Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Аналіз основних методологічних підходів до планування промислового виробництва

Аналіз основних методологічних підходів до планування промислового виробництва
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Аналіз основних методологічних підходів до планування промислового виробництва


В умовах ринкових відносин до числа найважливіших завдань, що стоять перед промисловими підприємствами в сучасних умовах можна відносити: підвищення конкурентної боротьби; необхідність випуску продукції відповідно до замовлень покупців, а не з довгостроковими й перспективними планами; необхідність оперативного прийняття рішень у важкій економічній ситуації; зміцнення зв'язків з постачальниками, виробниками й покупцями.
У цьому зв'язку роль планування в порівнянні із централізовано-плановою системою господарювання значно підвищується. До основних принципів планування відносяться: наступність стратегічного й тактичного планів, соціальна орієнтація плану, ранжирування об'єктів планування по їхній важливості, адекватність планових показників, погодженість плану з параметрами зовнішнього середовища системи керування, варіантність плану, збалансованість плану (за умови забезпечення резерву за найважливішими показниками), економічна обґрунтованість плану.
Основними умовами підвищення якості планування є: дотримання основних принципів планування; застосування методів автоматизованого аналізу, прогнозування й оптимізації; застосування нові наукові підходів і тих, що раніше виправдовували себе: системного, структурного, маркетингового, функціонального, відтворювально-еволюційнного, нормативного, інтеграційного, динамічного, процесного, оптимізаційного, комплексного та ін.
Досвід останніх десятиліть показує, що для створюваних складних систем ефективний проект („ідеальна система”) може бути розроблений тільки на основі системного підходу, що передбачає наявність наступних процедур:
- визначення зовнішніх і внутрішніх цілей системи; виділення системи із середовища, вивчення відносин системи із зовнішнім середовищем;
- розгляд можливих членувань системи (інтегрального ефекту): прогнозування поведінки системи;
- опис інформаційних потоків у системі;
- вибір для системи відповідних методів управління її функціонуванням.
Системний підхід дозволяє уявити підприємство як складну відкриту соціальну систему - механізм, що бере елементи входу із зовнішнього середовища відносно підприємства і піддає їх різним перетворенням, у результаті чого виходять елементи виходу. При застосуванні системного підходу до проблеми планування проводять структуризацію планових показників, побудову дерева цілей, обґрунтування числа рівнів ієрархії для аналізу й синтезу системи планових показників, дослідження впливу на планові показники факторів зовнішнього оточення, вивчення спадковості, прагнуть проаналізувати адаптивність планових показників до змін у зовнішнім оточенні, рівень стандартизації планів і їхню новизну.
При плануванні дуже важливо застосовувати структурний підхід до обґрунтування розподілу ресурсів: за компонентами дерева цілей, за розділами плану, за структурними підрозділам і проблемами, у часі й т.ін.
У разі пріоритетності підвищення якості об'єкта планування, у розподілі ресурсів, процедурно можна реалізувати ідею маркетингового.
Функціональний підхід може бути застосований при плануванні, якщо розробник плану буде мати у своєму розпорядженні результати функціонально-вартісного аналізу об'єкта і його компонентів. При плануванні структури і чисельності підрозділів організації варто виходити не з існуючої структури, а зі зробленої нової структури, спроектованої на виході по майбутніх функціях (цілям) підсистеми.
Дуже складно застосовувати при плануванні відтворювально-еволюційнного підхід, що націлений на відтворення об'єктів на рівні кращих світових зразків. Для цього при плануванні відновлення об'єкта варто орієнтуватися не на існуючі кращі світові зразки, а на прогнозні значення параметрів об'єкта до моменту його виходу на ринок, тобто застосовувати випереджальну базу порівняння. Крім того, необхідно аналізувати механізм чинності закону економії часу, тобто економію суми витрат минулого, живої й майбутньої праці на одиницю корисного ефекту (інтегральної якості) об'єкта.
В умовах жорсткості конкуренції важливо не тільки підвищувати якість об'єкта і його сервісу, але й постійно забезпечувати ресурсозбереження. У свою чергу, однією з умов ощадливого використання ресурсів є застосування до планування нормативного підходу, заснованого на нормативах і нормах витрати ресурсів.
Інтеграційний підхід може підвищити якість планів, якщо будуть враховані: витрати і  результати за всіма стадіями життєвого циклу об'єкта, що планується й підсистемам системи менеджменту організації, а також інтеграційні зв'язки по вертикалі й горизонталі.
При застосуванні динамічного підходу до планування об'єкта останній повинен розглядатися в діалектичному розвитку, проводиться аналіз причинно-наслідкових зв'язків і співпідпорядкованості, ретроспективний аналіз поведінки аналогічних об'єктів і прогноз їхнього розвитку.
Процесний підхід  розглядає функції менеджменту як взаємозалежні. Стадії планування передує стадія стратегічного маркетингу, метою якого є розробка стратегії організації на основі дослідження ринку й розробки нормативів конкурентноздатності об'єктів, що плануються на плановий період. На стадії планування ці нормативи зіставляються із ресурсами, виконавцями, строками, ефективністю і т.ін.
Застосовуючи при плануванні оптимізаціоний підхід, розробник плану повинен опиратись на інженерні розрахунки, математичні і статистичні методи, експертні оцінки, систему балів і ін. Планові показники у вимірі повинні бути не якісними (типу «поліпшити», «підвищити»), а кількісними.
Ситуаційний підхід до планування концентрується на тому, що придатність різних методів планування й планових показників визначається конкретною стратегічною (при плануванні), або тактичною (при реалізації плану) ситуацією. Оскільки зовнішнє і внутрішнє середовище динамічні, планові показники повинні мати кілька варіантів розвитку залежно від можливих ситуацій.
Застосування комплексного підходу виражається в урахуванні при плануванні технічних, економічних, екологічних, організаційних, соціальних, психологічних і інших аспектів розробки, реалізації планів. Якщо будь-який аспект буде упущений, то ймовірність здійснення плану буде низкою.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить