Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Показники кон’юнктури ринку

Показники кон’юнктури ринку
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Показники кон’юнктури ринку

Завдання кон'юнктурних досліджень полягає у визначенні ступеня впливу окремих факторів на формування кон'юнктури в певний момент часу. Розв'язати таке завдання можливо, якщо вести дослідження кон'юнктури з урахуванням нових явищ, що виникають у сфері виробництва. Для того, що б представляти ситуацію, що відбувається на ринку, недостатньо знати зміни цін, біржових індексів, рух запасів і коливання інших показників. Дослідження ринкової кон'юнктури вимагає знань закономірностей розвитку економіки, взаємодій  ринків у відтворювальному процесі.
Кон'юнктурою ринку називають сукупність умов, при яких у цей момент протікає діяльність на ринку. Вона характеризується певним співвідношенням попиту та пропозиції на товари даного виду, а також рівнем і співвідношенням цін.
Кон'юнктура це складне і швидко змінне явище. Вона складається з безлічі одиничних елементів і дій, розвиток яких підкоряється законам вірогідності, і характеризується певним кругом якісних і кількісних ознак, що піддаються вимірюванню і оцінці.
Вивчення кон'юнктури ринків містить у собі обробку, аналіз і систематизацію кількісних показників і якісної інформації, що характеризує розвиток ринку в даний період часу. Вибір системи показників визначається цілями конкретного дослідження, наприклад, аналіз розвитку ринку, аналіз ситуації на ринку за певний період часу, зміна техніко-економічних характеристик виробництва.
До основних показників кон’юнктури ринку відносяться: попит та пропозиція на ринку, динаміка розвитку ринку та комерційна активність. Попит, пропозиція сприяють установлення рівноваги на ринку.
Відношення між ціною товару і його кількістю, яку покупці прагнуть і в стані придбати називається попитом.
Закон попиту полягає у тому, що чим нижче ціна товару, тим більшу його кількість покупці прагнуть і в стані придбати.
Певні умови, при яких купуються товари:
1.    Наявний дохід.
2.    Ціни товарів, які обслуговують подібну потребу так звані товарозамінники.
3.    Ціни товарів, що збільшують задоволення або вигоду від споживання даного товару.
4.    Умова очікування зміни цін у майбутньому.
5.    Чисельність населення.
6.    Смаки й переваги споживачів.
Споживачі прагнуть максимізувати чистий дохід або виграш від споживання товарів.
Залежність  попиту від його факторів називається функцією попиту.
Нецінові фактори, що впливають на зміну попиту:
1.    Зміна в корисності речі
2.    Зміна доходів (більше купити за таку ж ціну)
3.    Зміна ціни на товарозамінники (при зниженні цін попит перемикається)
Пропозиція це кількість товару, яку продавці готові запропонувати на ринку по кожній можливій ціні в одиницю часу. Обсягом пропозиції називають максимальна кількість товару, яку продавці готові запропонувати на ринку в одиницю часу, за певних умов: ціна даного товару, ціни на вихідні , ціни на інші товари, наявність необхідних ресурсів, характер застосовуваної технології, інфляційні очікування, податки й дотації, природно-кліматичні умови, кількість продавців.
Основною характеристикою кон'юнктури ринку є ступінь збалансованості попиту та пропозиції. Вона проявляється в поведінці цін, швидкості обіговість товарів. Ця оцінка дозволяє визначати тип кон'юнктури, Типи кон'юнктури розрізняють на сприятливий або несприятливий.
При сприятливій кон'юнктурі досягається збалансованість попиту та пропозиції, ціни втримуються на стабільному рівні.
При несприятливій кон'юнктурі попит відстає від пропозиції, що приводить до росту товарних запасів, уповільненню обіговість товарів, спостерігаються утруднення в збуті товарів.
При вивченні кон'юнктури ринків необхідно розглядати показники, які можуть дати кількісну оцінку різним змінам, які відбуваються в економіці досліджуваної галузі.
Кількісний стан кон'юнктури може бути оцінене за допомогою наступних груп показників:
- Виміряється обсяг і динаміка виробництва в цілому, розмір інвестицій, рівень зайнятості, розміри заробітної плати, дані про замовлення. Це так звані показники сфери виробництва.
- Платоспроможний попит, розміри реалізації товарів у кредит, дані про роздрібну й оптову торгівлю –Перераховане ставиться до показників внутрішнрегіональної торгівлі.
- Обсяги, динаміка, географічний розподіл міжрегіональних зв'язків, обсяги імпорту й експорту, обсяги вантажоперевезень  Дана група показників ставиться до групи міжрегіональних і зовнішньоекономічних зв'язків.
- Кредитно-грошовий обіг. До цієї групи оцінки ставляться курси акцій і інших цінних паперів, процентні ставки, розміри банківських депозитів, валютні курси.
Усі кон’юнктуро утворюючі фактори, що стимулюють розвиток ринку або стримуючі його, класифікуються на: постійні, тимчасові, циклічні, нециклічні.
До постійно діючих факторів  ставиться державне регулювання економіки, науково-технічний прогрес, інфляція, сезонність у виробництві й споживанні товарів.
Фактори, що впливають на кон'юнктуру періодично називаються тимчасовими. Це, наприклад, стихійні лиха, соціальні конфлікти, надзвичайна обстановка.
У розвитку ринків може з'являтися певна повторюваність, циклічність, викликана сезонною зміною попиту та пропозиції, життєвими циклами товарів (виведення товарів на ринок, ріст, зрілість, занепад), зрушення у відтворювальній структурі, коливаннями інвестиційної активності, зміною економічної політики.
Фактори нециклічного характеру визначають специфіку виробництва й реалізацію конкретних товарів. Вплив різних факторів на процес виробництва й обігу будь-якого товару дозволяє виявити зв'язки між их причинами, що відбуваються подіями, що й викликали. Саме вплив різних факторів на процес виробництва й обігу товару відбивається в русі кон'юнктури ринків.
Виділяються три рівні дослідження кон'юнктури:
- Загальногосподарський (показує стан світового господарства або господарства окремої країни, групи країн, що складаються під впливом кон’юнктуро утворюючих факторів, включає наступні аспекти :економічний потенціал господарства і його елементи (природні, виробничі, трудові, фінансові ресурси, науково-освітній і інфраструктурний потенціал; інституціональна структура господарства. Включає фірмову структуру, масштаби концентрації, спеціалізації виробництва й збуту, організаційні форми державного регулювання економіки; система регіональних ринків і її структура, характеристики реалізованих товарів, фактори, що впливають на формування регіональних ринків, рівень економічного розвитку, розподіл доходів між господарюючими суб'єктами й населенням, співвідношення цін на конкуруючі товари, нагромадження товарних запасів і ін.; співвідношення попиту та пропозиції з урахуванням ступеня використання матеріальних, фінансових, трудових ресурсів; комерційні й фінансові умови реалізації товарів.
- Галузевий (показує положення в галузі національного або світового господарства)
- Окремого товару (показує положення окремого товару в масштабі світового, національного або регіонального ринку)
Одним з головних понять дослідження кон'юнктури є вивчення змін у динаміці й співвідношенні цін. Необхідно встановити причини, що викликали зрушення в рівні або структурі ціни. Так само необхідний аналіз змін технології виробництва, умов споживання товарів, облік змін в оптовій і роздрібній торгівлі. Дослідження цих змін допомагають краще зрозуміти напрямки руху цін. На ціни й витрати виробництва товарів впливає ряд різних факторів.
Оцінка цього впливу, тобто облік змін, що відбуваються, у рівні цін, проводиться шляхом аналізу відповідних показників, що визначають динаміку й рівень цін різних товарів. Після того як отримана вистава про напрямок розвитку економіки в цілому, слід переходити до дослідження розвитку тих галузей економіки, які є головними споживачами на даному ринку. У результаті досліджень змін в обсязі й структурі споживання складається оцінки розвитку виробництва товару, кон'юнктура ринку якого вивчається. Аналіз розвитку споживання й виробництва дозволяє зробити висновок про зміну в співвідношенні між попитом та пропозицією, визначити можливу місткість ринку й майбутній рівень цін.
Місткість ринку формується під впливом безлічі факторів, кожний з яких може в певних ситуаціях як стимулювати ринок, так і стримувати його розвиток, обмежуючи його ємність. Усю сукупність факторів можна розділити на дві групи: загального й специфічного характеру.
Загальними є соціально-економічні фактори, що визначають місткість ринку будь-якого товару: обсяг і структуру товарної пропозиції; асортименти і якість виробів, що випускаються; розміри імпорту по даному товару або групі; досягнутий рівень життя й потреб населення; купівельна спроможність населення; рівень співвідношення цін на  товари; чисельність населення; його соціальний і статевовіковий склад; ступінь насиченості ринку; стан збутової, торговельної й сервісної мережі; географічне розташування ринку.
У цей час стан ринку піддається значному впливу таких процесів, як відокремлення території й уведення нових грошових одиниць, утвір комерційних структур, інфляція, уведення нових митних обмежень і т.д.
Специфічні фактори визначають розвиток ринків окремих товарів, причому кожний ринок може мати характерні тільки для нього фактори. У цьому випадку специфічний фактор по ступеню впливу може виявитися визначальним для формування й розвитку попиту та пропозиції по конкретному товару.
Сукупність факторів, що визначають розвиток попиту та пропозиції, перебувають у складному діалектичному взаємозв'язку. Зміна дій одних факторів викликає зміна дії інших. Особливістю одних факторів є те, що вони викликають зміни,  як загальної ємності, так і структури ринку, а інших – те, що вони, не змінюючи загальної місткості ринку, викликають його структурні зміни. У процесі дослідження ринку необхідно пояснити механізм дії системи факторів і виміряти сукупні результати їх вплив на обсяг і структуру попиту та пропозиції.

1.1.    Методи дослідження кон’юнктури ринку
Методи дослідження кон'юнктури будь-якого товарного ринку, господарства або галузі розробляються на основі показників, які можуть допомогти у визначенні напрямку розвитку виробництва, торгівлі й фінансів у майбутньому. При цих дослідженнях проводиться оцінка співвідношення пропозиції та попиту за необхідний відрізок часу, вивчення коливань цін, продажу товарів і послуг, товарних запасів, оцінка стійкості розвитку ринку.
Успіх кон'юнктурних досліджень залежить від швидкості одержання об'єктивної й повної інформації про причини, характер і розмірі коливань відповідності попиту та пропозиції на різних ринках.
Головні вимоги до інформації – оперативність і вірогідність. Інформація складається із трьох етапів:
- визначення кола показників;
- розробка схеми передачі інформації в часі й просторі;
- обсяг і форма вистави інформації.
При вивченні кон'юнктури ринку ведуться систематичні спостереження за всіма економічними показниками, зміна яких показує зрушення в співвідношенні попиту та пропозиції, а також дозволяє аналізувати причини цих змін. Після переробки інформації складається аналітичний документ, який називається кон'юнктурний огляд.
Загальна мета ринкових досліджень полягає у визначенні умов, при яких забезпечується найбільш повне задоволення попиту населення в товарах даного виду й створюються передумови для ефективного збуту зробленої продукції. Відповідно до цього першочергового завдання вивчення ринку є аналіз поточного співвідношення попиту та пропозиції, тобто кон'юнктури ринку.
Практика маркетингових досліджень показує, що дані про місткість ринку тих або інших товарів і про долю, займану окремими виробниками, у цей час становлять великий інтерес для самих виробників. Вони необхідні як для розширення позицій компанії, яка вже займає стійкі позиції на ринку, так і для проникнення на ринок нової компанії або торговельної марки.
Потреба в такій інформації вже сформована: сьогодні з'являється багато організацій, які проводять подібного роду маркетингові дослідження. Однак після прочитання звітів і статей по таких дослідженнях, виникають численні питання як по методології проведення, так і за написанням звітів. Тому хотілося б підняти питання про правильність використання тих або інших методик для вивчення місткості ринку, що й найбільше часто зустрічаються, на наш погляд, помилках. Думаємо, що подібного роду дискусія буде цікава й корисна фахівцям, що працюють у даній сфері.
Вивчення місткості ринку або ринкового попиту має на увазі визначення обсягу продажів на виділеному ринку певної марки товару або сукупності марок товару за конкретний період часу.
Дослідження даних параметрів звичайно проводиться по п'ятьом основним напрямкам:
•    аналіз вторинної інформації;
•    виробництво й реалізація продукції;
•    витрати й поведінка споживачів;
•    розрахунки ємності на основі норм споживання даного типу товару;
•    визначення ємності на основі «приведення» обсягів продажів (коли відома місткість ринку в одному регіоні є основою для розрахунків місткості ринку в іншому регіоні шляхом коректування її за допомогою коефіцієнтів приведення).
Розглянемо їх по черзі.
Аналіз вторинної інформації. Містить у собі аналіз усієї документації, яка може містити відомості про ринок, що цікавить нас, і може бути корисна в маркетинговій діяльності: статистичні дані, дані органів керування, огляди ринку, спеціалізовані журнали й статті, дані Internet і т.д. Однак інформація, одержувана таким способом, найчастіше виявляється неповної, досить складної для використання при практичнім застосуванні й найчастіше сумнівного ступеня вірогідності.
Вивчення ринку з позицій виробництва й реалізації продукції. Включає дослідження підприємств виробників, оптової й роздрібної торгівлі. Інформація, отримана із цього джерела, дозволяє визначити реальні обсяги збуту й представленість виробників і торговельних марок. Враховуючи, що кількість продавців менше, чим кількість покупців, те часто таке дослідження проводиться більш швидко й коштує дешевше, чим дослідження споживачів. Проблема полягає в тому, наскільки точної виявиться надана виробниками або продавцями інформація, і наскільки опитана вибірка продавців буде репрезентативна генеральної сукупності (усій масі діючих на ринку торговельних крапок, що продають продукцію).
Витрати й поведінка споживачів. Досліджуються або витрати, які зробили споживачі на продукцію, що цікавить нас, за певний період часу, або частота покупок і обсяги продукції, що купується, спільно із середньою роздрібною ціною продажу, або норми витрати даного товару. При цьому дослідження дозволяє підняти широкий шар матеріалів, що стосуються поведінки й мотивації споживачів: їх відношення до тієї або іншій марці, обсяг разової покупки, частота придбання товару, очікувана ціна на товар, ступінь розрізнення брендів, лояльність до брендів, мотивація вибору тієї або іншої марки товару і т.д. Питання точності такої інформації полягає в тому, наскільки вірно й правдиво покупці відтворять дані про своє споживання.
Розрахунки ємності на основі норм споживання даного типу товару. Цей підхід використовується, як правило, для продовольчих товарів, сировини й видаткових матеріалів. Статистичною основою для розрахунків служать річні норми споживання на один жителя й загальна чисельність населення. Таким чином, підсумкова цифра ємності виходить шляхом перемножування норми споживання на один жителя на значення загальної чисельності населення.
Визначення місткості ринку на основі «приведення» обсягів продажів. Подібну методику розрахунків використовують в основному компанії, що мають значний досвіди на окремих географічних ринках. У розрахунках використовуються дані про реальний обсяг реалізації продукції в одному регіоні й фактори, що визначають продажі. За допомогою останніх визначаються коефіцієнти приведення продажів одного регіону до іншого (коефіцієнти приведення чисельності населення, середньої заробітної плати, урбанізації, ціни, особливості споживання і т.д.).
Аналіз первинної інформації дозволяє отримати якісну інформацію з різною ступеню глибини, дає повну інформацію про досліджуваний об’єкт, але збирання таких даних виходить дуже дорогою і потребує підготовки кваліфікованих інтерв’юерів.
Збирання первинної інформаціє проводиться за допомогою таких методів:
-    Спостереження це метод який дозволяє відстежувати як свідомі так і не свідомі вчинки споживачів, їх взаємодію з іншими споживачами. Він найдешевший в цій групі, може проводитись відкрито і приховано.
-    Метод пов’язаний з використанням економіко математичного моделювання досліджуваних процесів називають імітація (моделювання). Це кабінетний метод досліджень який в першу чергу пов’язаний з обробкою вторинної інформації. Він дозволяє прогнозувати дослідницькі явища. Також цей метод використовують для обробки результатів збирання первинної інформації. Для застосування цього методу потрібні кваліфіковані працівники, комп’ютерна техніка та спеціальні програми.
-    Експеримент це метод у якому передбачається моделювання дослідником умов для одержання необхідної інформації. Часто ті над ким проводиться експеримент знають про це і приймають участь у цьому свідомо, що в свою чергу може впливати на результати досліджень. Мета таких досліджень визначити вплив конкретного фактору на результат, дію інших факторів ліквідують або обмежують.
-    Опитування один із най важливіших методів одержання інформації. При вмілому складанні анкет і правилах проведення опитування кількість забракованих відповідей може складати від 0 до 5%. При особистому опитуванні є можливість одержати найбільш об’ємну і глибоку інформацію. Інші форми опитування: поштове, телефонне та Інтернет опитування.

1.2.    Моделювання і прогнозування кон’юнктури ринку
Досить поширеним методом збору первинної маркетингової інформації є метод моделювання. Особливої популярності він набув з розвитком прог-рамного забезпечення і комп’ютерної техніки. В моделі вводяться різноманітні параметри, які відображають зміни маркетингової системи, стосуються комплексу маркетингу або зовнішніх факторів маркетингового середовища. Під час моделювання вивчається дія незадежних факторів на залежні. Причому моделюються і порівнюються різні варіанти можливого впливу факторів.
Основною вимогою для моделювання є якомога більша відповідність моделі до реальної ринкової ситуації, тобто повинна бути проведена складна аналітична робота по розробці концепції моделі. Формою поведінки одиниць, що досліджуються під впливом змінних факторів маркетингової системи є підрахунок кількісних показників частки ринку, обсягів продажу, прибутку тощо. Розробка моделі передбачає залучення до цього процесу спеціалістів по моделюванні і менеджерів-маркетологів.
Моделювання – це досить складний процес, в ході якого потрібно забезпечити відповідність моделі реальній ситуації. Основними вимогами до ефективно працюючої моделі є простота розуміння і використання для користувача.
Модель повинна:
•    Відтворювати ситуацію, яка реально існує в маркетинговій системі;
•    Включати достатню кількість факторів, що відтворюють ситуацію.
Моделі в маркетингових дослідженнях частіше класифікуються за критерієм управлінських цілей, котрі мають бути досягнуті. За цим критерієм моделі поділяються на дискрептивні, прогнозні та інструктивні.
Дискрептивні моделі використовують для опису існуючої маркетингової системи. Ці моделі легше конструювати, але важче використовувати. Вони дають картину ситуації, але їх не можна використовувати для інших випадків.
Дискрептивні моделі використовуються для того. Щоб відчути ситуацію і для подальшої розробки інших моделей.
Прогнозні моделі використовуються для прогнозування стану маркетингової системи при зміні факторів. Так, наприклад, при моделюванні системи розподілу для продукту треба передбачити можливі зниження обсягів збуту і торгових місць у випадку перебоїв з постачанням тощо. Цей тип корисний при досліджені ситуації тоді, коли змінні фактори маркетингового середовища можуть набувати різних рівнів. Але за його допомогою не можливо розробити альтернативні варіанти управлінських рішень.
Специфіка моделювання, як методу збору маркетингової інформації, полягає в тому, що в результаті вдається отримати конкретні цифрові показники розмірів збуту, рівня прибутку тощо. Цей тип дослідження менш вартісний, ніж збір маркетингової інформації шляхом опитування, а також потребує значно меншого часу. Крім того цей метод повністю забезпечує конфіденційність інформації.
