Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Стан і перспективи розвитку засобів масової інформації в Україні

Стан і перспективи розвитку засобів масової інформації в Україні
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

Стан і перспективи розвитку засобів масової інформації в Україні


Функціонування засобів масової інформації в Україні пов’язане з низкою проблем, зокрема з недостатньо високим рівнем ін-формаційних технологій і відсутністю справді громадянських за-собів масової інформації у такому вигляді, як у країнах Заходу.
Українська національна система інформації складається з державних і недержавних телерадіокомпаній і мереж зв’язку, во-на недосконала і має багато недоліків. Значним недоліком кому-нікаційної сфери України є високий рівень утаємниченості й прихованості інформації щодо діяльності її як державних, так і недержавних суб’єктів. В Україні існує практика втручання орга-нів державної влади в інформаційну діяльність засобів масової інформації та тиску на них, використовуються адміністративні, податкові та фінансово-економічні важелі. Про це заявив у дис-кусії медіаексперт О. Медвєдєв: «Влада методично знищує — вже добиває! — журналістську професію» .
Економічна ситуація, яка склалася в сучасній Україні, не за-безпечує економічної свободи і самостійності засобів масової ін-формації, розвитку високих інформаційних технологій, ринку по-слуг засобів масової інформації, зокрема рекламного ринку та рекламної привабливості ЗМІ, ринку освітніх і виховних програм,
який практично відсутній в Україні. У зв’язку з цим засоби масо-вої інформації в нас нерідко залежать не від споживача інформа-ції, а від певних інформаційних планів і владних структур.
Ці та інші негативні тенденції призводять до того, що в суспільстві, в його соціальних, економічних і політичних структурах з’явилася недовіра до вітчизняних мас-медіа. Складність і труд-нощі реального стану і процесу розвитку засобів масової інфор-мації в роки незалежності України показали вітчизняні журналіс-ти В. Піховшек, О. Чекмишев, В. Ганжа: «Після ковтків свободи перших років незалежності, — зазначають вони, — коли кожен писав, як бажав, а читали того, хто писав, як потрібно, мас-медіа України зміцніли, «збугріли», стали впливовими. Ставши впли-вовими, українські мас-медіа одночасно стали залежними. Мас-медіа йшли вслід творенню різних за політичними інтересами політично-фінансових кіл, «кланів», як їх стали називати пізні-ше» .
Всупереч такому становищу, за даними опитування, проведе-ного соціологами, більше ніж дві третини громадян України ро-зуміють незалежність преси як гарантію якості інформації, що відображає всю палітру політичного життя українського суспільства.
Стан друкованих засобів масової інформації характеризують дані Держкомінформу України, згідно з якими в Україні зареєст-ровано 15 913 періодичних видань, з них 9276 — місцевого роз-повсюдження. Позитивним є те, що на сьогодні понад 3000 суб’єктів підприємницької діяльності є засновниками засобів ма-сової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження. Однак на тлі позитивних тенденцій непокоїть відсутність або мі-зерна кількість періодичних видань історичної тематики, освітян-ської та героїко-патріотичної виховної спрямованості. Викликає занепокоєння співвідношення україномовних періодичних ви-дань (їх зареєстровано 3306) та видань іншими мовами (2997), змішаним текстом — українською та іншими мовами (1173). Така мовна ситуація періодичних видань потребує дедалі більшої ува-ги до цієї проблеми з боку не лише державних закладів, а й гро-мадських об’єднань, профспілок, політичних партій, виробничих об’єднань і корпорацій, які можуть реально вплинути на зміну мовного співвідношення періодичних видань на користь рідної мови.
Реальне становище засобів масової інформації в Україні характеризує і використання глобальної інформаційної мережі Інтер-нет, яка в контексті розвитку політичної системи України сприяє використанню досвіду демократичного розвитку і функціонуван-ня політичних систем розвинених країн, позитивно впливає на розвиток міжнародних політичних і військових відносин. Напри-клад, багато позицій у відносинах «Україна — НАТО» можна знайти в Інтернеті, як і, приміром, дані про діяльність українсь-ких миротворців в Іраку та інших країнах світу.
Інтернет як інформаційна система реально став однією з ознак енергетичного розвитку світового співтовариства, взаємодії між країнами і суспільствами, різними політичними силами.
Глобальний характер мережі Інтернет знайшов відображення в Законі України «Про телекомунікації» (2003 р.), де вона визна-чається як усесвітня інформаційна система загального доступу, що логічно пов’язана з глобальним адресним простором і ґрунту-ється на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами. Ця інформаційна система включає сукупність телекомуні-каційних мереж та заходів накопичення, оброблення, зберігання та просування інформації у формі, придатній для автоматизова-ного оброблення її засобами обчислювальної техніки. На жаль, правовий статус Інтернету в Україні досі законодавчо не регла-ментований, визначаються лише загальні засади адміністрування адресного простору українського сегмента цієї мережі.
Між тим, можливості доступу до інформації в галузях еконо-міки, політики, права, соціальній і духовно-культурній сферах постійно зростають. За раціонального їх використання вони здат-ні забезпечити українському суспільству додаткові умови успіш-ного розв’язання проблем економічного, соціально-політичного і культурного розвитку. Прецедентом конструктивного розвитку міжнародно-політичних зв’язків у межах Європи є комп’ютерно-телекомунікаційна система ЄІСМОРІ — Європейська інформа-ційна сітка з міжнародних відносин і регіональних досліджень, проект якої втілюється з 1993 року групою відомих дослідних центрів країн Західної та Східної Європи, а також рядом міжна-родних організацій. Цю систему, на думку спеціалістів з паблік рилейшнз, можна вважати однією з основних інформаційних перспектив України. З політичного погляду вона приваблює можли-востями активної взаємодії і співпраці у сфері міжнародних від-носин (міжнародні конфлікти, міжнародна безпека, контроль над озброєннями, міжнародне право, міжнародні організації, екологічна безпека, боротьба проти тероризму, зовнішня політика тощо), а також у сфері регіональних наукових досліджень (розвиток на-ціональних структур, політичної системи, національної економі-ки, національної безпеки та оборони тощо).
Привабливість Інтернету для суб’єктів економіки і політики постійно зростає. Пошук якнайефективніших інновацій в еконо-міці здійснюється з використанням можливостей цієї мережі.
На жаль, і в цій сфері виникають проблеми, пов’язані з надмірним втручанням держави. Підтвердженням цього, зокрема, є зая-ва Інтернет-асоціації України у зв’язку з рішенням Ради націона-льної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року.
В цій заяві зазначається: «Інтернет-асоціація України погоджу-ється з думкою РНБОУ про те, що український сегмент Інтернет працює у правовому полі, яке остаточно не сформоване.
Інтернет-асоціація України згодна також з тим, що інформа-ційний простір України ще слабо інтегрований у світовий інфор-маційний простір. Водночас саме український Інтернет, на відмі-ну від друкованих ЗМІ та телевізійних програм, найорганічніше інтегрований у світову мережу Інтернет. Інтернет-асоціація Укра-їни стверджує, що поквапливе і некваліфіковане державне втру-чання в розвиток інформаційного простору України негативно впливатиме на оформлення громадянського суспільства в Україні і завдасть серйозного удару по міжнародному іміджу держави».
Інтернет-асоціація України висловлює рішучий протест проти будь-яких спроб визначити принципи функціонування засобів масової комунікації інакше, ніж через Закони України, зазначив-ши, що такі дії суперечать статті 15 Конституції України.
Аналіз стану засобів масової інформації свідчить про те, що розвиток телебачення і радіомовлення, друкованих періодичних видань, мережі Інтернет відбувається по висхідній, незважаючи на економічні та політичні труднощі й проблеми.
Необхідність подолання кризових явищ і поступового форму-вання ринкових відносин в Україні зумовлює нагальну потребу поступового входження в інформаційне суспільство, всебічного розвитку засобів масової інформації, створення вітчизняного ін-формаційного простору, тісно пов’язаного з європейським і сві-товим.
Визначальним чинником перспективного розвитку засобів ма-сової інформації в Україні є активізація зв’язків з країнами Захід-ної Європи, в яких інтеграційні процеси в економіці, політиці та інших галузях забезпечені сучасними інформаційними система-ми. Саме з інтеграційними процесами пов’язана концепція май-бутнього європейського інформаційного суспільства. З огляду на це Україні необхідно виробити загальну стратегію інформатиза-ції суспільства, в якій чітко визначити головну мету — створення інформаційного суспільства в Україні та основні напрями перс-пективного розвитку засобів масової інформації, до яких нале-жать:
1)    розробка, формування і послідовна реалізація державної політики інформатизації, яка задовольняла б потреби ринкового суспільства, зокрема ринку інновацій, у всіх сферах життєдіяль-ності суспільства;
2)    визначення національних пріоритетів України у сфері інформатизації відповідних соціально-економічних і політичних цілей перспективного розвитку України;
3)    державна підтримка діяльності, спрямованої на забезпечен-ня інформаційних потреб та інтересів суспільства і громадян;
4)    створення сучасної системи доступних баз достовірних да-них, інформаційних систем виборчої, податкової, митної, прива-тизаційної та інших структур;
5)    забезпечення освітньої та наукової галузей українського су-спільства сучасними інформаційними технологіями, можливос-тями цілеспрямованої підготовки фахівців системи зв’язків з громадськістю, особливо інженерно-технічного складу і мене-джерів засобів масової інформації, зокрема для глобальних сис-тем зв’язку;
6)    становлення розвиненої національної системи книговидан-ня як галузі, що чинить найбільший вплив на розвиток науки і освіти, на формування світогляду народу та утвердження полі-тичного і духовно-культурного іміджу країни серед світової спільноти;
7)    усебічний розвиток інформаційних відносин з розвиненими країнами світу, вигідний обмін технічними й організаційно-технологічними розробками в галузі комунікаційних систем і системи зв’язків з громадськістю загалом.
Зазначені вище напрями розвитку засобів масової інформації України обумовлені тим, що ХХI століття, як передбачають фахівці, стане періодом створення та ефективного функціонування
глобального автоматизованого інформаційного простору, який об’єктивно є матеріально-технічною, технологічною та організа-ційно-методичною базою системи внутрішніх і зовнішніх зв’язків з громадськістю.
Поступове залучення України до європейської і світової спів-праці є можливим лише за наявності сучасної вітчизняної систе-ми засобів масової інформації, яка стане органічною складовою глобального інформаційного простору й забезпечуватиме перехід України до інформаційного типу суспільства.

1.    ЗМІ (преса, радіо, телебачення) є самостійною індустрією, спрямованою на формування громадської думки з використанням організаційно-технічних комплексів, певних форм і методів пе-редачі інформації.
2.    ЗМІ сприяють (забезпечують) формуванню нової, сучасної на-ціональної свідомості й самосвідомості, національної ідеї, створен-ню фундаментальної стабільності в українському суспільстві.
3.    Діяльність органів управління пресою, радіо та телебачен-ням здійснюється на основі економічної, політичної, правової, соціальної та творчої ознак, від реалізації яких залежить розвиток ринкових відносин і регулятивних впливів.
4.    Під час реалізації комунікацій із засобами масової інформа-ції спеціалістам із ЗЗГ необхідно дотримувати таких правил:
•    Повідомлення для ЗМІ мають відповідати прийнятим нор-мам і стандартам, бути правдивими, точними і зрозумілими.
•    Інформацію для ЗМІ доцільно передавати заздалегідь з ме-тою надання можливостей для її вивчення та аналізу.
•    План створення і реалізації комунікацій зі ЗМІ має бути змі-стовним, гнучким, таким, що легко адаптується до можливих змін, у якому дотримано встановлені норми та етику взаємодії.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить