Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы ШКОЛА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ проф. МИХЕЄВА Є.К.

ШКОЛА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ проф. МИХЕЄВА Є.К.
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ШКОЛА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ

проф. МИХЕЄВА Є.К.


Науковцям, експертам які переймаються  проблемами автоматизації прийняття управлінських рішень у сільському господарстві або іншій галузі, де обертаються погано структуровані інформаційні потоки, які погано піддаються  формалізації стандартними методами, не зайвими буде звернути увагу на такі сентенції.
Увесь процес (перспективу) розвитку наукового напряму за законами декомпозиції слід розглядати як модульну структурну побудову, кожен модуль ( наведені  прикладні задачі) якої може функціонувати окремо, вирішуючи конкретну задачу.
Така структурна побудова  моделі землеробства значно полегшує перспективу подальшого удосконалення системи як у постановочному варіанті так і програмно, доводячи комп’ютерні програми до вимог навчально-виробничого і комерційного продукту.
Як кожній складної, динамічній до того ж і специфічній системі,  якою є землеробство притаманні об’єктивні тенденції розвинення у просторі і часі. Перспективи щодо розвинення і удосконалення  системи повинні відбуватись у напрямках:
-  ідеологізації (перш за все вибір ідеології розробки і використання системи);
-  інформаційного наповнення (формування на відповідному рівні баз даних і баз знань);
- удосконалення методів і технічного інструментарію організації специфічних інформаційних потоків;
-  комерціалізація як процесу розробки так і реалізації продукту.
Розгляд основних проблем стосовно питань перспективи удосконалення і розвитку системи „Землеробство” можна звести до таких етапів:
Етап 1.  Тут цільовою функцією удосконалення повинна бути більш глибока структуризація постанови задачі, більш поглиблена формалізація і алгоритмізація. Останнє особливо важливе і досяжне з погляду наявності придатного для цього інструментарію. Потребує модернізації використана нами мова „МЕТОДИСТ”. На часі виникають типові утруднення у підборі підходящих експертів і їх   кваліфікація - обізнаність щодо предметної частини задачі. Експерт-технолог, наприклад, повинен мати уявлення про системний підхід, знати методи і правила організації даних і перетворення їх у знання,  описувати процеси, явища, дії на професійно-орієнтованій мові у вигляді алгоритмів. Таких фахівців треба готувати у вищих навчальних закладах, поєднавши програми організації і комерціалізації знань. Саме такі спеціалісти здатні створювати і підтримувати ефективні бази даних і знань, розбудовувати  логічні алгоритмічні структури прикметної області, просувати наукову розробку на ринку знань як товар.
Тобто, успішність перспективи розвинення на 1-му етапі залежить від наявності серед розробників саме фахівців такого профілю і з ними напряму пов’язане майбутнє інформатизації галузі..
Етап 2. На етапі здійснюється розробка програмного комплексу. При добре, професійно створеному алгоритмі це буде не дуже складною задачею для програміста-професіонала. Тут важливою є модульна структура і додержання принципу ієрархічності,  емергентності. Оскільки процес програмування полягає у переведенні алгоритму на мові ПОМ, наприклад, технології вирощування культур, у знакові системи, найбільш ефективною буде сумісна праця предметного експерта і програміста. В цьому випадку значно легше підібрати ідеологію програмування, мову і техніку.
Ще одне не формальне зауваження: лише на користь буде,  якщо у  випадку сумісної праці зв’язки „програміст-експерт” з пошуками відповіді на  „якщо....., то....” правомірним буде  вважатись вираз - „ чи потрібно це робити саме так....”?
Етап 3. Організаційно складним і недосконалим є процес впровадження автоматизованої системи прийняття рішень у виробничі системи. Для підвищення ефективності необхідні чітко організовані міроприємства  по супроводу. Тут доцільним буде поєднання організаційних структур системи „Дорадництва” з новими формами інформаційного забезпечення процесів прийняття технологічних рішень. В цьому ракурсі напрям „дорадництво” в архаїчній формі потребує нових організаційно-структурних перетворень. Стає можливим використання Інтернет мережі, індивідуальний підхід до користувача, інформаційний продукт у цих стосунках стає товаром з усіма наслідками, що з цим пов’язано. Тобто як перспективу розвитку СППР, слід розглядати і комерційну стратегію впровадження. В цьому ракурсі слід потурбуватись про підготовку спеціалістів з комерціалізації автоматизованих систем при кафедрах менеджменту і маркетингу.
До перспективної  складової слід включити і сервісне оформлення системи - зручність пропозицій, багатоваріантність послуг і т. ін.   При цьому зауважимо, що розробки такого рівня достатньо зручні для комерціалізації, сервісної і прикладної модернізації.  Так,  чітко простежується місце СППР (особливо деякі прикладні задачі - модулі) у ГІС-технологіях, як забезпечуючих процедур виконання технологічних операцій на полі, особливо якщо картограми відповідним чином оцифровані.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить