Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Мережне планування як ефективний засіб управління. Мережні методи

Мережне планування як ефективний засіб управління. Мережні методи
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Мережне планування як ефективний засіб управління. Мережні методи


Технологія сіткового планування – є інструментарем, що дозволяє знизити ймовірність прорахунків і скоротити строки реалізації проектів.
Сіткове планування - метод управління, заснований на використанні математичного апарата теорії графів і системного підходу для відображення й алгоритмізації комплексів взаємозалежних робіт, дій або заходів для досягнення чітко поставленої мети.
Сіткове планування є основою економічних і математичних розрахунків, графічних й аналітичних обчислень, організаційних й управлінських рішень, оперативних і стратегічних планів, що забезпечують не тільки зображення, але й моделювання, аналіз й оптимізацію проектів виконання складних технічних об'єктів і конструкторських розробок і т.д. Основна мета сіткового планування - скорочення до мінімуму тривалості проекту.
Завдання сіткового планування полягає в тому, щоб графічно, наочно й системно відобразити й поліпшити послідовність і взаємозалежність робіт, дій або заходів, що забезпечують своєчасне й планомірне досягнення кінцевих цілей. Для відображення й алгоритмізації тих або інших дій або ситуацій використаються економіко-математичні моделі, які прийнята називати мережними моделями, найпростіші з них - сіткові графіки. Мережні моделі або графіки призначені для проектування складних виробничих об'єктів, економічних систем і всіляких робіт, що складаються з великої кількості різних елементів. Найбільш відомі практично одночасно й незалежно розроблені метод критичного шляху і метод оцінки й перегляду планів.
Використання методів сіткового планування сприяє скороченню строків створення нових об'єктів на 15-20%, забезпеченню раціонального використання трудових ресурсів і техніки.
Застосування сіткового планування в сучасному виробництві сприяє досягненню наступних стратегічних й оперативних завдань:
1) обґрунтовано вибирати мети розвитку кожного підрозділу підприємства з урахуванням існуючих ринкових вимог і планованих кінцевих результатів;
2) чітко встановлювати детальні завдання всім підрозділам і службам підприємства на основі їх урахуванням єдиною стратегічною метою в планованому періоді; урахуванням
3) залучати до складання планів-проектів майбутніх безпосередніх виконавців основних етапів майбутніх робіт, що мають виробничий досвід і високу кваліфікацію;
4) більш ефективно розподіляти й раціонально використати наявні на підприємстві обмежені ресурси;
5) здійснювати прогнозування ходу виконання основних етапів робіт, зосереджених на критичному шляху,  вчасно приймати необхідні планові й управлінські рішення але коректуванню строків;
6) робити необхідне коректування планів-графіків виконання робіт з урахуванням зміни зовнішнього оточення, внутрішнього середовища й інших ринкових умові.
Таким чином, застосування системи сіткового планування сприяє розробці оптимального варіанта стратегічного плану розвитку підприємства, що є основою оперативного управління комплексом робіт у ході його здійснення..
У сітковому графіку з необхідним ступенем деталізації зображується, які роботи, у якій послідовності й за який час має бути виконати, щоб забезпечити закінчення всіх видів діяльності не пізніше заданого або планованого періоду.
Мережна модель оперує такими поняттями як: робота, подія, шлях. Роботами називають будь-які виробничі процеси або інші дії, що приводять до досягнення певних результатів подій. Робота позначається стрілкою (вектором) без масштабу, що вказує  напрямок ліворуч праворуч від меншого номера події до більшого й кодується номерами цих подій. Роботи можуть бути трьох видів:
1)    дійсна робота у вигляді виробничого процесу, що вимагає витрат праці, часу й ресурсів;
2)    очікувана - робота, що не вимагає витрат праці й ресурсів, але займає час, необхідний для того, щоб дійсну роботу можна було вважати завершеної, тобто можна приступати до виконання наступної роботи;
3)    залежність або фіктивна робота, що означає логічний (технологічний) зв'язок між двома або декількома подіями і що свідчить, про можливість початку однієї роботи залежить від закінчення іншої. Фіктивна робота не вимагає ні витрат праці, ні часу, ні ресурсів; вона позначається в сітковому графіку пунктирними стрілками.
Подія означає факт закінчення однієї або декількох робіт, необхідних і достатніх для початку наступних. Події бувають початковими й вихідними, кінцевими або завершальними, простими або складними, а також проміжними, попередніми або наступними.
Існують три основних способи зображення подій і робіт на сіткових графіках: вершини-роботи, вершини-події й змішані мережі. У мережах типу вершини-роботи всі процеси або дії представлені у вигляді черги прямокутників, що зв'язані логічними залежностями і мають конкретні значення ;  в мережах типу «вершини-події» процеси наводяться у вигляді кіл, також зв'язані логічними і аналітичними залежностями.
У всіх мережних графіках важливим показником вважається шлях, що визначає послідовність робіт (операцій), або подій, у якій кінцевий процес, або результат, однієї стадії збігається з початковим показником наступної за нею іншої фази.
У будь-якому графіку прийнято розрізняти кілька шляхів:
1)    повний шлях від вихідного до завершальної події;
2)     шлях, що передує даній події від початкового;
3)    шлях, що випливає за даною подією до завершальної події;
4)    шлях між декількома подіями;
5)    критичний шлях від вихідного до кінцевої події дорівнює максимальної тривалості виконання роботи.
Мережні моделі можуть бути досить різноманітні як за організаційною структурою виробничої системи, так і за призначенням сіткових графіків, а також використовуваним нормативним показникам засобів обробки інформації. Мережні моделі бувають детерміновані, імовірнісні й змішані. У детермінованих сіткових графіках всі роботи стратегічного проекту, їхня тривалість і взаємозв'язок, а також вимоги до очікуваних результатів є заздалегідь певними. В імовірнісних моделях багато процесів носять випадковий характер. У змішаних мережах одна частина робіт є певною, а інша -  невизначеною. Моделі можуть бути також одно цільові й багатоцільові.  Мережні моделі можуть бути широко використані на всіх вітчизняних підприємствах при розробці як довгострокових, так і поточних планів.
Сіткове планування дозволяє не тільки визначати потреба різних виробничих ресурсів у майбутньому, але й постійно відслідковувати і координувати їхні раціональні витрата. За допомогою сіткових графіків можна з'єднати в єдину систему всі матеріальні, трудові, фінансові й багато інших ресурсів і засоби виробництва й в ідеальних (планованих), і в реальних (існуючих) економічних умовах.
Найважливішими етапами сіткового планування найрізноманітніших виробничих систем, або інших економічних об'єктів є наступні:
1) розчленовування комплексу робіт на окремі частини і їхнє закріплення за відповідальними виконавцями;
2) виявлення й опис кожним виконавцем всіх подій і робіт, необхідних для досягнення поставленої мети;
3) побудова первинних сіткових графіків й уточнення змісту планованих робіт;
4) зшивання приватних мереж і побудова зведеного сіткового графіка виконання комплексу робіт;
5) обґрунтування або уточнення часу виконання кожної роботи в сітковому графіку.
При побудові сіткових графіків типу «вершина-подія» необхідно дотримувати наступні правила (допущення):
1)    жодна з робіт не повинна мати однакового коду з іншою.
2)    у сітковому графіку не повинне бути тупиків, тобто подій, з яких не виходить ні однієї роботи, якщо ці події не є завершальними для даного сіткового графіка й хвостів, тобто подій, у які не входить ні однієї роботи, якщо ці події не є вихідними для даного сіткового графіка
3)    у сітковому графіку також не повинне бути початкових подій більше одного, тому що це свідчить про неможливість його здійснення;
4)    у сітковому графіку не повинне бути замкнутих  контурів (циклів), тобто ланцюжка робіт, що повертається до тієї події, з якого вона вийшла. Наявність такого циклу в мережі свідчить про помилку у вихідних даних або про неправильне зображення взаємозв'язку робіт.
5)    у мережній моделі не допускається зображення зв'язку між суміжними подіями двома або більшою кількістю робіт.
Після складання й перевірки первинних сіткових графіків, розроблювальних кожним виконавцем для свого комплексу робіт, виробляється зшивання приватних мереж й їхнє об'єднання у зведену модель. Побудований з використанням наведених правил зведений сітковий графік буде забезпечувати досягнення поставлених перед виконавцями планових цілей.
Завершальним етапом сіткового планування є визначення тривалості виконання окремих робіт або сукупних процесів. У детермінованих моделях тривалість робіт уважається незмінною. У реальних умовах час виконання різноманітних робіт залежить від великого числа як внутрішніх, так і зовнішніх факторів і тому вважається випадковою величиною. Для встановлення тривалості будь-яких робіт необхідно в першу чергу користуватися відповідними нормативами або нормами трудових витрат. А при відсутності вихідних нормативних даних тривалість всіх процесів і робіт може бути встановлена різними методами, у тому числі й із застосуванням експертних оцінок.
У процесі сіткового планування експертні оцінки тривалості майбутніх робіт звичайно встановлюються відповідальними виконавцями. По кожній роботі, як правило, дається кілька оцінок часу: мінімальна, максимальна й найбільш імовірна. Оцінка тривалості робіт виражається в людино-годинах, людино-днях або інших одиницях часу. Отримана найбільш імовірна оцінка часу не може бути прийнятою як нормативний показник очікуваного часу виконання кожної роботи, тому що в більшості випадків ця оцінка є суб'єктивною й багато в чому залежить від досвіду відповідального виконавця робіт. Тому для визначення очікуваного часу виконання кожної роботи експертні оцінки піддаються  статистичній обробці.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить