Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Сутність планування діяльності промислових підприємств в умовах ринку

Сутність планування діяльності промислових підприємств в умовах ринку
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Сутність планування діяльності промислових підприємств в умовах ринку


Пошук шляхів не тільки оздоровлення, але й підвищення ринкової стійкості стабільно працюючих промислових підприємств займає одне із провідних місць у сучасній господарській практиці. Більшість підприємств опинились у в хиткому положенні не тільки внаслідок неефективності макроекономічної політики держави, але й через неадекватні власні дії. Трансформація господарської системи, жорсткі виклики ринку вимагають перегляду основ корпоративної стратегій організації, перегляду функціонального господарювання й управління на самому підприємстві.
Трансформація підприємства - спосіб зняття протиріч між вимогами ринку й застарілою операційною системою підприємства. Це можливо при ретельному аналізі існуючих на конкретному виробництві економічних наслідків, витіків соціальних й екологічних втрат.
До наслідків економічних втрат конкретного підприємства віднесемо:
1)     втрати матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, витрачених на створення, виробництво, транспортування, зберігання, монтаж й експлуатацію;
2)    втрати підприємства в результаті недоодержання валютного виторгу через неконкурентноспроможність й низкою частини експорту готової продукції;
3)    витрати ресурсів на здійснення багатоланкової або багатоступінчастої системи органів технічного контролю якості, непродуктивної роботи служб маркетингу;
4)    зниження одержання фінансових ресурсів для інноваційної  й інвестиційної діяльності.
Соціальні втрати пов'язані, насамперед з:
1)     дефіцитністю продукції й змушеним придбанням споживачами імпортної техніки;
2)    падінням престижу випускає продукції що, зниженням інтересу до неї суб'єктів ринку через її низький технічний рівень і якість, і як наслідок, втратою підприємством сегментів ринку;
3)    зниженням росту добробуту й творчої активності працівників;
4)    нераціональними витратами часу на  усунення дефектів, допущених при створенні й виготовленні;
5)    погіршенням умов праці.
Фінансовий стан промислового підприємства, що функціонує в ринкових умовах, може бути гарантовано тільки за умови постійного вдосконалювання й розвитку виробництва з метою випуску продукції, що відповідає потребам споживачів.
Вирішити цю проблему можливо тільки на основі операційного планування, сутність якого складається в науковій розробці й реалізації відповідних заходів, аналізу визначальних напрямків і тенденцій розвитку виробництва, забезпеченості і відповідності його потребам ринку і як наслідок цього збільшення обсягу продажів і прибутку підприємства.
Основними завданнями, розв'язуваними в процесі планування є: виявлення напрямків розвитку споживчого запиту на продукцію, що випускає підприємством; збільшення обсягу продажів продукції підприємства; забезпечення стійкого збалансованого зростання виробництва в цілому по підприємству і його структурним підрозділам; збільшення прибутку й рентабельності виробництва продукції; зниження витрат на основі кращого використання виробничих ресурсів підприємства: праці, матеріалів і капіталу; підвищення конкурентноздатності продукції за рахунок поліпшення її якості, освоєння нових виробів і зниження цін; орієнтація всіх структурних підрозділів підприємства на досягнення високих кінцевих результатів.
У ході планування економічної діяльності підприємства необхідне досягнення повного обсягу виробництва й зайнятості наявних ресурсів, що у свою чергу припускає раціональне використання людського потенціалу, виробничих фондів, матеріальних запасів, робочого часу, технологічних методів, коштів, інформаційних можливостей й інших факторів. Ці цілі  можуть бути досягнуті прийняттям управлінських рішень, орієнтованих на майбутнє. Тому планування в широкому змісті має змістом формування управлінських рішень на базі системної підготовки прийняття рішень по визначенню майбутніх подій.
На рівні господарюючого суб'єкта здійснюється як стратегічне (довгострокове) планування, так і поточне техніко-економічне планування, а також оперативно-виробниче планування як деталізація розробок поточних планів підприємства в цілому, його великих цехів і малих виробничих підрозділів аж до робочого місця.
Стратегічне планування  - це бачення підприємства в майбутньому, його місця і ролі в економіці й суспільно-економічному пристрої країни, а також основних шляхів і засобів досягнення цього нового стану. Воно виражається не в плані з детально розробленими показниками, а в начерку, погляді в майбутнє, зроблених на  основі різних прогнозів.
У поточних операційних техніко-економічних планах (річних, квартальних, місячних) детально конкретизуються мета й завдання, що поставлені перспективним планом. Поточні операційні техніко-економічні плани (виробничі бізнес-плани) включають відомості про замовлення, забезпеченість їхніми матеріальними ресурсами, ступеня завантаження виробничих потужностей, забезпеченості функціональним менеджментом і промислово-виробничим персоналом.
У них також містяться економічні розрахунки витрат на виробництво, розрахунки прибутку, рентабельності, витрати на реконструкцію виробничо-технічної бази підприємства. Оскільки тільки один план може бути запропонований для реалізації, то рішення про вибір альтернативного плану є аспектом раціонального вибору, якому притаманні оцінки й супідрядність.
За допомогою загальних прогнозних оцінок альтернативних планів вдається, як правило, скласти послідовність альтернативних планів, провести ранжирування по ознаці зростання або зменшення значення оцінки. На основі цього ранжирування можуть бути відібрані ті альтернативні плани, які, на думку особи, що приймає рішення (ОПР), приведуть до оптимального досягнення мети. Як методи встановлення оцінки можуть застосовуватися: методи визначення прибутковості й методи оцінки стабільності.
Планування - це процес обробки економічної інформації з обґрунтуванням майбутніх дій, визначення найкращих заходів щодо досягнення бажаних цілей.
Керівники підприємства повинні враховувати, що планування - це економічний метод управління, що виступає як основний засіб використання економічних законів у процесі господарювання. Планування базується на даних минулого, але прагне визначити й контролювати розвиток підприємства в перспективі.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить