Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Закономірності виникнення держави і права

Закономірності виникнення держави і права
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Закономірності виникнення держави і права

Держава і право виникають у суспільстві, що становить сукупність людей, які володіють свідомістю і волею. Об'єднання людей у суспільство проходить на основі спільного інтересу, взаємної співпраці і гармонійного поєднання загальних та індивідуальних інтересів членів суспільства. Це дозволяє спільними зусиллями досягнути тих цілей, котрі є недосяжними для окремої людини.

Історія розвитку суспільства починається з утворення первіснообщинного ладу, для якого характерним є низький рівень розвитку засобів виробництва і продуктивності праці. Тому в основі життя суспільства була суспільна власність на засоби виробництва, а розподіл продуктів праці здійснювався на засадах рівності. Щоб забезпечити своє існування, люди об'єднувалися в роди та племена.

Рід формувався на основі кровної спорідненості, а також спільності майна і праці. Влада в роді мала суспільний характер і здійснювалась через органи самоврядування. Владними повноваженнями були наділені всі дорослі члени роду. Органами влади виступали: родові збори, старійшини (обирались з найавторитетніших членів роду), воєначальники (виконували владні функції під час війни), жреці (виконували релігійні функції). Найвищу владу мали родові збори, котрі контролювали здійснення повноважень іншими органами влади. Проте спеціального апарату, який би займався лише управлінням загальними справами роду, не існувало. Суспільні відносини регулювались соціальними нормами, такими як звичаї, моральні норми, релігійні норми.

У процесі історичного розвитку поступово складалися передумови для якісного перетворення суспільства. Цьому сприяло удосконалення засобів виробництва, підвищення продуктивності праці, а також суспільний поділ праці. Першим великим суспільним розподілом праці було відокремлення скотарства від землеробства. Згодом від землеробства відділилось ремісництво. Пізніше утворилась група людей, котра займалась обміном товарами (купці).

Підвищення продуктивності праці призводило до утворення надлишкового продукту в окремих сім'ях, а відтак появу приватної власності. Суспільство почало диференціюватись за майновою ознакою, що спричинило утворення суспільних груп із суперечливими інтересами. В таких економічних умовах родоплемінна організація виявила свою неспроможність до керівництва суспільством. Суспільство ж, внаслідок розподілу на економічно нерівні групи, об'єктивно породило таку організацію влади, котра повинна була стримувати суперечності між цими групами. Такою організацією влади і стала держава.

Про появу ознак держави свідчить:

виділення із суспільства особливої групи людей, що не виробляють матеріальних чи духовних благ, а займаються лише управлінням справами суспільства і наділені для цього правами і владними повноваженнями; введення податків та різноманітних зборів; розподіл членів суспільства не за ознакою кровної спорідненості, а за адміністративно-територіальною ознакою; зародження права. До появи майнового розподілу і соціальної нерівності суспільство не потребувало права як особливого соціального регулятора. Родові звичаї були розраховані на повну рівність людей і на добровільне виконання правил, що вони містили. Проте зміни соціально-економічного становища покликали до життя нові регулятори суспільних відносин, котрі забезпечувались не лише силою громадського впливу, але й державним примусом.

До ознак, що свідчать про появу права дослідники відносять:

- соціальне і майнове розшарування суспільства, утворення груп із суперечливими інтересами (багатих і бідних); поступове зосередження приватної власності в однієї соціальної групи;

- виникнення майнових, шлюбно-сімейних та інших відносин;

- надання діючим соціальним нормам загальнообов'язкового характеру і забезпечення їх примусовою силою органі в держави.

Более старые статьи:

 

You have no rights to post comments