Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Стан розвитку банківського законодавства в Україні

Стан розвитку банківського законодавства в Україні
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Стан розвитку банківського законодавства в Україні

Стабільність банківської системи є  передумовою  стабілізації   економіки в цілому. Незаперечним є факт, що досконале банківське законодавство - основа ефективного функціонування банківської системи. Робота з удосконалення правової бази діяльності банківської системи в Україні ведеться вже не один рік.
Створення нової банківської системи в Україні на основі державних банків почалося у 1991 році з прийняттям Закону України “Про банки і банківську діяльність”, згідно з яким було закладено основи класичної дворівневої  банківської системи, що включає верхній та нижній рівні, а також визначено, які банки належать до кожного з рівнів і яким буде механізм зв’язків між ними. Законом передбачалося функціонування дворівневої банківської системи, в якій Національний банк діяв би як центральний банк, а решта банків здійснювала б комерційні банківські операції [3].
У період, що настав після проголошення незалежності, діяльність українських комерційних банків із фінансового погляду була надзвичайно примітивною. В 1991-1993 роках вона нагадувала  операції західноєвропейських торгових банків  XVIII століття. Нові незалежні комерційні банки охоче бралися майже за всі види ділових операцій, якщо вони могли мати з цього хоч якийсь прибуток.
В  1993 році були розроблені законопроекти “Про банки, банківську діяльність і банківський нагляд”, “Про Національний банк України”. Загалом законопроект “ Про Національний банк України” відповідав певному етапу  становлення грошово – кредитної системи України, а його вади були об’єктивно зумовлені особливостями розвитку економічних і фінансових процесів тих років. Тому розробка нового законопроекту “Про Національний банк України”, обговорення його у Верховній Раді, прийняття в першому читанні стало чи не надзвичайнішою подією у фінансовому житті нашої країни у 1997 році.
Проте, все ніяк не вдавалося досягти повноти та досконалості правового забезпечення цієї сфери. Це призводило до необхідності прийняття безлічі нормативних актів у надрах НБУ. До того ж постійно вносились зміни до Закону “Про банки і банківську діяльність” у 1996-1999 роках.
З прийняттям Закону “Про Національний банк України” у травні 1999 року, у нас чіткіше стало визначено статус центрального банку, відмежовано його функції від функцій комерційних банків. Останні, будучи економічно незалежними (тобто такими, що не відповідають за зобов’язаннями держави), повинні на засадах здорової конкуренції задовольняти потреби населення та національної економіки у банківських послугах,  створити  умови  для  стабілізації  і  зростання економіки України. З цією метою банківська система має стимулювати конкуренцію, процес роздержавлення і приватизації, поступово здійснювати перебудову системи ціноутворення, не допускати безконтрольного збільшення дефіциту державного бюджету, гіперінфляції, ефективно обслуговувати міжнародний рух капіталів, робочої сили, товарів, послуг тощо. Адже саме комерційні банки є основою кредитної системи, універсальними установами, бо вони пов’язані з усіма сферами економічного відтворення [2].
Ретельна праця в пошуках створення ефективної системи функціонування банківського сектору знайшла своє відбиття в останньому Законі “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року, який визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні, створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника [4].
Наша молода країна ще буде вирішувати безліч задач з перебудови та удосконалення усіх ланцюжків економічного механізму. Але безперечно те, що початком будь-якої перебудови має бути наявність надійної теоретичної та нормативно-правової бази. Передбачення усіх можливих напрямків розвитку подій та факторів зовнішнього середовища, врахування особливостей функціонування даного сектору в умовах загальноекономічної кризи – запорука успішного реформування .


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить