Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Принципи планування і управління промисловим виробництвом за допомогою автоматизованих систем

Принципи планування і управління промисловим виробництвом за допомогою автоматизованих систем
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Принципи планування і управління промисловим виробництвом за допомогою автоматизованих систем


Накопичений раніше закордонний і вітчизняний досвід створення й впровадження автоматизованих систем управління АСУ переконливо підтвердив висновок про те, що автоматизовані системи управління є невід'ємною частиною й потужним засобом планування й управління виробництвом.

Функціональна структура автоматизованих систем управління виробництвом (АСУВ) включає наступний перелік підсистем: перспективного планування; техніко-економічного планування; оперативного планування; управління збутом продукції; управління фінансовою діяльністю, планування, обліку й аналізу праці й заробітної плати; управління матеріально-технічним постачанням; планування, обліку й аналізу кадрів; управління транспортними перевезеннями; управління якістю; бухгалтерського обліку й ін.

Розглянемо сутність деяких завдань основних підсистем АСУВ: перспективного планування, техніко-економічного планування й оперативного управління. Функціонування цих підсистем забезпечує планування і управління основною виробничою діяльністю підприємства.
Перспективне планування (ПП) включає комплекс завдань, що містять основні науково обґрунтовані показники виробничої й господарської діяльності підприємств, розраховані на тривалий період часу - на 5 років і більше. До числа планово-економічних показників перспективного планування можна віднести: розрахунки обґрунтування концентрації, спеціалізації, кооперування й комбінування виробництва; напрямку розвитку й удосконалювання виробництва; обсяг випуску; номенклатуру найважливіших видів продукції; завдання по підвищенню якості продукції й розширенню її асортиментів; прогресивні техніко-економічні норми використання виробничого встаткування й машин, витрати сировини і матеріалів, палива і електроенергії, витрат праці і інших виробничих ресурсів; обсяги капітальних вкладень.
Техніко-економічне планування (ТЕП) включає завдання, пов'язані з розробкою кількісних і якісних показників виробничої, господарської й фінансової діяльності підприємства і його структурних підрозділів. ТЕП охоплює річний період часу. Воно уточнює, деталізує й конкретизує показники перспективного планування. Річний план роботи підприємства є уточненим планом відповідного перспективного плану й називається техпромфінпланом. Він містить у собі наступні розділи: план виробництва й реалізації продукції; план розвитку техніки й організації виробництва; план матеріально-технічного постачання й збуту продукції; план капітального будівництва; план по праці й заробітній платі; план за собівартістю продукції; фінансовий план. Кожному розділу техпромфінплану властиві - свій зміст і свої показники. Поряд з натуральними в плані використаються й вартісні показники, за допомогою яких забезпечується всебічне вв'язування всіх розділів техпромфінплану, визначається напрямок у розвитку виробництва, вивчається його динаміка й структура, установлюється ступінь ефективності виробництва. У вартісній формі виражені всі основні показники техпромфінплану: обсяг виробництва (реалізована валова й товарна продукція), рівень продуктивності праці, витрати виробництва й рівень собівартості продукції, сума прибутку й показники рентабельності й т.д. Натуральні й вартісні показники плану мають  кількісні й якісні значення показників. Кількісні показники характеризують кількісну сторону виробництва (обсяг випуску продукції, обсяг витрати сировини й матеріалів, витрата електроенергії й т.д.), а якісні показники - його якісний бік  (якість й асортименти продукції, рівень собівартості, динаміку виробництва, технічну оснащеність й ін.).
Оперативне управління (ОУ) покликано забезпечити  чіткий і ритмічний хід виробничого процесу й випуску продукції заданої номенклатури й необхідної якості у встановлених обсягах і строках при ефективному використанні всіх виробничих ресурсів. Змістом оперативного управління є завдання оперативно-виробничого планування й завдання оперативно-виробничого управління.
Оперативно-виробниче планування (ОВП) являє собою складну систему різних методів, організаційних форм і техніко-економічних розрахунків, які залежать від різних виробничих умов. У загальному виді оперативно-виробниче планування містить у собі календарно-планові розрахунки, розрахунки завантаження встаткування й площ, складання календарних графіків виробництва й випуску продукції, розробку оперативних завдань виробничим ділянкам і робочим місцям і доведення їх до виконавців, оперативний контроль і регулювання ходу технологічного процесу виробництва. Календарно-планові розрахунки створюють передумови погодженої роботи всіх виробничих ланок, ритмічного виробництва й рівномірного випуску продукції. Розрахунки завантаження устаткування й виробничих площ мають своєю метою забезпечити ущільнене й рівномірне завантаження устаткування й площ і створити умови для ефективного використання основних виробничих фондів й оборотних коштів. У календарних графіках визначаються зміст і черговість виконання робіт підприємством. 
Ці графіки звичайно охоплюють всі стадії виробництва від початкових заготівельних операцій до випуску готової продукції. У них визначаються строки виконання робіт окремими ділянками й час на виготовлення того або іншого напівфабрикату.
Оперативно-виробниче управління (ОВУ) спрямовано на забезпечення ритмічної роботи підприємства, безперервного й рівномірного випуску продукції, ефективного використання виробничих ресурсів і робочого часу. Органи управління покликані систематично контролювати виконання оперативних завдань виробничими ланками, вчасно вживати діючих заходів для ліквідації виникаючих відхилень від запланованого ходу виробництва, усувати перешкоди й попереджати виникнення неполадок, що порушують ритмічну роботу підприємства.
До основних завдань ОВУ можна віднести: систематичний контроль за ходом виконання плану й оперативних завдань всіма виробничими ділянками й цехами; постійний контроль за безперебійною й ритмічною роботою основних і допоміжних цехів; узгодження й тісне взаємне вв'язування роботи всіх виробничих ланок і служб підприємства; безперервний контроль за своєчасним і безперебійним матеріально-технічним обслуговуванням основного виробництва; виявлення й усунення причин і неполадок, що порушують ритмічність і безперебійність виробництва.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить