних інформаційних систем, які надають допомогу в прийнятті рішень, та електронних секретарів, що дозволяє підвищити рівень організації праці менеджерів на якісно вищий щабель.
Впровадження інформаційних систем дозволяє менеджеру отримувати оперативний доступ до довільної нагромадженої інформації з тим, щоб в подальшому ефективно її використовувати для вирішення поставлених задач (в сферах аналізу маркетингу, фінансів, тощо).
Історичні етапи розвитку інформаційних систем.
1.Початковий етап (60-ті роки). Початковий етап характерний тим, що в той час проходило нагромадження базового досвіду використання комп’ютерів, виявлення основних напрямків і їх застосування. Головна мета цього етапу полягала в зменшенні управлінського апарату і витрат на його утримання. Спочатку проводились роботи з автоматизації окремих операцій бухгалтерського обліку, фінансових розрахунків, матеріально-технічного постачання.
2.Етап встановлення контролю над впровадженням нової інформаційної технології (70-ті роки). Цьому етапу властиві наступні ознаки:
• пошук нових сфер застосування комп’ютерів в управлінні;
• створення організаційних систем управління технікою, виявлення її впливу на процеси управління в цілому;
• ізольованість і, як правило, несумісність окремих видів інформаційних систем організації;
• спрямованість на використання інформаційних технологій вузьким колом користувачів, як правило, керівним складом організації;
• вироблення пропозицій щодо інтеграції інформаційного забезпечення управлінського персоналу;
• створення в організаціях єдиної інформаційної служби, яка повинна підпорядковуватися віце-президенту з адміністративних питань.
3.Інтеграція інформаційних систем (з 80-их років). Цьому етапу притаманні наступні риси:
• пройдені технічні труднощі в галузі комп’ютерних технологій (зроблено великі прориви в розробці процесорів, оперативної пам’яті, розроблено нові надзвичайно ємні носії інформації) та комунікаційних засобів (розроблено коаксіальні та швидкісні волоконно-оптичні лінії та засоби супутникового зв’язку);
• впроваджуються потужні комп’ютерні мережі, які об’єднуються з інформаційними системами комунікацій: телефоном, телетайпом, радіо, телебаченням і т.д.
• з появою персонального комп’ютера акцент автоматизації переноситься на створення децентралізованих систем, в яких всі персональні комп’ютери, ЕОМ великої потужності, різнорідне технічне забезпечення та обладнання об’єднуються в локальну мережу
• реалізується вимога максимального наближення користувача до інформації, яка вимагає створення в користувача враження, що потрібна інформація знаходиться на його комп’ютері, хоча реально вона може знаходитись в окремих вузлах локальної обчислювальної мережі;
• висувається концепція “управління інформаційними ресурсами“, в якій інформація розглядається, як ще один важливий ресурс такого ж порядку, як фінанси, матеріали, обладнання і персонал;
• формується новий еталон працівників, які вже природно ставляться до застосування нових інформаційних технологій;
• проводяться спроби на єдиній технічній, організаційній, методологічній основі провести інтеграцію автоматизованих інформаційних систем;
• зростає статус інформаційних служб, які на цей час стають службами управління інформаційними ресурсами організації на чолі з віце-президентом по інформації.
Таким чином, у вісімдесяті роки відбувся перехід від окремих управлінських інформаційних систем до створення єдиної внутрішньої системи збору, обробки, збереження і представлення інформації. Пройшла переорієнтація всієї діяльності в сфері обробки інформації на забезпечення її кінцевої мети: задоволення потреб в інформації керівництва на всіх рівнях управління. В зв’язку з цим головна увага почала приділятися точному формулюванню питань, що виникають в сфері оперативного управління, і отриманні інформації в найкоротші терміни для прийняття необхідних рішень. В залежності від характеру і змісту потрібної інформації визначаються відповідні технічні засоби і методи обробки інформації.
Технічне забезпечення
Технічне забезпечення — це комплекс технічних засобів, призначених для обробки даних у економічній інформаційній системі. До технічного забезпечення відносяться електронні обчислювальні машини, що здійснюють обробку економічної інформації, засоби підготовки даних на машинних носіях, засоби збору і реєстрації інформації, засоби передачі даних за каналами зв'язку, засоби накопичення і збереження даних і видачі результатної інформації, допоміжне устаткування й організаційна техніка.
Математичне забезпечення
Математичне забезпечення — це сукупність математичних моделей і алгоритмів для рішення задач, а також комплекс засобів і методів для побудови економіко-математичної моделі задач управління. До складу математичного забезпечення входять: засоби математичного забезпечення (засоби моделювання типових задач управління, методи багатокритеріальної оптимізації, математичної статистики, теорії масового обслуговування тощо); технічна документація (опис задач та алгоритми їх розв'язання, економіко-математичні моделі); методи вибору математичного забезпечення (методи визначення типів задач, методи оцінки обчислювальної складності алгоритмів, методи оцінки вірогідності результатів).
Пограмне забезпечення
Програмне забезпечення — це сукупність комп'ютерних програм та інструкцій щодо їх застосування на ЕОМ. Програмне забезпечення поділяється на два комплекси: загальне (операційні системи, операційні оболонки, компілятори, інтерпретатори, програмні середовища для розроблення застосовних програм, СУБД, мережні програми) і спеціальне (сукупність застосовних програм, розроблених для конкретних задач у рамках функціональних підсистем).
Інформаційне забезпечення
Інформаційне забезпечення — це сукупність методі! класифікації і кодування техніко-економічної інформації, документообігу та інформаційної бази. Інформаційне забезпечення містить два комплекси: компоненти позамашинного інформаційне забезпечення (класифікатори техніко-економічної інформації, документи тощо) машинного інформаційне забезпечення (макети, екранні форми для вводу первинних даних в ЕОМ та для виводу результатної інформації, структуру інформацій бази тощо). Центральним компонентом інформаційног забезпечення є база даних через яку здійснюється обмін даними між різними задачами. База даних забезпечує інтегроване використання різних інформаційних об'єктів у функціональних підсистемах.
Лінгвістичне забезпечення
Лінгвістичне забезпечення містить сукупність науково-технічних термінів та інших мовних засобів, що використовуються в інформаційній системі, а також правил формалізації природної мови (приміром, методи стискання і розкриття текстової інформації), призначених для підвищення ефективності автоматизованої обробки інформації і полегшуючих спілкування людини з економічною ІС. Мовні засоби лінгвістичного забезпечення поділяються на дві групи: традиційні мови (природні, математичні, алгоритмічні мови, мови моделювання) і мови, призначені для діалогу з ЕОМ (інформаційно-пошукові, мови СУБД, операційних середовищ, вхідні мови пакетів прикладних програм).
Технологічне забезпечення
Технологічне забезпечення економічних ІС поділяється на підсистеми за технологічними етапами обробки різних видів інформації: • первинної і результатної інформації (етапи технологічного процесу збору, передачі, накопичення, збереження, обробки первинної інформації, одержання і видачі результатної інформації); • організаційно-розпорядницької документації (етапи одержання вхідної документації, передачі на виконання, етапи формування і збереження справ, складання і тиражування внутрішніх документів і звітів); • технологічної документації і креслень (етапи вводу в систему й актуалізації шаблонів виробів, вводу вхідних даних і формування проектної документації для нових видів виробів, видачі на плотер креслень, актуалізації банку стандартів, технічних умов, нормативних даних, підготовки і видачі технологічної документації для нових видів виробів); • БД і БЗ (етапи формування БД і БЗ, вводу й обробки запитів на пошук рішення, видачі варіанта рішення і пояснення до нього); • науково-технічної інформації, стандартів і технічних умов, правових і документів і справ (етапи формування пошукових образів документів, формування інформаційного фонду, ведення тезауруса ключових слів і їхніх кодів, кодування запиту на пошук, виконання пошуку і видачі документа чи адреси збереження документа).