Моделювання дає можливість перевірити різні маркетингові стратегії і проаналізувати їх переваги і недоліки. Моделювання можна ефективно використовувати і як метод тренування персоналу підприємства чи організації. Основним, але суттєвим, недоліком цього методу є складність розробки життєздатної моделі і внесення постійних змін в умовах маркетингового середовища.
При вивченні кон'юнктури ринку ставиться завдання не тільки визначення стану ринку на той або інший момент, але і прогнозу вірогідного характеру подальшого його розвитку принаймні на один – два квартали, але не більше ніж на півтора роки, тобто прогнозування.
Прогноз ринку – це наукове передбачення перспектив розвитку попиту, товарної пропозиції і цін, виконане в рамках певної методики, на основі достовірної інформації, з оцінкою його можливої помилки.
Прогноз ринку базується на обліку закономірностей і тенденцій його розвитку, основних чинників, що визначають це розвиток, дотриманні строгої об'єктивності і наукової сумлінності при оцінці даних і результатів прогнозування.
У загальному вигляді розробка прогнозу ринку має чотири етапи:
– встановлення об'єкту прогнозування;
– вибір методу прогнозування;
– процес розробки прогнозу;
– оцінка точності прогнозу;
Встановлення об'єкту прогнозування – найважливіший етап наукового передбачення. Наприклад, на практиці часто ідентифікують поняття продажу і попиту, постачань і товарної пропозиції, ринкових цін і цін реалізації.
У певних умовах такі заміни можливі, але з відповідними обмовками і подальшим коректуванням результатів прогнозних розрахунків.
Вибір методу прогнозування залежить від мети прогнозу, періоду його попередження, рівня деталізації і наявності початкової (базисною) інформації. Якщо прогноз можливого продажу товару робиться для визначення перспектив розвитку роздрібної торгової мережі, то можуть застосовуватися грубіші, оцінні методи прогнозування. Якщо ж він виконується для обгрунтування закупівлі конкретних товарів на найближчий місяць, то повинні використовуватися точніші методи.
Процес розробки прогнозу полягає в проведенні розрахунків, що виконуються або в ручну, або з використанням ЕОМ з подальшим коректуванням їх результатів на якісному, професійному рівні.
Оцінка точності прогнозу виконується шляхом розрахунку його можливих помилок. Тому результати прогнозу практично завжди наводяться в інтервальному вигляді.
Прогнози ринку класифікуються по декількох ознаках.
За часом попередження виділяються: короткострокові прогнози (від декількох днів до 2 років); середньострокові прогнози (від 2 до 7 років); довгострокові прогнози (більше 7 років). Природно, що вони розрізняються не тільки періодом попередження, але і рівнем деталізації і вживаними методами прогнозування.
За товарною ознакою розрізняють прогнози ринку: конкретного товару, види товару, товарної групи, комплексу товарів, всіх товарів.
За регіональною ознакою роблять прогнози ринку для: конкретних споживачів, адміністративних районів, крупних регіонів, країни, всього світу.
По суті вживаних методів виділяють групи прогнозів, основою яких є:
Екстраполяція ряду динаміки (Ємкість ринку)
Інтерполяція ряду динаміки – знаходження бракуючих членів динамічного ряду усередині нього;
Коефіцієнти еластичності попиту;
Структурне моделювання – є статистичною таблицею, що містить угрупування споживачів за найбільш істотною ознакою, де для кожної групи приведена структура споживання товарів. При зміні структури споживачів змінюється і середнє споживання (а отже, і попит) цих товарів. На цій основі побудований один з методів прогнозування.
Експертна оцінка. Цей метод використовується на ринках нових товарів, коли базисна інформація не встигла сформуватися, або на ринках традиційних товарів, які довгий час не дослідилися. Він заснований на опиті експертів – достатньо компетентних фахівців.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить