Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Зміст й завдання оперативного планування виробничих процесів

Зміст й завдання оперативного планування виробничих процесів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Зміст й завдання оперативного планування виробничих процесів


Оперативне планування виробництва є завершальною ланкою планової роботи на підприємстві - продовженням і конкретизацією завдань техпромфінплану. Воно полягає в розробці на основі річних планів конкретних виробничих завдань на короткі проміжки часу як для підприємства в цілому, так і для його підрозділів й в оперативному регулюванні ходу виробництва за даними оперативного обліку й контролю. Особливістю цього виду планування є сполучення розробки планових завдань із організацією їхнього виконання.
Завданням оперативно-виробничого планування є організація рівномірної, ритмічної взаємопогоджуваної роботи всіх виробничих підрозділів підприємства для забезпечення своєчасного виконання планового завдання при ощадливій витраті ресурсів, і високій якості продукції, тобто досягнення найкращих кінцевих результатів виробництва.
Оперативне планування складається з календарного планування й диспетчирування (оперативного регулювання).
В обсяг робіт по оперативному плануванню входить:
1)    розробка прогресивних календарно-планових нормативів руху виробництва;
2)    складання оперативних планів і графіків для цехів, ділянок, бригад і робочих місць й їхнє доведення до безпосередніх виконавців;
3)    оперативний облік і контроль ходу виробництва, попередження й виявлення відхилень від передбачених планів і графіків і забезпечення стабілізації ходу виробництва.
Календарне планування включає розподіл річних планових завдань по виробничих підрозділах і строкам виконання, а також доведення встановлених показників до конкретних виконавців робіт. З його допомогою розробляються змінно-добові завдання, і погодиться послідовність виконання робіт окремими виконавцями. Вихідними даними для розробки календарних планів маються річні обсяги випуску продукції, трудомісткість виконуваних робіт, строки поставки товарів на ринок й інші показники соціально-економічних планів підприємства.
При реалізації розробленого календарного плану ведеться оперативний облік ходу його виконання - здійснюється збір інформації про фактичне виконання плану, її переробка й передача відповідним службам підприємства. На основі отриманої інформації здійснюється диспетчирування, що полягає у виявленні й усуненні помічених відхилень від запланованого ходу виробництва, у вживанні заходів, що забезпечують комплектний хід виробництва, найкраще використання робочого часу й матеріальних ресурсів, високу завантаження встаткування й робітників місць.
Оперативне планування виробництва за місцем його виконання поділяється на міжцехове і внутрішньо цехове. Міжцехове планування забезпечує розробку, регулювання й контроль виконання планів виробництва й продажу продукції всіма цехами підприємства, а також координує роботу основних, проектно-технологічних, планово-економічних і інших функціональних підрозділів. На машинобудівних підприємствах, як правило, виробничі програми розробляються й видаються цехам плановими службами на черговий рік із квартальною й місячною розбивкою.
Змістом внутрішньо цехового планування є розробка оперативних планів і складання поточних графіків роботи виробничих ділянок, потокових ліній й окремих робочих місць на основі річних планів виробництва й продажі продукції основних цехів  підприємства.
У сучасному виробництві широко поширені різні системи оперативного планування, обумовлені як внутрівиробничими факторами, так і зовнішніми ринковими умовами. Обов'язковою умовою ефективного функціонування системи оперативного планування виробництвом є наявність обґрунтованої нормативної бази, до якої, зокрема, входять:
1)    календарно-планові нормативи - тривалість виробничого циклу, розмір партії й величина випередження, періодичність запуску продукції у виробництво, величина заділів (недоробок) і ін.;
2)    норми матеріалоємності - витрата сировини й напівфабрикатів, матеріалів на одиницю продукції;
3)    норми використання виробничих потужностей - продуктивність устаткування, коефіцієнт змінності;
4)    норми матеріальної забезпеченості виробництва - норми технологічних, внутрішньо цехових і міжцехових заділів, норми запасів сировини, напівфабрикатів.
Вибір тієї або іншої системи оперативного планування в умовах ринку визначається головним чином обсягом попиту на продукцію й послуги, витратами й результатами планування, масштабом і типом виробництва. 
По комплектна система застосовується, головним чином, у серійному машинобудівному виробництві. У якості основної планово-облікової одиниці використаються різні деталі, що входять у складальний вузол або загальний комплект товарів, що групуються за певними ознаками. При комплектній системі планування календарні завдання виробничим підрозділам розробляються не по деталях окремого найменування, а по укрупнених групах або комплектам деталей на вузол, машину, замовлення або певний обсяг робіт і послуг. При даній системі значно підвищується гнучкість оперативного планування, що піддається контролю й регулювання ходу виробництва, що в умовах ринкової невизначеності служить для підприємств важливим засобом стабілізації.
Отже, планування - це метод господарського передбачення й програмування, заснованих на детальних розрахунках. У плані підприємства з одного боку, повинно міститися завдання на перспективу кожного працівника, а з іншої – припис для керівників про управлінські рішення, які вони повинні поетапно приймати, допомагаючи колективу досягти поставленої мети.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить